Ухвала

від 30.04.2013 по справі 2а-15599/11/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-15599/11/0170/3

30.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 19.11.12 у справі № 2а-15599/11/0170/3

за позовом Республіканського підприємства "Курортно-оздоровчий комплекс "Росія" (вул. Комунарів 12,Ялта,Автономна Республіка Крим,98613)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання нечинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.12 у справі № 2а-15599/11/0170/3 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК від 01.12.2011 № 0004132301, № 0004142301, № 0004152301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК від 01.12.2011 р. № 0005991701 в сумі 1982,96 грн. основного зобов'язання і 831,25 грн. штрафних санкцій. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

У судове засідання 30.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 18.11.2011 ДПІ у м. Ялта АР Крим проведено планову виїзну документальну перевірку Республіканського підприємства "Курортно-оздоровчий комплекс "Росія" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011, про що складено акт перевірки № 3503/23-1/16331584/231.

01.12.2011 р. ДПІ у м. Ялта АР Крим на підставі акту перевірки № 3503/23-1 від 18.11.2011 Республіканському підприємству "Курортно-оздоровчий комплекс "Росія" винесено податкові повідомлення-рішення № 0004132301; № 0004142301;№ 0004152301;№ 0005991701.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки на не підтвердження фактичного транспортування придбаних позивачем товарів у ФОП ОСОБА_3 внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних під час проведення перевірки суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на те, що товарно-транспортні накладні є одними з первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій суб'єктом господарювання, проте не єдиними та виключними.

Судом першої інстанції встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та РП «КОК «Росія», укладено договір постачання № 6-Х/2010 від 19.04.2010, предметом якого є систематичне постачання товарів згідно з специфікацією 1, яка є невід'ємною частиною договору.

Фактичне постачання товарів від ФОП ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними

Згідно з даними оборотно-сальдової відомості позивача по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» оприбуткування придбаних у ФОП ОСОБА_3 продуктів відображено в бухгалтерському обліку проводкою Дт202-Кт631.

Тобто оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» підтверджують фактичне придбання РП «КОК «Росія» продуктів харчування у ФОП ОСОБА_3

Оплата придбаних продуктів харчування здійснювалась безготівковим перерахуванням, про що свідчать платіжні доручення.

Між РОК «КОК «Росія» та ПП «Севелітстрой» укладено договір підряду № 422 від 29.07.2010 про виконання капітального ремонту приміщень 1 поверху адміністративної будівлі РП «КОК «Росія»; вартість робіт визначається динамічною договірною ціною, яка є невід'ємним додатком до договору, складає 280424,68 грн.

Фактичне виконання підрядником ПП «Севелітстрой» підрядних робіт підтверджується первинними документами.

Сплата замовлених РП «КОК «Росія» підрядних робіт у ПП «Севелітстрой» підтверджується рахунком на сплату від 18.10.10 р. на загальну суму 58858,82 грн., в т.ч. ПДВ 9809,80 грн., банківською випискою від 26.10.10 р. на суму 58858,82 грн.,

Між РП «КОК «Росія» та ПП «Севелітстрой» укладений договір підряду № 576 від 18.10.2010 щодо ремонту покрівлі оранжереї. Вартість робіт визначається згідно з п. 2.1 Договору динамічною Договірною ціною, яка є невід'ємним додатком до Договору підряду та складає 64102,96 грн.

Фактичне виконання ПП «Севелітстрой» підрядних робіт за вказаним договором підряду № 576 від 18.10.10 підтверджується первинними документами.

Матеріалами справи підтверджується отримання РП «КОК «Росія» товарів, робіт, послуг від ФОП ОСОБА_3, ПП «Севелітстрой» у перевіряємий період, в тому числі документами бухгалтерського і податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджується сплата РП «КОК «Росія» коштів за отримані товари, послуги, роботи у перевіряємий період, зокрема: по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за серпень-грудень 2010 року в сумі 537142,92 грн., в т.ч. ПДВ 89523,82 грн., по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой»: за договором № 422 від 29.07.10 р. на загальну суму 58858,82 грн., в т.ч. ПДВ 9809,80 грн.; за договором № 576 від 18.10.2010 р. на загальну суму 64102,96 грн., в т.ч. ПДВ 10683,83 грн., - що у загальній сумі складає 122961,78 грн., в т.ч. ПДВ 20493,63 грн.

Вказане підтверджується висновком судової експертизи, проведеної по даній справі, № 51/12 від 18.10.12.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент вчинення відповідних господарських операцій у перевіряємий період, на час вчинення господарських операцій по взаємовідносинам з РП «КОК «Росія» контрагенти позивача - ФОП ОСОБА_3, ПП «Севелітстрой» не перебували в процесі припинення; знаходились за адресою, вказаною в податкових накладних.

В матеріалах справи докази відсутності у ФОП ОСОБА_3, ПП «Севелітстрой» на час вчинення спірних господарських операцій статусу платника ПДВ - відсутні. Зокрема, ФОП ОСОБА_3 отримано свідоцтво платника ПДВ 01.06.2005 р. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Севелітстрой» було анульовано 11.04.2012 р., тобто після вчинення господарських операцій по укладеним договорам підряду з РП «КОК «Росія».

Отже порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються.

Види діяльності позивача відповідно до КВЕД: діяльність санаторно-курортних закладів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, медична практика, діяльність кафе, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, надання інших комерційних послуг.

Тобто придбання позивачем продуктів харчування відповідає напряму діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджується використання РП «КОК «Росія» придбаних у ФОП ОСОБА_3 товарів/продуктів харчування, про що свідчать меню-розкладки, накладна № 1018 від 04.10.10 р. на видачу продуктів харчування зі складу «Продовольчий склад», група «відпочиваючі» 110 осіб, технологічні карти з виготовлення блюд, відомість потреби продуктів харчування по періодам приймання їжі на харчування 110 осіб.

Використання у власній господарській діяльності РП «КОК «Росія» відремонтованих оранжереї, адміністративного корпусу 1-го поверху будівлі РП «КОК «Росія» також не суперечить господарській діяльності позивача.

Посилання відповідача на дані дослідчої перевірки в рамках кримінальної справи стосовно контрагента позивача ПП «Севелітстрой» як на докази порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають ознакам належності та допустимості доказів.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки № 3503/23-1 від 18.11.11 р. як докази нікчемності правочинів, укладених позивачем, - в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідачем не було надано суду вироку суду, яким би було встановлено відповідні факти, на які посилається відповідач в акті перевірки № 1489/1702 від 19.09.12 р. як докази нікчемності правочинів, укладених позивачем.

Відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагента, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Отже посилання відповідача на дані про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва стосовно контрагента позивача, ПП "Севелітстрой", не може бути належними доказом у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер правочинів між позивачем і контрагентом, вказаним в акті перевірки № 3503/23-1 від 18.11.11 р., - ПП "Севелітстрой".

Взаємовідносини позивача, РП «КОК «Росія», та його контрагентів, ФОП ОСОБА_3 та ПП «Севелітстрой», у перевіряємому періоді не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, правовий кредит позивачем за вказаний в акті перевірки період сформований правомірно.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної перевірки РП «КОК «Росія» висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту у перевіряємий період по взаємовідносинам з контрагентами, ФОП ОСОБА_3 та ПП «Севелітстрой».

Отже позивачем правомірно сформований податковий кредит у перевіряємому періоді, порушення позивачем податкового законодавства в частині порядка сформування податкового кредиту у перевіряємому періоді матеріалами справи спростовуються.

В п.п. 3.1.4 акту перевірки вказано, що за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. РП "КОК "Росія" задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 1571887 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.10 р. по 30.06.11 р. встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 111905 грн., в т. ч. за 3 квартал 2010 року в сумі 76238 грн., за 2010 рік в сумі 111905 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 1 кварталі 2011 року в сумі 2049 грн., заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року в сумі 1521581 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п.п. 3.1.2.1, п.п. 3.1.2.2, п.п. 3.1.3 розділу 3 акту перевірки.

Згідно п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.3.9 вказаної норми не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.5.6.1 п.5.6 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Не підлягають включенню у валові витрати виплати з оплати праці, на які поширюється чинність п.5.3 ст.5 Закону № 283/97, зокрема, фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, які можна віднести до валових витрат на підставі п.5.6.І п.5.7, а також витрат на відрядження у разі дотримання усіх встановлених Законом норм (п.п.5.3.1).

Згідно п.п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Також відповідно п.п. 11.2.3 вказаного Закону України датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які звільненими від сплати цього податку, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Матеріалами справи, в тому числі первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, підтверджуються господарські взаємовідносини РП «КОК «Росія» та ФОП ОСОБА_3, про що також свідчить висновок експертизи № 51/12 від 18.10.12 р., проведеної по даній справі.

Отже вказані висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 3503/23-1 від 18.11.11 р., в даній частині матеріалами справи спростовуються, про що також свідчить вищенаведений аналіз правильності сформування позивачем податкового кредиту та визначення податкового зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період.

Окрім того, матеріалами справи, в тому числі первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, підтверджується виконання робіт ПП «Севелітстрой» за договорами підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт у жовтні-грудні 2010 року, про що також свідчить висновок експертизи № 51/12 від 18.10.12 р., проведеної по даній справі.

Колегія суддів зазначає, що проведення ремонтно-будівельних робіт 1-го поверху адміністративної будівлі РП «КОК «Росія», ремонт оранжереї РП «КОК «Росія» має бути віднесений до основних фондів як поліпшення останніх, з огляду на що та підтвердження вказаного матеріалами справи, в тому числі, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, останнім правомірно віднесено до складу амортизаційних відрахувань у перевіряємому періоді.

Відповідно до п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Судова колегія зазначає, що доказів заниження позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в частині прямих витрат на оплату праці за 2 квартал 2011 року в сумі 1108863 грн.; в частині сум внесків на соціальні заходи в сумі 400446 грн., - в матеріали справи не надано.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пі 22.4. Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 01.12.11 р. № 0004142301, від 01.12.11 р. № 0004132301 є протиправними та підлягають скасуванню.

В акті перевірки вказано, що у перевіряємий період встановлено неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО від доходів в загальній сумі 12626,10 грн., отриманих працівниками у вигляді додаткового блага - компенсації вартості квитків на літак за відсутності оригіналів підтверджуючих документів (оригіналів), які підтверджують вартість понесених витрат у відрядженні, чим порушено також п. 11 ст.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон № 59 від 13.03.1998 р., у зв'язку із чим позивачу донарахований ПДФО в сумі 1975,61 грн.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 зазначеного Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Згідно із підпунктом «а» пункту 19.2 статті 19 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до абз. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до абз. 2 п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно з даними акту перевірки № 3503/23-1 від 18.11.11 р. у податкових розрахунках за ф.1-ДФ дані про суми доходів, сплачених на користь фізичних осіб-підприємців відображались з порушенням вимог абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України у періоді з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., згідно з якими особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати податковий розрахунок суми доходи, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. В порушення абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України підприємством у податкових розрахунках за ф. 1-ДФ не відображались доходи у вигляді додаткового блага за компенсацію вартості квитка на літак без підтверджуючих документів.

Відповідно до абзаців 1 та 2 підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Відповідно до п. 12 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. N 218/2658, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Тобто з урахуванням викладеного вбачається, що у разі не підтвердження витрат на відрядження працівниками підприємства у зв'язку з виконанням останніми своїх робочих функціональних обов'язків, кошти на відрядження (квитки, бронювання готелів, тощо) вказані витрати мають бути віднесені до складу додаткових благ, отриманих працівниками підприємства.

Матеріалами справи підтверджуються понесені витрати позивача на відрядження працівників підприємства, зокрема, завіреними копіями первинних документів: електронних, додаткових квитків, посадочних талонів, маршрут-квитанцій, які підтверджують витрати на придбання квитків.

Згідно з висновком судової експертизи № 51/12 від 18.10.12 р. (стор. 12), проведеної по даній справі, різниця в сумі 79,50 грн. між загальною сумою виплачених доходів за актом перевірки № 3503/23-1 від 18.11.11 р. у сумі 12626,10 грн. та загальною вартістю придбаних квитків у сумі 12546,60 грн. пояснюється тим, що в акті перевірки ПДФО за жовтень 2010 р. обчислений від суми 3000 грн., а фактично вартість придбаних 02.10.10 р. квитків складає 2920,50 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 51/12 від 18.10.12 р., проведеної по даній справі, донарахування грошового зобов'язання з ПДФО в сумі 1975,61 грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку РП «КОК «Росія».

В акті перевірки також вказано про заниження ПДФО за січень-червень 2011 р. на суму 48,90 грн. в результаті методологічної помилки при розрахунку ПДФО з місячних доходів працівників, що перевищували 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.11 р.

Згідно з висновком судової експертизи № 51/12 від 18.10.12 р. (стор. 12), проведеної по даній справі, сума заниження ПДФО за даними розрахунку повинна складати 49,90 грн. на відміну від вказаної в акті перевірки суми 48,90 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" мінімальна заробітна плата на 1 січня 2011 року становить 941 грн.

Отже у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, тобто перевищує 9410 грн., ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Згідно з висновком судової експертизи № 51/12 від 18.10.12 р. (стор. 13), проведеної по даній справі, заниження ПДФО з доходів працівників, що перевищували 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати за даними експертизи складає 41,04 грн., про що вказано також у додатку 4 до експертизи.

Окрім того, висновок акту перевірки № 3503/23-1 від 18.11.11 р. про заниження ПДФО на загальну суму 2024 грн., що є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.12.11 р. № 0005991701, первинними документами бухгалтерського і податкового обліку РП «КОК «Росія» підтверджується частково - в сумі 41,04 грн., та не підтверджується в сумі 1982,96 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 р.: № 0004132301, № 0004142301, № 0004152301 - у повному обсязі; № 0005991701 в сумі 1982,96 грн. основного зобов'язання та в сумі 831,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.12 у справі № 2а-15599/11/0170/3 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.12 у справі № 2а-15599/11/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко