Рішення

від 17.04.2013 по справі 919/193/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року справа № 919/193/13-г

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

(пр. Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис"

(вул. Промислова, 7, м. Севастополь, 99053)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Царь - Риба"

(вул. Промислова, 7, м. Севастополь, 99053)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Белизна"

(вул. Промислова, 7, м. Севастополь, 99053)

ОСОБА_2

(АДРЕСА_1)

про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Терешко А.М., довіреність б/н від 04.02.2013; Заєць С.А., довіреність б/н від 22.02.2013;

третіх осіб - не з'явилися;

CУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промпродсервис" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме - виконати вимоги, вказані у повідомленні №1-2/12/2234/1 від 07.08.2012 в частині надання відповідної інформації та документів.

Позовні вимоги з посиланням на статті 525, 526, 1049, 1050 Цивільного кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов рамкової угоди №FW2201.203 від 05.01.2011, щодо надання відомостей, обов'язок надання яких передбачений умовами цієї рамкової угоди.

Ухвалою від 06.02.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, призначений розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою від 25.02.2013 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Царь - Риба", Товариство з обмеженою відповідальністю "Белизна" та ОСОБА_2, розгляд справи відкладений.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідача 25.02.2013 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи (вх. №17121/13 від 25.02.2013).

Проте, у судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2013, представник відповідача заявлене раніше клопотання про зупинення провадження у справі не підтримав та просив його не розглядати.

Ухвалою від 04.04.2013, за клопотанням представника відповідача, строк вирішення спору в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено на п'ятнадцять днів, до 24.04.2013, розгляд справи відкладений на 17.04.2013.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2013, представник позивача вимоги позовної заяви підтримав повністю, з урахуванням додаткових пояснень від 14.03.2013 (арк.с.165), просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві (арк.с.74-77) та доповненнях до нього (арк.с.168-170, 201-204), зокрема зазначили, що статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України не передбачений обраний позивачем спосіб захисту; позивач не обґрунтував необхідність встановлення перевірки і аналізу фінансового стану позичальника; рамкова угода №FW2201.203 від 05.01.2011 може бути кваліфікована як договір кредиту, при цьому оскільки вона не містить істотних умов договору, вона є неукладеною, крім того вказана вимога не відповідає вимогам закону, що пред'являються до договорів даного виду, а тому вона є недійсною, до того ж зазначена рамкова угода є договором про намір, відповідальність за невиконання якого законом не передбачена; відомості, які вимагає позивач є конфіденціальною інформацією та складає банківську таємницю, розголошення якої заборонено діючим законодавством.

Треті особи явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Позивач у судове засідання, яке відбулося 17.04.2013, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, до початку розгляду справи до суду від позивача надійшла телеграма, якою він просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання (вх. №3831/13 від 17.04.2013).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що строк розгляду справи спливає, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представникам сторін в судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2013, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (позичальник) укладена рамкова угода №FW2201.203 (надалі - Рамкова угода) (арк.с.11-13), відповідно до пункту 2.1 якої кредитор на підставі Рамкової угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Рамковою угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Рамковою угодою та кредитними договорами.

Пунктом 2.2 Рамкової угоди передбачені наступні ліміти умов кредитування позивальника: ліміт суми кредитування - еквівалент 15000000 грн; ліміт строку кредитування - 120 місяців; максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Умовами Рамкової угоди визначено наступне значення терміну "кредитні договори", це усі договори про надання кредиту, які укладені та-або будуть укладені у майбутньому на підставі угоди, як її невід'ємні частини, з врахуванням усіх діючих та майбутніх змін та доповнень до них. Щодо терміну "договори", визначено, що це рамкова угода, а також усі кредитні договори та договори забезпечення.

На підставі та умовах Рамкової угоди між сторонами укладені наступні договори:

- договір про відкриття кредитної лінії №2201.41607/FW2201.203 від 06.01.2011 (арк.с.14-15), відповідно до пункту 1 якої кредитор на підставі та на умовах Рамкової угоди FW2201.203 від 05.01.2011, а також цього Договору відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію, у межах та на умовах якої зобов'язується надавати позичальнику кредит у дні, сумі, валюті та на строк, визначені позичальником, а позивальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення кредиту, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені Рамковою угодою та цим договором; за вказаним договором відповідачеві було відкрито кредитну лінію з 06.01.2011 по 06.01.2012, розмір ліміту в еквіваленті - 8000000,00 грн, розмір процентів за користування кредитом - 19% річних, цільове призначення - поповнення обігових коштів, спосіб видачі кредиту - зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника у кредитора №26009210126245 у валюті кредиту;

- договір про надання траншу №2201.42179/FW2201.203 від 06.01.2011 (арк.с.16-17), відповідно до пункту 1 якої кредитор на підставі та на умовах Рамкової угоди FW2201.203 від 05.01.2011, а також цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредит, а позивальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання інших зобов'язань, передбачених Рамковою угодою та цим договором; за вказаним договором відповідачеві видається кредит у розмірі 2000000,00 грн на строк 36 місяців від дати видачі кредиту включно, розмір процентів - 18% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, цільове призначення - поповнення обігових коштів, спосіб видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позичальника у кредитора №26009210126245 у валюті кредиту;

- договір про надання траншу №2201.41680/FW2201.203 від 06.01.2011 (арк.с.18-19), відповідно до пункту 1 якої кредитор на підставі та на умовах Рамкової угоди FW2201.203 від 05.01.2011, а також цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредит, а позивальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобовязань, передбачених Рамковою угодою та цим договором; за вказаним договором відповідачеві видається кредит у розмірі 2000000,00 грн на строк 24 місяця від дати видачі кредиту включно, розмір процентів - 23% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, цільове призначення - поповнення обігових коштів, спосіб видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позичальника у кредитора №26009210126245 у валюті кредиту.

У пункті 9.2.3 Рамкової угоди сторони домовилися, що позичальник зобов'язаний безперешкодно надавати кредиторові визначені ним достовірні інформацію і/чи встановлені кредитором обсязі, формі та строк, а також фізичний доступ до оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення позичальником діяльності, яка аналізувалась при укладе кредитних договорів чи знаходження предметів забезпечення, якщо це потрібно для встановлення, перевірки і аналізу дійсного фінансового стану позичальника, стану забезпечення, виконання уі договорів.

Пунктом 9.2.7 Рамкової угоди передбачений обов'язок позичальника протягом усього часу дії рамкової угоди отримувати перед вчиненням вказаних нижче дій письмовий висновок кредитора про відсутність ризику їх негативного впливу на виконання умов договорів: отримання позик та/або кредитів у інших осіб; забезпечення позичальником виконання зобов'язань інших осіб; зміну виду діяльності внаслідок чого

планується припинення чи значне обмеження діяльності, що аналізувалась кредитором при визначенні фінансового стану позичальника; вчинення дій, внаслідок яких зобов'язання позичальника за договорами можуть перейти до іншої особи; закриття рахунків у кредитора, з яких здійснюється договірне списання на умовах рамкової угоди; у випадку виникнення заборгованості - зміна місцезнаходження та відчуження майна позичальника чи вчинення інших дій, внаслідок яких відбувається обтяження майна позичальника правами інших осіб чи можливе ускладнення погашення заборгованості позичальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про дострокове розірвання кредиту за вих. №1-2/12/2234/1 від 07.08.2012 (арк.с.20-21), зі змісту якої слідує, що позивач з метою встановлення дійсного фінансового становища відповідача, стану предметів забезпечення, а також належного виконання умов кредитних договорів та договорів забезпечення, вимагав Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" не пізніше 15.08.2012 надати Публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк" наступні відомості:

1) письмову інформацію про фактичний стан та місцезнаходження усіх предметів застави, якими забезпечено виконання позичальником його зобов'язань перед банком;

2) оригінали правоустановчих документів та документів, які підтверджують фактичний стан предметів забезпечення;

3) письмову інформацію про фінансове та майнове становище позичальника, а саме:

- фінансову звітність за останній звітний період;

- залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних обліку на дату наданнінформації;

- рахунки позичальника у інших банках та залишок коштів на цих рахунках;

- нерухоме майно, яке належить позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- транспортні засоби, які належать позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- наявність зобов'язань позичальника перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушень їх виконання;

- наявність дебіторської заборгованості перед позичальником, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання.

4) письмову інформацію банку про те, чи впродовж дії кредитних договорів позичальником отримувалися кредити у інших банках та чи забезпечував позичальник виконання зобов'язань інших осіб.

5) письмово повідомити банк про наявність чи відсутність:

- будь-яких прав та обтяжень будь-яких третіх осіб на предмет застави (оренда, застава, арешти, сервітути, судові спори тощо);

- будь-яких змін характеристик предметів забезпечення, якими забезпечується виконання зобов'язань перед банком (площа, адреса, статус, цільове призначення, технічний стан тощо);

- самовільних будівельних робіт, перебудов, добудов, реконструкцій тощо предметів іпотеки;

- будь-яких загроз знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предметів

забезпечення;

- будь-яких змін, які мають значення для виконання зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення (зміну найменування (прізвища) позичальника, його фактичного та зареєстрованого місця знаходження (проживання) номерів контактних телефонів, місця знаходження та ідентифікаційних ознак предметів забезпечення, істотне погіршення фінансового стану та/чи стану забезпечення, виникнення обтяження чи реального ризику обтяження майна (в тому числі коштів на рахунка) позичальника чи поручителів на суму понад 20% від залишку кредиту);

- судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими позичальник виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями;

- будь-яких обставин, які ставлять під сумнів погашення зобов'язань позичальника перед банком.

Однак, витребувані позивачем відомості відповідачем надані не були, що стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої - третьої статті 6 вказаного Кодексу сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене суд вважає, що в силу статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" на підставі Рамкової угоди, Договору про відкриття кредитної лінії та Договорів про надання траншу виникли зобов'язальні відносини, які, в силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2012 у справі № 34/17-5040-2011.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Рамковою угодою, Договором про відкриття кредитної лінії та Договорами про надання траншу у повному обсязі та перерахував позичальнику, згідно меморіального ордеру №129994283_137031730 від 06.01.2012 на суму 1980000,00 грн (арк.с.26) та згідно меморіального ордеру №97857162_102404598 від 10.01.2011 на суму 1980000,00 грн (арк.с.27), а також відкрив кредитну лінію, що підтверджується відповідними виписками банку (арк.с.28-42).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що предметом Ракової угоди є здійснення кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Рамковою угодою та кредитними договорами, на умовах виконання позичальником усіх умов, необхідних для отримання кредитів, своєчасного і належного погашення грошових зобов'язань, а також належного виконання усіх інших зобов'язань, передбачених Рамковою угодою та кредитними договорами .

При цьому пунктом 13 Договору про відкриття кредитної лінії та пунктом 7 Договорів про надання траншу, укладених сторонами на підставі та умовах Рамкової угоди, передбачено, що ці договори є невід'ємною частиною Рамкової угоди , умови якої вважаються умовами цих договорів і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цих договорів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що посилання позивача на пункти 9.2.3, 9.2.7 Рамкової угоди, якими передбачено право Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" надання ним достовірної інформації в обсязі, формі та строк, визначений позивачем, а також оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення позичальником діяльності, яка аналізувалась при укладе кредитних договорів чи знаходження предметів забезпечення, є обґрунтованим.

Посилання представника відповідача на те, що статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України не передбачений обраний позивачем спосіб захисту, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті закріплено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, передбачено примусове виконання обов'язку в натурі. Аналогічне положення міститься у пункті 5 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, в якому встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Звертаючись до суду з вимогою зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" надати витребувані Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" відомості, позивач фактично просить суд примусити відповідача виконати обов'язок, який був покладений на нього умовами Рамкової угоди, а також положеннями вищезазначених норм законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем обраний належний, передбачений законодавством спосіб захисту своїх прав.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 №27/11.

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Щодо посилання відповідача на не доведеність позивачем необхідності встановлення перевірки і аналізу фінансового стану позичальника, слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" перед Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" за укладеними між ними договором про відкриття кредитної лінії та договорами про надання траншей, у зв'язку з чим, позивач і вимагав надання цих відомостей у надісланій на адресу відповідача вимоги про дострокове розірвання кредиту за вих. №1-2/12/2234/1 від 07.08.2012 (арк.с.20-22).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що Рамкова угода може бути кваліфікована як договір кредиту, оскільки вона не містить істотних умов договору, вона є неукладеною, крім того вказана вимога не відповідає вимогам закону, що пред'являються до договорів даного виду, а тому вона є недійсною, до того ж зазначена рамкова угода є договором про намір, відповідальність за невиконання якого законом не передбачена, з огляду на наступне.

З положень статті 635 Цивільного кодексу України вбачається, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Однак, суд вважає, що укладена між сторонами Рамкова угода є документом, якій визначає принципову домовленість сторін про форми, напрями та умови співробітництва, які надалі втілені у конкретних договорах про відкриття кредитної лінії та надання траншів. На відміну від протоколу про наміри, який не породжує будь-яких прав, наслідків для сторін, що його підписали, Рамкова угода є різновидом цивільно-правової угоди і в узагальненому вигляді передбачає права, обов'язки та відповідальність суб'єктів угоди.

Як вже зазначалося, між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" на підставі Рамкової угоди, Договору про відкриття кредитної лінії та Договорів про надання траншу виникли зобов'язальні відносини, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Рамкової угоди, договорів та вимог чинного законодавства. При цьому, сторони домовилися, що укладені на підставі та умовах Рамкової угоди договори є її невід'ємною частиною.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариством "ПроКредит Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" підлягають задоволенню у повному обсязі

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (вул. Промислова, 7, м. Севастополь, 99053, код ЄДРПОУ 31075804, р/р 2600001356618 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365) виконати вимоги Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр. Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333, р/р 290960001 у АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984), вказані у повідомленні №2/12/2234/1 від 07.08.2012, а саме:

1) надати банку письмову інформацію про фактичний стан та місцезнаходження усіх предметів застави, якими забезпечено виконання позичальником його зобов'язань перед банком;

2) надати банку оригінали правоустановчих документів та документів, які підтверджують фактичний стан предметів забезпечення;

3) надати банку письмову інформацію про фінансове та майнове становище

позичальника, а саме:

- фінансову звітність за останній звітний період;

- залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних обліку на дату наданнінформації;

- рахунки позичальника у інших банках та залишок коштів на цих рахунках;

- нерухоме майно, яке належить позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- транспортні засоби, які належать позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- наявність зобов'язань позичальника перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушень їх виконання;

- наявність дебіторської заборгованості перед позичальником, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання.

4) надати письмову інформацію банку про те, чи впродовж дії кредитних договорів позичальником отримувалися кредити у інших банках та чи забезпечував позичальник виконання зобов'язань інших осіб.

5) письмово повідомити банк про наявність чи відсутність:

- будь-яких прав та обтяжень будь-яких третіх осіб на предмет застави (оренда, застава, арешти, сервітути, судові спори тощо);

- будь-яких змін характеристик предметів забезпечення, якими забезпечується виконання зобов'язань перед банком (площа, адреса, статус, цільове призначення, технічний стан тощо);

- самовільних будівельних робіт, перебудов, добудов, реконструкцій тощо предметів іпотеки;

- будь-яких загроз знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предметів

забезпечення;

- будь-яких змін, які мають значення для виконання зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення (зміну найменування (прізвища) позичальника, його фактичного та зареєстрованого місця знаходження (проживання) номерів контактних телефонів, місця знаходження та ідентифікаційних ознак предметів забезпечення, істотне погіршення фінансового стану та/чи стану забезпечення, виникнення обтяження чи реального ризику обтяження майна (в тому числі коштів на рахунка) позичальника чи поручителів на суму понад 20% від залишку кредиту);

- судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими позичальник виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями;

- будь-яких обставин, які ставлять під сумнів погашення зобов'язань позичальника перед банком.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (вул. Промислова, 7, м. Севастополь, 99053, код ЄДРПОУ 31075804, р/р 2600001356618 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр. Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333, р/р 290960001 у АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147,00 грн .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013.

Суддя О.О. Єфременко