Постанова
від 22.04.2013 по справі 810/860/13-а
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року Справа №810/860/13-а

Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі:

головуючий - суддя Брагіна О.Є., суддів Журавель В.А., Скрипки І.М.;

при секретарі судового засідання - Лаврик О.О.,

за участю:

представників позивача -Гомоляки Т.О., (довіреність від 14.01.2013 р.); Зленко Н.В. (довіреність від 14.01.2013 р. №13);

представника відповідача -Борискевича М.І. (довіреність від 27.06.12 р., №33);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"

до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" (далі - позивач, ПАТ "ККПК") з позовом до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ в Обухівському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001902301/2862 та 0001892301/2867 від 16.11.2012.

Вимоги мотивовано тим, що позивач вважає неправомірними висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 26.10.2012 за №3300/220/05509659 (далі по тексту - акт перевірки) про порушення податкового законодавства у зв'язку з встановленням відсутності податкового зобов'язання по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами, а саме: з TOB "НК Атланта НК" та факту надання послуг поставки нафтопродуктів згідно з укладеним договором № 01-04/1121/45/0511 від 01.04.2011; з ТОВ "Контраст Миколаїв" та факту надання послуг перевезень готової продукції згідно з укладеним договором № 1842/47/1011 від 13.10.2011; з ТОВ "Компанія Тегра" та факту надання послуг перевезень готової продукції згідно з укладеним договором № 1178/47/0611 від 06.06.2011 на перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів; з TOB "Biп Союз" та факту придбання інструментів (ножиць секторних) згідно із зведеною заявкою на придбання матеріалів на лютий 2012 р. від 31.01.2011. Вказує, що в ході проведення перевірки у контролюючого органу були наявні всі документи, що підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з TOB "НК Атланта НК", ТОВ "Компанія Тегра", TOB "Biп Союз", TOB "Контраст Миколаїв" за період з 01.07.2011 по 31.08.2012, тому вважає правомірним віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 317614 грн., у тому числі за серпень 2011 р. - 92722 грн., за вересень 2011 р. - 3817 грн., за жовтень 2011 р. - 6200 грн., за січень 2012 р. - 31167 грн., за квітень 2012 р. - 86167 грн., за червень 2012 р. - 97341 грн., за серпень 2012 р. - 200 грн. Оскільки висновки акту перевірки є хибними, то прийняті на його підставі оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали і пояснили, що поставка дизпалива відбувалась від TOB "НК Атланта НК" із залученням компанії-перевізника, а фактичне прийняття нафтопродуктів здійснювалось на підприємстві позивача.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду копії: договору поставки нафтопродуктів №01-04/1121/45/0511 від 01.04.2011; листів №8745/10335 від 11.07.2011, №8745/10843 від 20.07.2011 та пояснювальних записок від 11.07.2011, від 19.07.2011; журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік; журналу реєстрації заїзду та виїзду легкового автотранспорту, технологічного автотранспорту, газелей з штучними вантажами МТЗ та інших без зважування; товарно-транспортних накладних №12/07/1 від 12.07.2011, №20/07/1 від 20.07.2011; видаткових накладних №РН-0000372 від 12.07.2011, №РН-0000394 від 20.07.2011; податкових накладних №17 від 12.07.2011, №40 від 20.07.2011; свідоцтва про визнання серії АГ UA8.096.01.02803-11; паспорта №1726; журналу обліку надходження палива на склад позивача; прибуткових ордерів №013008_212 від 12.07.2011, №014345_212 від 20.07.2011; актів про прийняття нафтопродуктів від 12.07.2011, від 20.07.2011; довідки № 87-12/7603 від 05.04.2013 про наявність цистерн на ПАТ "ККПК"; довідки № 87-12/7707 від 08.04.2013 про наявність засобу вимірювання паливо - мастильних матеріалів; оборотно-сальдової відомості руху запасів за період з 01.07.2011 по 31.07.2011 по рахунку 20300 "Пально-мастильні матеріали"; оборотно-сальдової відомості по контрагентах і договорах за період з 01.07.2011 по 31.05.2012 по рахунку №63101.

Позивач вказує, що сторонами було передбачено всі істотні умови договору поставки нафтопродуктів та виконано його умови щодо дотримання вимог цивільного, господарського та податкового законодавства.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій згідно з договором №1842/47/1011 від 13.10.2011, укладеного між позивачем (Замовником) та його контрагентом ТОВ "Контраст-Миколаїв" (Перевізник) на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів, позивачем надано до суду копії документів (том 2 а.с.18-250, томи 3-9), на підставі яких ПАТ "ККПК" відображено надані послуги в бухгалтерському та податковому обліку, а саме: копію договору №1842/47/1011 від 13.10.2011; копії податкових накладних за січень-травень 2012 р.; копії договорів-заявок за січень-травень 2012 р.; копії актів здачі-приймання робіт за січень-травень 2012 р.; копії товарно-транспортних накладних за січень-травень 2012 р.; копії накладних за січень - травень 2012 р.; копії рахунків-фактур за січень-травень 2012 р.

Крім того, разом із додатковими поясненнями позивачем надано копії: договору-заявки №00039065-124 від 27.04.2012; акту здачі-приймання робіт № ОУ-0000415 від 27.04.2012; рахунку-фактури №СФ-0000415 від 27.04.2012; податкової накладної №415 від 27.04.2012; товарно-транспортної накладної №00034007 від 27.04.2012; накладної №00034007 від 27.04.2012; рахунку-фактури №00034007 від 27.04.2012; оборотно-сальдової відомості по контрагентах і договорах за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 по рахунку №63101. Позивач вказує, що сторонами було передбачено та виконано всі умови договору.

На підтвердження правильності відображення даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Тегра" позивачем до суду надано наступні докази:

- копія договору на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування -вантажів №1178/47/0611 від 06.06.2011;

- копія договору-заявки №12145 від 09.09.2012;

- копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-1001528 від 15.09.2011;

- копія податкової накладної №1001528 від 15.09.2011;

- копії товарно-транспортних накладних №00013257, №00013263 від 12.09.2012,

- копія накладної №00013257 від 12.09.2011;

- копія накладної №00013263 від 12.09.2011;

- оборотно-сальдову відомість по контрагентах та договорах за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 по рахунку №63101;

- копії рахунків-фактур.

Позивач вказує, що ці документи оформлено відповідно до вимог чинного законодавства, вони підтверджують реальний характер вказаної господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Компанія Тегра".

На підтвердження господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Віп Союз" (Постачальником), яка здійснювалась за усною домовленістю сторін, до суду надано:

- копію зведеної заявки для придбання матеріалів на лютий 2012 р. від 31.01.2012;

- копію видаткової накладної №РН-0000286 від 20.02.2012;

- копію податкової накладної №157 від 20.02.2012;

- копію прибуткового ордеру №043103_212 від 16.03.2012;

- довідку №8712/7684 від 08.04.2013 про наявність на ПАТ "ККПК" ножиць секаторних;

- копії рахунків-фактур;

- оборотно-сальдову відомість по контрагентах та договорах за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 по рахунку №63101.

Позивач вказує, що висновки податкового органу є невмотивованими та недоведеними, тому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №№0001902301/2862 та 0001892301/2867 від 16.11.2012.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, оскільки:

- ДПІ в Обухівському районі було отримано від Броварської ОДПІ акт перевірки від 21.11.11 за №90/232/37284687 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "НК Атланта НК", в якому зазначено, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та згідно з висновком щодо нереального здійснення господарської діяльності TOB "НК Атланта НК", встановлено, що TOB "НК Атланта НК" задіяне в схемах руху сум ПДВ (липень 2011 р.) як податкова яма. ВПМ Броварської ОДПІ складено висновок, згідно з яким стан платника " 36" - основний платник до кінця року, не встановлено наявність на TOB "НК Атланта НК" фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, встановлено залучення сумнівних платників до ланцюгів товарно-грошових потоків, і відсутність кваліфікованого персоналу. За липень 2011 р. господарська діяльність контрагента позивача має ознаки відсутності реального здійснення фінансово-господарської діяльності;

- ДПІ в Обухівському районі отримала від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області акт від 28.08.12 за №707/22-225/35065978 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Контраст Миколаїв" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за січень-травень 2012 р., в якому зазначено, що за податковою адресою ТОВ "Контраст Миколаїв" та посадових осіб підприємства не встановлено. За даними додатків №5 до податкових декларації з ПДВ за січень-травень 2012 р., даними додатків №5 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2012 р. та даними розрахунків коригування сум ПДВ до податкових декларацій за квітень, травень 2012 р. встановлено контрагентів-покупців ТОВ "Контраст Миколаїв", в т.ч. і ПАТ "ККПК". Також зазначено, що в січні-травні 2012 р. господарська діяльність ТОВ "Контраст Миколаїв" мала ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій у підприємства-контрагента, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. із спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у розумні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо. Правочини, які були здійснені ТОВ "Контраст Миколаїв" з контрагентами-покупцями є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і є недійсними;

- ДПІ в Обухівському районі отримала від Алчевської ОДПІ Луганської області акт від 11.11.11р. №1803/231/37288388 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанії Тегра" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11, в якому зазначено, що перевіркою встановлено факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ "Компанії Тегра" документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, наявність техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства. Підприємство за місцем своєї реєстрації не могло проводити фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та створювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Згідно з інформацією відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області у ТОВ "Компанії Тегра" відсутні транспортні засоби, тобто товариство не має можливості транспортувати придбаний або реалізований товар власними силами, а відтак, відображені ТОВ "Компанії Тегра" в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, усі операції продажу на адресу контрагентів - покупців ТОВ "Компанії Тегра" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу контрагентів до "вигодонабувача";

- ДПІ в Обухівському районі отримала від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт від 05.07.12 за №2243/22-9/37240791 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Biп Союз" за період грудень 2011 р., січень-травень 2012 р., в якому зазначено, що операції TOB "Biп Союз" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для проведення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, не встановлено факт передачі товарів (послуг) TOB "Biп Союз" контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відтак, податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність TOB "НК Атланта НК", ТОВ "Компанія Тегра", TOB "Biп Союз", TOB "Контраст Миколаїв" не була направлена на реальне настання правових наслідків, а укладені правочини TOB "НК Атланта НК", ТОВ "Компанія Тегра", TOB "Biп Союз", TOB "Контраст Миколаїв", спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування контрагентів та не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Податковим органом під час проведення перевірки ПАТ "ККПК" згідно з наданими позивачем документами по взаємовідносинах з указаними вище контрагентами встановлено неналежне оформлення первинних підтверджуючих документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 34248 грн. за лютий 2012 р. та завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 317614 грн. Відповідач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення законними та такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" є юридичною особою, зареєстрованою 30.06.1994, згідно з свідоцтвом серії А01 №560698 було перереєстровано в публічне акціонерне товариство Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 17.06.2010 р. №13421050023000080, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.02.1995 за №368.

Із наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що відповідачем на підставі наказу ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС №481 від 28.09.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB "НК Атланта НК" (код за ЄДРПОУ 37284687), ТОВ "Норман Плюс" (код за ЄДРПОУ 36108163), ТОВ "Компанія Тегра" (код ЄДРПОУ 37288388), ПАТ "Альтрон" (код за ЄДРПОУ 31633037), TOB "Biп Союз" (код ЄДРПОУ 37240791),TOB "Контраст Миколаїв" (код ЄДРПОУ 35065978) за період з 01.07.2011 по 31.08.2012, за наслідками якої складено акт перевірки від 26.10.2012 за №3300/220/05509659.

Під час перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст.198, 200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податку на додану вартість в сумі 34248 грн. за лютий 2012 р. та завищенні суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 317614 грн., у тому числі за серпень 2011 - 92722 грн., за вересень 2011 р. - 3817 грн., за жовтень 2011 р. - 6200 грн., за січень 2012 р. - 31167 грн., за квітень 2012 р. - 86167 грн., за червень 2012 р. - 97341 грн., за серпень 2012 р. - 200 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, 06.11.2012 подав заперечення № 87-15/19460, за наслідками розгляду якого відповідачем відповіддю № 3319/10/220-011 від 13.11.2012 залишено без змін оскаржуваний акт перевірки, а заперечення - без задоволення. (а.с.88 том 1).

За наслідками перевірки відповідачем 16.11.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001892301/2867, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 34248 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 17124 грн. (а.с.91 том1) та № 0001902301/2862 (форми В1) про визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 317614 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 158807 грн. (а.с.89 том1).

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової служби у Київській області № 126/10/10-206/807 від 25.01.2013 залишено без змін ці податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ "НК Атланта НК" ним надано до суду копії наступних документів:

- договору поставки нафтопродуктів №01-04/1121/45/0511 від 01.04.2011;

листів №8745/10335 від 11.07.2011, №8745/10843 від 20.07.2011 та

пояснювальних записок від 11.07.2011, від 19.07.2011;

- журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік;

- журналу реєстрації заїзду та виїзду легкового автотранспорту, технологічного автотранспорту, газелей з штучними вантажами МТЗ та інших без зважування;

- товарно-транспортних накладних №12/07/1 від 12.07.2011, №20/07/1 від 20.07.2011;

- видаткових накладних №РН-0000372 від 12.07.2011, №РН-0000394 від 20.07.2011;

- податкових накладних №17 від 12.07.2011, №40 від 20.07.2011;

- свідоцтва про визнання серії АГ №UA8.096.01.02803-11;

- паспорта №1726;

- журналу обліку надходження палива на склад позивача;

- прибуткових ордерів №013008_212 від 12.07.2011, №014345_212 від 20.07.2011;

- актів про прийняття нафтопродуктів від 12.07.2011, від 20.07.2011;

- довідки № 87-12/7603 від 05.04.2013 про наявність цистерн на ПАТ "ККПК";

- довідки № 87-12/7707 від 08.04.2013 про наявність засобу вимірювання паливо - мастильних матеріалів;

- оборотно-сальдової відомості руху запасів за період з 01.07.2011 по 31.07.2011 по рахунку 20300 "Пально-мастильні матеріали";

- оборотно-сальдової відомості по контрагентах і договорах за період з 01.07.2011 по 31.05.2012 по рахунку №63101.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій згідно з договором №1842/47/1011 від 13.10.2011, укладеного між позивачем (Замовником) та його контрагентом ТОВ "Контраст-Миколаїв" (Перевізник) на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів, позивачем надано до суду копії документів (а.с.18-250 том2, томи 3-9), на підставі яких ПАТ "ККПК" було відображено надані послуги в бухгалтерському та податковому обліку, а саме:

- копію договору №1842/47/1011 від 13.10.2011;

- копії податкових накладних за січень-травень 2012 р.;

- копії договорів-заявок за січень-травень 2012 р.;

- копії актів здачі-приймання робіт за січень-травень 2012 р.;

- копії товарно-транспортних накладних за січень-травень 2012 р.;

- копії накладних за січень-травень 2012 р.;

- копії рахунків-фактур за січень-травень 2012 р.

Крім того, представниками позивачів через канцелярію суду подано додаткові пояснення з приєднаними до них додатковими документами: договорами-заявками №00039065-124 від 27.04.2012; актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000415 від 27.04.2012; рахунком-фактурою №СФ-0000415 від 27.04.2012; податковою накладною №415 від 27.04.2012; товарно-транспортною накладною №00034007 від 27.04.2012; накладною №00034007 від 27.04.2012; рахунком-фактурою №00034007 від 27.04.2012; оборотно-сальдовою відомістю по контрагентах і договорах за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 по рахунку №63101. Вважають, що сторонами були передбачені та виконані всі умови договору-заявки.

На підтвердження реального характеру здійсненої господарської з ТОВ "Компанією Тегра" представниками позивача, до суду подано наступні докази:

- копія договору на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування - вантажів №1178/47/0611 від 06.06.2011;

- копія договору-заявки №12145 від 09.09.2012;

- копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-1001528 від 15.09.2011;

- копія податкової накладної №1001528 від 15.09.2011;

- копії товарно-транспортних накладних №00013257, №00013263 від 12.09.2012,

- копія накладної №00013257 від 12.09.2011;

- копія накладної №00013263 від 12.09.2011;

- копії рахунків-фактур;

- оборотно-сальдову відомість по контрагентах та договорах за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 по рахунку №63101.

Вважають, що вказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджують реальний характер вказаної господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Компанія Тегра".

На підтвердження господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Віп Союз" (Постачальником), яка здійснювалась за усною домовленістю сторін, до суду надано:

- копію зведеної заявки для придбання матеріалів на лютий 2012 р. від 31.01.2012;

- копію видаткової накладної №РН-0000286 від 20.02.2012;

- копію податкової накладної №157 від 20.02.2012;

- копію прибуткового ордеру №043103_212 від 16.03.2012;

- довідку №8712/7684 від 08.04.2013 про наявність на ПАТ "ККПК" ножиць секаторних;

- копії рахунків-фактур;

- оборотно-сальдову відомість по контрагентах та договорах за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 по рахунку №63101.

Всі вищевказані документи у судовому засіданні було вивчено та досліджено, за наслідком чого суд зазначив, що у відносинах з ТОВ "НК Атланта НК" відповідно до п.5.1 договору №01-04/1121/45/0511 від 01.04.11 поставка товару (дизпалива та бензину) мала відбуватися на умовах DDP- самовивіз з нафтобази постачальника по першій вимозі, після одержання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Згідно з поясненнями представників позивача у судовому засіданні приймання-передача палива здійснювалась на складі позивача.

Суд бере до уваги, що на перевезення нафти і нафтопродуктів позивачем надано товарно-транспортні накладні, які у достатній мірі відображають суть цієї господарської операції.

Реєстрації заїзду та виїзду автомобілів з нафтопродуктами на складські приміщення позивача підтверджується наданими позивачем журналами реєстрації заїзду та виїзду легкового автотранспорту, технологічного автотранспорту, газелей з штучними вантажами МТЗ. Крім того, представниками позивача у судовому засіданні на підтвердження реальності поставки пального надано дві ксерокопії актів від 12.07.11 та від 20.07.11 про поставку дизпалива, які досліджено судом.

Щодо взаємовідносин із ТОВ "Компанією Тегра" судом встановлено, що 06.06.2011 між позивачем та ТОВ "Компанією Тегра" (Експедитором) (а.с. 143 том.1) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів. Відповідно до п.1.1 договору ним мали регулюватися взаємовідносини сторін при організації та транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів позивача із залученням третіх осіб експедитором для виконання перевезень. Позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у договорі, підготувати вантаж для перевезення та оформити документи на право провезення вантажу, а Експедитор (ТОВ "Компанія Тегра") завірити договір-заявку та забезпечити перевезення та збереження вантажу з моменту його прийняття до моменту видачі в пункті призначення (пункти 2.1.- 2.2.2. вказаного договору, а.с.143 том 1).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копії: договорів-заявок за серпень-вересень 2011 р., актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по контрагентах та договорах за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 (а.с.143-247 том.1, а.с.1-17 том 2).

Як вбачається із представлених товарно-транспортних накладних всі послуги надавалися безпосередньо ТОВ «Компанія Тегра».

Як вбачається із наявних у справі документів 13.10.2011 між позивачем (Замовником) та його контрагентом ТОВ "Контраст-Миколаїв" (Перевізник) укладено договір №1842/47/1011 на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів (а.с. 18-20 том 2). Відповідно до пунктів 2.1.-2.2.3. договору ПАТ "ККПК" зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у договорі, підготувати вантаж для перевезення та оформити документи на право провезення вантажу, а Перевізник (ТОВ "Контраст-Миколаїв") завірити договір-заявку та забезпечити перевезення та збереження вантажу з моменту його прийняття до моменту видачі в пункті призначення.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції представником позивача надано: договори-заявки, рахунки-фактури, специфікація, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оборотно-сальдова відомість по контрагентах і договорах (а.с.18-250 том 2, томи 3-9).

Господарська операція між позивачем та його контрагентом ТОВ "Віп Союз" (постачальником) здійснювалась за усною домовленістю сторін на підставі зведеної заявки для придбання матеріалів на лютий 2012 р., на підтвердження виконання якої позивачем надано до суду копії: зведеної заявки для придбання матеріалів, рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордеру, оборотно-сальдової відомості по контрагенту.

Як вбачається із зведеної заявки для придбання матеріалів за лютий 2012 р. придбано ножиці кабельні НС-3М м. Дніпропетровськ виробник НПЦ "Металокомплект".

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів - ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз».

За вказаними угодами позивач включив суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, розбіжностей між податковим кредитом позивача та зобов'язаннями його контрагентів (ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз») податковим органом не виявлено.

Судом з'ясовано, що відповідач пов'язує факти порушення позивачем податкового законодавства з діяльністю контрагентів - ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз».

Суд звертає увагу, що при оформленні окремих товарно-транспортних накладних допущено деякі недоліки, які не впливають на можливість дослідження суті цих господарських операцій та не спростовують факт отримання позивачем товару від контрагента. При цьому суд враховує, що ці товарно-транспортні накладні складалися контрагентом позивача, отже позивач не може нести відповідальність за певні недоліки в їх оформленні.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 1.2, п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 (далі - Положення №88) визначено, що господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог даного Положення.

Підпунктом 2.1, п. 2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Відповідно до пп. 2.16, п. 2 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд бере до уваги, що відповідачем не заперечується той факт, що первині документи позивача містять необхідні обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарськими операціями, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт надання послуг контрагентами - ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз» та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські та інші документи, якими підтверджується наявність та реальне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз».

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз» є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз» на час вчинення цих правочинів.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності а також судового рішення щодо визнання договору, укладеного між позивачем та вказаними підприємствами недійсними. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи суду було надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз».

Також, фактичне використання отриманих товарів та послуг відбулося саме у господарській діяльності, що підтверджується первинними документами а також не заперечується відповідачем.

За наявності передбачених для формування податкового кредиту передумов, суд не вбачає у проведених записах бухгалтерського обліку підстав неможливості включення до податкового кредиту відповідних сум за вказаними операціями.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п.198.3 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В судовому засіданні позивачем надано податкові накладні, які були виписані ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз» які засвідчують надання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ у відповідному періоді.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару (робіт, послуг), з дати отримання яких згідно із приписами статті 201 ПК України у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Статтею 200 ПК України передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.1 цієї статті визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п.200.2 ст.200 ПК України).

Пункт 200.3 статті 200 цього Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.200.4 ст.200 ПК України).

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів, надання послуг і господарською діяльністю платника податку.

Що стосується посилання відповідача в Акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, то суд не визнає ці акти належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст. 70 КАС України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Крім того, в Акті перевірки позивача вказано, що Алчевською ОДПІ Луганської області у ході позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія Тегра" не досліджувалися первинні документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність цього контрагента позивача.

Отже, як вбачається з Акта перевірки, податкові органи, які надіслали відповідачу акти про неможливість провезення зустрічних звірок контрагентів позивача та вказаний акт перевірки одного з контрагентів позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цих суб'єктів господарювання не здійснювали, наявність у них орендованих транспортних засобів чи осіб, які працюють за наймом або на підставі інших договорів, не перевіряли, відтак висновки, викладені в цих актах, суперечать приписам п.73.5 ст.73 ПК України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинених цими контрагентами господарських операцій з позивачем.

Суд враховує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд оцінює наявні у справі документи, що підтверджують чи спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому суд визнає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічну правову позицію наведено в листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 742/11/13-11 та від 01.11.11 №1936/11/13-11.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни отримання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг і товарів на користь позивача у судовому засіданні було спростовано.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів щодо неможливості їх здійснення.

Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання письмових та усних договорів, укладених між позивачем та ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз», а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.6, 201.7, 201.8 ст.201 ПК України є безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «НК Атланта НК», ТОВ «Контраст-Миколаїв», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Віп Союз», не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001892301/2867 та №0001902301/2862 від 16.11.2012 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий - суддя Брагіна О.Є.

Судді: Журавель В.О

Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 квітня 2013 р.

Справа №810/860/13-а Окрема думка судді Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протипранвими та скасування податкових повідомлень-рішень

постановою колегії суддів Київського окружного адміністративного суду від 22.04.13 р. було задоволено позовні вимоги ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» до ДПІ в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001902301/2862 та 0001892301/2867 від 16.11.12 р.

Вважаю, що прийняте колегією суддів Київського окружного адміністративного суду рішення, є незаконним та таким, що порушує принципи адміністративного судочинства, зокрема, верховенства права та законності.

З огляду на зміст цих принципів, їх певною мірою, можна вважати і обмеженнями, які застосовуються судом при розгляді справ. Такий висновок слідує із конституційного припису статті 19, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, в ході правозастосування всі суб'єкти визначені у статті 19, включаючи суди, повинні дотримуватися принципу законності, і, лише за умови дотримання визначених у статті 19 Конституції України складових правопорядку, за умов, що в кожній з них реалізується „дух права" як найвищої соціальної цінності, можна вважати ідею правової держави не тільки задекларованою, але й практично реалізованою.

Принцип верховенства права є визначальним при формуванні всіх інститутів держави і суспільства в цілому. В такому розумінні право виступає найвищою соціальною цінністю, найголовнішим суспільним орієнтиром. Саме на них має спиратися суд, застосовуючи загальнообов'язкові приписи, які мають нормативний характер. Вимога дотримання приписів законів (і в цілому нормативно-правових актів) реалізується також і у принципі законності, який є основоположним у діяльності всіх державних органів.

За обставинами справи позивач- ПАТ «Картонно-паперовий комбінат» звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001902301/2862 та 0001892301/2867 від 16.11.12 р., мотивуючи свої вимоги незгодою з висновками акту перевірки податкового органу, на підставі яких вони прийняті. З посиланням на наявність всіх документів первинного бухгалтерського обліку та звітності, якими підтверджено господарські-правові відносини між ПАТ «Картонно-паперовий комбінат» з його контраґентами, представники позивача просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи адміністративного позову та наполягали на його задоволенні.

Відповідач не погодився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де вказав, що висновки податкового органу зроблені на підставі проведеної перевірки та за результатом детального вивчення і надання відповідної оцінки, представленим позивачем документами первинного бухгалтерського обліку та звітності, з урахуванням реальної можливості проведення оспорюваних господарських операцій у співставленні їх з даними перевірок податковими органами контраґентів позивача.

В процесі розгляду справи судом було встановлено наступне:

публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» є юридичною особою, зареєстрованою 30.06.1994р., згідно свідоцтва серії А01 №560698 було перереєстровано в публічне акціонерне товариство Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 17.06.2010 р. №13421050023000080. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.02.1995 р. за №368.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС, на підставі статтей 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, ст.78 Податкового кодексу 02.12.2010р. №2755-VI та наказу ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС №481 від 28.09.2012 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «НК Атланта НК» (код за ЄДРПОУ 37284687), ТОВ «Норман Плюс» (код за ЄДРПОУ 36108163), ТОВ «Компанією Тегра» (код ЄДРПОУ 37288388), ПАТ «Альтрон» (код за ЄДРПОУ 31633037), TOB «Biп Союз» (код ЄДРПОУ 37240791),TOB «Контраст Миколаїв» (код ЄДРПОУ 35065978) за період з 01.07.2011р. по 31.08.2012р., за наслідками якої складено акт перевірки від 26.10.2012 року №3300/220/05509659.

Під час перевірки податковим органом виявлено та зафіксовано порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст.198, 200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу 02.12.2010р. №2755-VI, що виявилось у занижені податку на додану вартість в сумі 34248 грн. за лютий 2012 р. та завищені суми податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню всього у сумі 317614,00 грн., у тому числі за серпень 2011р. в сумі 92722,00грн., за вересень 2011р. в сумі 3817,00 грн., за жовтень 2011р. в сумі 6200,00 грн., за січень 2012р. в сумі 31167,00 грн., за квітень 2012р. в сумі 86167,00 грн., за червень 2012р. в сумі 97341,00 грн., за серпень 2012р. в сумі 200,00 грн.

06.11.2012р., позивач, не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки, подав заперечення № 87-15/19460, за наслідками розгляду якого, відповідачем відповіддю № 3319/10/220-011 від 13.11.2012р. залишено без змін оскаржуваний акт перевірки, а заперечення без задоволення. (а.с.88, том1)

16.11.2012р., за наслідками проведеної перевірки та складеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001892301/2867, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні за основним платежем у розмірі 34248,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 17124,00 грн. (а.с.91, том1) та № 0001902301/2862 (форми В1) про визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 317614,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 158807,00 грн. (а.с.89, том1)

За результатами розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби у Київській області № 126/10/10-206/807 від 25.01.2013 р., залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.110).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «НК Атланта НК» надано до суду копії наступних документів:

- договору поставки нафтопродуктів №01-04/1121/45/0511 від 01.04.2011р.;

листів №8745/10335 від 11.07.2011р., №8745/10843 від 20.07.2011р. та

пояснювальних записок від 11.07.2011р., від 19.07.2011р.;

- журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік.;

- журналу реєстрації заїзду та виїзду легкового автотранспорту, технологічного автотранспорту, газелей з штучними вантажами МТЗ та інших без зважування;

- товарно-транспортних накладних №12/07/1 від 12.07.2011р., №20/07/1 від 20.07.2011р.;

- видаткових накладних №РН-0000372 від 12.07.2011р., №РН-0000394 від 20.07.2011р.;

- податкових накладних №17 від 12.07.2011р., №40 від 20.07.2011р.;

- свідоцтва про визнання серії АГ №UA8.096.01.02803-11;

- паспорта №1726;

- журналу обліку надходження палива на склад позивача;

- прибуткових ордерів №013008_212 від 12.07.2011р., №014345_212 від 20.07.2011р.;

- актів про прийняття нафтопродуктів від 12.07.2011р., від 20.07.2011р.;

- довідки № 87-12/7603 від 05.04.2013р. про наявність цистерн на ПАТ «ККПК»;

- довідки № 87-12/7707 від 08.04.2013р. про наявність засобу вимірювання пально- мастильних матеріалів;

- оборотно-сальдової відомості руху запасів за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. по рахунку 20300 «Пально-мастильні матеріали»;

- оборотно-сальдової відомісті по контрагентам і договорам за період з 01.07.2011р. по 31.05.2012р. по рахунку №63101.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій згідно договору № 1842/47/1011 від 13.10.2011р., укладеного між позивачем (Замовником) та його контрагентом ТОВ «Контраст-Миколаїв» (Перевізник) на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів, позивачем надано до суду копії документів (а.с.18-250 том2, томи3-9) на підставі яких ПАТ «ККПК» було відображено надані послуги в бухгалтерському та податковому обліку, а саме:

- копію договору №1842/47/1011 від 13.10.2011р.;

- копії податкових накладних за період січень - травень 2012 р.;

- копії договорів-заявок за період січень - травень 2012 р.;

- копії актів здачі-приймання робіт за період січень - травень 2012 р.;

- копії товарно-транспортних накладних за період січень - травень 2012 р.;

- копії накладних за період січень - травень 2012 р.;

Крім того, представниками позивачів, через канцелярію суду, було подано додаткові пояснення з приєднаними до них додатковими документами: договорами-заявками №00039065_124 від 27.04.2012р.; акту здачі-приймання робіт № ОУ- 0000415 від 27.04.2012р.; рахунку-фактури №СФ-0000415 від 27.04.2012р.; податкової накладної №415 від 27.04.2012р.; товарно-транспортної накладної №00034007 від 27.04.2012р.; накладної №00034007 від 27.04.2012р.; рахунку-фактури №00034007 від 27.04.2012р.; оборотно-сальдову відомість по контрагентам і договорам за період з 01.01.2012 по 31.05.2012р. по рахунку №63101. Вважають, що сторонами були передбачені та виконані всі умови договору-заявки.

На підтвердження реального характеру здійсної господарської з ТОВ «Компанією Тегра», представниками позивача, до суду подані наступні докази:

- копія договору на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування -вантажів №1178/47/0611 від 06.06.2011р.;

- копія договору-заявки №12145 від 09.09.2012р.;

- копія акту здачі-приймаття робіт №ОУ-1001528 від 15.09.2011р.;

- копія податкової накладної №1001528 від 15.09.2011р.;

- копії товарно-транспортних накладних №00013257, №00013263 від 12.09.2012р.,

- копія накладної №00013257 від 12.09.2011р.;

- копія накладної №00013263 від 12.09.2011р.;

- оборотно-сальдову відомість по контрагентам та договорам за період з 01.08.2011 по 30.09.2011р. по рахунку №63101.

Вважають, що вказані документи оформленні відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджують реальний характер вказаної господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Компанія Тегра».

На підтвердження господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Віп Союз» (Постачальником), яка здійснювалась за усною домовленістю сторін, до суду надано:

- копію зведеної заявки для придбання матеріалів на лютий 2012р. від 31.01.2012р.;

- копію видаткової накладної №РН-0000286 від 20.02.2012р.;

- копію податкової накладної №157 від 20.02.2012р.;

- копію прибуткового ордеру №043103_212 від 16.03.2012р.;

- довідку №8712/7684 від 08.04.2013р. про наявність на ПАТ «ККПК» ножиць секаторних ;

- оборотно-сальдову відомість по контрагентам та договорам за період з 01.02.2012р. по 31.03.2012р. по рахунку №63101.

Всі вищевказані документи у судовому засіданні були ретельно вивчені та досліджені, за наслідком чого було виявлено наступне:

у відносинах з ТОВ «НК Атланта НК», відповідно до п.5.1 договору №01-04/1121/45/0511 від 01.04.11 р., поставка товару (дизпалива та бензину) мала відбуватися на умовах DDP-самовивіз з нафтобази постачальника по першій вимозі позивача, після одержання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Фактично поставка проводилась через ТОВ «Тек Оіл ТД», проте в жодній із товарно-транспортних накладних не проставлений штемпель (печатка) підприємства перевізника при оформленні одержання нафтопродуктів від ТОВ «НК Атлант НК» та здачі нафтопродуктів- позивачу. Згідно пояснень, наданих представником позивача у судовому засіданні, передача-приймання дизпалива здійснювалась на складі позивача.

Оглянувши надані товарно-транспортні накладні, суд встановив їх невідповідність вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, зареєстрованої в Мін?юсті України 02.09.2008 р. №805/15496 (далі по тексту Інструкція), зокрема, у ТТН від 12.07.11 та від 20.07.11 р. відсутні такі обов?язкові реквізити як:

- номер подорожнього листа, довіреність на одержання ТМЦ від вантажовідправника;

- не зазначено посаду особи, яка дозволила відпуск нафтопродуктів;

- відсутнє зазначення посади, п.і.б, підпис та штамп особи, яка здала вантаж;

- відмітка про одержання вантажу вантажоодержувачем, а саме: реквізити

доручення на отримання товару;

- не вказаний відбиток пломбування автоцистерни вантажовідправником;

- відсутнє доручення і свідоцтво про перевірку автоцистерни представником вантажоодержувача, доручення і свідоцтво про повірку автоцистерни.

Слід вказати, що обидві товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням пункту 7.5. Інструкції. При вантажоотриманні або вантажовідправленні нафти і нафтопродуктів в обов'язковому порядку слід застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти ) форми № 1-ТТН (нафтопродукт), що додається до подорожнього листа. У відповідності з підпунктом 7.5.6 Інструкції встановлено, що при відпуску нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари оформлюється спеціальна товарно-транспортна накладна встановленого зразку, що є документом суворої звітності.

Розділом ІІ додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку», документи на перевезення вантажів, крім перевізних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом, віднесені до документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну.

Згідно пункту 1.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ України № 98/118/740, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.01.1994 за № 805/15496, виготовлення бланків суворого обліку здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ. Згідно ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", господарська діяльність з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності підлягає ліцензуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування", визначено, що органом ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є Міністерство фінансів України.

Відповідно до технічних описів та схеми захисту бланків товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти), затверджених Інструкцією, виготовлення зазначених бланків здійснюється з використанням інтагліо друку, на державних спеціалізованих підприємствах Міністерства фінансів України.

Згідно вимог чинного законодавства, товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, всім суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють вантажоотримання або вантажовідправлення нафти і нафтопродуктів, при оформленні операцій з переміщення вказаних продуктів слід обов'язково застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми № 1-ТТН (нафтопродукт) за встановленою формою.

Як вбачається із представлених позивачем накладних, вони роздруковані на звичайних паперових листах з використанням комп'ютерної техніки.

Крім того, судом встановлено розбіжності в документах первинного бухгалтерського обліку та звітності позивача, так у журналі реєстрації заїзду та виїзду легкового автотранспорту, технологічного автотранспорту, газелей з штучними вантажами МТЗ та інших без зважування, представленого ПАТ «ККПК» від 12.07.2011р., під №135 зазначено доставку нафтопродуктів за спірною угодою автомобілем з номерним знаком НОМЕР_2, в той час, як у товарно-транспортній накладній вказано автомобіль№ НОМЕР_1;

у графі час заїзду - 16:04, в той час, як у товарно-транспортній накладній - 15:20. При цьому, в журналі зроблена очевидна дописка номеру автомобіля 33-24ВО.

Оглянувши видаткові накладні №№РН-0000372 від 12.07.11 р. та РН-0000394 від 20.07.11 р. та співставивши їх з прибутковими касовими ордерами, судом встановлені наступні розбіжності та недоліки, зокрема, у видаткових накладних відсутнє зазначення посади осіб, які здійснили відвантаження та одержання товару; в прибуткових ордерах відсутій П.І.Б особи, яка здійснила здачу товару позивачу. У видаткових накладних зазначено, що товар від позивача одержала особа на прізвище ОСОБА_5, (без посилання на наявність повноважень щодо одержанння ТМЦ), проте, оприбуткування товару здійснив комірник ОСОБА_6 (без посилання на наявність у останнього повноважень на прийняття та оприбуткування товару). Документально підтверджений зв?язок пересування ТМЦ (дизпалива) від ОСОБА_5 до комірника ОСОБА_6 у матеріалах справи відсутній. Оприбуткування товару (нафтопродуктів) та його облік проведено всупереч встановленому чинним законодавством Порядку, а використання нафтопродукту, одержаного позивачем за договором №01-04/1121/45/0511 у господарській діяльності останнього жодним чином не підтверджено.

Під час надходження паливно-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) на склад підприємства матеріально відповідальна особа - заправник чи (комірник) має оприбуткувати нафтопродукти, що надійшли зі складанням первинного документа (прибуткового ордеру тощо) і зробити необхідні записи в Журналі обліку нафтопродуктів із зазначенням дати надходження матеріалів, номера цистерни, номерів квитанції й товарно-транспортної накладної постачальника. Сторінки журналу мають бути прошнуровані, пронумеро вані, скріплені підписами посадових осіб і печаткою підприємства.

У нашому випадку, прийняття нафтопродукту за видатковою накладною відбулось особою без наявних у неї повноважень, принаймні, посилання на дані доручення у видаткових накладних №РН-0000372 від 12.07.11 р. та №РН-0000394 від 20.07.11 р. відсутні, як і печатка підприємства- позивача, якою має бути завірений підпис відповідальної особи. У представленій додатково ксерокопії журналу обліку надходження палива на склад ПАТ «ККПК» відсутні зазначення номеру цистерни, в якій був поставлений товар та номери товаро-транспортних накладних. Слід вказати, що номери ТТН відсутні і у самих накладних.

Крім того, позивачем надано дві ксерокопії прибуткових ордерів №013008-12 та №014345-12 від 12.07.12 р. та 20.07.12 р. відповідно. У вказаних ордерах відсутні обов'язкові для таких документів реквізити: прізвище, ім'я по батькові, особи із зазначенням її посади, яка здійснила сдачу товару. Обидва підписи не скріплені печатками підприємств.

Слід вказати, що позивачем не представлено суду жодного документу про перевірку надходження нафтопродуктів за кількісними та якісними показниками, при охолодженні його до температури 20 градусів, як це передбачено Інструкцією.

Для обліку видачі палива зі складу підприємства в обов'язковому порядку використовують лімітно-заправочні відомості, які відкривають на місяць для кожного автомобіля. Відпуск палива водіям здійснють у межах ліміту, встановленого на місяць.

Кількість фактично виданого водіям палива фіксують у двох документах: у Відомості обліку видачі нафтопродуктів і в Подорожньому листі водія. У Відомості обліку видачі нафтопродуктів зазначають дату, номер подорожнього листа, прізвище водія і кількість відпущеного палива за марками. Водій підтверджує отримання палива своїм підписом. Комірник записує відпущене паливо до подорожнього листа і ставить у ньому свій підпис. Паливо, відпущене на заправку автомобіля, розглядають як внутрішнє переміщення від однієї матеріально відповідальної особи (комірника) до іншої (водія). На підставі цих документів і в такому самому порядку відображають рух талонів на паливо. При цьому складають окрему Відомість обліку видачі нафтопродуктів. Не використані талони, раніше отримані водієм, повертаються, про що у подорожньому листі роблять відповідний запис.

На підставі первинних документів, за якими на підприємстві здійснюють приймання і відпуск нафтопродуктів, матеріально відповідальна особа (заправник, комірник) складає Звіт про рух нафтопродуктів, який разом із первинними документами подає до бухгалтерії. Це слугує підставою для відображення в облікові руху нафтопродуктів. При складанні звіту враховують затверджені норми втрат нафтопродуктів у вагових одиницях на 1м2 поверхні випаровування резервуарних місткостей та в кілограмах до кількості руху нафтопродуктів в осінньо-зимовий або весняно-літній період залежно від значення октанового числа палива та кліматичної зони. Втрати нафтопродуктів під час зачищення резервуарів і технологічних нафтопродуктопроводів списують за окремими актами, що складають на кожен випадок зачищення.

При виїзді з підприємства і після повернення водій надає подорожній лист, в якому механік (чи інша уповноважена особа) проставляє дані пробігу автомобіля за спідометром, а також залишки палива у баках автомобіля під час виїзду й при поверненні. Ці показники фіксують у диспетчерському журналі.

Фактичні витрати палива за кожним подорожнім листом встановлюють за розрахунком: до залишку палива у баках автомобіля на початок зміни додають кількість палива, отриманого в натурі або за талонами, і віднімають залишок його у баках на кінець зміни. Фактичні витрати за кожним подорожнім листом зіставляють із витратами, розрахованими за нормами, й визначають економію або перевитрати палива за кожною маркою автомобіля.

Списання паливно-мастильних матеріалів із підзвіту водія здійснюють з урахуванням чинних норм витрат їх. При цьому зважають на суттєві особливості експлуатації автотранспортних засобів. Для автомобілів норми встановлюють з урахуванням таких чинників: базова норма на пробіг (на 100 км); на поїздку із вантажем (враховують збільшення витрат палива через особливос ті маневрування, наявність операцій із завантаження та розвантаження); на одну тонну спорядженої маси (враховують додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа); на виконання транспортної роботи (враховують додаткові витрати палива під час руху автомобіля з вантажем); на пробіг у разі виконання спеціальної роботи (на 100 км); на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілі (на годину або виконану операцію); на роботу незалежного обігрівача. Крім того, враховують особливості дорожніх умов руху (збільшення витрат палива в зимовий період експлуатації, у гірсь кій місцевості), виду палива, терміну експлуатації автотранспорт ного засобу тощо.

Про використання пального ПАТ «ККПК» у своїй господарській діяльності вищевказаними доказами суду не доведено.

Представниками позивача у судовому засіданні, в порядку додаткового забезпечення доказами своїх позовних вимог, надано дві ксерокопії актів від 12.07.11 р. та 20.07.11 р., про поставку дизпалива не завірених будь-яким чином. Крім того, що жоден із вказаних актів не відповідає вимогам щодо встановленої нормативно-правовоми актами форми актів приймання-здавання нафтопродкутів (форма НП №7), в них відсутнє зазначення назви та місцезнаходження вантажовідправника; назва місцезнаходження постачальника; умови зберігання вантажу на складі вантажовідправника; місце приймання вантажу; час приймання вантажу та закінчення; дані щодо змісту цистерни; підписи відповідальних осіб із зазначенням посади та П.І.Б., скріплені печатками підприємства, тому вказані акти не можуть бути підставою для оприбуткування товаро-матеріальних цінностей, а видаткові накладні доказом відпуску товару.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Компанією Тегра» судом встановлено, що 06.06.2011 р., між позивачем та ТОВ «Компанією Тегра» (Експедитором) (а.с. 143 том.1) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів. Відповідно до п.1.1 договору ним мали регулюватися взаємовідносини сторін при організації та транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів позивача із залученням третіх осіб експедитором для виконання перевезень. Діяльність і відповідальність сторін повинна була відповідати Законам України «Про автомобільний транспорт» та «Про транспортно-експедиторську діяльність». Позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у договорі підготувати вантаж для перевезення та оформити документи на право провезення вантажу, а Експедитор (ТОВ «Компанія Тегра») завірити договір-заявку та забезпечити перевезення та збереження вантажу з моменту його прийняття до моменту видачі в пункті призначення, пункти 2.1.- 2.2.2. вказаного договору. (а.с.143 том 1).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції надані копії: договорів-заявок за серпень-вересень 2011р., актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по контрагентам та договорам за період з 01.08.2011 по 30.09.2011р. (а.с.143-247 том.1, а.с.1-17 том 2)

Дослідивши надані документи, суд встановив, що всі товарно-транспортні накладні за період серпень - вересень 2011р. не відповідають вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, а саме:

- відсутній номер подорожнього листа;

- не вказана ціна одиниці товару та загальна сума товару;

- загальна сума відпущеного ватажу;

- код вантажу;

- вид пакування;

- не зазначена посада особи, яка здійснила відпуск вантажу;

- посада особи, яка здала вантаж;

- відсутні відмітки щодо одержання вантажу вантажоодержувачем, а саме:

не зазначена посада особи вантажоодержувача;

- реквізити доручення на отримання товару;

- відсутні подорожні листи, що є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію.

Крім того, товарно-транспортні накладні містять такі розбіжності: за даними товарно-транспортних накладних, оформлених позивачем вантажоодержувачу ПрАТ «Одеський коньячний завод», зокрема, від 23.08.2011р.: графа «Пункт розвантаження» не заповнена; у графі «переадресування» вказано м.Одеса, не зазначено повну адресу вантажоодержувача (а.с. 153 том1);

у товарно- транспортній накладній від 25.08.2011р., оформленій вантажоодержувачу ПрАТ «Одеський коньячний завод»: у графі «переадресування» вказано Одеська область, с.Великодолинске, не зазначено повну адресу вантажоодержувача (а.с. 169 том1);

у товарно- транспортній накладній від 13.08.2011р. по взаємовідносинах з тим самим вантажоодержувачем: у графі «переадресування» вказано с. Млинова не зазначено повну адресу вантажоодержувача (а.с. 176 том1);

у товарно- транспортній накладній від 20.09.2011р. по взаємовідносинах з вантажоодержувачем ПрАТ «Одеський коньячний завод», повна адреса вказана у графі «Переадресування», в той час, як фактична адреса місцезнаходження ПрАТ «Одеський коньячний завод» має бути зазначена у графі «Пункт розвантаження».

Крім того, незважаючи на територіально різні пункти розвантаження, вантаж кожного разу одержувала та сама особа: ОСОБА_7, без зазначення займаної посади представника ПрАТ «Одеський коньячний завод». Також, слід звернути увагу, що в усіх товарно- транспортних накладних не вказано спосіб вантажно-розвантажувальної операції, а час зазначений у графі «прибуття» та «вибуття» є недостатнім для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Так, у ТТН від 19.08.2011р., 13.09.2011р. розвантаження здійснюється за 3 хв.; у ТТН від 25.08.2011р. - за 1 хв. 20 сек., у ТТН від 23.08.2011р. - за 40 сек.

Як вбачається з договорів-заявок ТОВ «Компанії Тегра» (а.с.149, 154, 160, 165 т.1), у графах «Замовник» керівник групи ПАТ «ККПК» зазначено лише П.І.Б ОСОБА_1 за відсутності його підпису, у графах «Виконавець»- директор ТОВ «Компанія Тегра», за відсутності його підпису. У всіх договорах-заявках відсутня печатка ТОВ «Компанії Тегра».

В актах здачі-прийняття робіт за період серпень-вересень 2011 р. у графах виконавець-замовник не зазначено посади, П.І.Б. осіб, які здійснили підписання актів.

Як вбачається із представлених товарно-транспортних накладних всі послуги надавалися безпосередньо ТОВ «Компанією Тегра». Проте, за даними Алчевської ОДПІ Луганської області, які містяться в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 11.11.11р. №1803/231/37288388 ТОВ «Компанії Тегра» встановлено факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Компанії Тегра». Відсутні податкові документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність товариства, наявність у нього техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності. Підприємство за місцем своєї реєстрації не знаходиться.

Згідно інформації відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області у ТОВ «Компанії Тегра» відсутні транспортні засоби. За даними податкового органу кількість працюючих на підприємстві одна особа.

Суд звертає увагу, що не зважаючи на відсутність транспортних засобів у ТОВ «Компанії Тегра» в усіх товарно-транспорних накладних, представлених позивачем, перевізником зазначено безпосередньо ТОВ «Компанія Тегра», що свідчить про те, що послуги надавались саме цим підприємством, без залучення третіх осіб.

Як вбачається із наявних у справі документів, 13.10.2011р., між позивачем (Замовником) та його контрагентом ТОВ «Контраст-Миколаїв» (Перевізник) було укладено договір № 1842/47/1011 на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів (а.с. 18-20 том 2) Відповідно до пунктів 2.1.-2.2.3. договору ПАТ «ККПК» зобов'язувався в порядку та на умовах визначених у договорі підготувати вантаж для перевезення та оформити документи на право провезення вантажу, а Перевізник (ТОВ «Контраст-Миколаїв») завірити договір-заявку та забезпечити перевезення та збереження вантажу з моменту його прийняття до моменту видачі в пункті призначення.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції представником позивача надані: договори-заявки, рахунки-фактури, специфікація, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оборотно-сальдова відомість по контрагентам і договорам (а.с.18-250 том2, томи 3-9).

Дослідивши надані товарно-транспортні накладні на предмет їх відповідності вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704,суд встановив відсутність:

- номеру подорожнього листа;

- ціни одиниці товару та загальна суму товару, що перевозиться;

- загальна сума вантажу;

- вид пакування;

- код вантажу;

- клас вантажу;

- відсутня посада та підпис особи вантажоодержувача;

- відсутні подорожні листи, що є підставою для обліку транспортних робіт та нарахування заробітної плати водію.

Крім того, деякі товарні накладні містять очевидні невідповідності: у ТТН 00034412 від 04.05.2012р.- зазначено вантажоодержувачем ТОВ «Укролія», проте стоїть штемпель про прийняття вантажу «Зінківського комбікормового заводу» за відсутності підпису особи, що одержала вантаж;

у ТТН 00034411 від 04.05.2012р. (а.с.106 том 6) відсутнє зазначення посади та підпис особи, яка одержала вантаж.

Такі самі розбіжності даних вантажоодержувачів містяться майже у всіх ТТН, наданих позивачем до суду. У ТТН 00034409 від 04.05.2012р. (а.с.167 том 6) відсутня посада, п.і.б. та підпис особи, яка одержала товар, крім того вказана дата одержання вантажу 01.01.2009р.;

у ТТП 00033832 від 26.04.2012р. (а.с.19 том 6) не вказано п.і.б., посаду та підпис особи, яка дозволила відпуск товару, осіб, які здали-прийняли вантаж;

час прибуття та вибуття збігаються -« 00:00:00».

З узагальненого аналізу усіх наданих позивачем товарно-транспортних накладних, оформлених по взаємовідносинах між ПАТ «ККПК» та автопідприємством ТОВ «Контраст-Миколаїв», вбачається, розбіжність між порядковими номерами складання замовлення на продаж, а саме: від 04.05.2012р. №00036268 (а.с 106 том 6) від 05.05.2012р. №00032616 (а.с. 86 том 6), від 08.05.2012р. №00035636 (а.с.73 том 6) від 11.05.2012р. №00036250 (а.с. 90 том 6) від 13.05.2012р. №00035616 (а.с 52 том 6),- не дотриманий хронологічний порядок складання документів. Крім того, враховуючи кількість товарно-транспортних накладних, оформлених по взаємовідносинах між позивачем та автопідприємством ТОВ «Контраст-Миколаїв», судом встановлено, що підприємство кожного дня оформлювало приблизно 500 ТТН.

Як вбачається з актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) у графах «Затверджую» директор ПАТ «ККПК» та «Замовник» зазначено лише підписи осіб, без розшифровки призвища ім'я побатькові та займаної посади. (а.с.31 том 5).

У договорах-заявках, у графах «вантаж» та «вага» відсутні будь-які дані, а також підпис виконавця робіт, розшифровка прізвища ім'я по батькові та відбиток печатки товариства (а.с.34 том 5). В усіх актах здачі-прийняття робіт підпис особи замовника не завірено печаткою.

За даними ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області, викладеними в акті від 28.08.12р. №707/22-225/35065978 встановлено відсутність у ТОВ «Контраст-Миколаїв» кваліфікованого персоналу, незначного штату працюючих осіб; відсутність основних фондів (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у розумні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Господарська операція між позивачем та його контрагентом ТОВ «Віп Союз» (постачальником) здійснювалась за усною домовленістю сторін, на підставі зведеної заявки для придбання матеріалів на лютий 2012р., на підтвердження виконання якої, було надано до суду копії: зведеної заявки для придбання матеріалів, рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордеру, оборотно-сальдової відомості по контрагенту.

Як вбачається із зведеної заявки для придбання матеріалів за лютий 2012 р. придбано ножиці кабельні НС-3М м.Дніпропетровськ виробник НПЦ «Металокомплект» . Проте, у видатковій накладній №РН-0000286 від 20.02.12 р. зазначено відпуск ножиць секторних НС-ЗМ (Україна). У видатковій накладній відсутні П.І.Б осіб, які здійснили здачу-отримання товару, відсутнє зазначення посади особи, яка його одержала, дані доручення про отримання ТМЦ, підпис особи отримувача, не завірений печаткою. У прибутковому касовому ордері №043103-212 не зазначені обов?язкові, як для такого документу реквізити, зокрема, П.І.Б осіб, які здали-прийняли товар та документи, що підтверджують повноваження прийняття ТМЦ. Також суду не надано доказів, які посвідчують факт подальшого використання цього товару в господарській діяльності позивача.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд виходив із наступного:

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

Наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та їх обов'язкове застосування форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п 7.5.6 вказаної Інструкції, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до п.7.5. Інструкції, нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни; ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства; відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Розділом ІІ додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку», документи на перевезення вантажів, крім перевізних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом, віднесені до документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну.

Згідно пункту 1.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ України № 98/118/740, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.01.1994 за № 805/15496, виготовлення бланків суворого обліку здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ.

Згідно ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", господарська діяльність з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності підлягає ліцензуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування", визначено, що органом ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є Міністерство фінансів України.

Відповідно до технічних описів та схеми захисту бланків товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти), затверджених Інструкцією, виготовлення зазначених бланків здійснюється з використанням інтагліо друку, на державних спеціалізованих підприємствах Міністерства фінансів України.

П.п. 5.4.3 Інструкції, визначено, що про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Перевезення вантажів регламентується Законом України «Про автотранспорт» та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.97 року № 363. Відповідно до вимог цих законодавчо-нормативних чинників для виконання послуги укладається у письмовій формі договір автоперевезення (для одного або кількох перевезень). Перевізник та відправник вантажу за необхідності для здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

Згідно 9.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за 3 128/2568, пломбуватися можуть завантажені спеціалізовані автомобілі та причепи (фургони, цистерни, рефрижератори), а також контейнери та окремі вантажні місця. Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби.

При укладанні договору слід передбачити такі основні реквізити: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом у договорі повинні бути вказані обов'язки та права замовника та перевізника. Так, замовник (позивач) в даному випадку згідно укладених договорів з контрагентом ТОВ «Контраст-Миколаїв» (Перевізник) №1842/47/1011 на перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів та з контрагентом ТОВ «Компанія Тегра» (Експедитором) №1178/47/0611 від 06.06.2011р. про перевезення та транспортно - експедиційне обслуговування вантажів, зобов'язаний:

- забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу;

- утримувати власні під'їзні шляхи до вантажних пунктів, вантажні майданчики, рампи тощо у стані, що відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки та безпеки руху;

- здійснювати вантажні операції, закріплення, накриття ув'язування та пломбування вантажу, зняття кріплень і покриттів та очищення транспортного засобу від залишків вантажу;

- забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки при вантажних операціях.

Відповідно до Правил перевезень вантажів, підставою для проведення розрахунків за виконані послуги є належним чином оформлені подорожні листи разом з товарно-транспортними накладними, а у випадку використання автомобіля, робота якого оплачується, виходячи з часу його роботи у замовника, тільки подорожні листи.

Перевезення вантажів супроводжується складанням товарно-транспортних накладних, квитанцій тощо, котрі оформляються відправником вантажу. Підприємство автоперевізник виписує подорожній лист.

Обов?язковими первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, є товарно-транспортні накладні (п. 1 Правил № 363, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р.)

Товарно-транспортна накладна (ТТН) оформляється окремо на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача. п. 2.4 Інструкції, котрий передбачає складання товарно-транспортної накладної. Виписують її на кожну партію вантажу в чотирьох приміринках. При цьому, усі чотири екземпляри накладної завіряються підписами і печатками вантажовідправника. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, вантажовідправник оформлює проміжні поїздки і видає водію автомобіля талон на кожну окрему поїздку. Реквізити талона повинні містити відомості, що визначають кількість перевезеного вантажу, час роботи автомобіля і його простою за кожну поїздку, а також інші показники, необхідні для їх занесення в товарно-транспортну накладну.

Крім оформлення вантажних декларацій, на практиці перевізник і замовник застосовують такий документооборот:

- при безготівковій формі розрахунків сторони укладають договір, а після надання послуг складають акт їх приймання-передавання;

- перевізник видає замовнику податкову накладну.

Оформлений належним чином за затвердженою формою подорожній лист є підставою для:

- обліку транспортної роботи і списання використаного пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів автоперевізника;

- взаємних розрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

При виїзді автомобіля з гаража перевізники зобов'язані видати водію заповнений подорожній лист. Ця вимога стосується усіх підприємств-перевізників - як тих, що експлуатують власні автомобілі, так і таких, що орендують транспортні засоби. Подоро-жній лист оформлюють тільки на один робочий день або зміну і видають за умови, що водій здав подорожній лист за попередній робочий день.

Залежно від маршруту по Україні чи за її межі, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи вантажного автомобіля, а також для виконання розрахунків між перевізником і замовником автомобільного транспорту передбачено відповідні форми подорожнього листа: подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма № 2 (у межах України).

Облік обсягів перевезень у тоннах і тонно-кілометрах ведуть у подорожніх листах на підставі товарно-транспортних накладних незалежно від форми оплати транспортних послуг. Талони є підставою для розрахунків між перевізником і замовником автотранспорту.

З аналізу норм чинного законодавства, судом встановлено, що при наданні послуг перевезення обов'язковими є для підтвердження реального характеру здійсненої господарської операції два документи: належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, - для визначення обсягів вантажних перевезень (у тоннах і тонно-кілометрах) і включення їх до подорожнього листа; та подорожній лист, талон замовника, - для розрахунків перевізника із замовником автомобільного транспорту за виконані транспортні послуги.

В автотранспортних підприємствах застосовується журнал для обліку та контролю за рухом подорожніх листів, що видаються водіям. Здавання подорожнього листа водієм диспетчер підтверджує підписом у книзі обліку.

Реалізація послуг з перевезення вантажів супроводжується одержанням певних доходів, до яких включають нарахування:

- за тарифами за виконані перевезення вантажів;

-за порожній пробіг автомобілів до пункту першого завантаження або від пункту останнього розвантаження;

-за додатковий простій автомобілів, пов'язаний із зважуванням, заїздом та переважуванням вантажів;

-у вигляді стягнень із замовників за пробіг автомобілів, викликаний нездійсненим прийомом або здаванням вантажу.

У бухгалтерії автотранспортних підприємств дохід від реалізації послуг з перевезення вантажів відображається на субрахунку 703 «Доходи від реалізації наданих послуг».

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 ст.2 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 188.1. ст.188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. ( п.198.3 ст. 198 ПК України)

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підсумовуючи викладене, слід вказати, що аналіз виявлених недоліків в документах первинного бухгалтерського обліку та звітності позивача свідчить, що всі вони мали системний характер. З огляду на їх значністьта кількість можна дійти висновку, що складання документів первинного бухгалтерського обліку та звітності позивача відбувалось без фактичного здійснення господарських операцій, з метою штучного надання господарській діяльності позивача ознак реальності.

За умови фактичного проведення всіх перелічених вище господарських операцій наявність таких документів, як подорожні листи, талони водія, акти списання дизпалива, журнали реєстрації отриманого пального, тощо є необхідним та обов?язковим, як і необхідним є якісне виготовленння таких документів з метою правильного відображення проведених операцій в документах бухгалтерського обліку та звітності. З огляду на викладене, вважаю, що у задоволенні заявленого позову необхідно відмовити.

Суддя Брагіна О.Є.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.04.2013
Оприлюднено14.05.2013
Номер документу31125045
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/860/13-а

Ухвала від 02.09.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Кривенко В.В.

Ухвала від 07.04.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Моторний О.А.

Ухвала від 24.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Моторний О.А.

Ухвала від 27.02.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Кучма А.Ю.

Постанова від 22.04.2013

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

Ухвала від 20.03.2013

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

Ухвала від 22.02.2013

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні