Постанова

від 30.04.2013 по справі 813/3129/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року № 813/3129/13-а

о 13 год. 08 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2 до Головного управління МВС України у Львівській області, представник - Гордюк С.Є. про визнання незаконним і скасування наказу в частині звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 930 від 07.06.2012 року та № 210 о/с від 03.07.2012 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення позивача з органів внутрішніх справ, поновлення позивача на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції у Франківському районному відділі ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

01.11.2012 року ухвалою суду вказану позовну заяву позивача залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин. Із вказаною ухвалою не погодився позивач та оскаржив її до Львівського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою від 28.02.2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. До суду першої інстанції вказана справ надійшла 18.03.2013 року.

19.03.2013 року ухвалами судді відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2012 року на позивача складено протокол працівниками ДАІ про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), які стали підставою для проведення службового розслідування та висновку про грубе порушення службової дисципліни.

07.06.2012 року відповідачем видано наказ № 930 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ з підстав вчинення ДТП у стані алкогольного сп'яніння, допущення прогулу.

Позивач не погоджується із зазначенням в спірному наказі про його прогул 28.05.2012 року, оскільки в цей день позивач знаходився на роботі, від виконання посадових обов'язків відсторонений не був.

Перевірка по факту ДТП проводилась прокуратурою Галицького району м. Львова та 26.07.2012 року винесена постанова про відмову в порушення кримінальної справи щодо позивача на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.11.2012 року адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 124 ч. 1, ст. 122 КУпАП провадженням закрито у зв'язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, що позивач 27.05.2012 року, перебуваючи по службою, у цивільному одязі, керуючи приватним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, здійснив зіткнення з іншими автомобілями. Позивач з місця скоєння ДТП намагався втекти, однак, був затриманий водіями та переданий інспекторам роти ДПС ДАІ при ЛМУ ГУМВС. Під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди позивач з метою уникнення адміністративної й дисциплінарної відповідальності, залишив місце події.

Також позивач допустив прогул 28 травня 2012 року, не поставивши до відома своє керівництво про місцеперебування та причини невиходу на службу.

Як наслідок вказаних вчинків позивача, відповідачем правомірно прийняті спірні накази щодо звільнення позивача.

Представник відповідача, вказані заперечення підтримав, надав суду додаткові пояснення з приводу того, що позивач колишній працівник ДАІ, відповідно знав, як поводитись в подібних ситуаціях з метою уникнення відповідальності, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

07.06.2012 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за № 930 видано наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників підрозділів Львівського міського управління ГУМВС», в якому зазначено (наказано):

«за грубі порушення службової дисципліни, Присяги працівника ОВС України, наказів МВС України від 16.03.2007 року за № 81, від 26.03.2010 року за № 90, скоєння вчинку, який негативно вплинув на імідж міліції і призвів до дискредитування звання працівника органів внутрішніх справ, невихід на службу без поважних причин, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України, на помічника дільничного інспектора міліції СДІМ Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області старшого сержанта міліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ».

У вказаному наказі також зазначено, що 27.05.2012 року позивач помічник дільничного інспектора міліції СДІМ Франківського РВ ЛМУ ГУМВС старший сержант міліції ОСОБА_1, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, керуючи приватним автомобілем «ВАЗ-21115», н.з. НОМЕР_3, у стані алкогольного сп'яніння, на вул. Шпитальній, 1, в м. Львові здійснив зіткнення з автомобілями «ВАЗ-2110», нл. НОМЕР_1, та «ГАЗ-ЗПО», н.з. НОМЕР_2, що стояли на площадці, унаслідок чого гр. ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та з діагнозом «струс головного мозку» доставлена на лікування до ЛШМД.

Після цього старший сержант міліції ОСОБА_1 з місця скоєння ДНІ намагався втекти, однак, був затриманий водіями та переданий останніми інспекторам роти ДПС ДАІ при ЛМУ ГУМВС старшим сержантам міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, з метою уникнення адміністративної й дисциплінарної відповідальності, залишив місце події.

Також з'ясовано, що старший сержант міліції ОСОБА_1 допустив прогул, не прибувши на службу протягом робочого дня 28 травня цього року, не поставивши до відома керівництво Франківського РВ ЛМУ ГУМВС про місцеперебування та причини невиходу на службу.

Такими діями старший сержант міліції ОСОБА_1, ігноруючи високоморальні норми поведінки, працівника ОВС України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, керуючись хибним розумінням безкарності з причини належності до системи Міністерства внутрішніх справ, допустив грубе порушення службової дисципліни та вимог наказів МВС від 16.03.2007 № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в ОВС та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» та від 26.03.2010 № 90 «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення», скоїв вчинок, котрий негативно вплинув на імідж міліції і призвів до дискредитування звання працівника органів внутрішніх справ.

03.07.2012 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за № 210 о/с по особовому складу видано наказ, згідно якого відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 63 «є» /за порушення дисципліни/ старшого сержанта міліції ОСОБА_1 помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Франківського районного відділу ЛМУ ГУМВС, 10 липня 2012 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22.02.2006 року, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року із змінами і доповненнями, Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» від 16.03.2007 року за № 81, Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення» від 26.03.2010 року за № 90, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 7 Закону України «Про міліцію» права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього ж Закону.

Згідно ст. 25 цього ж Закону, працівник міліції у межах повноважень, наданих цим же Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Згідно ст. 1 цього ж Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 цього ж Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст. 5 цього ж Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цього ж Статуту.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 7 цього ж Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, крім іншого, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Згідно ст. 12 цього ж Статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисципліні стягнення, в тому числі звільнення з посади.

Згідно ст. 14 цього ж Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно ч. 2 ст. 18 цього ж Статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Згідно п.п. «є» п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) - за порушення дисципліни.

Згідно п. 3.17. Наказу МВС України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ. Інформацію про такі випадки доводити до відома всього особового складу.

Згідно п. 1.1. Наказу МВС України «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення» від 26.03.2010 року за № 90, визначити пріоритетним та першочерговими напрямками службової діяльності органів внутрішніх справ заходи, спрямовані на неухильне забезпечення конституційних праві свобод людини і громадянина, поваги честі та гідності кожної особи, формування в населення впевненості у спроможності міліції виконувати покладені на неї завдання, забезпечення належного стану дисципліни та законності в діяльності ОВС, упередження фактів протиправних дій з боку працівників міліції.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У зв'язку із ненаданням представником відповідача із незалежних від нього причин інших доказів щодо предмету спору та прохання позивача про завершення розгляду справи, судом справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача щодо протиправності його звільнення, оскільки:

Позивач згідно відомостей зазначених в його трудовій книжці з 03.05.2003 року по 22.06.2008 року працював в органах внутрішніх справ - ГУМВС України у Львівській області.

14.04.2010 року позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та 03.07.2012 року звільнений з органів внутрішніх справ.

Згідно службової характеристики позивач за час роботи в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з посередньої сторони. Нормативні акти, які регламентують роботу органів внутрішніх справ України, знає та не завжди правильно користується ними у своїй практичній діяльності. При виконанні службових обов'язків не завжди правильно визначав пріоритетні напрямки діяльності, що в подальшому негативно відображалося на організації роботи, направленої на розкриття злочинів, профілактики скоєння правопорушень. На зауваження керівництва в цілому реагував, однак належних висновків не робив. За характером витриманий, доброзичливий. В стосунках з колегами по роботі та громадянами ввічливий та коректний.

Згідно послужного списку у позивача було дві подяки та одна грошова нагорода, чотири догани та чотири суворих догани.

Згідно атестаційного лист позивача від 26.06.2012 року за період з листопада 2011 року до червня 2012 року висновок безпосереднього начальника (керівника) - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС.

В змісті атестаційного листа зазначено, що позивач за час роботи в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з посередньої сторони. Нормативні акти, які регламентують роботу органів внутрішніх справ України, знає та не завжди правильно керується ними у своїй практичній діяльності.

При виконанні службових обов'язків не завжди правильно визначає пріоритетні напрямки діяльності, що в подальшому негативно відображалося на організації роботи. направленої на розкриття злочинів, профілактики скоєння правопорушень. На зауваження керівництва в цілому реагує, однак належних висновків не робить.

Має діюче дисциплінарне стягнення - сувору догану, оголошену наказом начальника ГУМВС від 27.07.2011 року за № 890.

27.05.2012 року ОСОБА_1 перебуваючи поза службою у цивільному одязі, керуючи приватним автомобілем «ВАЗ-21115» н.з. НОМЕР_3, у стані алкогольного сп'яніння, здійснив зіткнення з автомобілями «ВАЗ-2110» та «ГАЗ-З110», унаслідок чого гр. ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та з діагнозом «струс головного мозку» доставлена на лікування до ЛІПМД. Під час оформлення даної пригоди ОСОБА_1, з метою уникнення відповідальності, залишив місце події.

За грубі порушення службової дисципліни. Присяги працівника ОВС України, наказів МВС України від 16.03.2007 року за № 81, від 26.03.2010 року за № 90, скоєння вчинку, який негативно вплинув на імідж міліції та призвів до дискредитування звання працівника ОВС, відповідно до дисциплінарного статуту ОВС України, наказом начальника ГУМВС від 07.06.2012 року за № 930 на старшого сержанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

З обставинами та висновку зазначеними у вказаному атестаційному листі позивач згідний, що підтверджується відповідними записами «згідний» та особистими підписами позивача.

26.06.2012 року начальником Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області підполковником міліції В.А. Горським начальнику ГУМВС України у Львівській області генералу-майору міліції Рудяку О.В. направлено подання про звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

У вказаному поданні зазначено, що позивач за час роботи в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з посередньої сторони. Нормативні акти, які регламентують роботу органів внутрішніх справ України, знає та не завжди правильно керується ними у своїй практичній діяльності.

При виконанні службових обов'язків не завжди правильно визначає пріоритетні напрямки діяльності, що в подальшому негативно відображалося на організації роботи, направленої на розкриття злочинів, профілактики скоєння правопорушень. На зауваження керівництва вцілому реагує, однак належних висновків не робить.

Має діюче дисциплінарне стягнення - сувору догану, оголошену наказом начальника ГУМВС від 27.07.2011 № 890.

27.05.2012 року ОСОБА_1 перебуваючи поза службою у цивільному одязі, керуючи приватним автомобілем «ВАЗ-21115» н.з. НОМЕР_3, у стані алкогольного сп'яніння, здійснив зіткнення з автомобілями «ВАЗ-21 10» та «Г АЗ- 3110», унаслідок чого гр. ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та з діагнозом «струс головного мозку» доставлена на лікування до ЛШМД. Під час оформлення даної пригоди ОСОБА_1, з метою уникнення адміністративної та дисциплінарної відповідальності, залишив місце події.

За грубі порушення службової дисципліни, Присяги працівника ОВС України, наказів МВС України від 16.03.2007 року за № 81, від 26.03.2010 року за № 90, скоєння вчинку, який негативно вплинув на імідж міліції та призвів до дискредитування звання працівника ОВС, відповідно до дисциплінарного статуту ОВС України, наказом начальника ГУМВС від 07.06.2012 № 930 на старшого сержанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Позивач вказує про те що 27.05.2012 року під час скоєння ДТП не перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак такі пояснення судом оцінюються лише, як спосіб уникнення позивачем від відповідальності за вчинене ним порушення службової дисципліни.

Показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 допитаними по справі підтверджується, що позивач під час скоєння 27.05.2012 року ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння за ознаками запаху алкоголю, нестійкої ходи, агресивної поведінки.

Покази свідка ОСОБА_9 щодо вчинення позивачем ДТП 27.05.2012 року в стані алкогольного сп'яніння, не спростовують висновків відповідача в цій частині спірного наказу та не підтверджують обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки вказаний свідок спілкувався з позивачем лише через декілька днів після ДТП.

Покази свідка ОСОБА_10 щодо вчинення позивачем ДТП 27.05.2012 року в стані алкогольного сп'яніння, судом оцінюються критично, оскільки вказаний свідок по іншому ніж позивач відтворював обставини ДТП, про що заперечував позивач під час допиту свідка, а крім цього свідок є товаришем позивача.

Таким чином, факт вчинення позивачем ДТП 27.05.2012 року в стані алкогольного сп'яніння підтверджується належними та допустимими доказами, а також згодою позивача зазначеною у вищевказаному атестаційному листі.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог щодо причини звільнення, як невихід на службу без поважних причин 28.05.2012 року, хоча відповідачем така причина не підтверджена жодними належними та допустимими доказами у справі, оскільки невихід позивача на службу 28.05.2012 року не є єдиною та самостійною причиною звільнення, відтак не спростовує правомірні висновки відповідача щодо звільнення позивача за грубе порушення службової дисципліни. Поведінка позивача (порушення дисципліни, що виразилась у вчиненні позивачем ДТП в стані алкогольного сп'яніння) як особи, яка зобов'язана сама забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, припиняти адміністративні правопорушення, поважати людську гідність є неприпустимою та потребує відповідного реагування з боку відповідача. За ступенем тяжкості вчиненого позивачем проступку - ДТП в стані алкогольного сп'яніння, таким поглинається, порушення службової дисципліни, як невихід на роботу, та не впливає на вид дисциплінарного стягнення застосованого до позивача за проступок більшої тяжкості.

З цих же підстав судом не враховуються покази свідка ОСОБА_11

Відтак, з урахуванням тяжкості вчиненого проступку (вчинення позивачем ДТП в стані алкогольного сп'яніння), обставин за яких його скоєно, суд прийшов до висновку про те, що приймаючи спірні накази відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Судом також не враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог щодо проведеної перевірки по факту ДТП прокуратурою Галицького району м. Львова та винесення 26.07.2012 року постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно позивача на підставі п. 2 ст. 6 КПК України і постанови Франківського районного суду м. Львова від 05.11.2012 року, якою адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 ч. 1, ст. 122 КУпАП провадженням закрито у зв'язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, оскільки такі постанови жодним чином не спростовують вчинення позивачем 27.05.2012 року ДТП в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого позивачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів № 930 від 07.06.2012 року та № 210 о/с від 03.07.2012 року та поновлення на посаді задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 07.05.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.