Рішення

від 30.04.2013 по справі 910/4437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4437/13 30.04.13 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Центральна" Шевченківської районної у м.Києві ради

про стягнення 33 053,60 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Сукорянський Є.О. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 33 053,60 грн. виплаченого позивачем відшкодування за договором добровільного страхування № 06-NZ-012-00683 від 08.09.2009р. у зв'язку з настанням страхової події 08.01.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзДВ"Страхова компанія "Альфа-Гарант", виплативши страхове відшкодування по договору добровільного страхування № 06-NZ-012-00683 від 08.09.2009р. у зв'язку з настанням страхової події 08.01.2010р. - пошкодження автомобіля страхувальника внаслідок падіння снігу та льоду з даху будинку № 20 по вул. Пушкінській у м.Києві, набуло право вимоги матеріальної шкоди до відповідача - КП "ЖЕК "Центральна" Шевченківської районної у м.Києві ради, як баласоутримувача будинку № 20 по вул. Пушкінській у м.Києві у розмірі виплаченого відшкодування, відповідно до ст.22, 1191 ЦК України, ст. 1, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 15, 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідач свого представника у засідання суду 09.04.2013р., 23.04.2013р., 30.04.2013р. не направив, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, (ухвали суду направлялись відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ та повернуті до суду поштовим відділенням з відміткою причини повернення: «вибули».

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив :

08.09.2009р. мід позивачем (страховик за договором) та Шибою І.В. (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування № 06-NZ-012-00683, за умовами якого застраховано автомобіль "Mitsubishi Colt", державний номер АА 3872 НМ.

У позовній заяві позивач вказує, що 08.01.2012р. Шиба І.В. виявила пошкодження власного застрахованого автомобіля "Mitsubishi Colt", державний номер АА 3872 НМ, що утворились внаслідок падіння снігу та льоду з даху будинку № 20 по вул. Пушкінській у м.Києві.

Постановою дільничного інспектора міліції 4-го ТВМ Шевченківського РУ від 10.01.2010р. відмовлено в порушенні кримінальної справи по заяві гр. Шиба І.В. з мотивів відсутності будь-якої події злочину.

Протоколом огляду транспортного засобу від 19.01.2010р. визначено характер пошкоджень автомобіля "Mitsubishi Colt", державний номер АА 3872 НМ.

Згідно рахунку-фактури СТО "АВТОДОМ" № 55 від 08.02.2010р., вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mitsubishi Colt", державний номер АА 3872 НМ в результаті його пошкодження, склала 40 842,00 грн.

Позивач на підставі страхового акта № СТ/10/0037 від 26.03.2010р., визначивши розмір страхового відшкодування на суму 33 053,60 грн., зарахував 3 191,30 грн. в рахунок сплати чергових платежів по договору № 06-NZ-012-00683 від 08.09.2009р. та виплатив страхувальнику Шибі І.В. суму 29 862, 30 грн. відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 33 053,60 грн. виплаченого позивачем відшкодування, посилаючись на ст.22, 1191 ЦК України, ст. 1, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 15, 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, виходячи з наступного.

Частиною першою ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до .ч 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди, необхідно наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності ) особи;

2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, який мав довести факт заподіяння шкоди відповідачем та надати відповідні докази, оскільки обов'язковими підставами для настання такої відповідальності, як відшкодування шкоди, є наявність протиправної поведінки (дії, бездіяльності) та безпосередній причинний зв'язок між такою поведінкою і завданою шкодою та наявність вини заподіювача шкоди. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а розмір шкоди, яку понесла потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

В якості доказів позивачем надано постанову дільничного інспектора міліції 4-го ТВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 10.01.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи.

Зі змісту постанови Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві випливає, що заявнику відмовлено в порушенні кримінальної справи з мотивів відсутності будь-якої події злочину, а Шиба І.В. звернулась до ОВС саме для отримання довідки для пред'явлення у страхову компанію, а не для встановлення заподіювача шкоди та його вини.

Інших доказів суду не надано.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на яку посилається позивач, балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

В п.7 ч.2 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Пунктом 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської рад № 1051/1051 від 25.12.2008р. визначено, що утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Пунктом 7.5 Правил передбачено особливості прибирання міських територій у зимовий період.

Проте доказів того, що станом на 08.01.2010р. відповідач - КП "Житлово-експлуатаційна контора "Центральна" був балансоутримувачем будинку № 20 по вул. Пушкінській у м.Києві, та в його діях чи бездіяльності було встановлено у визначеному законом порядку порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, у т.ч. не очищення снігу та льоду з даху будинку № 20 по вул. Пушкінській у м.Києві, що призвело до пошкодження автомобіля страхувальника позивача, суду не надано.

Таким чином, в порушення статтей 33, 34 ГПК України позивач не надав суду належних доказів протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, що призвело до спричинення шкоди, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою та не доведено вину відповідача у спричиненій шкоді.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 13.05.2013р.