Справа № 212/7607/2012
Провадження №10/772/50/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Олійник О.М.
Доповідач : Ляліна Л. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В АЛ А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2013 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Ляліної Л.М.
Суддів: Ващук В.П., Бурденюка С.І.
За участю прокурора: Зонова С.М.
розглянула 26 квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи Зонова С.М. на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 червня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 червня 2012 року скаргу ОСОБА_3 - задоволено.
Скасовано постанову старшого слідчого су ДПС у Вінницькій області Олійника П.М. про порушення кримінальної справи від 19.04.2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого від 19 квітня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом безпосереднього виявлення органом дізнання в діях директора ПП «Техноцукор» ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України. У постанові зазначено, що ОСОБА_3 будучи директором ПП «Техноцукор» у період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2010 року умисно ухилився від сплати податку на прибуток у розмірі 2 066 928 грн та податку на додану вартість у розмірі 1 678 243 грн, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в особливо великих розмірах у загальній сумі 3 745 171 грн.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 червня 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову слідчого від 19 квітня 2012 року. В обґрунтування свого висновку суд послався на рішення адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень. Також суд дав оцінку наявним у справі актам перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП «Техноцукор» на предмет допустимості цих доказів, навів свій висновок щодо необгрунтованого включення до об'єкту оподаткування валових витрат та дійшов до висновку про відсутність підстав до порушення справи.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Зонова С.М. ставиться питання про скасування постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.06.2013 року. Скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, закривши провадження у справі, а кримінальну справу направити в СУ ДПС у Вінницькій області для проведення досудового слідства.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції підтримані в суді, прокурора, який просив постанову суду скасувати, а справу направити на проведення досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з слідуючих підстав.
Висновок суду першої інстанції про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови слідчого від 19.04.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - є передчасним та необґрунтованим.
Відповідно ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Пункт 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» передбачає, що, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч.1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Ці вимоги закону не виконані.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, приводом до порушення кримінальної справи слідчим стало безпосереднє виявлення органом дізнання факту ухилення від сплати податків директором ПП «Техноцукор» про те, що ОСОБА_3 являючись директором ПП «Техноцукр», в період з 01.01.2007 року по 31.03.2010 рок, здійснюючи фінансово - господарську діяльність підприємства, зметою ухилення від сплати податків шляхом відображення у податковому обліку підприємства безтоварних фінансово - господарських операцій по будівельно- монтажним роботам із ТОВ «Ентерпрайзглобал С.А.». ТОВ «Компанія «Інжбудцентр» ПП «Моноліт - Буд луг - А» та ПП «Строй - Індустрія - 7» в порушення п. 1.32 ст. 1, п.5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п 5.3 ст. 5 Закону України 2Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР ( із змінами та доповненнями), умисно ухилився від сплати податку на прибуток у сумі 2066928 грн. та в порушення вимог п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 закону України від 03.04.1997 року № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість», умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 1678243 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету у особливо великих розмірах у загальній сумі 3745171 грн.
Таким чином, суд першої інстанції замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови, вдався до аналізу та оцінки складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, тобто заздалегідь вирішив ті питання, які мають вирішуватися при розгляді справи по суті.
Скасовуючи постанову прокурора суд не дотримався вказаних вище вимог закону і безпідставно вказав, що слідчим не були виконані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК при порушенні кримінальної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК 1960 року, п. 15 розділу XI Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Зонова С.М. задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.06.2013 року про задоволення скарги гр. ОСОБА_3 та скасування постанови старшого слідчого су ДПС у Вінницькій області Олійника П.М. про порушення кримінальної справи від 19.04.2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.- скасувати.
Скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Матеріали кримінальної справи направити для проведення досудового слідства в СУ ДПС України у Вінницькій області.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2013 |
Оприлюднено | 13.05.2013 |
Номер документу | 31107773 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Вінницької області
Ляліна Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні