Рішення

від 28.03.2013 по справі 726/274/13-ц

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/274/13-ц

Провадження №2/726/104/13

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.03.2013 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Тріски А. І., при секретарі судового засідання Осипчук Ю.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в залі суду у м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ЗАТ "Сведбанк Інвест", Приватного підприємства "Калина" про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток в спільному сумісному майні подружжя, та визнання недійсним договору застави та іпотечного договору, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ЗАТ "Сведбанк Інвест", ПП "Калина" про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток в спільному сумісному майні подружжя, та визнання недійсним договору застави та іпотечного договору .

В позові посилається на те, що вона та ОСОБА_3 з 19 липня 1998 року по 20 березня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Вказує, що за час перебування у шлюбі, а саме 26 листопада 2007 року, згідно укладеного договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_4 частку у статутному капіталі ПП "Калина" у розмірі 100 (сто) відсотків. Розмір статутного капіталу ПП "Калина" становив 76 147,51 грн. та до складу майна (статутного капіталу) входили нежилі будівлі по АДРЕСА_1. яке придбано за час перебуванні з нею у шлюбі та за спільні кошти, тобто вказане майно є таким, що належить їй та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Вказані нежилі будівлі складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д та літ.Е.

Крім того вказує, що 26 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Сведбанк Інвест» було укладено договір застави №64/12-ф/ЗМ-1, згідно якого він з метою забезпечення кредитних зобов'язань, що випливають із кредитного договору від 26.12.2007 р. №64/12-ф, укладеного між вищевказаним банком та ОСОБА_3, TOB «Карол-ЛТД», TOB «Континент-2005» передав у заставу належну йому частку у статутному фонді ПП "Калина" у розмірі 100 (сто) відсотків.

26 грудня 2007 року між ПП «Калина» та ЗАТ «Сведбанк Інвест» було укладено Іпотечний договір №64/12-ф/ІП-1, згідно якого для забезпечення кредитних зобов'язань, що випливають із вищевказаного кредитного договору, передав в іпотеку банку нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1

Вказує, що укладення вищезазначених договорів застави та іпотеки відбулося без її відома та згоди, попри те, що вона на той час була співвласником майна, котре було передано у заставу та іпотеку і при передачі в заставу банку частки у статутному фонді ПП "Калина" у розмірі 100 відсотків, яка є об'єктом спільної сумісної власності її з ОСОБА_3, необхідною була її письмова згода.

Просить позов задовольнити і визнати частку у статутному капіталі Приватного підприємства "Калина" у розмірі 100 (сто) відсотків, та нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя її та ОСОБА_3; визначити частки у статутному капіталі ПП "Калина" та нежилих будівлях у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків за кожним з подружжя; визнати недійсним договір застави №64/12ф/ЗМ-1 від 26.12.2007 року, іпотечний договір №64/12-ф/ІП-1 укладений 26.12.2007 року та виключити з Державного реєстру іпотек запис за №6325834, ; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №289484 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 18034373101; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 6325732 та відповідно виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №289442 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 18034373101.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримала в повному обсязі та пояснила суду, що вказане в позові майно її довірителька та ОСОБА_3 придбали під час шлюбу за спільні кошти, які були отримані ними за договором позики. Вказала, що її довірительці не було відомо куди використав ці кошти відповідач, оскільки вони брались в позику для ведення спільного бізнесу, а відповідач ОСОБА_3 не пояснив на що витратив кошти, скрив від неї придбання ПП «Калина» з вказаними в позові будівлями, хоча кошти позичались спільно. Також вказала, що про те що було придбано саме це приватне підприємство і вказані в позові будівлі, її довірительці стало відомо 15.03.2010року коли до неї звернувся з вимогою про повернення коштів позикодавець - ОСОБА_5 Після чого вона неодноразово зверталась з вимогою про розподіл спільного майна подружжя до ОСОБА_3, однак той ухилявся від спілкування та скривав те що вказане майно передано в заставу та іпотеку банку. Також зазначила, що про вказані в позові договори застави та іпотеки, її довірительці стало відомо наприкінці 2012 року, коли її адвокат почав готувати документи до суду для подачі позову про визнання майна спільною власністю та його розподіл. Вважає, що це порушує права довірительки, а тому просить позов задоволити повністю, не заперечувала проти винесення заочного рішення у даній справі.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій вказала, що не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Інші сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, від них до суду не надходило жодних заяв чи клопотань, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України судом була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, що позивачка та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 липня 1998 року по 20 березня 2009 року.

Згідно договору позики від 20 листопада 2007 року подружжя ОСОБА_3 позичило у ОСОБА_5 500 000,00 грн. в позику з строком повернення до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 листопада 2007 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за №2594, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_4 частку у статутному капіталі ПП "Калина" у розмірі 100 відсотків.

Судом також встановлено, що на момент укладення договору купівлі - продажу розмір статутного капіталу ПП "Калина" становив 76 147,51 грн. та був сформований за рахунок нежилих будівель по АДРЕСА_1, а саме: будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д та літ.Е., що також підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії ЯЯЯ №518096 від 14.09.2006 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССВ №983535 від 29.09.2006 р. та довідкою ПП «Калина» від 20 березня 2013 року вих. № 29, які знаходяться в матеріалах справи.

Також встановлено, що станом на 20 березня 2013 року розмір статутного фонду (капіталу) ПП "Калина" не змінився і становить 76 147,51 грн. та сформований за рахунок вищевказаних нежилих будівель, які перебувають на балансі даного підприємства що підтверджується довідками ПП «Калина» від 20 березня 2013 року вих. № 28, № 27.

Згідно статуту, довідки і витягу з ЄДРПОУ - ПП «Калина» на даний час зареєстровано по АДРЕСА_1 та його засновником (учасником) є відповідач ОСОБА_3, з розміром статутного внеску 76 147,51 грн.

Згідно вищевказаного договору купівлі-продажу продаж ПП «Калина» було вчинено за 500 000.00 грн., які відповідач ОСОБА_3 сплатив у повному обсязі, тобто дане майно було придбано за спільні кошти подружжя.

Крім того судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 не була присутня під час купівлі-продажу ПП «Калина», частка на неї не оформлялась, вона від часток не відмовлялась та відповідно дізналась про придбання даного підприємства від ОСОБА_5 в 15.03.2010 році, під час повернення йому частини коштів отриманих за договором позики від 20 листопада 2007 року, що підтверджується поясненнями представника та розписками від 15.03.2010 р., 12.06.2010 р. та 01.10.2011 року.

Згідно ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку /доходу/.

Статтею 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №17-рп/2012 від 19 вересня 2012 року у справі №1-8/2012, приватне підприємство, засноване (придбане) одним із подружжя - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, що належить приватному підприємству на праві власності.

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми закону суд приходить до висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, за рахунок якого був створений статутний капітал і яке було придбано за спільні кошти є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина, чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Стаття 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.70 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.

Таким чином, зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що слід визнати частку у статутному капіталі ПП "Калина" у розмірі 100 відсотків та відповідно нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що належать даному підприємству та входять до складу статутного капіталу спільною сумісною власністю подружжя та розподілити між ними в рівних частках, а саме по 1/2 кожному.

Крім того судом встановлено, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторін ОСОБА_3, 26 грудня 2007 року між відповідачем ОСОБА_3 та ЗАТ «Сведбанк Інвест» було укладено Договір застави №64/12-ф/ЗМ-1, згідно якого він з метою забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором від 26.12.2007 р. №64/12-ф, укладеним між ЗАТ «Сведбанк Інвест», з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_3, TOB «Карол-ЛТД», TOB «Континент-2005», з іншої сторони, передав у заставу частку у статутному фонді ПП "Калина" у розмірі 100 відсотків.

26 грудня 2007 року між ПП «Калина» та ЗАТ «Сведбанк інвест» укладено іпотечний договір №64/12-ф/ІП-1, що був посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі за №8040, згідно якого ПП «Калина» передало в іпотеку ЗАТ «Сведбанк інвест» нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Е.

Укладення вищевказаних договорів застави та іпотеки відбулося без відома і без згоди позивача ОСОБА_3

Статтею 63 СК України зазначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно положень ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором, укладеним в письмовій формі.

Згідно ч.2 ст. 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно ст. 578 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про іпотеку" майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про заставу" майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.

Згідно п.25 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави, іпотеки іншим із подружжя, суди мають виходити з того, що при оспоренні договору застави (іпотеки) суд має враховувати положення статті 578 Цивільного кодексу України, згідно з якими майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, який у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на таке майно має бути залучений до участі у справі та те, що положення ст.65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 593 ЦК України у разі припинення права застави на нерухоме майно, до державного реєстру вносяться відповідні зміни.

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні вищевказаних договорів застави, щодо передачі в заставу банку частки у статутному фонді ПП "Калина" у розмірі 100 (сто) відсотків, яка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та іпотечного договору щодо передачі в іпотеку нежилих будівель за адресою: АДРЕСА_1, котрі також є об'єктом моєї спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, необхідною була письмова, нотаріально посвідчена, згода, іншого з подружжя, тобто позивача ОСОБА_3, яка відсутня.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладання (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача.

Відповідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У п. 253 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій», затвердженої наказом № 20/5 Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 року вказано, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою: заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.

Згідно роз'яснення Міністерства Юстиції України щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації від 04.06.2009 року нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав та нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації. За заявою: заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.

Відповідно до приписів ст. 30 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Обставини справи, згідно до положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Крім того рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд, розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів стороні, які беруть участь у справі.

Виходячи з обставин встановлених по справі, на підставі наведеного та матеріалів справи, суд вважає що позов підлягає до задоволення і слід визнати набуте у шлюбі ПП «Калина» та будівлі спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та поділити їх виділивши кожному з співвласників рівну частку. Крім того дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою, а при укладенні оспорюваних договорів така згода позивача була відсутнія, тому суд приходить до висновку про їх недійсність та з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження предмета іпотеки.

Крім цього відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судой збір на користь позивача.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись, ст. 41 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ПП «ІКІО», щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 CK України від 19.09.2012 року №17-рц/2012р., ст.6 Закону України «Про заставу», ст.ст.5, 6, 18 Закону України "Про іпотеку", ст.49 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 15, 202, 203, 207, 215, 236, 238, 246, 328, 334, 368, 369, 373, 392, 553, 554, 575, 578, 593 ЦК України, ст.ст.57, 63, 65, 72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1-3, 10, 11, 30, 57, 59, 60, 88, 151, 169, 209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати частку у статутному капіталі Приватного підприємства "Калина" у розмірі 100 (сто) відсотків та нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Е, спільною сумісною власністю подружжя, а саме: спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на частку у статутному капіталі Приватного підприємства "Калина" у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків за кожним з співвласників.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в розмірі на 1/2 ідеальної частки, за кожним з співвласників, нежилих будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Е. та їх право спільної сумісної власності на дане майно припинити.

Визнати недійсним договір застави №64/12ф/ЗМ-1 укладений 26 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Сведбанк Інвест», щодо передачі в заставу частки у статутному фонді ПП "Калина" у розмірі 100 (сто) відсотків, на забезпечення кредитних зобов'язань, що випливають із кредитного договору від 26.12.2007 р. №64/12-ф, укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест», з однієї сторони, та ОСОБА_3, TOB «Карол-ЛТД», TOB «Континент-2005», з іншої сторони.

Визнати недійсним іпотечний договір №64/12-ф/ІП-1 укладений 26 грудня 2007 року між Приватним підприємством "Калина" та ЗАТ «Сведбанк Інвест», зареєстрований приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі за №8040, щодо передачі в іпотеку нежилих будівель за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Е, на забезпечення кредитних зобов'язань, що випливають із кредитного договору від 26.12.2007 р. №64/12-ф, укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест», з однієї сторони, та ОСОБА_3, TOB «Карол-АТД», TOB «Континент-2005», з іншої сторони.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис за №6325834, зареєстрованого 26.12.2007 р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, об'єкт обтяження нежилі приміщення за адресою: Чернівецька область, АДРЕСА_1, що складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Е, право власності на котрі зареєстроване за Приватним підприємством "Калина" код ЄДРПОУ 14263737 та відповідно виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №289484 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 18034373101.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 6325732 зареєстрованого 26.12.2007 р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі договору іпотеки від 26.12.2007 р. зареєстрованого за №8040, про заборону відчуження нерухомого майна нежилих приміщень за адресою: Чернівецька область, АДРЕСА_1, що складаються з будівлі літ.А загальною площею 1202,60 м2, будівлі пункту прийому склотари літ.Б, вбиральні літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Е, право власності на котрі зареєстроване за Приватним підприємством "Калина" код ЄДРПОУ 14263737 та відповідно виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №289442 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 18034373101.

Стягнути з ОСОБА_3, ПП "Калина", ЗАТ «Сведбанк Інвест» на користь ОСОБА_2 сплачені судові витрати по справі зі сплати судового збору, а саме: з ОСОБА_3 3 364,30 грн. з ПП "Калина" 38,24 грн., з ЗАТ «Сведбанк Інвест» 38,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом в 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя А. І. Тріска