Ухвала

від 17.04.2013 по справі 2а-11165/11/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11165/11/0170/3

17.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд"- Ємельянов Станіслав Олексійович, договір б/н від 01.03.2011 року,

представник відповідача - Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Шкляр Т.О. ) від 17.09.12 по справі № 2а-11165/11/0170/3

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (вул. Дружби, 62, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 0000942301 від 29.08.11 р., № 0000952301 від 29.08.11 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (ЄДРПОУ 34636910) 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2012 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

17.04.2013 у судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належний чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судову засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" є юридичною особою, ЄДРПОУ 34636910, зареєстровано Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 29.11.2006 за адресою місцезнаходження: 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 березня, буд. 3, про що свідчить Витяг з ЄДР, наявний в матеріалах справи.

03.08.2011 Феодосійською МДПІ АР Крим проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, про що складено акт № 1454/23-1/34636910.

Згідно з висновками акту перевірки № 1454/23-1/34636910 від 03.08.2011 перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" встановлено порушення:

1) п.п.4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.1.1, 5.1.5 п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.5, п.п.5.3.9 п. 5.3, п. 5.6, п. 5.7 п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.1 ст. 7, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334 "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1460292,0 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 1459142,0 грн. та за 1 квартал 2011 року у сумі 1150,0 грн.;

2) п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р., п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, листа ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 та Додатку до нього, Наказу від 21.12.2010 № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної", що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 114020,0 грн., в тому числі:

- за квітень 2010 року - на 25988,0 грн.,

- за травень 2010 року - 47,0 грн.,

- за вересень 2010 року - на 300,0 грн.,

- за жовтень 2010 року - на 2512,0 грн.,

- за лютий 2011 року - на 35764,0 грн.,

- за березень 2011 року - на 49409,0 грн.

Так, на стор. 11 акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. зазначено, що у перевіряємому періоді Товариством з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0311/02 від 03.11.10 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрторгпак" (Продавець), згідно якому Продавець відповідно до умов договору зобов'язується продати, а Покупець - прийняти та оплатити товар по кількості, найменуванню та цінами, зазначеними у накладних, що виписуються на кожну партію товару. Продавець здійснює постачання товару за свій рахунок на умовах СІР. У разі поставки запасних частин до тепловозів, електровозів або іншого рухливого складу залізничного транспорту поставка здійснюється на умовах FCA.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрторгпак" товари згідно наступних податкових та видаткових накладних на загальну суму 5834641,47 грн., в тому числі ПДВ 972440,24 грн.:

- накладна № 0112-015 від 01.12.10 р. (податкова накладна № 112020 від 01.12.10 р.) на товар гофроящик у кільк. 5000 шт. на загальну суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.,

- накладна № 0112-017 від 01.12.10 р. (податкова накладна № 112021 від 01.12.10 р.) на товар крій картонної коробки "Новость-5", "Новость" у кільк. 3816 тис. шт., 10,5 тис.шт. відповідно на загальну суму 301451,67 грн., в тому числі ПДВ 50241,94 грн.,

- накладна № 0112-016 від 01.12.10 р. (податкова накладна № 112022 від 01.12.10 р.) на товар картон Alfatriplex 400, картон Alfaprint 350 у кільк. 2532 шт., 770 шт. на загальну суму 26746,20 грн., в тому числі ПДВ 4457,70 грн.,

- накладна № 2012-012 від 20.12.10 р. (податкова накладна № 201233 від 20.12.10 р.) на товар гідропривід вентилят., редуктор задній у кільк. 28 шт., 22 шт. на загальну суму 4975776,00 грн., в тому числі ПДВ 829296,00 грн.,

- накладна № 2012-016 від 20.12.10 р. (податкова накладна № 201237 від 20.12.10 р.) на товар: втулка люлечн. підв. у кільк. 521 шт., втулка стержню у кільк. 536 шт., втулка циліндру - 6 шт., котушка токоприйм. -14 шт., клапан нагнетательн. - 50 шт., регулятор - 20 шт., вузол шатунів - 8 шт., шатун прицепн. - 4 шт., щіткоутримувач - 700 шт. - на загальну суму 511167,60 грн., в тому числі ПДВ 85194,60 грн.

На стор.12-13 акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.2011 відповідачем зазначено про акт Ленінської МДПІ в м. Луганську від 04.06.2011 № 78/23-37288173 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юрторгпак" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами якої встановлено безпідставне сформування ТОВ "Юрторгпак" податкового зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг в сумі 7176497 грн., в тому числі за грудень 2010 року у сумі 7176497 грн.

В акті зазначено, що у ТОВ "Юрторгпак" з моменту реєстрації відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, посадовою особою документально не підтверджено факт реалізації та постачання ТМЦ, надання послуг не підтверджено. Директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрторгпак" фактично не могла виконуватись та здійснюватися фінансово-господарська діяльність, направлена на отримання прибутку, що у сукупності вказує на нікчемність правочинів.

На стор. 13 акту перевірки зазначено, що згідно наданим документам ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" на отримані від ТОВ "Юрторгпак" товари надано видаткові та податкові накладні. Документи, що підтверджують дійсне транспортування, зберігання та постачання товарів від ТОВ "Юрторгпак", відсутні.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що "Юрторгпак" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по контрагенту ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" в сумі 972440,25 грн.

Але згідно з рішенням Луганського Окружного адміністративного суду по справі № 2а-3164/11/1270 від 05.05.2011 р., яке залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р., дії Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юрторгпак" (ЄДРПОУ 37288173) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, яка оформлена актом Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську від 04.03.2011 року № 78/23-37288173, визнано неправомірними.

Позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, сформування податкового зобов'язання у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами (або контрагентами контрагентів позивача), в тому числі - несплата податкових зобов'язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, про що вказано у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства в розумінні ст. 9 Конституції України.

Зокрема, ст. 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477 мають в Україні значення джерела права.

Зокрема, у рішенні в справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнано тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна, є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії у випадку неправомірних дій іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У п. 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (далі - Шоста Директива).

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18.03.2004 р. № 1629 визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать праву Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а відповідно його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви.

Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії, а саме: "Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1).4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати.

Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Згідно з даними акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" занижений податок на прибуток за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. в сумі 1460292,0 грн. внаслідок:

- заниження валового доходу в сумі 12029761,0 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 1927,0 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 12027834,0 грн.;

- завищення валових витрат в сумі 5834641,0 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 5834641,0 грн. та заниження за 1 квартал 2011 р. в сумі 117388414,00 грн.;

- заниження амортизаційних відрахувань за 1 квартал 2011 року в сумі 284393 грн.

Подані ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" заперечення до акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. вих.№ 4134/10/23-02 від 25.08.2011 р. залишені Феодосійською МДПІ без задоволення.

29.08.11 р. Феодосійською МДПІ АР Крим на адресу ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" згідно з п.54.3.2 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 1454/23-1/346369103 від 03.08.11 р., за порушення:

1) п.п.4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.1.1, 5.1.5 п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.5, п.п.5.3.9 п. 5.3, п. 5.6, п. 5.7 п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.1 ст. 7, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334 "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1460292,0 грн. за основним платежем та 364786,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000942301;

2) п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р., п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 114020,0 грн. за основним платежем та 7213,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952301.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На стор. 13 акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. відповідач вказує на те, що згідно наданим документам ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" на отримані від ТОВ "Юрторгпак" товари надано тільки видаткові та податкові накладні. Документи, що підтверджують дійсне транспортування, зберігання та використання товарів від ТОВ "Юрторгпак", відсутні.

Відповідач також зазначає на порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткуванння прибутку підприємств", згідно з яким не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами...", з огляду на що, за даними акту перевірки, позивачем завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року на суму 5834641,47 грн.

Відповідно до п.5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються в тому числі:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність документального підтвердження включення до валових витрат ТОВ "ФТФ лтд" суми ПДВ у розмірі 972440,24 грн. (5834641,47 грн.+4862201,23 грн.) спростовуються матеріалами справи.

Так, зокрема, з відомості валових витрат ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" вбачається, що позивачем у грудні 2010 року включено до валових витрат 4862201,23 грн. - суму поставки товарно-матеріальних цінностей без ПДВ по господарських операціях з ТОВ "Юрторгпак".

Матеріалами справи, зокрема, первинними документами - видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, підтверджується витрати, які належить включенню до складу валових витрат підприємства, у сумі 4862201,23 грн. у 4 кварталі 2010 року:

- податкова накладна № 112020 від 01.12.10 р., видаткова накладна № РН-0112-015 від 01.12.10 р. на загальну суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.,

- податкова накладна № 112022 від 01.12.10 р., видаткова накладна № РН-0112-016 від 01.12.10 р. на загальну суму 26746,20 грн., в тому числі ПДВ 4457,70 грн.;

- податкова накладна № 112021 від 01.12.10 р., видаткова накладна № РН-0112-017 від 01.12.10 р. на загальну суму 301451,67 грн., в тому числі ПДВ 50241,94 грн.,

- податкова накладна № 201237 від 20.12.10 р., видаткова накладна № РН-2012/016 від 20.12.10 р. на загальну суму 511167,60 грн., в тому числі ПДВ 85194,60 грн.,

- податкова накладна № 201233 від 20.12.10 р., видаткова накладна РН-2012-012 від 20.12.10 р. на загальну суму 4975776,00 грн., в тому числі ПДВ 829296 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 54 від 17.08.12 р., проведеної по даній справі, даними первинних документів, відображених в реєстрах бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд", виконання у грудні 2010 року умов договору купівлі-продажу № 0311/02 від 03.11.10 р., укладеного з ТОВ "Юрторгпак", підтверджується.

В матеріалах справи наявні також бухгалтерські документи, які, зокрема, відображують рух активів у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "Юрторгпак", а саме: оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери та відомості по рахунку 281 за грудень 2010 року, за січень, лютий, березень 2011 року.

В матеріалах справи наявні наступні платіжні доручення, які підтверджують сплату позивачем придбаних ним товарів по взаємовідносинам з ТОВ "Юрторгпак" на суму 5834641,47 грн., зокрема:

1) у січні 2011 року: п/д № 5 від 28.01.11 р. на суму 330000,00 грн., п/д № 73 від 25.01.11 р. на суму 175000,00 грн., п/д № 50 від 18.01.11 р. на суму 26746,20 грн., п/д № 51 від 18.01.11 р. на суму 19500,00 грн., п/д № 52 від 18.01.11 р. на суму 301451,67 грн., п/д № 53 від 19.01.11 р. на суму 2500000,00 грн., п/д № 54 від 19.01.11 р. на суму 240000,00 грн.

2) у лютому 2011 року: п/д № 23 від 03.02.11 р. на суму 150000,00 грн., п/д № 24 від 04.02.11 р. на суму 99000,00 грн., п/д № 47 від 08.02.11 р. на суму 185000,00 грн., п/д № 48 від 09.02.11 р. на суму 1154000,00 грн., № 59 від 11.02.11 р. на суму 142776,00 грн., , (в/н 2012-012 від 20.12.10 р.), п/д № 69 від 14.02.11 р. на суму 90000,00 грн., п/д № 75 від 16.02.11 р. на суму 80000,00 грн., п/д № 80 від 18.02.11 р. на суму 70000,00 грн., п/д № 83 від 21.02.11 р. на суму 145000,00 грн., п/д № 84 від 22.02.11 р. на суму 126167,60 грн., (в/н № 2012-016 від 20.12.10 р.).

Отже матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення відповідних господарських операцій позивачем.

Відповідно до висновку експерта № 54 від 03.08.11 р. згідно платіжними дорученнями ТОВ "ФТФ лтд" сплатило у повному об'ємі в січні-лютому 2011 року за отримані від ТОВ "Юрторгпак" ТМЦ в сумі 5834641,47 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334 від 28.12.94 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Сума приросту балансової вартості запасів по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток ТОВ "ФТФ лтд" за 2010 рік склала 5760764 грн.

Згідно акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. вказане значення рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток ТОВ "ФТФ лтд" за 2010 рік повинно складати 5762691 грн., розбіжність склала 1927 грн.

Так, на стор. 3 акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. вказано, що за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. ТОВ "ФТФ лтд" задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 49308066,00 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. встановлено його заниження всього у сумі 12029761,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року у сумі 1927,0 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 12027834,00 грн.

Згідно з даними акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. ТОВ "ФТФ лтд" занизило валовий дохід по рядку 01.2 Декларації "Приріст балансової вартості запасів" в сумі 1927 грн., оскільки підприємством невірно відображені залишки на 01.01.2011 р. по балансовому рахунку 201 "Сировина та матеріали".

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні розрахунку суми приросту балансової вартості запасів за 1 квартал 2011 р. ТОВ "ФТФ лтд" самостійно була виправлена допущена помилка, враховано заниження приросту за 2010 рік в сумі 1927 грн.

Зокрема, позивачем розрахований податок на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 1150 грн. з урахуванням заниження приросту балансової вартості запасів за 2010 рік в сумі 1927 грн.

В акті перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. вказано про заниження ТОВ "ФТФ лтд" податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 1150 грн. по Декларації № 27090 від 10.05.2011 р.

Вказана сума була сплачена позивачем до бюджету, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення: № 147 від 11.03.11 р. на суму 1000,00 грн., № 357 від 13.05.11 р. на суму 150,00 грн.

На стор. 8 висновку експерта № 54 від 17.08.12 р. вказано, що висновки акту перевірки Феодосійської МДПІ № 1454/23-1 від 03.08.11 р. про заниження ТОВ "ФТФ лтд" валового доходу за 2010 рік в сумі 1927 грн. з урахуванням того, що платник податку самостійно відкорегував виявлені помилки у 1 кварталі 2011 року, необґрунтовані. Експерт зазначає, що в першому кварталі 2011 року платник податку зайво перерахував в бюджет податку на прибуток в сумі 481,75 грн., а за результатами 2010 року недоплатив 485,75 грн. (1927*25%), з огляду на що недоїмка за період 2010 р. - 1 квартал 2011 р. відсутня.

На стор. 19 висновку експерта № 54 від 17.08.11 р. зазначено також, що висновки Феодосійської МДПІ, вказані в акті перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. про заниження ТОВ "ФТФ лтд" податку на прибуток за 2010 рік в сумі 1459142 грн. (1927+5834641)*25%), з урахуванням самостійно скорегованих помилок в першому кварталі 2011 року (до момента перевірки), нормативно та документально не підтверджені.

Посилання відповідача на стор. 28-29 акту перевірки № 154/23-1 від 03.08.11 р. на заниження позивачем суми амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. у першому кварталі 2011 року у розмірі 284393,00 грн. у зв'язку із тим, що ТОВ "ФТФ лтд" було надано звітну нову декларацію 10.05.2011 р. № 27090, спростовуються матеріалами справи, оскільки правильність визначення балансової вартості запасів позивачем підтверджена матеріалами справи.

Тобто висновки відповідача про завищення позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року, викладені в акті перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р., спростовуються матеріалами справи.

Згідно з висновком експерта № 54 від 17.08.12 р. висновки, вказані в акті перевірки Феодосійської МДПІ № 1454/23-1 від 03.08.11 р. про порушення п.п.4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.1.1, 5.1.5 п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.5, п.п.5.3.9 п. 5.3, п. 5.6, п. 5.7 п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.1 ст. 7, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334 "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1460292,0 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 1459142,0 грн. та за 1 квартал 2011 року у сумі 1150,0 грн.; п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 114020,0 грн. нормативно та документально не обґрунтовані. Заниження податку на прибуток в сумі 1460292,0 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 1459142,0 грн. та за 1 квартал 2011 р. в сумі 1150,0 грн., не встановлено.

Згідно з актом перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. позивачем занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. в сумі 114020 грн. внаслідок завищення податкового кредиту на суму 114020 грн. (28847,64 грн. + 85173 грн.).

Зокрема, на стор. 42 акту перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. вказано, що при дослідженні податкового кредиту встановлено, що до складу податкового кредиту віднесені податкові накладні, які підлягали віднесенню до складу податкового кредиту в попередніх місяцях, а саме:

- в квітні 2010 року:

податкова накладна ТОВ "Снабмостсбит" № 9 від 04.03.2010 р. на суму 152990,76 грн., в тому числі ПДВ 25498,46 грн.;

податкова накладна ПП "Квадр" № 57 від 12.11.2009 р. на суму 2940,0 грн., в тому числі ПДВ 490,0 грн.;

- в травні 2010 року:

податкова накладна ТОВ НВО "Агрофит-тип" № 4 від 09.02.2009 р. на суму 281,4 грн., в тому числі ПДВ 46,9 грн.;

- в вересня 2010 року:

податкова накладна ДП "Інститут екогігієни і токсикології" № 12104 від 05.03.2010 р. на суму 1800,0 грн., в тому числі ПДВ 300,00 грн.;

- в жовтні 2010 року:

податкові накладні ДП Харківський РНПЦ стандартизації:

№ 011092 від 27.01.2009 р. на суму 4485,38 грн., в тому числі ПДВ 747,56 грн.,

№ 020512 від 09.02.2009 р. на суму 1868,89 грн., в тому числі ПДВ 311,48 грн.,

№ 010402 від 14.01.2010 р. на суму 3974,9 грн., в тому числі ПДВ 662,48 грн.,

№ 030314 від 03.03.2010 р. на суму 2409,6 грн., в тому числі ПДВ 401,6 грн.,

№ 062496 від 30.06.2009 р. на суму 2034,98 грн., в тому числі ПДВ 339,16 грн.

На стор. 42 акту перевірки відповідач вказує на те, що документальне підтвердження правомірності на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від постачальників ТОВ "Снабмостсбит", ПП "Квадр", ТОВ НВО "Агрофит тип", ДП "Інститут екогігієни і токсикології", ТОВ "Служба безпеки "Барс", ДП Харківський РНПЦ стандартизації відсутнє.

Зі складу податкового кредиту виключаються податкові накладні на загальну суму 28847,64 грн. в тому числі:

квітень 2010 року в сумі 25988,46 грн.,

травень 2010 року в сумі 46,9 грн.,

вересень 2010 року в сумі 300,0 грн.,

жовтень 2010 року в сумі 2512,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у квітні-жовтні 2010 року до складу податкового кредиту включив ПДВ по раніше виписаних податкових накладних від постачальників: ТОВ "Снабмостсбит", ПП "Квадр", ТОВ НВО "Агрофит тип", ДП "Інститут екогігієни і токсикології", ТОВ "Служба безпеки "Барс", ДП Харківський РНПЦ стандартизації на загальну суму 173085,90 грн., в тому числі ПДВ 28847,64 грн.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Отже право на податковий кредит у платника податків виникає у випадку повної оплати за товар та одержання податкової накладної, оскільки це документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ, у зв'язку з чим віднесення до податкового кредиту періоду квітень-жовтень 2010 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, які виписані у більш ранній період, зокрема, 2009-2010 рік, не є порушенням норм п.п.7.2.3 та 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З наданих позивачем в матеріали справи реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за 2009-2010 рр. вбачається, що ТОВ "ФТФ лтд" суми ПДВ за податковими накладними: № 9 від 04.03.2010 р., № 57 від 12.11.2009 р., № 57 від 12.11.2009 р., № 4 від 09.02.2009 р., № 12104 від 05.03.2010 р., № 011092 від 27.01.2009 р., № 020512 від 09.02.2009 р., № 010402 від 14.01.2010 р., № 030314 від 03.03.2010 р., № 062496 від 30.06.2009 р. - включено саме до складу податкового кредиту за квітень-жовтень 2010 року; вказані податкові накладні не були включені до складу податкового кредиту позивача попередніх періодів.

Згідно з висновком експерта № 54 від 17.08.12 р., на стор. 25, вказано, що висновки акту перевірки Феодосійської МДПІ № 1454/23-1 від 03.08.11 р. про завищення ТОВ "ФТФ лтд" податкового кредиту за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. в сумі 28847,64 грн., не обґрунтовані.

Крім того, на стор. 42 акту перевірки зазначено також про те, що до складу податкового кредиту ТОВ "ФТФ лтд" віднесено ПДВ по податковим накладним, оформленим з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України та наказу від 21.12.2010 р. № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" та додатку до нього, а саме: "Податкова накладна складається українською мовою. Форми податкової накладної на російській мові чи будь-якій іншій мові Міністерством юстиції не затверджено...", з урахуванням чого, як зазначено на стор. 43-44 акту перевірки, ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 35764,0 грн. та за березень 2011 року на суму 49409,0 грн. ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика не скористалось правом надати скаргу на постачальників до Феодосійської МДПІ у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.2 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної визначені у Наказі ДПА України від 21.12.2010 N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Ні Податковим кодексом України, ні зазначеним Наказом ДПА України від 21.12.2010 N 969, не встановлені вимоги щодо оформлення податкових накладних виключно українською мовою як умови складання податкових накладних належним чином.

Більш того, посилання відповідача в акті перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. на п.п.7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, як підставу для надання позивачем скарги на ТОВ "Юрторгпак", яке надало податкові накладні, оформлені російською мовою, не відповідають вимогам чинного законодавства, адже вказаною нормою права не передбачений обов'язок платника податків подавати скаргу на контрагента у визначених випадках, вказане є виключно правом платника податків.

Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки № 1454/23-1 від 03.08.11 р. про завищення позивачем сум податкового кредиту на 85173,00 грн. за період лютий-березень 2011 року є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується використання позивачем в господарській діяльності товарів, які були придбані у ТОВ "Юрторгпак", про що свідчать, зокрема, наявні в матеріалах справи товаросупровідні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки фактури), спрямовані на адресу контрагентів позивача.

Зокрема, товарно-матеріальні цінності, отримані ТОВ "ФТФ лтд", в грудні 2010 р. від ТОВ "Юрторгпак", використовувались позивачем в господарській діяльності, що підтверджується даними видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажних митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, а також даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "ФТФ лтд" (оборотно-сальдовими відомостями по рахунках: 281 "Товари", 201 "Сировина та матеріали"), а саме:

1) за видатковою накладною № РН-0112-015 від 01.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 19500,00 грн.:

- у власній господарській діяльності використаний товар на загальну суму 3952,00 грн. без ПДВ, про що свідчить вимога Ф.-0178;

- на адресу ТОВ ФТФ (м.Луганськ): за в/н № 0031 від 26.05.11 р. на суму 1943,5 грн. без ПДВ, за в/н №ф-0047 від 16.06.11 р. на суму 10354,5 грн. без ПДВ;

2) за видатковою накладною № РН-0112-016 від 01.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 26738,10 грн.:

- на адресу ТОВ "Європродукт": за в/н Ф-0123 від 10.12.10 р. на суму 47754 грн. та на суму 5390 грн. (ттн Ф-0123 від 10.12.10р.);

3) за видатковою накладною № РН-0112-017 від 01.12.10 р. на загальну суму з ПДВ 301451,67 грн.:

- у власній господарській діяльності: вимога Ф.-0176 від 31.12.2010 р. на суму 250290,63 грн. (залишок на складі 3,5 тис. шт. крою картонної коробки "Новость-5");

- у власній господарській діяльності: вимога Ф-0177 від 31.12.2010 р. на суму 635,5 грн. (залишок на складі 0,85 тис.шт.);

4) за видатковою накладною № РН-2012-016 від 20.12.10 р. на загальну суму з ПДВ 511167,60 грн.:

- на адресу ТОВ "KIRERO" за вантажною митною декларацією 220964 від 01.03.11 р., зокрема: втулка 8ТН.211.518 на суму 103679,00 грн. без ПДВ, втулка 8ТН294.08 на суму 96480,00 грн., втулка циліндру 6Д49.36спч1-1 на суму 35424,00 грн., катушка токоприймача АЛСН 1362-00-00 на суму 44100,00 грн., клапан нагнітаючий на суму 8250,00 грн., регулятор 3РДсб.1 на суму 26000,00 грн., вузол шатунів КТ6.03сб.1 на суму 34000,00 грн., шатун прицепний КТ.603.001сб на суму 1740,00 грн., щіткоутримувач 5ТХ.112.058сб у сумі 76300,00 грн.

5) за видатковою накладною № РН-2012-012 від 20.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 4975776,00 грн. - на адресу Компанії "TEXTINA INC" (BVI), зокрема:

- ВМД 220846 від 24.02.11 р. на суму 449100,00 грн.,

- ВМД 221048 від 24.03.11 р., рахунок-фактура 06/02/10 від 21.03.11 р. на суму 2065860 грн.;

- рахунок-фактура № 05/02/10 від 21.02.11 р., ВМД 221048 від 24.03.11 р. на суму 815760 грн.

Тобто ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" придбані у ТОВ "Юрторгпак" товарно-матеріальні цінності були або використані у власній господарській діяльності, або реалізовані контрагентам - ТОВ "Європродукт", ТОВ ФТФ (м.Луганськ), ТОВ "KIRERO", Компанії "TEXTINA INC" (BVI).

Вказане зазначено також у висновку експерта № 54 від 03.08.12 р., на стор.12, згідно з яким товарно-матеріальні цінності, отримані у грудні 2010 року ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" від ТОВ "Юрторгпак", були:

- реалізовані покупцям, а саме ТОВ "Європродукт", ТОВ "KIRERO";

- списані у виробництво, а саме використані в господарській діяльності ТОВ "ФТФ лтд" на підставі видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажних митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур.

Крім того, згідно з висновками експерта № 54 від 17.08.12 р. в бухгалтерському обліку позивача відомості про:

- отримання товарів від підприємств, що фігурують в акті перевірки, відображені на д-т рах.201 або рах.281 к-т 631 зі сплатою д-т рах.631 к-т рах. 31;

- їх транспортування до місця зберігання здійснювалось на підставі п.3.3 Договору № 0311/02, в подальшому вони були використані у виробництві або реалізовані;

- позивач мав виробничі та матеріальні ресурси, достатні для використання придбаних у вказаних в акті перевірки контрагентів товарів в господарській діяльності, що підтверджується наявністю матеріальних та виробничих ресурсів, а саме:

а) договорами оренди № 1 від 02.01.2009 р., від 01.01.2010 р., № 30-07/09 від 1.08.09 на приміщення, обладнання;

б) видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, вантажними митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, рахунками-фактур, а також даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (оборотно-сальдовими відомостями по рахункам: 281 "Товари", 201 "Сировина та матеріали").

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже взаємовідносини ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" та ТОВ "Юрторгпак" у перевіряємому періоді не містять в собі ознак нікчемності правочину, адже:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції;

2) податковий статус постачальника товарів ТОВ "Юрторгпак" у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції підтверджений. Зокрема, на підтвердження цього свідчать наявні дані Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", на офіційному сайті якого розміщені дані з ЄДРПОУ згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з яких судом встановлено, що ТОВ "Юрторгпак" на час здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з позивачем не перебувало в процесі припинення; знаходилось за адресою, вказаною в податкових накладних, а саме - м. Луганськ, вул. Цимлянская, 15-208. Остання реєстраційна дія, а саме - скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, була вчинена 03.04.12 р., тобто після здійснення господарських операцій між ТОВ "Юрторгпак" та ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд".

Згідно офіційних даних, розміщених на сайті ДПА України, ТОВ "Юрторгпак" мало свідоцтво платника ПДВ № 100307721. Вказане свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Юрторгпак" було анульовано у зв'язку з записом у Єдиному державному реєстрі про відсутність за місцезнаходженням 15.06.2011 р., тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

3) встановлений зв'язок між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем правомірно сформовано податкове зобов'язання за перевіряємий період, в тому числі, визначення суми валового доходу та валових витрат. Таким чином, висновки акту перевірки в частині заниження позивачем податкового зобов'язання на суму 114020,00 грн. у відповідних періодах матеріалами справи не підтверджені. Відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.12 по справі № 2а-11165/11/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська