Рішення
від 25.04.2013 по справі 901/966/13-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року справа № 901/966/13-г Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримводбуд плюс",

ідентифікаційний код 35737209

(95053, м. Сімферополь, вул. Коцюбинського, 53)

до Приватного підприємства „Моноліт",

ідентифікаційний код 20687772

(99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, 12)

про стягнення 132 610,59 грн,

Представники сторін:

позивач - Анкудінова О.М. - юрист, довіреність № 19 від 12.04.2012; Горбач С.В. - головний бухгалтер, довіреність № 18 від 12.04.2013;

відповідач - явку повноважного представника не забезпечив.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримводбуд плюс" (далі - ТОВ „Кримводбуд плюс", позивач) до Приватного підприємства „Моноліт" (далі - ПП „Моноліт", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 130 270,00 грн та 3% річних у сумі 2 344,86 грн, що разом становить 132 614,86 грн /арк. с. 5-7/.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 65 від 14.06.2012 щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт.

Під час розгляду справи позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог до 132 610,59 грн /арк. с. 69/, у зв'язку з уточненням розрахунку 3% річних.

Зважаючи на положення частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 132 610,59 грн, з яких: 130 270,00 грн - основний борг за Договором підряду та 2 340,59 грн - 3% річних.

Присутні в судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.04.2013, у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, наданими йому статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову та інші витребувані судом документи не надав, у судове засідання 25.04.2013 явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення /арк. с. 59/, за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 58/; про причини неявки суду не сповістив.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду від 04.04.2013 про порушення провадження у справі, яку надіслано за місцезнаходженням відповідача, отримана його представником 10.04.2013, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення /арк. с. 59/. За таких обставин суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд вирішив розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 між ТОВ „Кримводбуд плюс" (Підрядник) та ПП „Моноліт" (Замовник) був укладений договір підряду № 65 (далі - Договір) /арк. с. 23-28/.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник - зобов'язується виконати комплекс підрядних робіт зі своїх матеріалів та/або матеріалів Замовника з будівництва Полігону ТБО в Первомайській балці м. Севастополя. ІІІ черга будівництва (земляні роботи) (далі - Роботи) .

Сторони погодили, що загальна сума Договору складає 283 559,09 грн з урахуванням ПДВ та визначена у Додатку 1 до Договору /арк. с. 29-30/, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.1 Договору).

За умовами Договору (пункт 3.3) на виконання підготовчих робіт Замовник (відповідач) зобов'язаний протягом трьох банківських днів після підписання Договору перерахувати на рахунок Підрядника (позивач) авансовий платіж в розмірі 30% вартості договірної ціни.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що протягом п'яти банківських днів після підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт, Замовник здійснює розрахунок з Підрядником за фактично виконані ним Роботи по відповідному об'єкту.

Згідно з пунктом 14.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

На виконання умов Договору позивачем виконані роботи на загальну суму 275 270,00 грн, що підтверджується наступними документами:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за червень 2012 року на суму 105 902,77 грн (Форма КБ-2в) /арк. с. 32-34/ та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року на суму 105,90277 тис. грн (Форма КБ-3) /арк. с. 31/;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за липень 2012 року на суму 47 830,38 грн (Форма КБ-2в) /арк. с. 36-38/ та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року на суму 47,83038 тис. грн (Форма КБ-3) /арк. с. 35/;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2012 року на суму 46 310,69 грн (Форма КБ-2в) /арк. с. 40-42/ та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року на суму 46,31069 тис. грн (Форма КБ-3) /арк. с. 39/;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2012 року на суму 75 226,16 грн (Форма КБ-2в) /арк. с. 44-46/ та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року на суму 75,22616 тис. грн (Форма КБ-3) /арк. с. 43/.

Таким чином, позивач виконав роботи за Договором на суму 275 270,00 грн (105 902,77 + 47 830,38 + 46 310,69 + 75 226,16), а відповідач прийняв ці роботи без жодних зауважень, про що свідчать підписи його керівника на вказаних документах, засвідчені печаткою відповідача.

Натомість, вартість виконаних робіт була оплачена відповідачем лише частково в сумі 145 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на банківському рахунку позивача: від 15.06.2012 на суму 50 000,00 грн, 26.06.2012 - 25 000,00 грн, 10.07.2012 - 70 000,00 грн /арк. с. 47-49/.

Тобто, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Договором у сумі 130 270,00 грн (275 270,00 - 145 000,00), яку він не погасив, що спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, а тому підпадають під правове регулювання нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом установлено, що 14.06.2012 між сторонами укладено Договір № 65, який за своєю правовою природою є договором підряду на будівництво. Саме цей Договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України унормовано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

Укладеним між сторонами Договором передбачено, що протягом п'яти банківських днів після підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт, Замовник здійснює розрахунок з Підрядником за фактично виконані ним Роботи по відповідному об'єкту (пункт 3.4 Договору).

Як убачається з матеріалів справи, Акти приймання виконаних будівельних робіт за Договором, який підтверджує факт виконання будівельних робіт, підписані обома сторонами, в тому числі й Замовником - ПП „Моноліт" у червні та липні 2012 року /арк. с. 44-46/. Зважаючи на відсутність конкретної дати підписання Актів суд погоджується із позивачем щодо обрахування строку оплати прийнятих підрядних робіт від 30.0.2012 та 31.07.2012, тобто від останнього дня відповідного місяця.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у будь-якому випадку відповідач повинен був оплатити виконані позивачем за Договором роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року в строк до 06.07.2012 включно, а за липень 2012 року - до 07.08.2012 включно.

Натомість, як установлено судом, відповідач виконані роботи на суму 130 270,00 грн не оплатив, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання за спірним Договором.

Доказів протилежного відповідачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано.

За викладених обставин, а також враховуючи те, що оплата Замовником виконаних підрядних робіт є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 130 270,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 2 340,59 грн (з урахуванням уточнення розміру позовних вимог).

Суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок 3% річних /арк. с. 64/ суд визнає його вірним, а тому, зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми (130 270,00 грн) в розмірі 2 340,59 грн є обґрунтованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 132 610,59 грн, в тому числі: 130 270,00 грн - основний борг; 2 340,59 грн - 3% річних.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь позивача в сумі 2 652,21 грн (132 610,59 грн * 2%).

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Моноліт" (ідентифікаційний код 20687772; 99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, 12; п/р 26007000093114 в ПАТ „УкрСибБанк", м. Севастополь, МФО 300023, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримводбуд плюс" (ідентифікаційний код 35737209 ; 95053, м. Сімферополь, вул. Коцюбинського, 53; п/р 260080001321472 в АКБ „ЧБРР", м. Сімферополь, МФО 384577, або на інші рахунки) 132 610,59 грн (сто тридцять дві тисячі шістсот десять грн 59 коп.), з яких: 130 270,00 грн основний борг, 2 340,59 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 652,21 грн (дві тисячі сі шістсот п'ятдесят дві грн 21 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.04.2013.

Суддя (підпис) В.О. Головко

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення25.04.2013
Оприлюднено13.05.2013
Номер документу31108764
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —901/966/13-г

Рішення від 25.04.2013

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Головко Валерія Олегівна

Ухвала від 04.04.2013

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Головко Валерія Олегівна

Ухвала від 19.03.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

О.С. Янюк

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні