Постанова

від 09.04.2013 по справі 815/6/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Лавренко І.О.

за участю:

представника позивача - Соколовської А.В.

представника відповідача - Мазур Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агротрейд-Україна» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

встановив:

Приватне підприємство «Агротрейд-Україна» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000252300/0 та № 0000262300/0 від 12.03.2010 року, № 0000252300/1 та № 0000262300/1 від 25.05.2010 року, № 0000252300/2 та № 0000262300/2 від 20.07.2010 року, № 0000252300/3 та № 0000262300/3 від 27.09.2010 року та першої податкової вимоги від 17.12.2010 року № 1/2731.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях по справі. (т.1 а.с.3-12, т.2 а.с.190)

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні повністю, з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та додаткових запереченнях проти нього. (т.2 а.с.135-137, 146-147)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2007 року Приватне підприємство «Агротрейд-Україна» (далі - позивач / ПП «Агротрейд-Україна») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 34996378, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Чернишевського, 98. (т.1 а.с.90-92)

10.04.2007 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 9941 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач / ДПІ у Малиновському районі м. Одеси). (т.1 а.с.93)

18.04.2007 року позивачу видане Свідоцтво № 100035922 про реєстрацію платника податку на додану вартість, Серія НБ № 070788, відповідно до якого, дата реєстрації позивача платником податку на додану вартість: 18.04.2007 року. (т.1 а.с.94)

З 26.01.2010 року по 27.02.2010 року (з перервою в роботі з 28.01.2010 року по 25.02.2010 року), на виконання постанови про призначення документальної перевірки (ревізії) від 18.11.2009 року старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції Балахтіна І.М. по карній справі № 201200900015, службовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Агротрейд-Україна» з питань взаємовідносин з ТОВ «Шерус», ТОВ «Гамма-Плюс», ТОВ «Континент АВС» за період з 26.03.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27 лютого 2010 року № 58/23-213/34996378 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Агротрейд-Україна», код за ЄДРПОУ 34996378, щодо взаємовідносин з ТОВ «Шерус», код за ЄДРПОУ 34566126, ТОВ «Гамма-Плюс», код за ЄДРПОУ 32283652, ТОВ «Континент АВС», код за ЄДРПОУ 35106940, за період з 26.03.2007 р. по 31.12.2009 р.». (т.1 а.с.14-30)

Згідно акту, при проведенні даної перевірки використано (т.1 а.с.16):

- установчі документи ПП «Агротрейд-Україна»;

- декларації з ПДВ та податку на прибуток за відповідні періоди;

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних (протокол вилучення від 02.11.2009 року старшим оперуповноваженим ВВС УПМ ДПА в Одеській області);

- накладні, рахунки та податкові накладні (протокол вилучення від 02.11.2009 року старшим оперуповноваженим ВВС УПМ ДПА в Одеській області);

- договори (протокол вилучення від 02.11.2009 року старшим оперуповноваженим ВВС УПМ ДПА в Одеській області);

- регістри бухгалтерського обліку по рахунках 281, 311, 631, 90;

- розшифровка витрат до податкових декларацій.

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення:

- п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в наслідок чого податок на прибуток занижено всього в сумі 336646 грн., у т.ч. у 2 кварталі 2007 року в сумі 21345 грн., в 3 кварталі 2007 року - 41122 грн., в 4 кварталі 2007 року - 64872 грн., в 1 кварталі 2008 року - 384 грн., в 2 кварталі 2008 року - 161846 грн., в 3 кварталі 2008 року - 25264 грн., в 4 кварталі 2008 року - 21813 грн.;

- п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, в наслідок чого ПП «Агротрейд-Україна» занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 263443 грн., в т.ч. в квітні 2007 року - 8877 грн., в травні 2007 року - 8087 грн., в липні 2007 року - 7380 грн., в серпні 2007 року - 22841 грн., в вересні 2007 року - 2788 грн., в жовтні 2007 року - 5422 грн., в листопаді 2007 року - 41533 грн., в березні 2008 року - 307 грн., в квітні 2008 року - 112115 грн., в червні 2008 року - 19727 грн., в липні 2008 року - 9405 грн., в серпні 2008 року - 625 грн., в вересні 2008 року - 3135 грн., в жовтні 2008 року - 4000 грн., в листопаді 2008 року - 639 грн., в грудні 2008 року - 9516 грн., в березні 2009 року - 7046 грн.;

- в результаті того, що договір від 1 листопада 2008 року № 1107-1 на поставку рослинної продукції, укладений між ПП «Агротрейд-Україна» та ТОВ «Шерус», договори від 26 грудня 2007 року № 13 та від 1 березня 2008 року № 0308/01-4 укладені між ПП «Агротрейд-Україна» та ТОВ «Континент АВС», договір від 1 квітня 2008 року, б/н, укладений між ПП «Агротрейд-Україна» та ТОВ «Гамма-Плюс», відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- згідно з реєстраційною інформацією по платнику податків, отриманою за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України:

- 13.03.2008 року по ТОВ «Шерус» порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію);

- 24.12.2008 року державну реєстрацію ТОВ «Континент АВС» скасовано, 23.12.2008 року знято з обліку в ДПІ, 23.12.2008 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, остання декларація по податку на прибуток надана до ДПІ за 3 квартали 2008 року;

- стан ТОВ «Гамма-Плюс» 8 - «до ЄДПР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», останній звіт до ДПІ подавався за 3 квартали 2008 року;

- при проведенні аналізу за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлені розбіжності;

- в матеріалах кримінальної справи № 201200900015 є протоколи допиту: від 05.08.2009 року засновника та директора ТОВ «Шерус» ОСОБА_6; від 16.10.2009 року колишнього засновника та директора ТОВ «Континент АВС» ОСОБА_7, від 14.10.2009 року засновника та директора ТОВ «Континент АВС» ОСОБА_8; від 14.10.2009 року колишнього засновника та директора ТОВ «Гамма-Плюс» ОСОБА_3, від 14.10.2009 року засновника та директора ТОВ «Гамма-Плюс» ОСОБА_9, відповідно до яких зазначені особи повідомили, зокрема, що вони фінансово-господарською діяльністю відповідних підприємств не займалися, ніяких бухгалтерських документів, в т.ч. договорів, накладних, податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ та податку на прибуток не підписували та не складали тощо;

- умови поставки товару згідно договорів - самовивоз. Але, на балансі ПП «Агротрейд-Україна» транспортні засоби не числяться, договори на транспортування товару з перевізниками та ТТН на перевірку не надані; даних про наявність або оренду складських приміщень ПП «Агротрейд-Україна» не має тощо.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000252300/0 від 12 березня 2010 року (т.1 а.с.31), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 504969,00 грн., в тому числі за основним платежем - 336646,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 168323,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000262300/0 від 12 березня 2010 року (т.1 а.с.32), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, в загальній сумі 395165,00 грн., в тому числі за основним платежем - 263443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131722,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2010 року отримані позивачем 12.03.2010 року. (т.2 а.с.150)

17.03.2010 року матеріали позапланової перевірки позивача по акту № 58/2301/34996378 від 27.02.2010 року на 18 аркушах передано старшому слідчому з особо важливих справ СВ ПМ ДПА в Одеській області І.М. Балахтіну. (т.2 а.с.193)

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 17.05.2010 року податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 та № 0000262300/0 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. (т.1 а.с.33-53)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000252300/1 від 25 травня 2010 року (т.2 а.с.141), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 504969,00 грн., в тому числі за основним платежем - 336646,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 168323,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000262300/1 від 25 травня 2010 року (т.2 а.с.141), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, в загальній сумі 395165,00 грн., в тому числі за основним платежем - 263443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131722,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача від 25 травня 2010 року не вручені позивачу кур'єрською доставкою із зазначенням причини невручення: «нет номера 98 по ул. Чернышевского». (т.3 а.с.15)

В судовому засіданні після встановлення цієї обставини представник відповідача зазначила, що акти, у зв'язку із не врученням позивачу податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2010 року № 0000252300/1 та № 0000262300/1, про розміщення цих податкових повідомлень-рішень на дошці податкових оголошень в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не складалися.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПА в Одеській області від 09.07.2010 року податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2010 року № 0000252300/0, № 0000262300/0 та рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 17.05.2010 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. (т.1 а.с.57-72)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000252300/2 від 20 липня 2010 року (т.1 а.с.56), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 504969,00 грн., в тому числі за основним платежем - 336646,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 168323,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000262300/2 від 20 липня 2010 року (т.1 а.с.55), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, в загальній сумі 395165,00 грн., в тому числі за основним платежем - 263443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131722,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила отримання позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень відповідача від 20 липня 2010 року.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПА України від 15.09.2010 року податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2010 року № 0000252300/0, № 0000262300/0 та рішення ДПА в Одеській області від 09.07.2010 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. (т.1 а.с.73-85)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000252300/3 від 27 вересня 2010 року (т.2 а.с.143), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 504969,00 грн., в тому числі за основним платежем - 336646,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 168323,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000262300/3 від 27 вересня 2010 року (т.2 а.с.143), позивача повідомлено, що згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 58/23-213/34996378 від 27.02.2010 року, встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, в загальній сумі 395165,00 грн., в тому числі за основним платежем - 263443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131722,00 грн.

30.11.2010 року відповідачем складено акт № 136/23-226 (т.2 а.с.145) про те, що у зв'язку із незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків (т.3 а.с.16), податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3 розміщено на дошці податкових оголошень в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 30.11.2010 року.

Першою податковою вимогою відповідача від 17 грудня 2010 року № 1/2731 (т.1 а.с.54) позивача повідомлено, що станом на 17.12.2010 року сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями складає 731027,92 грн., в т.ч. основного платежу - 599305,92 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 131722,00 грн., у т.ч. за платежами:

- податок на прибуток приватних підприємств - 335884,93 грн., в т.ч. основного платежу - 335884,93 грн.,

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 395142,99 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 131722,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що будь-яких доказів надіслання/вручення позивачу та/або отримання позивачем вищезазначеної податкової вимоги у відповідача немає.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою відповідача , позивач оскаржив їх у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Шерус», іменоване далі «Продавець», та ПП «Агротрейд-Україна», іменоване далі «Покупець», укладено договори купівлі-продажу № 0701 від 4 квітня 2007 року (т.1 а.с.189-190) та № 1107-1 від 1 листопада 2007 року (т.1 а.с.192-193), відповідно до яких, з урахуванням додаткових угод № 1 до них, відповідно, від 4 квітня 2007 року (т.1 а.с.191) та від 1 листопада 2007 року (т.1 а.с.194), зокрема:

- Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець оплачувати дерева, кущі, квіти та іншу рослинну продукцію на протязі строку дії договору згідно рахункам, які будуть являтися невід'ємною частиною даного договору;

- датою поставки вважається дата виписки Продавцем накладної на відпускаємий товар;

- поставка здійснюється транспортом Продавця по заявці Покупця;

- оплата товару здійснюється у формі передплати або у формі оплати за фактично поставлену продукцію, форма оплати - безготівковий розрахунок;

- договір діє з моменту його підписання і діє до 31.01.2008 року тощо.

26 грудня 2007 року між ТОВ «Континент АВС», іменоване далі «Виконавець», та ПП «Агротрейд-Україна», іменоване далі «Замовник», укладено договір № 13 на виконання послуг (т.1 а.с.97-98), відповідно до якого, зокрема:

- предмет договору: виконання послуг: розбирання покрівель, укладення поліетиленових труб, встановлення відводів за певною адресою;

- розрахунки здійснюються на умовах: після виконання робіт у повному обсязі;

- договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2007 року тощо.

1 березня 2008 року між ТОВ «Континент АВС», іменоване далі «Продавець», та ПП «Агротрейд-Україна», іменоване далі «Покупець», укладено договір № 0308/01-4 купівлі-продажу (т.1 а.с.100-101), відповідно до якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 до нього від 14 квітня 2008 року (т.1 а.с.102), зокрема:

- Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець оплачувати дерева, кущі та іншу рослинну продукцію на протязі строку дії договору згідно рахункам, які будуть являтися невід'ємною частиною даного договору;

- датою поставки вважається дата виписки Продавцем накладної на відпускаємий товар;

- поставка здійснюється транспортом Продавця по заявці Покупця;

- оплата товару здійснюється у формі передплати або у формі оплати за фактично поставлену продукцію, форма оплати - безготівковий розрахунок;

- договір діє з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року тощо.

1 квітня 2008 року між ТОВ «Гамма-Плюс», іменоване далі «Продавець», та ПП «Агротрейд-Україна», іменоване далі «Покупець», укладено договір, б/н, купівлі-продажу (т.1 а.с.114-115), відповідно до якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 до нього від 14 квітня 2008 року (т.1 а.с.116), зокрема:

- Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець оплачувати рослинну продукцію та супутні товари на протязі строку дії договору згідно накладним, які будуть являтися невід'ємною частиною даного договору;

- датою поставки вважається дата виписки Продавцем накладної на відпускаємий товар;

- поставка здійснюється транспортом Продавця по заявці Покупця;

- оплата товару здійснюється у формі передплати або у формі оплати за фактично поставлену продукцію, форма оплати - безготівковий розрахунок;

- договір діє з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року тощо.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, наявності у позивача можливостей щодо зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підприємства, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем суду надано, зокрема (т.1 а.с.99, 103-113, 117-188, 195-250, т.2 а.с.1-107, 121-122, 162-189):

- податкові накладні;

- видаткові накладні;

- накладні;

- товарні накладні (зберігання / повернення / повернення зі зберігання);

- акт приймання-здачі робіт;

- договір відповідального зберігання;

- довіреність;

- акти передачі-приймання векселів;

- платіжні доручення;

- банківські виписки;

- податкові декларації з податку на додану вартість;

- протокол вилучення від 02.11.2009 року.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.03.2013 року (т.3 а.с.18), 18.03.2005 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради включено відомості про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма-Плюс», ідентифікаційний код: 32283652, станом на момент укладання договору з позивачем та виконання договірних зобов'язань ТОВ «Гамма-Плюс»: зареєстровано; місцезнаходження: 54029, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 31, - не змінено.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.03.2013 року (т.3 а.с.19), 16.08.2006 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерус», ідентифікаційний код: 34566126, станом на момент укладання договорів з позивачем та виконання договірних зобов'язань ТОВ «Шерус»: зареєстровано; місцезнаходження: 54025, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 3, кв. 28, - не змінено.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.03.2013 року (т.3 а.с.17), 25.05.2007 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент АВС», ідентифікаційний код: 35106940, станом на момент укладання договорів з позивачем та виконання договірних зобов'язань ТОВ «Континент АВС»: зареєстровано; місцезнаходження: 54052, м. Миколаїв, вул. Артема, 4, кв. 46, - не змінено.

Судом також встановлено, що 17.02.2010 року прокуратурою Одеської області кримінальну справу № 201200900015 за обвинуваченням, в т.ч. ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 212 ч. 3, 28 ч. 3, 205 ч. 2, 205 ч. 2, 358 ч. 3, 358 ч. 2, 209 ч. 1, 209 ч. 2 КК України, в порядку ст. 232 КПК України направлено для розгляду по суті до Приморського районного суду м. Одеси. (т.3 а.с.26)

Постановами Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2011 року по кримінальній справі № 1-656/11 (т.3 а.с.27-34) звільнено, зокрема, ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 - за скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, внаслідок акта амністії - на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, ст. 44 КК України, закривши провадження по справі в силу п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (у редакції, чинній на час виникнення відповідних відносин): Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), Законами України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - ЗУ № 509-ХІІ), «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - ЗУ № 334/94-ВР), «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - ЗУ № 168/97-ВР), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - ЗУ № 996-XIV), Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЗУ № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно п. 1.32 ст. 1 ЗУ № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ № 334/94-ВР, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»;

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Пунктом 5.1 статті 5 ЗУ № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 ЗУ № 168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно п. 1.7 ст. 1 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 ЗУ № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 3 ЗУ № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 статті 9 ЗУ № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності статтею 4 ЗУ № 996-XIV віднесено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Пунктом 1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

- відповідачем фактично проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Агротрейд-Україна» на виконання постанови від 18.11.2009 року старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції Балахтіна І.М. про призначення документальної перевірки (ревізії) по карній справі № 201200900015.

При цьому, на виконання вимог ст. 71 КАС України та неодноразових ухвал суду про витребування доказів, в тому числі належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав проведення спірної перевірки, зокрема: постанови від 18.11.2009 року старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції Балахтіна І.М. про призначення документальної перевірки (ревізії) по карній справі № 201200900015; доказів-підстав перерви в роботі з 28.01.2010 року по 25.02.2010 року в період проведення спірної перевірки позивача з 26.01.2010 року по 27.02.2010 року, - відповідачем суду не надано.

Тобто, відповідачем не доведено правомірність проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за результатами проведення якої складено акт від 27 лютого 2010 року № 58/23-213/34996378;

- в акті перевірки позивача, як на підставу для здійснення висновків про встановлені порушення, йде посилання, в т.ч. на ст. 228 ЦК України, при цьому:

- перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, - доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо;

- відповідного вироку(-ів) суду станом на час проведення перевірки позивача та прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень не було, немає відповідного вироку(-ів) суду і станом на момент розгляду і вирішення цієї адміністративної справи.

При цьому також слід зазначити, що виходячи із встановлених судом обставин, зокрема, що: спірну перевірку позивача проведено на виконання постанови від 18.11.2009 року старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області про призначення документальної перевірки (ревізії) по кримінальній справі № 201200900015; матеріали цієї перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передано правоохоронному органу, що призначив перевірку, - статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом та до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки.

Але оскаржені податкові повідомлення-рішення за результатами цієї перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, прийнято відповідачем до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Крім того, рішення суду по відповідній кримінальній справі, яке набрало законної сили, щодо засновника та директора ТОВ «Гамма-Плюс» ОСОБА_9 немає також станом на час розгляду і вирішення цієї адміністративної справи;

- законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо - законодавець не пов'язує.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників робіт (послуг) по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань;

- станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій та у перевіряємий період із: ТОВ «Шерус», ідентифікаційний код 34566126, ТОВ «Континент АВС», ідентифікаційний код 35106940, ТОВ «Гамма-Плюс», ідентифікаційний код: 32283652, зазначені товариства: зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства, як юридичні особи; їх місцезнаходження не змінено;

- дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, з урахуванням специфіки досліджених договірних правовідносин, - доведено правильність декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірність формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період.

При цьому слід зазначити, що посилання відповідача на те, що «умови поставки товару згідно договорів - самовивоз. Але, на балансі ПП «Агротрейд-Україна» транспортні засоби не числяться, договори на транспортування товару з перевізниками та ТТН на перевірку не надані; даних про наявність або оренду складських приміщень ПП «Агротрейд-Україна» не має», - не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, умови поставки товару згідно договорів - транспортом Продавця, згідно договору відповідального зберігання - у позивача були наявні можливості щодо зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей.

При цьому також слід зазначити, що доказів витребування у позивача в ході перевірки, на виконання відповідачем своїх повноважень, передбачених ЗУ № 509-ХІІ, документації з транспортування та зберігання товару, на відсутність якої, як на підставу встановлення порушень з боку позивача, посилається відповідач, - відповідачем суду не надано.

Крім того, правова позиція відповідача, по суті, що товарно-транспортні накладні є обов'язковими документами, що доводять зв'язок із фінансово-господарською діяльністю саме за договорами купівлі-продажу та на виконання послуг з розбирання покрівель, укладення поліетиленових труб, встановлення відводів тощо, - є помилковою, необґрунтованою та законодавчо безпідставною;

Тому вказані посилання відповідача є необґрунтованими, недоведеними та законодавчо безпідставними;

тому:

- висновки відповідача про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, - є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відповідачем суду не наведено та не надано;

відповідно:

- податкові повідомлення-рішення № 0000252300/0 та № 0000262300/0 від 12 березня 2010 року, № 0000252300/1 та № 0000262300/1 від 25 травня 2010 року, № 0000252300/2 та № 0000262300/2 від 20 липня 2010 року, № 0000252300/3 та № 0000262300/3 від 27 вересня 2010 року та першу податкову вимогу від 17 грудня 2010 року № 1/2731 - прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (т.1 а.с.2)

Враховуючи та на підставі наведеного, стягненню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агротрейд-Україна» (ідентифікаційний код 34996378) підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Агротрейд-Україна» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000252300/0 та № 0000262300/0 від 12 березня 2010 року, № 0000252300/1 та № 0000262300/1 від 25 травня 2010 року, № 0000252300/2 та № 0000262300/2 від 20 липня 2010 року, № 0000252300/3 та № 0000262300/3 від 27 вересня 2010 року та першу податкову вимогу від 17 грудня 2010 року № 1/2731.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агротрейд-Україна» (ідентифікаційний код 34996378) суму сплаченого судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 9 квітня 2013 року.

Суддя М.Г. Цховребова

09 квітня 2013 року

.