Постанова

від 30.04.2013 по справі 816/2077/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/2077/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостерігання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостерігання" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Пожежне спостерігання") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 грудня №0013582301/1993 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 32 438 грн. 75 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що контролюючим органом порушено права та інтереси ТОВ "Пожежне спостерігання" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Стверджувало про хибність та безпідставність доводів контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій з ПП "Обрій" та ТОВ "Промелектро-75".

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Пожежне спостерігання". При цьому, посилався на обставини, встановлені в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Обрій" (код ЄДРПОУ 30745148) та ТОВ "Промелектро-75" (код ЄДРПОУ 36098229) за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, викладені в акті перевірки від 30 жовтня 2012 року №4495/22-209/37411009.

В судове засідання 25 квітня 2013 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 25 квітня 2013 року перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

29 квітня 2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про проведення розгляду справи в порядку позовного провадження.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У судовому засіданні 25 квітня 2013 року, встановивши явку осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши питання про наявність у представника позивача клопотань, а також за відсутності необхідності щодо виклику в судове засідання свідків, суд постановив протокольну ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

При цьому, суд керувався положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, а не положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, як про те стверджує представник позивача у поданій до суду заяві.

Окрім того, представником позивача 29 квітня 2013 року через канцелярію суду подано заяву про допит в якості свідка директора ТОВ "Пожежне спостерігання" ОСОБА_1

Однак, вказану заяву подано з порушенням вимог статей 74, 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Згідно з частиною першою статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

До вищевказаної заяви не додано документ про сплату судового збору.

А тому, оскільки заява представника позивача про забезпечення доказів у справі №816/2077/13-а шляхом виклику в судове засідання та допиту в якості свідка директора ТОВ "Пожежне спостерігання" ОСОБА_1 подана без додержання вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, така заява підлягає залишенню без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Пожежне спостерігання" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість /а.с. 15, 170/.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність з пожежної охорони (75.25.0), електромонтажні роботи (45.31.0), ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань (31.62.3), інші види оптової торгівлі (51.90.0), здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0) /а.с. 14/.

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Пожежне спостерігання" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Обрій" (код ЄДРПОУ 30745148) та ТОВ "Промелектро-75" (код ЄДРПОУ 36098229) за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 30 жовтня 2012 року №4495/22-209/37411009 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження позивачем зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 25 951 грн. (в т.ч., за липень 2011 року - 13 110 грн., за серпень 2011 року - 12 841 грн.) /а.с. 16-35/.

На підставі даного висновку Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 05 грудня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0013582301/1993 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загалом в розмірі 32 438 грн. 75 коп. (в т.ч., 25 951 грн. - основний платіж, 6 487 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 37/.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до ДПС у Полтавській області та ДПС України спірне повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги платника податків - без задоволення /а.с. 39-56/.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його неправомірним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Обрій" (код ЄДРПОУ 30745148) та ТОВ "Промелектро-75" (код ЄДРПОУ 36098229), зараховано до складу податкового кредиту за липень - серпень 2011 року суми податку на додану вартість загалом в розмірі 25 951 грн.

Однак, позаплановою документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Пожежне спостерігання" виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження позивачем зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 25 951 грн.

При цьому, вказані доводи контролюючий орган мотивує даними Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України. Зазначає, що до баз даних ДПС внесено відомості про відсутність ПП "Обрій" та ТОВ "Промелектро-75" за місцезнаходженням, рішенням Яготинської МДПІ Київської області ДПС від 19 січня 2012 року №2 анульовано реєстрацію ТОВ "Промелектро-75" платником ПДВ. Крім того, посилається на відомості, викладені в актах перевірок контрагентів позивача. Зокрема, спираючись на висновки даних перевірок, стверджує про нікчемність договірних відносин між ТОВ "Пожежне спостерігання" та його контрагентами.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Так, абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Судом встановлено, що позивачем 07 квітня 2011 року укладено договір №7/04-11 з ПП "Обрій", за змістом якого останнє зобов'язувалося виконати роботи з монтажу, демонтажу та пусконаладки радіотранслюючого пультового обладнання з використанням телеметричних пристроїв, що розміщені в приміщеннях за адресою: вул. Петровського, 35, м. Кременчук; вул. Бірюзова, 51а, м. Полтава /а.с. 118-121/.

Зі змісту письмових пояснень представника позивача /а.с. 182-184/ встановлено, що на виконання умов даного договору ПП "Обрій" виконало роботи з демонтажу антенної установки зв'язку, мачти кабелю та прийомо-передавального обладнання пульту, здійснило замір рівня сигналу передавачів, монтаж антени на даху будівлі, монтаж кабелю тощо.

Також, ТОВ "Пожежне спостерігання" 27 липня 2011 року укладеного договір №27/07-11 з ПП "Обрій", відповідно до пункту 1.1. якого останнє зобов'язувалося виконати за завданням позивача ремонтні роботи по відновленню частини дахового покриття будівлі за адресою: вул. Бірюзова, 51а, м. Полтава, Полтавська область /а.с. 111-114/.

Як пояснює представник позивача /а.с. 184/, на виконання умов даного договору ПП "Обрій" здійснило демонтаж частини дахового покриття, монтаж ПВХ мембрани, монтаж підкладочного та кровельного руберойду.

Крім того, позивачем 22 серпня 2011 року укладено договір поставки №22/08-1 з ТОВ "Промелектро-75", за умовами якого останнє зобов'язувалося передати у власність ТОВ "Пожежне спостерігання" приймально-передаюче обладнання /а.с. 106-107/.

На підставі даного договору, за твердженням представника позивача /а.с. 184/, ТОВ "Пожежне спостерігання" придбало антени в кількості 151 шт.

Правомірність формування податкового кредиту по спірним господарським операціям позивач підтверджує податковими накладними: від 28 липня 2011 року №28072, що виписана ПП "Обрій" на загальну суму послуг в розмірі 78 660 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 110 грн.) /ас.. 124/, від 25 серпня 2011 року №131, що виписана ТОВ "Промелектро-75" на загальну суму поставки в розмірі 40 468 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 744 грн. 67 коп.) /а.с. 109/, від 29 серпня 2011 року №29081, що виписана ПП "Обрій" на загальну суму послуг в розмірі 36 576 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 096 грн.) /а.с. 117/, копії яких судом долучено до матеріалів справи.

Дослідивши в судовому засіданні вищевказані копії податкових накладних, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Зауваження щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки відсутні.

Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент виписування вищезазначених податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку /а.с. 104-105/.

Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ПП "Обрій" та ТОВ "Промелектро-75" товарів (послуг) загальною вартістю 155 704 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 950 грн. 67 коп.) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано копії: видаткової накладної від 25 серпня 2011 року №250802 /а.с. 108/, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29 серпня 2011 року /а.с. 115/, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28 липня 2011 року /а.с. 122/.

Дослідивши в судовому засіданні вказані копії документів, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто вони є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом в якості належного доказу у справі.

Оплату придбаних товарів (послуг) позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що підтверджується копіями виписок банку про рух коштів на рахунку /а.с. 110, 116, 123/.

Придбані у ТОВ "Промелектро-75" товари (антени) позивачем використано у власній господарській діяльності, на підтвердження чого ТОВ "Пожежне спостерігання" надано копії акта списання від 31 серпня 2011 року №СпТ-000057 /а.с. 186/ та списку об'єктів /а.с. 187-194/.

Стосовно договірних правовідносин з ПП "Обрій", вказані зумовлені необхідністю проведення ремонтних робіт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Маршала бірюзова, 51а, м. Полтава, Полтавська область та знаходиться в оренді ТОВ "Пожежне спостерігання" на підставі договорів суборенди нежитлового приміщення від 18 березня 2011 року №3, від 03 вересня 2012 року №18, укладених з ТОВ "ТВК Крайт", копії яких долучено до матеріалів справи /а.с. 195-205/.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджується реальність здійснення спірних господарських операцій між ТОВ "Пожежне спостерігання" та його контрагентами.

Висновок податкового органу щодо відсутності у позивача підстав для віднесення сум ПДВ загалом в розмірі 25 951 грн. до податкового кредиту за липень - серпень 2011 року є необґрунтованим та безпідставним, оскільки підприємством свій податковий кредит сформовано в порядку, визначеному розділом V Податкового кодексу України, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом.

Доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Промелектро-75", ПП "Обрій" основних засобів та працівників суд вважає необґрунтованими, оскільки ні Акт перевірки, ані заперечення відповідача на позов не містять відомостей про те, на підставі яких даних контролюючий орган дійшов такого висновку.

Стосовно посилань відповідача в Акті перевірки на висновок спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 20 листопада 2011 року №195, суд зазначає, що податковим ревізором-інспектором не вказано на встановлення в ході даного дослідження фактів виконання підписів від імені директора ТОВ "Промелектро-75" ОСОБА_2 іншими особами саме в первинних документах, що надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з даним контрагентом, а відтак, такий висновок не може слугувати підставою для визнання вищеописаних операцій безтоварними.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в актах перевірок контрагентів позивача, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Як визначено частиною другою статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічну думку викладено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року (справа "Булвес" АД проти Болгарії") та численних рішеннях Верхового Суду України в даній категорії справ (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), що враховуються судом з огляду на приписи частини другої статті 8, частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується доводів контролюючого органу про нікчемний характер спірних господарських операцій між ТОВ "Пожежне спостерігання" та ПП "Обрій", ТОВ "Промелектро-75", суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, в ході судового розгляду справи наявності таких доказів не встановлено. Так само, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів в підтвердження того, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами, суперечать вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що укладення таких правочинів не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Варто зазначити, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (адже діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтями 191, 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (адже наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (адже відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним тощо.

За таких обставин, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Враховуючи визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що контролюючим органом також неправомірно застосовано до ТОВ "Пожежне спостерігання" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 487 грн. 75 коп.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт сплати позивачем в ціні придбаних у ТОВ "Промелектро-75" та ПП "Обрій" товарів (послуг) податку на додану вартість в розмірі 25 950 грн. 67 коп., а також рух активів в ході проведення згаданих господарських операцій.

За таких обставин, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси платника податку.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасуват податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05 грудня 2012 грудня №0013582301/1993.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, стягненню на користь позивача підлягають понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 324 грн. 39 коп., сплачені відповідно до платіжного доручення від 09 квітня 2013 року №182 /а.с. 3/.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостерігання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 05 грудня 2012 грудня №0013582301/1993.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостерігання" (код ЄДРПОУ 37411009) витрати зі сплати судового збору в розмірі 324 (триста двадцять чотири) гривні 39 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба