Постанова

від 30.04.2013 по справі 5009/4279/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Справа № 5009/4279/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Арбітражного керуючого Клименко Олександра Юрійовича на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 у справі господарського суду№ 5009/4279/12 Запорізької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фатус" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Титул ФС" про банкрутство, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фатус" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Титул ФС" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 (суддя Юлдашев О.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Титул ФС" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю., якого зобов'язано повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів боржника, прийняти заходи щодо виявлення кредиторів банкрута, зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва здійснити перевірку боржника і надати суду та ліквідатору її результати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 (колегія суддів у складі: Митрюхіна Н.О. - головуючий, Азарова З.П., Кододова О.В.) постанову господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 скасовано. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Титул ФС" припинено.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Клименко О.Ю. просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 скасувати, постанову господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 залишити в силі. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм права, а саме ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 91, 107 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Титул ФС" порушено з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ст. 52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону, в ч. 8 якої закріплено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся до суду з заявою у зв'язку з не оплатою боржником заборгованості у сумі 20 760,00грн., яка виникла внаслідок не оплати векселя. Також, вказує на те, що безспірність вимог підтверджується виконавчим написом нотаріуса від 13.08.2012, який було надісланий до Відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації боржника та 27.08.2012 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 27.08.2012р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №840 виданий 13.08.2012р.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання боржника - ТОВ Титул ФС" банкрутом, діючи в межах повноважень, визначених ст. 101 ГПК України, перевірив підставність порушення справи про банкрутство відсутнього боржника дійшов до висновку про припинення провадження у справі, оскільки на момент порушення провадження у справі ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності своїх вимог до боржника, доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що доказів вчинення державним виконавцем будь-яких інших виконавчих дій на виконання постанови від 27.08.2012 з виявлення наявності або відсутності грошових коштів, рухомого та нерухомого майна боржника суду надано не було.

Крім того, із наданих Державною податковою службою у м. Києві податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ "ТИТУЛ ФС" відзвітувало з показниками за 1 квартал 2012 року в сумі 3 682 102 грн., за 2011 рік в сумі 24 132 855 грн., за 2010 рік в сумі 61 950 360 грн. судом апеляційної інстанції зроблено висновок про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами. Тобто, боржник регулярно та систематично звітував до податкового органу з податків, та остання звітність з податку на додану вартість була надана боржником за березень 2012 року з нульовими показниками, при цьому датою подання декларації є 09.04.2012р.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відсутні будь-які дані з реєстру, в яких би містилися вищезазначені записи. Наявний в матеріалах справи Витягу ЄДРПОУ (а. с. 20), станом на 21.06.12 не містить даних про перебування ТОВ "Титул ФС" в процесі припинення підприємницької діяльності чи про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Будь-які інші виписки чи довідки із ЄДРПОУ стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Титул ФС" в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може служити доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено документи долучені до матеріалів справи та встановлено, що копії документів: ФО ОСОБА_8, паспорта ОСОБА_8, статуту ТОВ "Титул ФС", статуту ТОВ "Титул ФС" (нова редакція), витяг з ЄДР, виписка з ЄДР, постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2012, виконавчий напис, протест про неоплату векселя від 13.08.2012, простий вексель серія АА 2517068, завірені неналежним чином, а саме на вказаних документах міститься лише печатка підприємства, будь які інші відмітки відсутні.

За приписами ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За таких обставин, колегія судів вважає, що Донецький апеляційний господарський суд, перевіривши законність порушення справи про банкрутство відсутнього боржника дійшов до обґрунтованого висновку про скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та припинив провадження у справі, оскільки єдиним процесуальним наслідком незаконного порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може бути припинення такого провадження відповідно до частини 1 ст. 80 ГПК України.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Клименко Олександра Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 у справі № 5009/4279/12 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Міщенко П.К.

Погребняк В.Я.