Постанова
від 01.04.2013 по справі 826/1769/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2013 року 16:45 № 826/1769/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представники позивача - Опольський В.С., Шаповалов В.М.,

представник відповідача - Пасулько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дек Україна» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000202240/894 та № 0000202240/893 від 23.01.2013р.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ««Дек Україна» (надалі - ТОВ «Дек Україна», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС (надалі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2013р. № 0000202240/893 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 015 870, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 507 935,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 23.01.2013р. № 0000202240/894 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 963 666,00 ,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 240 916,50 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Дек Україна» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зазначає, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Окрім того, позивач стверджує, що первинні бухгалтерські документи, отримані від контрагента відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, проте у позивача відсутня можливість надати такі документи у зв'язку із тим, що первинна фінансово-господарська документація (включаючи запитувані ДПІ у Дарницькому р-ні. м. Києва ДПС в запиті від 22 жовтня 2012 року № 12682/10/22-06 документи) вилучені з приміщення ТОВ «Дек Україна» під час обшуку 28 березня 2012 року слідчим СВ ПМ ДПІ в Деснянському районі. м. Києва.

Також, позивач вважає, що при оформленні результатів перевірки, податковим органом протиправно використана інформація електронних систем ДПС України а саме: АІС РІНІ, АІС «Бест-Звіт», АІС «Пошуково-довідкова система», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України, оскільки в чинному законодавстві України відсутній закон чи підзаконний акт, яким здійснюється правове регулювання функціонування цих баз, а отже значені бази не мають статусу офіційних.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «Дек Україна» зареєстроване Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 31.08.2005р. за № 1065102000. Код за ЄДРПОУ: 33693461.

ТОВ «Дек Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.09.2005р. за №2091 та перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.09.2005р. № 38836890 ТОВ «Дек Україна» зареєстроване платником ПДВ, індивідуальній податковий номер платника ПДВ: 336934626510.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 28.12.2012р. №1658-П, акту №2832/22-521/32343020 від 10.09.2012р. про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Біас» (код ЄДРПОУ 32343020) за січень 2012 року складеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС та відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75,.пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Дек Україна» (код ЄДРПОУ 33693461) з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податків при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Біас» за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2012р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дек Україна» (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «Дек Україна»:

п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. у розмірі 963 666 грн., а саме по періодам: -1 квартал 2012р. на суму - 569 195 грн.; - II квартал 2012р. на суму - 394 471 грн.

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «Дек Україна» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., у розмірі 1 015 870 грн., а саме по періодам: - січень 2012р. на суму - 473 780 грн.; - лютий 2012р. на суму - 166 404 грн.; - квітень 2012р. на суму - 375 686 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що первинні документи, виписані ТОВ «Біас» в адресу ТОВ «Дек Україна», не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі валових витрат та у складі податкового кредиту ТОВ «ДЕК Україна», що в свою чергу призвело до порушення податкового законодавства.

Податковий орган стверджує, що операції між позивачем та ТОВ «Біас» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Взаємовідносини між ТОВ «Дек Україна» та зазначеним контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013р. № 0000202240/893 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 015 870, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 507 935,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013р. № 0000202240/894 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 963 666,00 ,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 240 916,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Щодо тверджень позивача про безпідставність висновків перевірки, оскільки вони винесені на підставі використання податковим органом інформації електронних систем ДПС України а саме: АІС РІНІ, АІС «Бест-Звіт», АІС «Пошуково-довідкова система», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно положень пп. 14.1.171. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

В той же час, відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року N 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендацій для реалізації рекомендацій створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Аналогічні норми містяться також в листі ДПА України від 22.10.2009р. № 23235/7/16-1116 «Щодо Методичних рекомендацій з перевірки податкової звітності з податку на додану вартість» та додатку до вказаного листа - Методичні рекомендації щодо подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість платників - юридичних осіб.

Також, відповідно до пп.1.4.1. Методичних рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України 14.04.2011 № 213 при організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням: а) загальних реєстраційних даних; б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявлених розбіжностях проаналізувати причини); в) інформації про пов'язаних осіб; г) інформації, отриманої з ДКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами; д) інформації, отриманої від інших підрозділів; е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; є) інформації із відкритих джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); і) іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом при проведенні перевірки ТОВ «Дек Україна» окрім інформації, отриманої з комп'ютерних систем АІС «Реєстр платників податків», АІС «Пошуково-та система», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту і контрагентів на рівні ДПА України », АІС «Бест-звіт Oracle» використані також: лист-пояснення ТОВ «Дек Україна» №ДУ-12/11-12/1 від 12.11.2012р., матеріали ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (акт №2832/22-521/32343020 від 10.09.2012р. про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Біас» (код 2343020) складений ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС за січень 2012 року.

Щодо реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Дек Україна» та ТОВ «Біас» суд зазначає наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Так, відповідно до пп 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Під час розгляду справи, суд у судових засіданнях неодноразово пропонував позивачу надати первинну документацію, зокрема, договори, акти, податкові та видаткові накладні тощо на підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Проте, позивач не надав суду жодної первинної документації, зокрема, на підтвердження законності по взаємовідносинах з ТОВ «Біас».

Позивач зазначив, що у вересні 2012 року виявлено втрату первинної документації, регістрів та реєстрів бухгалтерського та податкового обліку за 2010, 2011, 2012 роки, про що було повідомлено відповідача листом № ДУ-21/09-12/1 від 21.09.2012 року, а в грудні 2012 року, позивачем виявлено факт вилучення, первинних фінансово-господарських документів (включаючи запитувані ДПІ у Дарницькому районі м. Києва в запиті від 22 жовтня 2012 року № 12682/10/22-06) з приміщення ТОВ «Дек Україна».

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дек Україна» поінформовано про проведення документальної невиїзної перевірки письмовим повідомленням №150 від 26.12.2012р. (вих. №13160/10/23-417 від 26.12.2012р.), яке надіслано листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку на податкову адресу ТОВ «Дек Україна», а саме: 02140, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, буд. 10/А.

Дана документальна невиїзна перевірка проводилась у зв'язку із надходженням до ДПІ у Дарницькому р-ні. м. Києва акту №2832/22-521/32343020 від 10.09.2012р. про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Біас» (код ЄДРПОУ 32343020) складеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Підприємство ТОВ «Дек Україна» (код ЄДРПОУ 33693461) листом №ДУ-12/11-12/1 від 12.11.2012р. (вх. №18523/10 від 14.11.2012р.) у відповідь на запит ДПІ у Дарницькому районі м. Києва №12682/10/22-06 від 22.10.2012р. повідомило, що за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Біас» (код ЄДРПОУ 32343020), а також було зазначено, що у вересні місяці 2012 року на підприємстві ТОВ «Дек Україна» виявлено втрату первинної документації, регістрів та реєстрів бухгалтерського та податкового обліку за 2010, 2011 та 2012 роки.

Щодо інформації про втрачені первинні документи на підприємстві ТОВ «Дек Україна» за 2010, 2011 та 2012 роки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС листом №18315/10/22-417 від 21.11.2012р. повідомило, що відповідно до п.44.5 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Проте, ТОВ «Дек Україна» під час розгляду справи в суді, документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Біас» за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. надано не було.

Окрім того, позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що він звертався до відповідних слідчих органів із листами щодо повернення вилученої документації чи виготовлення відповідних копій докуменів.

Відсутні в матеріалах справи також будь-які докази на підтвердження звернення ТОВ «Дек Україна» до контрагента для отримання копій первинних документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 p. N 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Таким чином, позивач первинну бухгалтерську документацію, а також відповідні підтверджуючі документи щодо реальності здійснення фінансово-господарських відносин, суду не надав та не довів неможливість подання таких доказів, клопотань про витребування доказів у зв'язку із неможливістю подання до суду не подавав.

Враховуючи зазначені обставини, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно бази АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» підприємством ТОВ «Дек Україна» відображено та задекларовано у податковому кредиті ТОВ «Біас» на загальну суму - 17 751 300,9 грн. у т.ч. ПДВ - 3 550 260,23 грн..

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено акт №2832/22-521/32343020 від 10.09.2012р. про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Біас» (код ЄДРПОУ 32343020) за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р..

Згідно бази АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» підприємством ТОВ «Дек Україна» відображено та задекларовано у податковому кредиті ТОВ «Біас» за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на загальну суму - 6 095 222,59 грн. у т.ч. ПДВ -1 015 870,45 грн., але частина загальної суми в розмірі - 998 423,88 грн., у т.ч. ПДВ -166403,98 грн. відображена у податковому кредиті декларації на додану вартість подану до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС за лютий 2012 року, частина загальної суми в розмірі - 2 254 118,42 грн. у т.ч. ПДВ - 375 686,42 грн. відображена у податковому кредиті декларації на додану вартість подану до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС за квітень 2012 року.

За січень 2012 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №90005867825 від 16.02.2012р. до декларації з податку на додану вартість №90058669535 від 16.02.2012р. підприємством ТОВ «Дек Україна» відображено у податковому кредиті ТОВ «Біас» на суму ПДВ 473 780,05 грн.; за лютий 2012 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №9012907360 від 19.03.2012р. до декларації з податку на додану вартість №9012901964 від 19.03.2012р. підприємством ТОВ «Дек Україна» відображено у податковому кредиті ТОВ «Біас» на суму ПДВ 166 403,98 грн.; за квітень 2012 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №9027410661 від 17.05.2012р. до декларації з податку на додану вартість №9027411241 від 17.05.2012р. підприємством ТОВ «Дек Україна» відображено у податковому кредиті ТОВ «Біас» на суму ПДВ 375 686,42 грн.

Станом на 28.12.2012р. дебіторську/кредиторську заборгованість по розрахунках між підприємствами ТОВ «Дек Україна» та ТОВ «Біас» встановити не є можливим у зв'язку з відсутністю відповідних документів.

При перевірці ТОВ «Біас» податковий орган прийшов до висновку, що товариством порушено ч.1 ст.203, ч. 1ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228, ЦК України, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 -VI із змінами та доповненнями в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «БІАС» з постачальниками та покупцями

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за ТОВ «БІАС» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 червня 2007 року положення статей 207 и 208 Господарського Кодексу України слід застосовувати з врахуванням того що договір, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. №509-ХП, можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У випадку задоволення позову висновок суду про нікчемність договору повинен бути викладений у мотивувальній частині, а не в результативній частині судового рішення.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із висновком податкового органу, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Дек Україна» та ТОВ «Біас» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України), а отже позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у сумі 1 015 870,00 грн. та занижено податок на прибуток підприємств у розмірі 963 666,00 за рахунок податкових зобов'язань ТОВ «Біас».

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 963 66,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 240 916,50 грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 015 870,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 507935,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013р. № 0000202240/894 та № 0000202240/893 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дек Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 08.04.2013р.

Суддя В.П. Шулежко

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.04.2013
Оприлюднено13.05.2013
Номер документу31093503
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/1769/13-а

Ухвала від 06.06.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Беспалов О.О.

Постанова від 01.04.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шулежко В.П.

Ухвала від 14.02.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шулежко В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні