Рішення

від 08.04.2013 по справі 308/288/13- ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/288/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2013 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді - Леміш О.М

при секретарі - Химинець О.Я

з участю представника позивача /прокурора/ - Кочеткова О.О

представника позивача - Гайович С.В

представника позивача - Мигалина О.І

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом Прокурора м. Ужгород в інтересах Держави в особі департаменту освіти Ужгородської міської ради , Державного навчального закладу - ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 до Ужгородської міської ради та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

Встановив:

Прокурор м. Ужгород в інтересах Держави в особі департаменту освіти Ужгородської міської ради , Державного навчального закладу - ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позов мотивований тим, що

Проведеною прокуратурою міста перевіркою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів встановлені порушення Ужгородською міською радою ряду вимог законодавства під час розпорядження землями, які перебувають в користуванні ЗОШ № 8 у м. Ужгороді, по вул. Академіка Корольова, 4.

Встановлено, що п. 3.34 рішення Ужгородської міської ради «Про надання та приватизацію земельних ділянок» №140 від 26.12.2006, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 надано дозвіл на підготовку матеріалів інвентаризації земельної ділянки площею 2,9124 га в м. Ужгороді, вул. Ак. Корольова, 4, яку школа використовує біля 30 років, а саме, з 1983 року.

Згідно, наявного у інвентарній справі генерального плану (схеми) земельної ділянки, розробленого та затвердженого 03.05.2007, за ЗОШ №8 закріплено земельну ділянку площею 2,9124 га.

Крім того, п.5.7 Статуту середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 видділ освіти виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів в редакції від 30.01. 1995 року передбачено, що відповідно до рішення за №574 від 30.12.1980 школа має земельну ділянку, площею 2,9 га. де розміщені спортивний та географічний майданчик, зал відпочинку, господарські відділи тощо.

Так, Ужгородська міська рада пунктом 2.35 рішення 11.07.2008 №773 надала

дозвіл ОСОБА_7 на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га для індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_1, без припинення права користування земельної ділянки ЗОШ №8 на вказану площу.

На підставі рішення міської ради №773 від 11.07.2008. ОСОБА_7 всупереч чинного на той період законодавства України, розроблено проект відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Так, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, відсутня будь-яка містобудівна документація, яка б свідчила про передбачення Генеральним планом міста Ужгорода або детальним планом забудови надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку. У проекті землеустрою наявний план-схема ділянки на підготовку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 від 01.08.2008, однак така документація не належить до містобудівної документації.

Крім цього, відповідно до викопіювання з плану міста від жовтня 2010 року, здійснене КП «АПБ», на плані відсутня конфігурація земельної ділянки наданої ОСОБА_7

В подальшому всупереч наведеному Ужгородська міська рада приймає п.1.2 рішення «Про надання та приватизацію земельних ділянок» № 942 від 18.12.2008 яким затверджує проект відведення і надає ОСОБА_7 у власність вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,09 га за адресою м. Ужгород, АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення 19.11.2009 ОСОБА_7 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЕ№ 432240.

Вказаним, Ужгородська міська рада всупереч вимогам ст. 123 Земельного кодексу України безпідставно припинила користування земельною ділянкою площею 0,09 га ЗОШ №8. В подальшому неправомірно міська рада приймає рішення «Про регулювання земельних відносин» №179 від 03.06.2011, яким ЗОШ № 8 надає дозвіл на складання технічної документації землеустрою, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою площею лише 2, 6260 га.

Підставою для визнання правового акту недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону може бути прийняття такого акту органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 створена рішенням Ужгородської міської ради від 27.05.1992 і перебуває у комунальній власності міста.

Отже, Ужгородська міська рада, приймаючи оскаржуваний пункт 1.3 рішення № 942 від 18.12.2008, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_7 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0.9 га, розташовану по АДРЕСА_1, за рахунок земель державного навчального закладу, допустила грубі порушення вимог земельного законодавства України, перевищила

надані їй законом повноваження, а також суттєво обмежила гарантоване Конституцією України право держави на землю.

З огляду на викладене, прийняття оскаржуваного рішення на підставі якого виданий державний акт, внаслідок якого спірна земельна ділянка перейшла у приватну власність, порушує право власності територіальної громади міста Ужгорода, а тому позивач враховуючи наведене звернувся до суду та просив позовні вимоги прохальної частини -задоволити.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Кочеткова О. позов з наведених у ньому мотивів підтримала, просила суд такий задовільнити.

Представник позивача Гайович С.В та Мигалина позовні вимоги підтримали також, зазначили що позов обґрунтований а тому просили такий задоволити.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомленим, про що свідчить відповідно розписка.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив що такий безпідставний та порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача, а тому просив суд відмовити в задоволенні такого. Разом з тим, зазначив, що позивачем порушено строк позовної давності для звернення до суду .

Заслухавши думку прокурора, представників позивачів, представника відповідача , які не заперечили щодо розгляду справи у відсутності представника відповідача - Ужгородської міської ради, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що пунктом 2.35 рішення Ужгородської міської ради від 11.07.2008 року № 773 ОСОБА_7, надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га для індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення Товариством «Терра Капітал» було розроблено проект відведення земельної ділянки, що повністю відповідає вимогам Постанови КМУ від 26.05.2004 року №677 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що приймаючи рішення №773 від 11.07.2008 року Ужгородською міською радою порушено приписи статті 116 ЗК України, частиною 5 якої передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Приписами ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Враховуючи, те що у ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, наведене позивачем право у неї не виникло, а тому наведеним спростовуються твердження позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що у загальноосвітньої школи №8 не було оформлено право користування земельної ділянки та відсутній акт на право

постійного користування земельною ділянкою. Однак, оскільки ЗОШ є суміжним землекористувачем, у матеріалах проекту відведення земельної ділянки наявний висновок ЗОШ №8 про добровільну відмову від частини земельної ділянки площею 900 кв.м. та відсутність заперечень щодо її передання ОСОБА_7 у власність. Вказана заява належним чином оформлена у відповідності до п. «А» ст.ст. 140,141 ЗК України.

Оскільки проект відведення земельної ділянки, що повністю відповідає вимогам Постанови КМУ від 26.05.2004 року №677 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», погоджений всіма службами, вказаний проект відведення був затверджений Ужгородською міською радою (п.1.2. рішення №942 від 18.12.2008 року «Про надання та приватизацію земельних ділянок»), а вказана земельна ділянка надана відповідачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі вказаного рішення Товариством «Терра Капітал» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Вказана технічна документація погоджена відділом Держкомзему у місті Ужгород, відділом землекористування міської ради та управлінням архітектури та містобудування м. Ужгорода.

Також, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на вимоги ст. 123 ЗК Кодексу України, та Закон України «Про планування та забудову території» .

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене, вищевказані посилання на нормативно правові- акти як на підставу порушення відповідачем законодавства жодними доказами по справі не підтверджено.

Разом з тим, що стосується акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.01.2012 року, на який посилається позивач як підставу звернення до суду, необхідним є зазначити, що питання перевірки дотримання вимог земельного законодавства регулюється Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені статтею 10 зазначеного закону. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи

про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведеного випливає, що державним інспекторам з контролю за використанням та охороною земель не надано повноважень проводити перевірки «з питань законності надання органами місцевого самоврядування земельних ділянок фізичним та юридичним особам».

Окрім наведеного в матеріалах справи відсутні будь- які докази, які можуть свідчити , що ОСОБА_7 про вищевказану перевірку було повідомлено, а також надіслано або ознайомлено її безпосередньо з самим актом перевірки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку , що в розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України вказаний акт не є належним та допустимим доказом по справі.

Також судом встановлено, що в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку надану ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку міститься АКТ встановлення (відновлення) на місцевості (в натурі) та погодження меж земельної ділянки. Вказаний акт підписаний всіма суміжними користувачами, зокрема: Ужгородською міською радою, гр. ОСОБА_8, ЗОШ №8 (підпис директора школи скріплений гербовою печаткою школи).

Ст. 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також, позивачами пропущено строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України, а посилання на те, що прокуратурі міста Ужгорода стало відомо про порушення при проведенні перевірки 10.01.2012 Головним управлінням Держкомзему у Закарпатській у зв'язку з чим, вони вважають, що строк позовної давності пропущений з поважних причин , є не обґрунтованим та не підтвердженим жодними доказами.

На підставі наведеного , керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, 267 ЦК України суд, -

Рішив:

В задоволенні позову Прокурора м. Ужгород в інтересах Держави в особі департаменту освіти Ужгородської міської ради , Державного навчального закладу - ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 до Ужгородської міської ради та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 15.04.13 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М.