Рішення

від 07.05.2013 по справі 911/935/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2013 р. Справа № 911/935/13

За позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз Фенікс», с. Жорнівка, Києво-Святошинський район, Київська область;

про стягнення 3825,77 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників сторін:

від позивача: Кондратюк Т.М. (довіреність № 3812 від 20.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний університет біоресурсів і природокористування України (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз Фенікс» (надалі - відповідач) про стягнення 3825,77 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 558 від 13.12.2007 року, в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 3320,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2013 року суд порушив провадження у справі № 911/935/13 та призначив її розгляд на 09.04.2013 року.

Присутні у судовому засіданні 09.04.2013 року представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та надали витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 20.03.2013 року не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Ухвалою від 09.04.2013 року суд відклав розгляд справи на 25.04.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Присутнім у судовому засіданні 25.04.2013 року представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та надані витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 20.03.2013 року та ухвали від 09.04.2013 року не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надіслав.

Ухвалою від 25.04.2013 року суд відклав розгляд справи на 07.05.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 07.05.2013 року представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання черговий раз не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 20.03.2013 року, ухвали від 09.04.2013 року та ухвали від 25.04.2013 року не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали суду від 20.03.2013 року, від 09.04.2013 року та від 25.04.2013 року надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру Інформаційно-ресурсного центру від 09.04.2013 року.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 945 «Питання Національного аграрного університету» Національний аграрний університет перейменовано в Національний університет біоресурсів і природокористування України.

13.12.2007 року між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено Договір № 558, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати у відповідності до умов даного договору консультаційно-інформаційні послуги по вирощуванню і виробництві племінної продукції та харчових яєць перепелів; організації реалізації племінної продукції; по провадженню наукових розробок нових форм організації праці, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх. Крім того, між сторонами була підписана Додаткова угода від 12.01.2010 року на продовження терміну дії Договору до 31.12.2010 року.

Згідно п. 3.1 договору, загальна вартість послуг за цим договором згідно кошторису (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору становить 4320,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 720,00 грн. вартість послуг за один квартал становить - 1080 грн. в т.ч. ПДВ 180 грн. Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг за цим договором здійснюється щоквартально до 25 числа останнього у кварталі місяця в безготівковому порядку шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі Акту здачі-приймання наданих послуг. Пунктом 3.3. договору визначено, що факт надання послуг за поточний квартал оформляється сторонами Актом здачі-приймання наданих послуг, який до 20 числа останнього у кварталі місяця надсилається виконавцем замовнику і підписується повноважними представниками сторін.

Судом встановлено, що позивач на виконання договірних зобов'язань надав відповідачу послуги на загальну суму 11300,00 грн., проте, як повідомив позивач, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань за надані послуги розрахувався лише частково в сумі 7980,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок.

Як вбачається з матеріалів справи, за послуги надані у третьому кварталі 2009 року згідно Акту приймання - передачі наданих послуг від 30.09.2009 року на суму 1080,00 грн. відповідачем було сплачено 24.12.2009 року 1000 грн. - борг становить 80,00 грн. За 2010 рік відповідачем сплачено лише послуги надані у першому кварталі шляхом передоплати, а вартість послуг наданих у другому, третьому, четвертому кварталах 2010 року згідно актів приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2010 року на суму 1080,00 грн., 30.09.2010 року на суму 1080,00 грн., 31.12.2010 року на суму 1080,00 грн. не сплачено.

Таким чином, залишок непогашеної заборгованості за надані послуги склав 3320,00 грн.

На день розгляду справи заборгованість в сумі 3320,00 грн. за надані послуги відповідачем не погашена.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення3320,00 грн. заборгованості за надані послуги.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальній сумі 269,29 грн., з яких 11,36 грн. нараховано за залишок боргу в розмірі 80,00 грн. за надані послуги у третьому кварталі 2009 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2009 року за період з грудня 2009 року по січень 2013 року, 103,68 грн. нараховано на суму боргу в розмірі 1080,00 грн. за надані послуги у другому кварталі 2010 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2010 року за період з червня 2010 року по січень 2013 року, 97,20 грн. нараховано на суму боргу в розмірі 1080,00 грн. за надані послуги у третьому кварталі 2010 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2010 року за період з вересня 2010 року по січень 2013 року та 57,24 грн. нараховано на суму боргу в розмірі 1080,00 грн. за надані послуги у четвертому кварталі 2010 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2010 року за період з грудня 2010 року по січень 2013 року, а також 3% річних - 236,29 грн., з яких 7,45 грн. нараховано за залишок боргу в розмірі 80,00 грн. за надані послуги у третьому кварталі 2009 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2009 року за період з 26.12.2009 року по 31.12.2009 року, 84,42 грн. нараховано на суму боргу в розмірі 1080,00 грн. за надані послуги у другому кварталі 2010 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2010 року за період з 26.06.2010 року по 31.01.2013 року, 76,25 грн. нараховано на суму боргу в розмірі 1080,00 грн. за надані послуги у третьому кварталі 2010 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2010 року за період з 26.09.2010 року по 31.01.2013 року та 68,17 грн. нараховано на суму боргу в розмірі 1080,00 грн. за надані послуги у четвертому кварталі 2010 року згідно Акта приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2010 року за період з 26.12.2010 року по 31.01.2013 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, та задовольняє їх за розрахунками позивача, які додані до позовної заяви.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз Фенікс» (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Жорнівка, вул. Підлісна, 1, код ЄДРПОУ 32227315) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, код ЄДРПОУ 00493706) 3320,00 (три тисячі триста двадцять) грн. - боргу, 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 48 коп. - індексу інфляції, 236 (двісті тридцять шість) грн. 29 коп. - три проценти річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.05.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.