Постанова

від 23.04.2013 по справі 802/180/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

23 квітня 2013 р. Справа № 802/180/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

Суддів: Віятик Наталії Володимирівни,

Дончика Віталія Володимировича

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського Володимира Олександровича,

представника позивача: Приленського І.Г.,

представника відповідача: Нестерук М.І.,

представника третьої особи: Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ"

до: Державної податкової служби України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Вінницька ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ" до Державної податкової служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 10 січня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "СВБ" в електронній формі було подано до Державної податкової служби України податкову накладну №1 від 10.01.2013 року для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки у відповідача були відсутні підстави щодо неприйняття податкової накладної №1, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.

Представник відповідача в задоволені позовних вимог просив відмовити, з підстав, що викладенні в письмових запереченнях (а.с.30-32).

Представник третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору в задоволені позовних вимог просила відмовити, з підстав, що викладенні в письмових запереченнях (а.с.25-29).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальнітю "СВБ" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради за ідентифікаційним кодом 35599739, за адресою м.Вінниця, вул.600-річчя, будинок 17-Г, кімната 5.

Квитанцією №1 від 10.01.2013 року Державною податковою службою України на адресу товариства з обмеженою відповідальнітю "СВБ" було повідомлено про неприйняття документу, в зв"язку з виявленими помилками, а саме - місцезнаходження юридичної особи продавця товір/послуг, яке вказане в документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було вказано вище, причиною неприйняття податкової накладної стало виявлення помилки, а саме того, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що вказано в квитанції.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У податковій накладній, яку позивач намагався зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначена адреса місцезнаходження продавця (товариство з обмеженою відповідальністю "СВБ"), а саме: м.Вінниця, вул.600-річчя, будинок 17-Г, кімната 5. З квитанції вбачається, що податкова накладна була доставлена для реєстрації 10.01.2013 року о 11:50:17.

Поряд з цим матеріали справи свідчать, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10) станом на 11.01.2013 р. в реєстрі значиться адреса місцезнаходження ТОВ"СВБ" м.Вінниця, вул.600-річчя, будинок 17-Г, кімната 5.

Факт місцезнаходження ТОВ"СВБ" також підтверджує Довідка Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "СВБ" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012р. №52/220235599739 від 11.01.2013 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с.97-107).

Вказані обставини свідчать, що інформація, яка міститься у податковій накладній про місцезнаходження юридичної особи-продавця, відповідає даним про місцезнаходження, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із вищевикладеного вбачається необґрунтованість відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлених позивачем податкових накладних з підстав невідповідності вказаних в них даних щодо місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказане свідчить, що податкові накладні оформлені позивачем з дотриманням норм Податкового кодексу України і у відповідача відсутні підстави встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України для неприйняття таких податкових накладних.

Крім того слід вказати, що дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -підприємців (ч. 1 ст. 3 даного Закону).

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300 затверджений Порядок обліку платників податків і зборів (далі Порядок).

Згідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України і має метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби.

Пунктом 1.2. порядку встановлено, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 1.5 порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб.

Розділ XII Порядку визначає встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків.

Так, пунктом 12.1 Порядку встановлено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Пунктом 12.2. Порядку встановлено, що Підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Пунктом 12.3 Порядку встановлено, що у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Пунктом 12.4. Порядку встановлено, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Згідно до п. 12.5. Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП(додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 19-ОПП (додаток 25).

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що визначено ч.2 вищезгаданої норми.

Отже, мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, та встановлені у справі обставини підтверджують позиції позивача.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ" витрати на сплату судового збору в сумі 34 грн.41 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у неприйнятті 10 січня 2013 року для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 10.01.2013 року, складеної ТОВ "СВБ".

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у непроведенні 10 січня 2013 року реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 10.01.2013 року, складеної ТОВ "СВБ".

Зобовязати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 10.01.2013 року, складену ТОВ "СВБ".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "СВБ" судові витрати в розмірі 34 грн. 41 коп., сплаченого згідно квитанції № k25/G/131 від 16.01.2013 року, шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Державної податковї служби України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна Судді: Віятик Наталія Володимирівна Дончик Віталій Володимирович