Постанова

від 29.04.2013 по справі 5023/1725/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. Справа № 5023/1725/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П. , суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю прокурора - Здор Т.О., посв. № 013776 від 06.12.2012 р.

та представників:

позивача - Статівка О.Є., дор. від 25.04.2013 р.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Харкова (вх. №1187Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2012 р. у справі № 5023/1725/12

за позовом Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Седан», м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2012 р. у справі № 5023/1725/12 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено . Визнано за Обслуговуючим кооперативом «Гаражний кооператив «Седан» право власності на нерухоме майно -гаражі: літ. «А-1», «Б-1», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «І-1», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 26-Є.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності вказаних представників за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2009 року виконавчим комітетом Харківської міської ради було зареєстровано Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Седан», який створений шляхом виділення з гаражного кооперативу «Танкопія», якому в 1992 році рішенням Комінтернівського райвиконкому було виділено земельну ділянку під будівництво гаражів.

07.12.2009 року геодезичною фірмою «СХМ» було складено акт визначення меж та площі земельної ділянки, яку займає ОК «ГК «Седан» за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 26-Є, відповідно до якого вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 6310136900:06:004:0501.

З часу створення позивач сплачує земельний податок за використання зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до п.3.1 статуту позивача кооператив був створений для експлуатації гаражних боксів, для стоянки, зберігання особистих автомобілів, забезпечення засобами охорони, здійснення технічного обслуговування.

На виконання мети кооперативу з року створення по теперішній час за кошти членів кооперативу було самочинно побудовані гаражі: літ. «А-1», «Б-1», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «І-1», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 26-Є.

З метою узаконення права власності на самовільно побудовані гаражі на замовлення позивача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» були виготовлені технічні паспорти, а також ПП «Проектний центр «Харків-проект» виготовлений технічний висновок про стан будівельних конструкцій, відповідно до якого будівлі гаражів придатні для подальшого використання. Гаражі не мають жодних ознак деформації та знаходяться в нормальному для використання стані та забезпечують несучу здібність для подальшої експлуатації гаражів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 вказаного Закону України підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, відповідно до п.1.3 якого державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з п. 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Також необхідно зазначити, що підставою для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно п.10 додатка №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. №7/5, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на нерухоме майно.

Матеріали справи свідчать, що спірне нерухоме майно, гаражі, було самовільно збудоване ще у 1992-1994 роках, тоді як Закони України «Про архітектурну діяльність» та «Про регулювання містобудівної діяльності», якими обґрунтовує прокурор вимог апеляційної скарги, прийняті відповідно у 1999 р. та 2011 р.

Крім того, прокурором не взято до уваги, що відповідно до п. 2 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією поданої замовником декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а у разі прийняття об'єктів, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 року, особливості декларації та її форма визначаються Мінрегіоном.

До того ж, згідно з п.10 вказаного Порядку об'єкти самочинного будівництва можуть прийматися в експлуатацію згідно з цим порядком коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду.

Таким чином, не прийняття в експлуатацію спірних гаражів, побудованих у 1992-1994 роках, не є підставою для відмови у визнанні права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, оскільки, в даному випадку, рішення суду є підставою для прийняття гаражів в експлуатацію відповідно до вищевказаного Порядку, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі - гаражі: літ. «А-1», «Б-1», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «І-1», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 26-Є.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України арешт може бути накладено лише на майно, що належить відповідачу, тоді як даний спір у правовідносинах щодо спірного майна між позивачем як особою, що здійснила самочинне будівництво та відповідачем як власником земельної ділянки, на якій розташоване це майно, не стосується належності цього майна відповідачу, Харківській міській раді, який, до того ж, не заявляє своїх прав на нього. В даному випадку майно, на яке просить накласти арешт прокурор не належить відповідачу, у зв'язку з чим на нього не може бути накладено арешт з метою забезпечення позову.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи прокурора про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2012 р. у справі № 5023/1725/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.04.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.