Ухвала

від 25.04.2013 по справі 2а-0770/630/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 174336/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рахівське автотранспортне товариство 12139» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у адміністративній справі №2а-0770/630/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рахівське автотранспортне товариство 12139» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

УПФ України в Рахівському районі Закарпатської області звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рахівське автотранспортне товариство 12139» про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовую тим, що підприємством підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду України у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рахівське автотранспортне товариство 12139» на користь управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних виплат та виплату та доставку пенсії, призначених по Списку №2 за спірний період в сумі 42921 грн. 51 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в поряду письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що згідно чинного законодавства підприємством підлягають відшкодуванню фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому згідно розрахунку, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом у сумі 42921,51 грн. підлягає стягненню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2009 - 2011 роки на суму 42921,51 грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 для ст. 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Статтею 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від вищевказаного об'єкта оподаткування.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 року.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2. цієї Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язані сплачувати вказаний збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що заборгованість ТзОВ «Рахівське автотранспортне товариство 12139» з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені відповідно «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перед управлінням Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області за 2009 - 2011 роки становить 42921,51 грн. та на час розгляду справи судом відповідачем не відшкодована.

Що стосується посилання апелянта на те, що громадянин ОСОБА_1 не працював на ТзОВ «Рахівське автотранспортне товариство 12139», колегія суддів до уваги не бере, оскільки така обставина ніякими доказами не підтверджується та, крім цього в матеріалах справи міститься довідка про під ставність наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №56 від 09.03.2007 року видана даним підприємством та розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рахівське автотранспортне товариство 12139» - залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у адміністративній справі №2а-0770/630/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер