Постанова

від 26.04.2013 по справі 809/959/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа № 809/959/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Ступінського Я.В.,

представника відповідача - Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньінжавтосервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222203 від 25.03.2013 року,-

ВСТАНОВИВ :

26.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньінжавтосервіс ЛТД" (надалі позивач, ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Івано-Франківську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142203 від 19.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки за № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року, всупереч фактичних обставин справи, вимог податкового та іншого законодавства України відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001142203 від 19.11.2012 року , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, на 334 270,56 грн., з яких 267 416,44 грн. - основний платіж та 66 854,12 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) .

09.04.2013 року представником позивача подано суду заяву про зміну предмету позову, згідно якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000222203 від 25.03.2013 року. Заява мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківску № 0001142203 від 19.11.2012 року позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого останнє згідно рішення Державної податкової служби України від 25.02.2013 року № 2788/6/10-2315 скасовано в частині сплати 36 812,74 грн. податку з доходів фізичних осіб та 9 203,20 грн. штрафних (фінансови) санкцій. У зв'язку з наведеним ДПІ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби 25.03.2013 року винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000222203, згідно якого ТзОВ "Волиньінжавтосервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами за основним платежем, у розмірі 230 603,70 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 650,92 грн. (а.с.73).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000222203 від 25.03.2013 року протиправним, так як не погоджується із зафіксованими в акті перевірки висновками, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Вказав при цьому, що ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" у грудні 2010 року та у липні-серпні 2011 року придбано у громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та у громадянки ОСОБА_5 згідно договорів купівлі-продажу об'єкти нерухомого майна (земельні ділянки, об'єкт незавершеного будівництва). Позивачем за придбані ним об'єкти нерухомого майна перераховано громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти у сумі 2 013 498,00 грн., 1 320 000,00 грн. та у сумі 1 278 576,00 грн. відповідно. Вказаними особами у відповідності до вимог чинного законодавства із доходу, отриманого від продажу об'єктів нерухомого майна, самостійно у день нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 100 674,90 грн., 66 000,00 грн. та у сумі 63 928,00 грн. відповідно. З урахуванням наведеного, вважає висновки відповідача про те, що ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" не утримано податок від суми доходу, отриманого громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від продажу об'єктів нерухомого майна, за рахунок платників податку за ставкою податку 5 відстотків, внаслідок чого занижено до сплати податок з доходів фізичних осіб за грудень 2010 року в сумі 100 674,90 грн., за липень 2011 року в сумі 66 000,00 грн. та за серпень 2011 року в сумі 63 928,80 грн., не відповідають дійсності. Звернув увагу суду також на те, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки між ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" та громадянином ОСОБА_3 податковим агентом виступав нотаріус, який розрахував та проконтролював порядок сплати суми податку, а фізична особа - отримувач доходу (ОСОБА_3) сплатив податок на доходи у порядку та строки, визначені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Просив позов повністю задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 26.04.2013 року. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" 30.06.1994 року зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа та 06.12.1994 року взяте на податковий облік як платник податків Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (а.с.11, 61).

У зв'язку із зміною місцезнаходження ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" на: м. Івано-Франківськ, вул.. Галицька, 67, останнє 23.01.2010 року взяте на податковий облік ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що з 19.10.2012 року по 29.10.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" за результатами якої складено акт за № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року. В даному акті зафіксовано, зокрема,

- порушення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не утримано податок від суми доходу за фізичних осіб за грудень 2010 року в сумі 100 674,90 грн.;в сумі 63 928,80 грн.,

- пунктів 171.2, 172.7 статті 172 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано податок від суми такого доходу за рахунок платника податку за ставкою податку 5%, чим занижено до сплати податок з доходів фізичних осіб за липень 2011 року в сумі 66 000,00 грн. та за серпень 2011 року в сумі 63 928,80 грн. (а.с.10-58).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001142203 від 19.11.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, на 334 270,56 грн., з яких 267 416,44 грн. - основний платіж та 66 854,12 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.59).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0001142203 від 19.11.2012 року ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" оскаржло його в адміністративному порядку, за результатами якого останнє згідно рішення Державної податкової служби України від 25.02.2013 року № 2788/6/10-2315 скасовано в частині сплати 36 812,74 грн. податку з доходів фізичних осіб та 9 203,20 грн. штрафних (фінансови) санкцій (а.с.74-79).

25.03.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000222203, згідно якого ТзОВ "Волиньінжавтосервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами за основним платежем, у розмірі 230 603,70 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 650,92 грн. (а.с.80).

Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки за № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09.12..2010 року ОСОБА_3 (Продавець) та ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" (Покупець) в особі ОСОБА_6 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Покупцем придбано у власність від Продавця земельну ділянку площею 0,5015 га, розташовану за адресою: Україна, АР Крим, Сімферопольський район, Мирнівська сільрада під розміщення автозаправної станції. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 526226, виданий Сімферопольським районним відділом земельних ресурсів 22.09.2008 року. Кадастровий номер земельної ділянки 0124783800:05:001:0554. Експертна грошова оцінка земельної ділянки 2 013 498,00 грн. Вказаний Договір купілі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за номером 5710 від 09.12.2010 року (а.с.111-114).

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 09.12.2010 року № 9356581 набувачем вказаної земельної ділянки є ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" (а.с.115-116).

ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 09.12.2010 року прийнято у власність вказану земельну ділянку, кошти у сумі 2 013 498,00 грн. перераховано ОСОБА_3 згідно платіжного доручення від 09.12.2010 року № 261 а.с.44, 117).

З акту перевірки № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року вбачається, що позивачем при виконанні Договору купівлі-продажу земельної ділянки не нараховано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб у сумі 100 674,90 грн., що стало підставою для висновку про про порушення ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни (пункт 3).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа - підприємець чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно підпункту «є» пункту 1.3 статті 1 цього Закону до доходу з джерелом його походження з України належать, зокрема, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно пункту 11.3 статті 11 цього Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктові нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Відповідно до підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5 відсотків).

Пунктом 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що особи, які відповідно до Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що норма пункту 11.3 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, є спеціальною в порівнянні із нормою 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 цього Закону, а відтак податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухового майна є нотаріус.

Таким чином, обов'язок щодо сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) - обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відовідної інформації податковому органу.

Судом встановлено та з акту перевірки № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року вбачається, що із доходу, отриманого ОСОБА_3 від продажу земельної ділянки, згідно даних 1 ДФ нотаріусом ОСОБА_7 як податковим агентом утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 100 674,90 грн. (кошти перераховані до бюджету 09.12.2010 року - у розмірі 30,00 грн., 10.12.2010 року - у розмірі 100 644,90 грн.) (а.с.45).

Факт сплати громадяном ОСОБА_3 податку на доходи фізичних осіб із доходу, отриманого від продажу земельної ділянки, не заперечувався також представником відповідача у судовому засіданні.

За таких обставин, висновки податкового ограну про наявність у ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" обов'язків податкового агента щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 100 674,90 грн. за рахунок платника податку - громадянина ОСОБА_8, є помилковими.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.01.2013 року (справа № К-24310/10).

Судом також встановлено, що 14.07.2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Продавець) та ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" (Покупець) в особі ОСОБА_9 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Покупцем придбано у власність від Продавця земельну ділянку з цільовим призначенням: під розміщення автозаправочного пункту зрідженого газу автозаправочної станції та автостоянки, площею 0,8662 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка (кадастровий номер земельної ділянки 3221281201:01:116:0001). Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 579 905,00 грн., продаж вчинено за ціною 1 120 000,00 грн. (а.с.118-120).

Крім того, 14.07.2011 року громадянином Грузії ОСОБА_4 (Продавець) та ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" (Покупець) в особі ОСОБА_9 укладено Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, згідно якого Покупцем придбано у власність від Продавця нерухоме майно, а саме: незавершене будівництво автозаправочного комплексу, позначене на плані земельної ділянки літерою «А», що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, селищна рада Великодимирська, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 53 км. Обєкт продажу розташований на земельній ділянці загальною площею 0,8662 га, кадастровий номер 3221281201:01:116:0001 з цільовим призначенням: під розміщення автозаправочного пункту зрідженого газу автозаправочної станції та автостоянки, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка. Загальна вартість об'єкту продажу становить 131 520,00 грн., продаж вчинено за ціною 200 000,00 грн. (а.с.124-126).

Вказані Договір купілі-продажу земельної ділянки та Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та 14.07.2011 року зареєстровані у реєстрі нотаріальних дій за номером 1152 та 1154 відповідно.

Сторонами згаданих договорів 14.07.2011 року складені та підписані акти приймання-передачі земельної ділянки та незавершеного будівництва автозаправочного комплексу (а.с.121, 127).

З акту перевірки № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року вбачається, що ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" перераховано громадянину Грузії ОСОБА_4 кошти у сумі 1 132 000,00 грн. Суму виплаченого громадянину Грузії ОСОБА_12 в розмірі 1 132 000,00 грн. позивачем відображено у ф.1 ДФ за ІІІ квартал 2011 року та не нараховано і не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 66 000,00 грн., що стало підставою для висновку про порушення ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" пунктів 171.2, 172.7 статті 172 Податкового кодексу України.

Судом також встановлено, що 18.08.2011 року громадянкою ОСОБА_5 (Продавець) та ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" (Покупець) в особі ОСОБА_9 укладено Договори купівлі-продажу земельної ділянки, згідно яких Покупцем придбано у власність від Продавця 1) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0008, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,1000 га,. Загальна вартість земельної ділянки становить 253 686,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.172-175);

2) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0009, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,0260 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 65 958,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.130-133);

3) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0010, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,1000 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 253 686,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.166-169);

4) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0011, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,0260 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 65 958,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.142-145);

5) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0012, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,1000 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 253 686,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.154-157);

6) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0013, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,0260 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 65 958,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.148-151);

7) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0014, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,1000 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 253 686,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.160-163);

8) земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:10:038:0015, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення, площею 0,0260 га,. Експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 65 958,00 грн., що становить загальну суму договору (а.с.136-139).

Вказані Договори купілі-продажу земельної ділянки посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та 18.08.2011 року зареєстровані у реєстрі нотаріальних дій за номером 4402, 4405, 4408, 4411, 4413, 4417, 4420 та 4423 відповідно.

Сторонами згаданих договорів 18.08.2011 року складені та підписані акти приймання-передачі земельної ділянки (а.с.135, 141, 147, 153, 159, 165, 171, 177).

З акту перевірки № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року вбачається, що ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" перераховано громадянці ОСОБА_5 кошти у сумі 1 278 576,00 грн. Суму виплаченого громадянці ОСОБА_5 в розмірі 1 278 576,00 грн. позивачем відображено у ф.1 ДФ за ІІІ квартал 2011 року (а.с.47).

Однак, оскільки ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" як податковим агентом не нараховано і не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 63 928,80 грн., відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 171.2, 172.7 статті 172 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Статтею 162 Розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1), податковий агент (підпункт 162.2.3).

Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 цього Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статтей 172-173 цього Кодексу (підпункт 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України).

Статтею 172 Податкового кодексу України визначено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується (пункт 172.1 статті 172).

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків).

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва (пункт 172.2 статті 172).

Згідно абзацу 1 пункту 172.3 статті 172 цього Кодексу дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

У судовому засіданні встановлено та з акту перевірки № 10241/22-3/20122395 від 05.11.2012 року вбачається, що позивачем до перевірки надано копії квитанцій, що підтверджують слату громадянином ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб в сумі 66 000,00 грн., а саме квитанції № ПН2221 та № ПН2222 від 14.07.2011 року на суму 56 000,00 грн. та на суму 10 000,00 грн. відповідно (а.с.46), а також копії квитанцій, що підтверджують сплату громадянкою ОСОБА_5 податку на доходи фізичних осіб у сумі 63 928,80 грн., а саме: квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213126 на суму 3 297,90 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213153 на суму 12 684,30 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213132 на суму 12 684,30 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213206 на суму 3 297,90 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213174 на суму 3 297,90 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213197 на суму 12 684,30 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213058 на суму 12 684,30 грн., квитанція від 18.08.2011 року № ПН1213190 на суму 3 297,90 грн.(а.с.47-48).

Факт сплати громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (платниками податку) податку на доходи фізичних осіб із доходу, отриманого вказаними особами від продажу об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок, об'єкту незавершеного будівництва), не заперечувався також представником відповідача у судовому засіданні.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" занижено до сплати податок з доходів фізичних осіб за липень 2011 року у сумі 66 000,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 63 928,80 грн., оскільки позивачем не утримано податок від суми доходу, отриманого громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від продажу об'єктів нерухомого майна, за рахунок платників податку за ставкою податку 5 відстотків не відповідають дійсності.

Щодо висновків відповідача про порушення ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" пунктів 171.2, 172.7 статті 172 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Так, згідно пункту 172.4 статті 172 цього Кодексу під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Підпунктом 17.7 цієї статті встановлено, що одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що юридична особа чи фізична особа - підприємець виступатиме податковим агентом платника податку (фізичної особи) щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) об'єктів нерухомості іншій фізичній особі у разі, якщо об'єкт нерухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи чи фізичної особи-підприємця. Якщо ж фізична особа отримує дохід не від податкового агента, то вона сама несе відповідальність за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів, отриманих від продажу (обміну) об'єктів нерухомості.

ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна із фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виступало самостійною стороною договору та не було стороною (посередником фізичної особи) в договорі між двома фізичними особами, а отже у даному випадку позивач не є податковим агентом у розумінні пунктів 171.2, 172.7 статті 172 Податкового кодексу України, а тому у нього відсутній обов'язок утримувати податок від суми доходу, отриманого громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від продажу об'єктів нерухомого майна, за рахунок платників податку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самостійно сплачено податок з доходів, отриманих від продажу об'єктів нерухомого майна, у сумі 100 674,90 грн., 66 000,00 грн. та у сумі 63 928,80 грн. відповідно, суд дійшов висновку про те, що відповідачем протиправно збільшено ТзОВ "Волиньінжавтосервіс ЛТД" суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами за основним платежем, у розмірі 230 603,70 грн. і, як наслідок, безпідставно накладено на даного платника податків штраф у розмірі 57 650,92 грн., а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську № 0000222203 від 25.03.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекці у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби № 0000222203 від 25.03.2013 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньінжавтосервіс ЛТД" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, на 288 254 (двісті двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 62 коп., з яких 230 603 (двісті тридцять тисяч шістот три) грн. 70 коп. - основний платіж та 57 650 (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 92 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 30.04.2013 року.