Рішення

від 25.04.2013 по справі 383/49/13- ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/49/13- ц

Провадження №2/383/67/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко В.В.

при секретарі - Зербул С.В.

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дутчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства "Мамине озеро", третя особа на стороні відповідача - відділ Держземагенства у Бобринецькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до СФГ "Мамине озеро" про визнання недійсним договору оренди землі площею 9,69 га, укладеного 01.03.2010 року та зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 15.11.2010 року за №041036500052, обґрунтувавши позовні вимоги відсутністю у договорі однієї з істотних умов та тим, що договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки позивач не підписувала, про існування договору оренди дізналась у 2012 році, відтак, відповідач користується земельною ділянкою позивача за відсутності на те згоди та волевиявлення позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник надали уточнену позовну заяву та підтримали позовні вимоги у повному обсязі і наголосили на тому, що позивач не знав про існування договору оренди землі від 01.03.2010 року і, звісно, договір та акт прийому - передачі земельної ділянки не підписував. Також, позивач та його представник наполягли на тому, що, відповідно до законодавства, яке регулює земельні правовідносини, відсутність хоча б однієї з істотних умов, визначених у ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для визнання договору оренди землі недійсним, а, оскільки у договорі оренди землі відсутня така істотна умова як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є необхідним визнати договір оренди землі недійсним.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтувавши заперечення тим, що позивач знав про договір оренди землі від 01.03.2010 року з дня його підписання оскільки договір був укладений у зв'язку зі змінами у законодавстві стосовно необхідності реєстрації договорів оренди землі у відповідних установах та у зв'язку з тим, що позивач на початку 2010 року попросив відповідача виплатити йому орендну плату наперед, а попередній договір оренди, укладений у 2008 році, не був зареєстрований. Також, представник відповідач зазначив, що дійсно, позивач договір оренди землі та інші обов'язкові документи стосовно договору не підписувала однак ці документи підписала її дочка і у відомостях та книгах про отримання орендної плати також розписувалася дочка позивача. Вказане, на думку представника відповідача, свідчить про добру волю позивача на укладення договору оренди землі та спростовує твердження позивача про її необізнаність щодо існування спірного договору оренди землі. В подальшому змінив свою позицію, вказуючи про те, що спірний договір підписувала особисто ОСОБА_3

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

20 серпня 1999 року ОСОБА_3 Кетрисанівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області виданий Державний акт на право власності на землю серії КР №090280 на земельну ділянку площею 9,69 га, розташовану на території Кетрисанівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.5)

01 березня 2010 року укладений договір оренди землі, зареєстрований 15.11.2010 року за № 041036500052 у Бобринецькому районному відділ Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", предметом договору є земельна ділянка площею 9,69 га, належна позивачу на підставі Державного акту на право власності на землю серії КР №090280 (а.с. 6, 99).

В судовому засідання як свідок допитана дочка позивача ОСОБА_5, яка пояснила, що договір оренди землі від 01.03.2010 року вона не підписувала, але отримувала орендну плату в інтересах ОСОБА_3, про що розписувалась в документах.

Допитана як свідок ОСОБА_6 пояснила, що у 2008 році між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки. У 2010 року позивач з донькою звернулися до орендаря з проханням видати їм наперед орендну плату. Оскільки на той час відбулися зміни у законодавстві стосовно процедури укладення договорів оренди землі, договір від 2008 року не був зареєстрований у відповідній установі, орендар домовився з орендодавцем, що дасть гроші за умови укладення нового договору оренди землі на що орендодавець погодився. Також, свідок зазначила, що договір оренди землі від 01.03.2013 року за ОСОБА_3 підписувала її донька ОСОБА_5, яка й отримувала орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою ст.15 Закону України "Про оренду землі" установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання недійсним такого договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки в спірному договорі оренди землі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, які визначені законом як істотна умова договору оренди землі, то такий договір оренди підлягає визнанню недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 360-7 ЦПК України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18.07.2012 року по справі № 6-77цс12, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема умов збереження стану об'єкта оренди, є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203,215 ЦК України).

Згідно висновку експерта №373 від 17.04.2013 року, підпис у договорі оренди землі, укладеного 01.03.2013 року між ОСОБА_3 та СФГ «Мамине озеро» виконаний не самою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а іншою особою. Підписи в акті про передачу та прийом ділянки в натурі від 01.03.2010 року та акті про визначення меж земельної ділянки в натурі від 01.03.2010 року виконані не самою ОСОБА_3, а іншою особою (а.с. 149,150)

Відтак, враховуючи те, що договір оренди від 01 березня 2010 року позивач особисто не підписувала, що підтверджується висновком експерта №373 від 17.04.2013 року, повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, а також, відсутність у договорі однієї істотної умови, визначеної ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання договору оренди землі від 01 березня 2010 року, зареєстрованого 15.11.2010 року за №041036500052 у Бобринецькому районному відділ Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" недійсним.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені нею та документально-підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 114,71 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 940,80 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ст. ст.8, 11, 57-61, 86, 88, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства "Мамине озеро", третя особа на стороні відповідача - відділ Держземагенства у Бобринецькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Договір оренди землі, укладений 01.03.2010 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством "Мамине озеро", зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 15.11.2010 року за №041036500052, площею 9,69 га, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії КР №090280, виданого 20.08.1999 року Кетрисанівської сільською радою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнати недійсним.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Мамине озеро", ідентифікаційний код 24709720, що розташоване за адресою: с.Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої в с. Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області 114,71 грн. судового збору та судові витрати за проведення експертизи в сумі 940,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Бондаренко