Ухвала

від 11.04.2013 по справі 8/288-ап-08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К-25341/10

К-25341/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 03.06.2008

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009

у справі № 8/288-АП-08 Господарського суду Херсонської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 03.06.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009, позов задоволено: скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2008 № 0001972301/0..

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що факт недоведеності сплати сум ПДВ до бюджету за фактично здійсненими господарськими операціями контрагентом платника податків не може впливати на правомірність формування цим платником податків податкового кредиту за такими операціями, який у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) був врахований при визначенні чистої суми податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування, яка підлягає поверненню з бюджету.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 327272,27 грн. за податковою декларацією за серпень 2007 року, поданою ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2008 № 0001972301/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.04.2008 № 1305/23-7/952367 про порушення підприємством норм підпунктів 7.7.1 та .7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР. При цьому контролюючий орган послався на те, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними Приватним підприємцем ОСОБА_4, перевірити сплату ПДВ яким до бюджету неможливо у зв`язку з відсутністю у нього відповідних документів внаслідок викрадення останніх; та податковими накладними Приватного підприємства (ПП) «МС-Агро», посередником у ланцюгу поставок до позивача від ТОВ «Дружба», яке не надало податковому органу документи за господарськими операціями з ПП «МС-Агро», та від ПП «Ель», яке не знаходиться за юридичною адресою.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать наявні у справі докази, висновок ДПІ стосується операцій з поставки позивачу товарів (зерна пшениці, насіння ріпаку) Приватним підприємцем ОСОБА_4 у липні 2007 року та ПП «МС-Агро» у тому ж податковому періоді, який у свою чергу придбавав товар (насіння ріпаку) у ТОВ «Дружба», яке не надало документів податкового та бухгалтерського обліку за вказаними операціями до перевірки, та ПП «Ель», яке не знаходиться за юридичною адресою. Виконання господарських операцій з поставки зерна (насіння) підтверджується приєднаними до справи копіями видаткових та податкових накладних, платіжних доручень про перерахування позивачем грошових коштів постачальникам, включаючи суми ПДВ, нараховані в ціні придбання. Факт здійснення поставки товарів за податковими накладними зазначених постачальників ДПІ не спростовується, так само, як і факт сплати позивачем ПДВ у ціні придбання.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 03.06.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак