Постанова

від 30.04.2013 по справі 5010/1645/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. Справа № 5010/1645/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області, м.Городенка, вул. І.Богуна, 10 (вих. № 1612/06 від 21.03.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 26.02.2013 року

у справі № 5010/1645/2012

за заявою Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області, м. Городенка, вул. І.Богуна, 10

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торговицьке», с. Торговиця, вул. Шевченка, 2А

про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торговицьке» (код ЄДРПОУ 31247875)

за участю представників: - не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2013 року у справі № 5010/1645/2012 за заявою Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області, м. Городенка, вул. І.Богуна, 10 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торговицьке», с. Торговиця, вул. Шевченка, 2А про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торговицьке» (код ЄДРПОУ 31247875) провадження у справі припинено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до категорії страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не відносяться суми пені та штрафу (штрафні санкції), які застосовуються за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки, як встановлено судом, вимоги УПФ України у Городенківському районі Івано-Франківської області складаються виключно із штрафних санкцій та пені, то згідно вимог закону не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та впливати на порушення справи про банкрутство боржника.

Не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2013 року та поновити провадження у справі № 5010/1645/2012 про банкрутство СТзОВ «Торговицьке».

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не надана належна правова оцінка тому факту, що при виконанні постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року, яка підтверджує безспірність вимог заявника, державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутні кошти та майно на яке може бути звернено стягнення. А оскільки для здійснення підприємством господарської діяльності необхідна наявність у нього відокремленого майна та здійснення систематичної діяльності у сфері господарювання, то зазначене свідчить про відсутність підприємницької діяльності у СТзОВ «Торговицьке», що й було підставою для звернення до суду з заявою про визнання його банкрутом.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2013 року.

11.04.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 30.01.2013 року у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б.

Сторони та учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення, причин неявки суду не повідомили.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2013 року у справі № 5010/1645/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу (ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2013 року за заявою Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговицьке" (код ЄДРПОУ 31247875) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності. (З такими висновками погодився Верховний Суд України у постанові від 10.02.2004 № 04/087).

З матеріалів справи вбачається, що боржник своєчасно не сплачуючи страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування допустив заборгованість перед заявником по сплаті фінансових санкцій та пені за період з 23.05.2008 року по 09.08.2010 року, в наслідок чого до нього рішенням Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області від 23.05.2008 року № 303 застосовано фінансові санкції в сумі 44 596,47 грн., в тому числі 11 387,74 грн. - штрафні санкції та 33 208,73 грн. - борг по сплаті пені.

Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ).

Частиною 6 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж 20 календарних днів, із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники невчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції передбачені цим Законом. (п.10 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В підтвердження безспірності грошових вимог до боржника заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника надана постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року у справі № 2а-3116/10/0970 за позовом Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговицьке» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 23317771 від 17.12.2010 року видана державним виконавцем державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції, та постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.09.2011 року у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (абзац 7 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Отже, законодавцем прямо передбачено ряд виключень із загального поняття грошових зобов'язань, які не вважаються грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд, зокрема в постанові від 11.01.2011 року у справі № П29/2139-10.

Згідно абзацу 2 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків та зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх сплати.

З аналізу зазначених норм вбачається, що заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.

Проте, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо можливості кредиторів подання до господарського суду письмових заяв з вимогами, які є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість боржника перед кредитором складається виключно із штрафних санкцій та пені, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарського суду, щодо того, що вказана заборгованість не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи те, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у зазначеному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується із положеннями статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України та статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області, м.Городенка, вул. І.Богуна, 10 (вих. № 1612/06 від 21.03.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2013 року у справі № 5010/1645/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 30.04.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.