Рішення

від 13.05.2013 по справі 0825/1719/2012

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2/337/14/2013

0825/1719/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2013 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

У складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.

при секретарі - Бойцевській Л.Д.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запорожжя цивільну справу за позовом ПАТ В«ОСОБА_2 АвальВ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП Позднякової ОСОБА_5, ТОВ В«Формула 2004В» , ТОВ В«ФормулаВ» , ТОВ «ОСОБА_4 і К» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП ОСОБА_6, ТОВ В«Формула 2004В» , ТОВ В«ФормулаВ» , ТОВ ОСОБА_4 і К» заборгованості за договором кредиту №010/02-2/507/4 від 26.11.2007 р. в розмірі 1621191,60 грн., вказав що згідно укладеного договору відповідач ОСОБА_3 отримав кредит на строк до 30.09.2017 року зі сплатою 12,5% річних, а після підписання 06.08.2008р. додаткової угоди №2 до кредитного договору -17% річних, в сумі 950000 грн. та зобов'язався своєчасно сплачувати відсотки за кредитним договором та повернути кредит згідно з графіком. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 26.11.2007р. було укладено договори поруки між позивачем та ОСОБА_4, ПП ОСОБА_6, ТОВ «Формула», ТОВ В«Формула 2004В» та ТОВ «ОСОБА_4 і К». Відповідач ОСОБА_3 в обумовлені правочином строки свої зобов’язання не виконав, станом на 08.02.2012 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 1621192,69 грн., яку й просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку. Крім того, просить стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати сплачені за державне мито у розмірі 3219 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, причину відсутності суду не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, повідомлень щодо причин відсутності та заяви про слухання справи за їх відсутністю до суду не надходило.

Позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідачів, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.4 ст.169 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у повному обсязі по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що 26.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції, правонаступником якого за всіма правами та обов’язком є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ „ОСОБА_2 АвальВ» та ОСОБА_3 було підписано кредитний договір № 010/02-2/507/4, про надання кредиту у сумі - 950 000,00 грн. строком до 30 вересня 2017 року, зі сплатою 12,5 % річних, а після підписання 06.08.2008р. додаткової угоди №2 до кредитного договору - 17 % річних.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено наступні договори: договір поруки № 010/02-2/507/4/1 від 26.11.2007р., поручитель ПП ОСОБА_6, договір поруки № 010/02-2/507/4/2 від 26.11.2007р., поручитель ОСОБА_4В; договір поруки № 010/02-2/507/4/3 від 26.11.2007 р., поручитель ТОВ «Формула 2004.; договір поруки № 010/02-2/507/4/4 від 26.11.2007 р., поручитель ТОВ «ОСОБА_4 і К»; договір поруки № 010/02-2/507/4/5 від 26.11.2007р., поручитель ТОВ «Формула».

Відповідно до п. 1.2. договорів поруки, кожен з поручителів на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по борговими зобов’язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору, а саме повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до п. 1.3. договорів поруки зобов’язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2. кредитного договору - не потребують.

Пунктом 5.1. договорів поруки встановлено, що сторони договору визначають, що цей договір підписаний на добровільних засадах та відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов’язань.

Свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі та надав позичальнику кредитні кошти, перерахувавши їх на позичковий рахунок позичальника відповідно до п. 2 частини №1 та п.п. 1.1, 1.7.1, 2.1.1 частини №2 кредитного договору.

Відповідно до п. 1.4.1.1. кредитного договору банк надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

В свою чергу, позичальник відповідно до п.1.1. кредитного договору, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за постування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у цьому договорі»

Крім того, відповідно до п.2.3.1 частини № 2 кредитного договору, позичальник зобов’язався в строки передбачені цим договором, забезпечити повернення банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків банку, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Натомість, позичальник тривалий час не виконував зобов’язання за кредитним договором, а саме не сплачує кошти на погашення суми основної заборгованості (тіла кредиту) та відсотки за користування кредитом.

Так останнє погашення заборгованості по тілу кредиту відбулось лише 30.06.2011р. в сумі 1000,00 грн., а погашення відсотків за користування кредитом відбулось ще 18.07.2008р. в сумі 5000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору банк на підставі п.1.9.1. кредитного договору та п.2.2. договорів поруки, надіслав позичальнику та поручителям вимогу (вих. № 12-20/06-50 від 03.07.2008р.) про погашення заборгованості за кредитним договором, однак дана вимога була проігнорована відповідачами та залишилась незадоволеною.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3., 2.1., 2.2., 3.1. договорів поруки, позичальники поручились перед банком за виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, а відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов’язань за основним зобов’язанням.

Поручителі і позичальник несуть перед банком солідарну відповідальність.

Поручителі відповідають перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи повернення кредиту, сплату відсотків, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Згідно норм ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, згідно норм ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

А відповідно до ст. 554 ЦК України та умов договорів поруки разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно у розмірі, заявленому кредитором.

Однак, за положеннями частини першої статті 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, тобто до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

16.08.2008р. між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції, правонаступником якого за всіма правами та обов’язком є ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ „ОСОБА_2 АвальВ» та ОСОБА_3 було підписано додаткову угоду №2 до кредитного договору № 010/02-2/507/4 від 26.11.2007року, про викладення п.3 кредитного договору в іншій редакції та збільшенні процентної ставки до 17% річних (а.с.11-13).

Таким чином позивачем встановлено нові умови щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, що є підставою вважати, що договір поруки щодо відповідачів ОСОБА_4, ПП ОСОБА_6, ТОВ В«Формула 2004В» , ТОВ В«ФормулаВ» , ТОВ ОСОБА_4 і К» є припиненим.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах встановлених договором (графіками повернення кредиту та сплати відсотків).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частина 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов’язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так умовами п. 1.9.1. Кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором та/або умов договору поруки.»

Крім того в п.1.12.3. кредитного договору встановлено, що з підписанням цього договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов цього договору повинно розглядатись як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов’язань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів.

Відповідно до п. 2.3.2. частини №2 кредитного договору, у випадку порушення умов цього договору сплачувати банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

А згідно п. 4.1.1 частини №2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

Станом на 08.02.2012р. сума боргу позичальника за кредитним договором №010/02-2/507/4 від 26.11.2007р. становить 1621191,60 грн. та складається з загальної суми заборгованості в розмірі 949000 грн., заборгованості за несплаченими траншами згідно графіку - 363732,43,00грн., заборгованості за несплаченими відсотками за період з 28.03.08р по 08.02.12 р. - 584304,54 грн., нарахованої пені на заборгованість за відсотками за період з 29.08.09 по 08.02.12р. - 83 816,31грн., нарахованої пені на заборгованість за графіками за період з 29.08.09 по 08.02.12р. - 32999,58грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_4, ПП ОСОБА_6, ТОВ В«Формула 2004В» , ТОВ В«ФормулаВ» та ТОВ ОСОБА_4 і К» суд вважає такими, що задоволенню не підлягають.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 судові витрати, які поніс позивач по сплаті судового збору в розмірі 3219 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 526, 530, 536 ЦК України, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ В«ОСОБА_2 АвальВ» (р/р №290941364 в ЗОД АТ В«ОСОБА_2 АвальВ» , код ЄДРПОУ 23794014, МФО 313827) заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/507/4 від 26.11.2007р. станом на 08.02.2012р. у сумі 1621191,60 грн., судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 3219 грн., а всього в розмірі 1624410,60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення надіслати відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Л.Г. Салтан