Ухвала

від 11.06.2013 по справі 802/180/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/180/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

позивач : Костенко Оксана Антонівна

відповідач (апелянт) : не з'явився

третя особа : Волощук Валерій Олександрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ" до Державної податкової служби України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВБ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду без змін.

Представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не відомі хоча відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, 10 січня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "СВБ" в електронній формі було подано до Державної податкової служби України податкову накладну № 1 від 10.01.2013 року для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте квитанцією №1 від 10.01.2013 року Державною податковою службою України на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "СВБ" було повідомлено про неприйняття документу, в зв'язку з виявленими помилками, а саме - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, яке вказане в документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості дій відповідача. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У податковій накладній, яку позивач намагався зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначена адреса місцезнаходження продавця (товариство з обмеженою відповідальністю "СВБ"), а саме: м. Вінниця, вул.600-річчя, будинок 17-Г, кімната 5. З квитанції вбачається, що податкова накладна була доставлена для реєстрації 10.01.2013 року о 11:50:17.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10) станом на 11.01.2013 р. в реєстрі значиться адреса місцезнаходження ТОВ"СВБ" м. Вінниця, вул.600-річчя, будинок 17-Г, кімната 5.

Факт місцезнаходження ТОВ"СВБ" також підтверджує Довідка Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "СВБ" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012р. №52/220235599739 від 11.01.2013 року, яка міститься в матеріалах справи.

Інформація, яка міститься у податковій накладній про місцезнаходження юридичної особи-продавця, відповідає даним про місцезнаходження, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказане свідчить, що податкові накладні оформлені позивачем з дотриманням норм Податкового кодексу України і у відповідача відсутні підстави встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України для неприйняття таких податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300 затверджений Порядок обліку платників податків і зборів (далі Порядок).

Згідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України і має метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби.

Пунктом 1.2. порядку встановлено, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 1.5 порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб.

Розділ XII Порядку визначає встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків.

Так, пунктом 12.1 Порядку встановлено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Пунктом 12.2. Порядку встановлено, що Підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Пунктом 12.3 Порядку встановлено, що у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Пунктом 12.4. Порядку встановлено, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Згідно до п. 12.5. Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП(додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 19-ОПП (додаток 25).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.