Постанова

від 29.04.2013 по справі 817/910/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/910/13-а

29 квітня 2013 року 16год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 (далі - СПД ФОП ОСОБА_3) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 29.10.2012 №0002381745 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71918,99грн. (47945,99грн. - за основним платежем, 23973,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, є неправомірними та такими, що суперечать фактичним обставинам і чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 47945,99грн. за травень 2012 року, сформований СПД ФОП ОСОБА_3 за наслідками господарських операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з фермерським господарством «Єнісея» (далі - ФГ «Єнісея»), документально підтверджений належними первинними документами та податковими накладними. Підстави для неврахування цих документів у податкового органу відсутні, оскільки вказані господарські операції здійснено в межах господарської діяльності обох контрагентів, що потягнуло зміни майнового стану суб'єктів господарювання. Просила позов задовольнити повністю.

ДПІ у м.Рівному позов не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову та пояснила суду, що згідно з актом документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Єнісея» від 09.08.2012 №135/16/21293035, складеним ДПІ у Скадовському районі Херсонської області, вказаний суб'єкт господарювання формував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», у якого основним кредитоформуючим підприємством було ТОВ «Мережа», що належить до категорії ризику «податкова яма». Вказаний акт містить також висновки про неможливість ведення господарської діяльності ФГ «Єнісея» у зв'язку з відсутністю необхідних умов, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, товарно-транспортні накладні, які б підтверджували перевезення отриманої у ФГ «Єнісея» сільськогосподарської продукції, надані не в повному обсязі та з порушенням порядку заповнення (дата виписки товарно-транспортних накладних не відповідає даті відвантаження товару, не вказано пункт розвантаження товару). За таких обставин, податковим органом зроблено висновок, що позивачем сформовано податковий кредит за господарськими операціями з ФГ «Єнісея», які є безтоварними та з ознаками нікчемності - в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) завищено податковий кредит за травень 2012 року на суму 47945,99грн. Відтак, оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 05.10.2012 по 09.10.2012 ДПІ у м.Рівному проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ФГ «Єнісея» (код ЄДРПОУ 21293035) за травень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 09.10.2012 №219/1745/НОМЕР_1 (а.а.с.16-22).

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями) - встановлено завищення податкового кредиту за безтоварними операціями з ФГ «Єнісея» (код ЄДРПОУ 21293035) на суму 47945,99грн. за травень 2012 року.

На підставі акта перевірки від 09.10.2012 №219/1745/НОМЕР_1 ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.10.2012 №0002381745 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71918,99грн. (47945,99грн. - за основним платежем, 23973,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.23).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене СПД ФОП ОСОБА_3 в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПС у Рівненській області від 10.10.2013 №7/14/10-210/464 та ДПС України від 07.02.2013 №695/М/10-2315 скарги позивача залишені без задоволення (а.а.с.10-15).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію від 22.11.2007 за №2608000000001688819, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 23.11.2007 за №25151, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.04.2009 НОМЕР_2. Основними видами господарської діяльності позивача є: 51.31.0 - оптова торгівля фруктами та овочами, 51.47.9 - оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, 52.21.0 - роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю, 52.27.2 - роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами (а.а.с.7-9, 16).

У перевіреному періоді ФОП СПД ОСОБА_3 було здійснено господарські операції з ФГ «Єнісея» щодо придбання овочів, за наслідкам яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, 03.05.2012 між ФОП СПД ОСОБА_3 (Покупець) та ФГ «Єнісея» (Постачальник) укладено договір поставки №3, згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар в асортименті і кількості, встановлених договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і заплатити за нього визначену договором грошову суму (ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума угоди визначаються у видаткових накладних (а.с.56).

На виконання вказаного договору ФГ «Єнісея» у травні 2012 року було поставлено СПД ФОП ОСОБА_3 сільськогосподарську продукцію на загальну суму 290614,16грн.(у т.ч. ПДВ 48435,70грн.) згідно з видатковими накладними від 04.05.2012 №15 на суму 50395,39грн. (у т.ч. ПДВ 8399,23грн.), від 06.05.2012 №16 на суму 192,00грн. (у т.ч. ПДВ 32,00грн.), від 08.05.2012 №17 на суму 52281,57грн. (у т.ч. ПДВ 8713,60грн.), від 09.05.2012 №18 на суму 15917,51грн. (у т.ч. ПДВ 2652,92грн.), від 14.05.2012 №19 на суму 160,62грн. (у т.ч. ПДВ 26,77грн.), від 16.05.2012 №20 на суму 59102,76грн. (у т.ч. ПДВ 9850,46грн.), від 18.05.2012 №21 на суму 1003,68грн. (у т.ч. ПДВ 167,28грн.), від 21.05.2012 №22 на суму 36657,60грн. (у т.ч. ПДВ 6109,60грн.), від 22.05.2012 №23 на суму 1934,52грн. (у т.ч. ПДВ 322,42грн.), від 23.05.2012 №24 на суму 41084,60грн. (у т.ч. ПДВ 6847,43грн.), від 31.05.2012 №25 на суму 31883,91грн. (у т.ч. ПДВ 5313,99грн.) (а.а.с.97, 109, 118, 123, 128, 136, 157, 162, 171, 180,185).

За вказаними господарськими операціями ФГ «Єнісея» для СПД ФОП ОСОБА_3 було виписано податкові накладні від 04.05.2012 №15/2 на суму 50395,39грн. (у т.ч. ПДВ 8399,23грн.), від 06.05.2012 №16/2 на суму 192,00грн. (у т.ч. ПДВ 32,00грн.), від 08.05.2012 №17/2 на суму 52281,57грн. (у т.ч. ПДВ 8713,60грн.), від 09.05.2012 №18/2 на суму 15917,51грн. (у т.ч. ПДВ 2652,92грн.), від 14.05.2012 №19/2 на суму 160,62грн. (у т.ч. ПДВ 26,77грн.), від 16.05.2012 №20/2 на суму 59102,76грн. (у т.ч. ПДВ 9850,46грн.), від 18.05.2012 №21/2 на суму 1003,68грн. (у т.ч. ПДВ 167,28грн.), від 21.05.2012 №22/2 на суму 36657,60грн. (у т.ч. ПДВ 6109,60грн.), від 22.05.2012 №23/2 на суму 1934,52грн. (у т.ч. ПДВ 322,42грн.), від 23.05.2012 №24/2 на суму 41084,60грн. (у т.ч. ПДВ 6847,43грн.), від 31.05.2012 №25/2 на суму 31883,91грн. (у т.ч. ПДВ 5313,99грн.) (а.а.с.96, 108, 117, 122, 127, 135, 156, 161, 170, 179, 184).

На підставі вказаних податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 47945,99грн.

Розрахунки з ФГ «Єнісея» СПД ФОП ОСОБА_3 було здійснено повністю у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача та відповідними платіжними дорученнями (а.а.с.190-234).

Придбану у ФГ «Єнісея» сільськогосподарську продукцію позивач надалі реалізовував іншим контрагентам, ТОВ «Край», ТОВ «ПАККО Холдинг», ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» ТОВ «Арго-Р» відповідно до укладених з ними договорів поставки від 12.05.2009 №1187, від 18.05.2012 №180511-01/1П, від 31.05.2012 №31/05/12 від 01.07.2011 №895 (а.а.с.57-94), що підтверджується дослідженими в судовому засіданні відповідними видатковими, податковими накладними та банківськими виписками по рахунках позивача (а.а.с.98-103, 110-113, 119-120, 124-125, 129-132, 137-138, 140-141, 143-144, 146-147, 149-150, 152-153, 158-159, 163-166, 172-175, 181-182, 186-187, 190-234).

Доставка вказаної продукції від ФГ «Єнісея» безпосередньо до покупців СПД ФОП ОСОБА_3 (ТОВ «Край», ТОВ «ПАККО Холдинг», ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» ТОВ «Арго-Р») здійснювалася ФОП ОСОБА_4 на підставі укладеного ним договору з позивачем про надання послуг від 01.01.2012 №01/01/12 (а.а.с.95), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.05.2012 №1/103, 05.05.2012 №2/104, 07.05.2012 №3/105, 07.05.2012 №3/106, 08.05.2012 №4/107, 08.05.2012 №4/108, 13.05.2012 №5/109, 15.05.2012 №6/110, 15.05.2012 №6/111, 15.05.2012 №6/112, 15.05.2012 №7/113, 15.05.2012 №7/114, 15.05.2012 №7/115, 17.05.2012 №8/116, 17.05.2012 №8/117, 20.05.2012 №9/118, 21.05.2012 310/119, 22.05.2012 №11/120, 22.05.2012 №11/121, 29.05.2012 №12/122, 29.05.2012 №12/123, 29.05.2012 №12/124 (а.а.с.104-106, 114-115, 121, 126, 133-134, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 160, 167-168, 176-177, 183, 188) та відповідними транспортними заявками (а.а.с.107, 116, 155, 169, 178, 189, 240-243).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Як встановлено у ході судового розгляду, складені позивачем та його контрагентом ФГ «Єнісея» вищевказані документи повністю розкривають зміст господарських операцій, їх кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ФОП ОСОБА_3, є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 ПК України).

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів - ФГ «Єнісея», були виписані позивачу податкові накладні, які містять усі, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України реквізити, та відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент виписування обумовлених податкових накладних контрагент позивача, ФГ «Єнісея», був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки від 09.10.2012 №219/1745/НОМЕР_1, відомостями з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sts.gov.ua (що діє відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за №1369/20107).

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ФГ «Єнісея», є підтвердженим належними та допустимими доказами, та спростовує висновки податкового органу про безпідставність його формування.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ФГ «Єнісея» було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Судом не беруться до уваги посилання податкового органу на відсутність у ФГ «Єнісея» власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань. Крім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, дії СПД ФОП ОСОБА_3 як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ФГ «Єнісея» не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Фактично висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ФГ «Єнісея» базуються на акті перевірки ДПІ у Скадовському районі Херсонської області від 09.08.2012 №135/16/21293035 (а.а.с.39-48).

Разом з тим, вказаний акт не є достатнім і незаперечним доказом безтоварності здійснених вказаним суб'єктом господарювання господарських операцій з позивачем і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені. Крім того, такий акт складено податковим органом за збігом тривалого часу після завершення господарських операцій ФГ «Єнісея» з СПД ФОП ОСОБА_3

Суд критично оцінює висновки відповідача про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ФГ «Єнісея» та СПД ФОП ОСОБА_3 є такими, що вчинені без наміру створення правових насідків, оскільки вказаного податковим органом не доведено, як не доведено і того, що сторони, укладаючи обумовлену угоду, мали умисел на укладення її з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, такою, як несплата податків.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Правила фіксування встановлених перевіркою порушень передбачені п.п.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984).

Зокрема, згідно з вимогами вказаного підпункту Порядку №984, перевіряючі повинні зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Всупереч вказаним вимогам, відповідачем у акті перевірки від 09.10.2012 №219/1745/НОМЕР_1 зміст порушень викладено не чітко, не вказані первинні документи , на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та які підтверджують наявність порушень.

Тобто, акт перевірки, на підставі якого були прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, як джерело доказової бази при виявленні порушення вимог податкового та іншого законодавства, був складений з ігноруванням наявних у позивача первинних документів, що фіксують здійснені ним господарські операції, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Таким чином, висновки про завищення СПД ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту зроблені податковим органом в односторонньому порядку, без достатньої доказової бази, із застосування непрямих методів, що суперечить чинному законодавству.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997р. №475/97-ВР (із змінами та доповненнями), Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, доводи та висновки податкового органу, викладені у акті перевірки від 09.10.2012 №219/1745/НОМЕР_1 щодо нікчемності господарських операцій позивача з ФГ «Єнісея» є такими, що ґрунтуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, та не підтверджені відповідними доказами.

Судом не було встановлено, а відповідачем не було доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та спростовують висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівному не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 29.10.2012 №0002381745 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71918,99грн. (47945,99грн. - за основним платежем, 23973,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 29.10.2012 №0002381745 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71918,99грн. (47945,99грн. - за основним платежем, 23973,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Присудити на користь позивача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 719,19грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.