Рішення

від 29.04.2013 по справі 905/1749/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2013р. Справа № 905/1749/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Зайцев О.М. довіреність від 01.03.2013р.

від відповідача: 1. не з'явився

2. не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з'явився

у справі за позовом: Релігійної православної громади Іоанна Кронштадтського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви м. Донецька, м. Донецьк

до відповідача: 1. Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк

2. Донецької міської ради, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційної служби Ворошиловського району управління юстиції у м. Донецьку, м. Донецьк

про визнання права власності

Позивач, Релігійна православна громада Іоанна Кронштадтського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви м. Донецька, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради та Донецької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Ворошиловського району управління юстиції у м. Донецьку про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на комплекс самочинно збудованих будівель та споруд.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому у власність була передана зруйнована будівля, яка розташована по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку, в подальшому, на виконання статутних завдань, зазначений об'єкт був реконструйований під існуючий храм без отримання відповідних дозволів на проведення будівельних робіт. Також, посилався на те, що така реконструкція не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, через канцелярію господарського суду, надав письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що позивач не звертався до відділу державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку для реєстрації речового права на спірне нерухоме майно, що робить неможливим виконання позовних вимог в частині зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на комплекс самочинно збудованих будівель та споруд.

09.04.2013р. від позивача надійшла заява про часткову зміну підстав позовних вимог, а саме, доповнення правових підстав щодо визнання права власності за Релігійною православною громадою Іоанна Кронштадтського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви м. Донецька, на об'єкти нерухомого майна (погріб літ. Г, вбиральню літ. Ж площею 2,1кв.м. та господарський блок літ.И площею 112,5кв.м.), порядок набуття яких регулюється ст. 344 Цивільного кодексу України.

Суд приймає заяву позивача від 09.04.2013р. до розгляду , як остаточно заявлені позовні вимоги, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 відзиву на позовну заяву не надали, в судові засідання не з'явились. За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням виконавчого комітету Петровської районної ради народних депутатів №447 від 25.10.1989р. «О регистрации религиозного общества Русской православной церкви в Петровском районе г. Донецка» були розглянуті питання щодо можливості реєстрації релігійної громади Руської православної церкви та передання приміщення, що пустує, під переобладнання в молитовну будівлю у м. Донецьку по вул. Кобринської, 10 .

Рішенням виконавчого комітету Петровської районної ради народних депутатів «О передаче здания по ул. Кобринская, 10» №460 від 16.11.1994р., було вирішено передати будівлю, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Кобринської, 10 , у власність Громади Парафіяльної ради Свято - Іонна Кронштадтського Храму Української Православної церкви.

Відповідно до акту прийому - передачі культової будівлі і майна релігійній громади, складеного 28.12.1999р., виконком Петровської районної ради народних депутатів передає, а релігійна громада Свято - Іонна Кронштадтського парафія приймає у власність нерухоме майно, а саме: погріб літ. Г, вбиральню літ. Ж та господарський блок літ. И.

Разом з цим, на виконання рішення виконкому Донецької міської ради народних депутатів №135/15 від 29.09.1994р. Парафії Свято - Іоанна Кронштадтського Храму Української Православної церкви в Петровському районі м. Донецька був виданий Державний акт на право постійного користування землею №8-11 від 11.10.1994р., яка розташована по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку, загальною площею 0,630га, для розміщення храму та підсобних приміщень.

Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації №179 від 23.04.2008р. був зареєстрований статут Релігійної православної громади Іоанна Кронштадтського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви м. Донецька.

Відповідно до положень статуту, парафія об'єднує громадян православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також, для піклування про релігійно-моральне виховання. Парафія може створювати власні або сумісні заклади для ведення добродійної, просвітницької, видавничої, поліграфічної, реставраційно-будівельної та іншої сільськогосподарської діяльності (п.п. 1.3, 3.1 статуту).

Позивачем з метою належного виконання статутних завдань за власні кошти, було здійснено будівництво храму без отримання відповідного дозволу та розробки проектної документації, який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Кобринської, 10.

В подальшому, нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Кобринської, 10, було проінвентаризоване та за даними КП БТІ у м. Донецьку складається з будівлі храму літ. А-1, загальною площею 399,5 кв.м, прибудови літ. а, а1; сараю літ. Б, загальною площею 44,0кв.м.; навісу літ. В, загальною площею 21,3кв.м.; погрібу літ. Г, загальною площею 17,8кв.м.; навісу літ. Д, загальною площею 6,8кв.м.; навісу літ. Е, загальною площею 19,5кв.м.; вбиральні літ. Ж, загальною площею 5,1кв.м.; господарського блоку літ. И, загальною площею 112,5кв.м.; басейну літ. К, площею 14,1кв.м.; дзвіниці літ. Л, загальною площею 14,2кв.м.; огорожі №1-7; замощення І, ІІ.

В технічному паспорті на об'єкт нерухомості від 12.06.2009р. фахівцями КП БТІ м. Донецька зроблена відмітка, що будівля храму літ. А-1, є самочинним будівництвом.

Відповідно до технічного висновку, виконаного Донецьким філіалом Державного підприємства «Судовий будівельно - експертний центр» (ліцензія АД 030137) вбачається, що будівля храму літ. А-1, сараю літ. Б та господарського блоку літ. И, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Кобринської, 10, на момент проведення експертного дослідження мають 100% будівельної готовності.

При обстеженні будівлі храму літ. А-1, сараю літ. Б та господарського блоку літ. И, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Кобринської, 10, встановлено наступне: при виконанні будівельних робіт щодо возведення даних будівель, порушень вимог діючих будівельних норм не встановлено; при візуальному огляді та пробних підключень внутрішніх інженерних мереж встановлено, що всі мережі придатні до експлуатації, справні, неміцних кріплень та ознаки інших дефектів відсутні; зведені будівельні конструкції та використані при їх зведенні будівельні матеріали відповідають вимогам санітарного законодавства та шкідливо не впливають на здоров'я населення та навколишнього середовища.

В цілому, дослідженні будівля храму літ. А-1, сараю літ. Б та господарського блоку літ. И, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Кобринської, 10, на думку фахівців, в задовільному технічному стані та придатні для подальшого використання за встановленим функціональним призначенням

Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказані об'єкти, обумовило звернення позивача до суду, з позовом про визнання права власності на самочинно побудовані об'єкти нерухомості, а саме: будівлі храму літ. А-1, загальною площею 399,5 кв.м, прибудови літ. а, а1; сараю літ. Б, загальною площею 44,0кв.м.; навісу літ. В, загальною площею 21,3кв.м.; навісу літ. Д, загальною площею 6,8кв.м.; навісу літ. Е, загальною площею 19,5кв.м.; басейну літ. К, площею 14,1кв.м.; дзвіниці літ. Л, загальною площею 14,2кв.м.; огорожі №1-7; замощення І, ІІ, які розташовані по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку.

Також, фактичні обставини, щодо відкритого, безперервного володіння нерухомим майном, а саме: погрібом літ. Г, загальною площею 17,8кв.м.; вбиральнею літ. Ж, загальною площею 5,1кв.м.; господарським блоком літ. И, загальною площею 112,5кв.м., які розташовані по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку, більш ніж десяти років, обумовили звернення позивача до суду, про визнання права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Статтями 317, 320 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання права власності на спірне нерухоме майно, а саме: будівлі храму літ. А-1, загальною площею 399,5 кв.м, прибудови літ. а, а1; сараю літ. Б, загальною площею 44,0кв.м.; навісу літ. В, загальною площею 21,3кв.м.; навісу літ. Д, загальною площею 6,8кв.м.; навісу літ. Е, загальною площею 19,5кв.м.; басейну літ. К, площею 14,1кв.м.; дзвіниці літ. Л, загальною площею 14,2кв.м.; огорожі №1-7; замощення І, ІІ, які розташовані по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку, є обґрунтованими, доведеними належним чином, та як слід, такими, що підлягають задоволенню.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання права власності, за набувальною дівністю, на об'єкти нерухомого майна, а саме: погрібу літ. Г, загальною площею 17,8кв.м.; вбиральні літ. Ж, загальною площею 5,1кв.м.; господарського блоку літ. И, загальною площею 112,5кв.м., які розташовані по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Матеріалами справи доведений факт відкритого володіння майном та утримання його за власний рахунок позивача, протягом більш ніж десять років (арк. справи 69-70).

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 344, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно є обґрунтованими, доведеними належним чином, та як слід, такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, позовні вимоги в частині зобов'язання Реєстраційної служби Ворошиловського району управління юстиції у м. Донецьку провести державну реєстрацію права власності на комплекс самочинно збудованих будівель та споруд, які розташовані по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку та складаються з будівлі храму літ. А-1, загальною площею 399,5 кв.м, прибудови літ. а, а1; сараю літ. Б, загальною площею 44,0кв.м.; навісу літ. В, загальною площею 21,3кв.м.; погрібу літ. Г, загальною площею 17,8кв.м.; навісу літ. Д, загальною площею 6,8кв.м.; навісу літ. Е, загальною площею 19,5кв.м.; вбиральні літ. Ж, загальною площею 5,1кв.м.; господарського блоку літ. И, загальною площею 112,5кв.м.; басейну літ. К, площею 14,1кв.м.; дзвіниці літ. Л, загальною площею 14,2кв.м.; огорожі №1-7; замощення І, ІІ, не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Отже, суд звертає увагу на те, що позовна вимога про зобов'язання Реєстраційної служби Ворошиловського району управління юстиції у м. Донецьку провести державну реєстрацію права власності на комплекс самочинно збудованих будівель та споруд, які розташовані по вул. Кобринської, 10 у м. Донецьку, заявлена до неналежних відповідачів в межах даної справи.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 317, 320, 328, 331, 344, 376, 392 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Релігійної православної громади Іоанна Кронштадтського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви м. Донецька до Виконавчого комітету Донецької міської ради та Донецької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Ворошиловського району управління юстиції у м. Донецьку про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на комплекс самочинно збудованих будівель та споруд - задовольнити частково.

Визнати право власності за Релігійною православною громадою Іоанна Кронштадтського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви м. Донецька (83039, м. Донецьк, вул. Кобринської, 10, код ЄДРПОУ 23353126) на комплекс будівель та споруд, які розташовані за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Кобринської, 10 та складаються з будівлі храму літ. А-1, загальною площею 399,5 кв.м, прибудови літ. а, а1; сараю літ. Б, загальною площею 44,0кв.м.; навісу літ. В, загальною площею 21,3кв.м.; погрібу літ. Г, загальною площею 17,8кв.м.; навісу літ. Д, загальною площею 6,8кв.м.; навісу літ. Е, загальною площею 19,5кв.м.; вбиральні літ. Ж, загальною площею 5,1кв.м.; господарського блоку літ. И, загальною площею 112,5кв.м.; басейну літ. К, площею 14,1кв.м.; дзвіниці літ. Л, загальною площею 14,2кв.м.; огорожі №1-7; замощення І, ІІ.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 29.04.2013р.

Рішення набирає законної сили 13.05.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна