Постанова

від 29.04.2013 по справі 5021/1851/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. Справа № 5021/1851/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П. , суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І..

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 994С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 25.02.2013 р. у справі № 5021/1851/12

за позовом ТОВ «Маркетінг-Центр LTD», м. Суми

до Сумської міської ради, м. Суми

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.02.2013 р. у справі № 5021/1851/12 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено. Визнано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 р., укладеного між Сумською міською радо та ТОВ «Маркетінг-Центр LTD», укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До початку судового засідання від відповідача надійшов лист з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Крім того, до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його представника.

Колегія суддів розглянула заявлене клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку з тим, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для розгляду справи та з урахуванням того, що попередньою ухвалою участь представників сторін у судовому засіданні не було визнано обов'язковою.

Таким чином, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2003 року, на підставі рішення Сумської міської ради від 23 жовтня 2003 року №169-МР «Про вилучення, надання та продовження терміну користування земельними ділянками підприємствами, організаціями та підприємцями» між Сумською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетінг-Центр LTD» було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О. за реєстровим №1364, зареєстрований у Сумському міськвиконкомі, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 23.05.2003 р. за № 957.

Відповідно до п. 1.1. Сумською міською радою було надано, а ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» прийнято в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 830 м 2 , за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 12-а, у стані, придатному для цільового використання.

Згідно з п. 2.2 договору його укладено терміном до 23 жовтня 2012 року. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Відповідно до вказаної умови договору листом № 156 від 02.08.2012 року ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» звернулося до Сумської міської ради з пропозицією про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15 квітня 2003 року до 29.04.2022 року та надіслало проект додаткової угоди (а.с. 14).

Управління земельних ресурсів Сумської міської ради листом № 5204/02.02.02-14 від 21.08.2012 р. повідомило позивача, про те, що звернення ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» до Сумської міської ради щодо поновлення терміну оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київський дивізій, 12-а розглянуто Управлінням земельних ресурсів Сумської міської ради, за результатами розгляду якого вказане питання буде винесено на розгляд чергового засідання комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин Сумської міської ради з подальшим розглядом на черговій сесії Сумської міської ради (а.с. 15).

27 серпня 2012 року ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» до Сумської міської ради було подано звернення №158 від 27.08.2012 року розглянути на сесії Сумської міської ради питання поновлення договору оренди земельної ділянки від 15 квітня 2003 року до 29.04.2022 року (а.с. 16).

28 листопада 2012 р. XXIV сесією VI скликання Сумської міської ради було прийнято рішення № 1885-МР «Про відмову у поновленні ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» договору оренди земельної ділянки площею 0,0830 га за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 12а» (а.с. 30).

Суд першої інстанції, розглядаючи даний спір по суті, зробив висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетінг-Центр LTD» вжило всі необхідні дії по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року, однак Сумська міська рада порушила терміни розгляду питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, тому суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив їх у повному обсязі.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, встановила, що висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

При цьому згідно зі ст.ст. 6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, у тому числі щодо розпорядження землями державної власності, місцеві державні адміністрації видають відповідні розпорядження.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 16 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. «а», «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу частини першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з пунктом 2.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ «Маркетінг-Центр LTD», вказаний договір укладено терміном до 23.10.2012 року.

Пунктом 4.3. сторони погодили, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку дії договору.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Проте, вказаною нормою та приписами чинного законодавства не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Згідно з п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Тобто, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренда земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені українського народу.

Приписами ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі відповідних рішень міської ради.

За таких обставин необхідною умовою для укладення, а відтак і внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення відповідного органу про надання цієї земельної ділянки в оренду.

Місцевий господарський суд вказаним обставинам не надав належну правову оцінку, неправильно застосував вказані приписи законодавства та виніс рішення про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року за наявності рішення Сумської ради № 1885-МР від 28.11.2012 р. «Про відмову у поновленні ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» договору оренди земельної ділянки площею 0,0830 га за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 12а».

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доказів щодо оскарження дій Сумської міської ради з приводу відмови у поновленні строку дії договору оренди від 15.04.2003 року позивачем не надано, відповідні вимоги не заявлені.

Колегія суддів також зазначає, що господарські суди не можуть приймати рішення з тих питань реалізації прав власності на землю від імені Українського народу, які мають здійснюватися виключно відповідними органами державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, наявні в матеріалах справи докази не доводять тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, а відтак - не дають правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Сумської області від 25.02.2013 року у справі № 5021/1851/12 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.02.2013 р. у справі № 5021/1851/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанову складено в повному обсязі 29.04.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.