Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-15628/11/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-15628/11/0170/17

18.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Папуша О.В. ) від 20.09.2012 по справі № 2а-15628/11/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" (вул. Жуковського, 16, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 30 листопада 2011 року № 0012242301.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу відповідача задовольнити, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неможливістю підтвердження факту господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Аланар» та висновком про те, що ПП «Аланар» проводило транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Податкова інспекція вважає, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «Аланар» не мають реального товарного характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 18.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 75060 грн. за основним платежем та у сумі 18765 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року за № 0012242301.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 14.11.2011 року № 16645/23-4/34523585 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юг-Транс» (ЄДРПОУ 34523585) з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716) за серпень 2011р.» про завищення позивачем залишку від'ємного значення ПДВ у сумі 8101 грн. в результаті завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 83161 грн. за серпень 2011 року по фінансово-господарським взаємовідносинам із ПП «Аланар». Такі висновки податкової інспекції ґрунтуються на неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Аланар» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із позивачем за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, що випливає з інформації, що отримана від ДПІ в м. Керчі АР Крим - акт від 28.10.2011 року № 92/23-4/36951716. Проведення зустрічної перевірки неможливо у зв'язку з тим, що станом на 25.10.2011 року ПП «Аланар» має стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, 11.10.2011 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ на підставі рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим від 11.10.2011 року № 28/29-0; згідно наданої звітності кількість працівників ПП «Аланар» складає 1 особу, а у ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість суб'єктів господарювання доводить, на думку податкової інспекції, факт порушень інтересів держави та суспільства на отримання належних сум ПДВ.

Судова колегія зазначає, що твердження податкової інспекції щодо відсутності у позивача права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за фінансово-господарськими взаємовідносинами із ПП «Аланар» у зв'язку із відсутністю товарного характеру таких взаємовідносин повинен бути доведеним. При цьому судова колегія зазначає, що неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ПП «Аланар» та не сплата ПП «Аланар» своїх податкових зобов'язань з ПДВ не можуть бути підставою до висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, оскільки податкова відповідальність платників податків має індивідуальний характер і при відсутності належних та допустимих доказів відсутності реального виконання умов господарських операцій (поставки товарів, робіт, послуг) у суду немає правових підстав для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року у розмірі 83161 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Наявність у позивача податкових накладних ПП «Аланар», наявність договору № 70 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 02.07.2010 року, видаткової накладної № 381/08 від 31.08.2011 року, податкових накладних від 31.08.2011 року № 411, № 409, № 410, акту здачі-прийомки робіт (надання послуг) № 687 від 31.08.2011 року, акту здачі-прийомки робіт (надання послуг) № 688 від 31.08.2011 року та наявність платіжних документів (а.с. 35-37) податковою інспекцією не спростовується та підтверджується матеріалами справи та Висновком № 65-06/02 судової економічної експертизи від 16.07.2012 року (а.с. 67-75). Також Висновком експерта було підтверджено фактичне здійснення наступних господарських операцій між позивачем та ПП «Аланар»: отримання товарів (автозапчастин) на суму 254960,52 грн., в т.ч. ПДВ 42493,42 грн. та отримано послуги (техобслуговування транспортних засобів ТО-1, ТО-2, послуги автомийки) на суму 244008,00 грн., в т.ч. ПДВ 40668,00 грн. та підтверджено використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача у серпні 2011 року.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені, спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується матеріалами справи.

Але, під час здійснення перевірки позивача, податковою інспекцією не досліджувалося питання щодо реального виконання умов правочину між позивачем та ПП «Аланар» та не досліджувалося питання щодо використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаного суб'єкта господарювання товарів та послуг.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 по справі № 2а-15628/11/0170/17 залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська