Постанова

від 01.04.2013 по справі 809/398/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 809/398/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ-Інвест" про стягнення податкового боргу в сумі 156786,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ-Інвест" про стягнення податкового боргу в сумі 99786,50 грн. До початку судового розгляду справи представником позивача подано заяву, згідно якої збільшено позовні вимоги і позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 156786,06 грн. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ТОВ "ЛКМ-Інвест" та за рахунок його готівки.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті земельного податку в сумі 68171,61 грн., що виник внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання за основним платежем та за штрафними санкціями згідно поданої уточнюючої декларації № 70563 від 12.10.2012 року за 2012 рік, за податковим повідомленням-рішенням № 00060001593 від 29.10.2012 року, нарахованої пені та по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 88614,45 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої декларації за 2012 рік № 63353 від 11.09.2012 року та нарахованої пені, а всього разом 156786,06 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.12.2007 року ТОВ "ЛКМ-Інвест" зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-8), взяте на облік як платник податків та є платником земельного податку та орендної плати за землю.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

За приписами підпункту 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та статті 269 Податкового кодексу України відповідач являється платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В судовому засіданні встановлено, що 12.10.2012 року ТОВ "ЛКМ-Інвест" подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 70563 (а.с.23-26). У вказаній податковій декларації відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по земельному податку за 2012 рік за основним платежем в сумі 87565,21 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2307,34 грн.

Також, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю за 2012 рік в загальній сумі 132406,98 грн., що підтверджується поданою позивачу 11.09.2012 року податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2012 рік № 63353 (а.с.19-21).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) є узгодженими з дня подання такої декларації та являється податковим боргом відповідача.

Судом встановлено, що на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової звітності за № 10063/15-93/35517221 від 29.10.2012 року (а.с.28), яким встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності по земельному податку з юридичних осіб, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0006001593 від 29.10.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 170,00 грн. (а.с.27). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане ТОВ "ЛКМ-Інвест" 29.10.2012 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням суд приходить до висновку, що визначена сума податкового зобов'язання з земельного податку за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170,00 грн. є узгодженою.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності нараховано пеню у розмірі 386,85 грн. і 229,58 грн. відповідно.

Згідно підпункту 129.1.1. підпункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу по земельному податку на момент розгляду справи згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 70563 становить 67614,76 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 65307,42 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2307,34 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 00060001593 від 29.10.2012 року становить 170,00 грн. та нарахованої контролюючим органом пені в сумі 386,85 грн., а всього разом 68171,61 грн.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на момент розгляду справи згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2012 рік № 63353 становить 88384,87 грн. та нарахованої контролюючим органом пені в сумі 229,58 грн., а всього разом 88614,45 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби надсилалася ТОВ "ЛКМ-Інвест" податкова вимога форми "Ю" від 04.07.2012 року за № 1409, яка 13.07.2012 року отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17), на час розгляду справи є неоскарженою та невідкликаною.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань за платежем плата за землю у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 156786,06 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 70563 (а.с.23-26), податковим повідомленням-рішенням № 00060001593 від 29.10.2012 року (а.с.27), податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2012 рік № 63353 (а.с.19-21), довідками про борг (а.с.6, 52), довідкою-розрахунком податкового боргу (а.с.65), податковою вимогою форми "Ю" від 04.07.2012 року за № 1409 (а.с.17), а також зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 156786,06 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ-Інвест" податкового боргу в сумі 156786,06 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ-Інвест" (ідентифікаційний код 35517221) в дохід бюджету податковий борг в сумі 156786 (сто п'ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 06 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ТОВ "ЛКМ-Інвест" та за рахунок його готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.04.2013 року.