Рішення

від 30.04.2013 по справі 910/4190/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4190/13 30.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБ Гарант»

до Комунального підприємства «Житній Ринок»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Риженко Л.І. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 30 квітня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

05 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСБ ГАРАНТ" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 16.02.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Житній ринок" (відповідач) заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 2/03 від 01 квітня 2011 року в сумі 57 408,55 грн. з них основного боргу - 48 000,00 грн., пені - 6 968,24 грн. та 3% річних - 2 440,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, своїх обов'язків за договором про надання охоронних послуг № 2/03 від 01 квітня 2011 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем, як Виконавцем, послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, у своєму клопотанні № 99 від 08.04.2013р. просить суд повернути позивачу позовну заяву, на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. розгляд справи було відкладено до 30.04.2013р., у зв'язку з нез'явленням представників відповідача в судове засідання.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони) було укладено договір про надання охоронних послуг № 2/03 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за плату послуги з охорони об'єкту (об'єктів) Замовника шляхом здійснення відповідної системи спеціальних заходів.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 66 600,00 грн., однак, Замовник послуги оплатив лише частково в розмірі - 18 600,00 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 48 000,00 грн., тобто 66 600,00 грн. - 18 600,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 12.09.2011р. направив відповідачу претензію № НР9 про оплату боргу за Договором на суму 48 000,00 грн. (копія претензії в справі). Позивач вказує, що суму заборгованості за Договором відповідач на його рахунок не перерахував.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання охоронних послуг № 2/03, згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за плату послуги з охорони об'єкту (об'єктів) Замовника шляхом здійснення відповідної системи спеціальних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в період з квітня по червень 2011 року було складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ОУ-0000002, ОУ-0000005 та ОУ-0000009, а всього на загальну суму 66 600,00 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на заявлену до стягнення суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2.2. Договору, оплата за послуги, надані Виконавцем, здійснюється відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони місяця в сумі 27 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 4500,00 гривень платіжним дорученням на рахунок Виконавця не пізніше 15 числа наступного місяця, згідно підписаного сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.

З матеріалів слідує, що узгоджені сторонами в Договорі послуги та надані позивачем в загальній сумі - 66 600,00 грн. відповідач оплатив лише частково в сумі 18 600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 23.05.2011 року та від 12.07.2011 року (копії документів містяться в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. та 16.04.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 48 000,00 грн. з розрахунку: 66 600,00 грн. (вартість послуг) - 18 600,00 грн. (часткова оплата послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 5.2. Договору випливає, що за порушення строків оплати наданих Виконавцем послуг Замовник за кожен день прострочення зобов'язаний виплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахування факту прострочення відповідачем оплати послуг за Договором, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 5392,60 грн. за 180 днів.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 2440,31 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 55 832,91 грн. з них основного боргу - 48 000,00 грн. (сорок вісім тисяч гривень), пені - 5392,60 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто дві гривні 60 копійок) та 3% річних - 2440,31 грн. (дві тисячі чотириста сорок гривень 31 копійка).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1624,59 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житній Ринок» (ідентифікаційний код: 05587843, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, р/р 26005000122317 у ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБ Гарант» (ідентифікаційний код: 37063129, адреса: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 28, офіс № 9-П, р/р 26004000097971 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 48 000,00 грн. (сорок вісім тисяч гривень), пені - 5392,60 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто дві гривні 60 копійок), 3% річних - 2440,31 грн. (дві тисячі чотириста сорок гривень 31 копійка) та судові витрати - 1624,59 грн. (одна тисяча шістсот двадцять чотири гривні 59 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/4190/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.05.2013р.

Суддя О.В. Котков