Постанова

від 11.05.2011 по справі 5015/17/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.05.11 Справа № 5015/17/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Кравчук Н.М.

розглянув апеляційну скаргу Львівської міської ради, м.Львів №1104/вих.-401 від 21.02.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2011р.

у справі № 5015/17/11

за позовом: спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СклоФормаЛТД», м.Львів

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки», м.Львів

до відповідача 2:Львівської міської ради, м.Львів

за участю третьої особи : Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів

про визнання права власності

За участю представників сторін:

від позивача: Раданович Г.М.- директор, Коцелко Р.С.-ген.директор

від відповідача: не з»явився

від третьої особи 1: Бондаренко М. - представник

від третьої особи 2 : не з"явився

Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України учасниками судового процесу не заявлено.

З метою повного та всестороннього розгляду справи по суті, суд вважає за доцільне, відповідно до ст.24 ГПК України змінити правовий статус третьої особи-1 у справі -Львівської міської ради, визнавши її відповідачем-2.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2010р. у справі №5015/17/11 (суддя Рим Т.) задоволено позовні вимоги: визнано за спільним підприємством у формі ТОВ «СклоФормаЛТД», м.Львів право власності на самочинно реконструйовані виробничі приміщення заг.пл.889м. кв, які знаходяться по вул. Гайдучка, буд. 1, у м.Львові та позначені у технічному паспорті літерою «Б-1», який виданий Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 27.11.2007 року.

Львівською міською радою подано апеляційну скаргу №1104/вих.-401 від 21.02.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючи на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що в мтаеріалах справи відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, акт приймання нежитлового приміщення до експлуатації та сертифікат відповідності вказаного приміщення будівельним нормам, тому позивачем порушено норми ст. 29 та 30/1 Закону України «Про планування та забудову території». На сьогоднішній день, як зазначає скаржник є самовільно збудована ремонтна майстерня, на яку немає жодних документів. Звернень позивача до органу місцевого самоврядування щодо узаконення самочинного будівництва на вул. Гайдучка, 1 не надходило.

Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

СП у формі ТОВ «СклоФормаЛТД»у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що між спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СклоФормаЛТД», м.Львів та товариством з додатковою відповідальністю «База спецтехніки», м.Львів укладено контракт №214 від 14.12.1995р., який зареєстровано АТ "Львівська товарно фондова біржа" (а.с.33).

За умовами цього контракту продавець (відповідач у справі) зобов'язаний передати покупцю (позивач у справі) незавершене будівництво ремонтної майстерні бази ВАТ "Львівекскавація" за ціною 8 348 921 тис. крб. Факт перерахування коштів у сумі 8 348 921 тис. крб. підтверджено обома сторонами в акті від 14.08.1996р. (а.с.13).

Матеріалами справи, а саме актом здачі-прийомки від 15.08.1996р. підтверджується передача відповідачем об'єкту незавершеного будівництва ремонтної майстерні позивачу (а.с.12).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції також встановлено, що ВАТ "Львівекскавація" заявлено позов до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Скло Форма ЛТД", за участю третьої особи: РВ ФДМУ по Львівській області, про визнання недійсним контракту. Рішенням арбітражного суду Львівської області від 09.12.1999р. року у справі №1/1073-11/346 у задоволенні позову про визнання недійсним контракту відмовлено (а.с.14).

Як вбачається із матеріалів справи, на замовлення позивача фізичною особою -підприємцем Шналь Т.Р. (ліцензія АВ №409819 від 21.10.2008р., якою уповноважений на ведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури) (а.с.28-29) складено технічні висновки за результатами технічного огляду, оцінки стану та про відповідність державним будівельним нормам будинку виробничого приміщення по вулиці Гайдучка, будинок 1, у місті Львові, в якому зазначено, що технічний стан досліджуваного будинку задовільний, конструкції будинку за несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І (нормальний). Архітектурно-планувальні рішення, конструктивні рішення, зовнішнє та внутрішнє опорядження, протипожежні заходи, заходи з енергозбереження та інші рішення відповідають призначенню будинку. Конструкції будинку відповідають вимогам СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции". Конструкція покриття та покрівлі відповідає вимогам ДБН В.2.6-14-97 "Покриття будинків та споруд". Цегляні перегородки відповідають СНиП ІІ-22-81 "Каменные и армокаменные конструкции". Відхилення в розмірах та розташуванні кам'яних конструкцій від проектних не перевищують наведені в табл. 34 СНиП 3.03.01-87. (а.с.15-29).

Листом №29/СП від 15.06.2010р. позивач звернувся до ВАТ "Львівекскавація" з проханням надати дозвіл на будівництво, дозвіл на початок будівельних робіт, робочий проект будівництва, інші документи, що стосуються будівництва (а.с.32). У відповідь позивачу надіслано лист №19/10 від 22.06.2010р., яким повідомлено, що в архіві підприємства таких документів не знайдено за спливом тривалого часу (понад 14 років)(а.с.31).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №003729, виданого 20.09.1999р. Департаментом землеустрою та планування забудови міста виконавчого комітету Львівської міської ради об'єкт незавершеного будівництва, що був проданий за умовами контракту, розташований на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні позивача (а.с.35).

Відповідно до Технічного паспорта складеного 27.11.2007р. на виробниче приміщення літ. "Б-1", яке знаходиться по вулиці Гайдучка, будинок 1, у місті Львові, об'єкт нерухомого майна зареєстровано обласним комунальним підприємством Львівської міської ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Окрім того, як вбачається з акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.12.1984р., зазначена комісія дійшла висновку про прийняття в експлуатацію бази механізації ЛСУЕ із загальною оцінкою "добре" (а.с.82-85).

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі.

Відповідно до ст..392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на викладене, не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що ремонтна майстерня є самовільно збудована, і на неї немає жодних документів, а звернень позивача до органу місцевого самоврядування щодо узаконення самочинного будівництва на вул. Гайдучка, 1 не надходило, оскільки матеріалами справи, а саме актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.12.1984 року, підтверджується прийняття в експлуатацію бази механізації в цілому ЛСУЕ, земельна ділянка перебуває на праві постійного користування у позивача відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №003729, виданого 20.09.1999р., а також відповідно до Технічних висновків за результатами технічного огляду, оцінки стану та про відповідність державним будівельним нормам проведені роботи з реконструкції будинку виробничого приміщення вул.Гайдучка, 1 у м.Львові відповідають державним будівельним нормам та правилам.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв»язку із чим не можуть бути підставою для скасування рішення суду .

Окрім того, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції помилково назву третьої особи зазначено як : Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м.Львів, в зв»язку із чим слід виправити помилку у назві третьої особи та читати її як: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Змінити правовий статус третьої особи-1 у справі -Львівської міської ради, визнавши її відповідачем-2.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2010р. у справі №5015/17/11 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий -суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Кравчук Н.М.