Постанова

від 16.04.2013 по справі 823/1028/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

16 квітня 2013 року Справа № 823/1028/13-а

10 год. 10 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Лисенко С.С.,

за участю:

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» Білоглазенко Г.П.- за довіреністю,

представників відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Левенець А.М., Савенко Ю.Н. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум податку на додану вартість та податку прибутку підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. за наслідками якої відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Підставою для винесення таких рішень є завищення валових витрат та завищення податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» з тих підстав, що вони не мали фінансово-господарських можливостей для їх здійснення. Крім того, документи первинного бухгалтерського обліку складені з порушенням чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для їх включення при формуванні валових витрат та податкового кредиту. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами - договорами поставки, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі товару, банківськими виписками про оплату товару. Придбаний у названих контрагентів товар в подальшому був використаний у своїй господарській діяльності як складова виробленої продукції та реалізований іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Представники державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби проти позову заперечували та просили суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснили, що проведеною перевіркою встановлений факт завищення валових витрат та податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у контрагентів, діяльність яких є сумнівною або велася фіктивно, про що свідчить відсутність виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів, а тому взаємовідносини з ними проводилися без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків. Як наслідок, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Вважає дії державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.06.2007 р., ідентифікаційний код 35220836, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів, а з 06.07.2007 р. є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100222173) (а.с. 37, 42).

28.02.2013 р. державною податковою інспекцією у місті Черкаси Черкаської області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Машбуд-Черкаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.(акт № 98/22-12/35220836).

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Машбуд-Черкаси» та ТОВ «Донтрансторг» були заключені договори поставки товару від 03.03.2010 р., 29.06.2010 р. та 16.07.2010 р. відповідно до специфікацій (а.с. 47, 57, 63).

На виконання умов договорів ТОВ «Донтрансторг» покупцю ТОВ «Машбуд-Черкаси» надані: накладні, акти прийомки-передачі товару, податкові накладні.

Аналогічний договір між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» на поставку товару був заключений 11.03.2010 р., 26.03.2010 р. та 29.04.2010 р.

В підтвердження умов виконання договору позивачем до податкового органу були надані первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: видаткові, податкові накладні та акти прийомки-передачі товару.

В якості оплати товарно-матеріальних цінностей позивачем проведений безготівковий розрахунок, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

В свою чергу ТОВ «Машбуд-Черкаси» придбаний у ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» товар реалізувало ТОВ « 7 Континентів», ДП «Перемога Нова», ПП «Агротехспілка «Україна», ПП «Агротем», ПП «ОСОБА_4.», ТОВ «Малдас груп», ТОВ «Барський птахокомбінат», ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» ЗАТ «Агропродукт», ФОП ОСОБА_5, виписавши при цьому видаткові та податкові накладні та отримавши кошти на рахунок за поставлений їм товар.

ДПІ у Київському районі міста Донецька проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. та з 10.08.2009 р. по 13.07.2012 р., відповідно (акти від 27.08.2012 р. № 1811/15-4/36061529 та № 1809/15-4/36615845) (а.с. 178-213)

При цьому зазначено, що операції з ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання товару або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. З цих підстав контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних виключно з наданням податкової вигоди третім особам та права формування об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям.

Таким чином перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за I-III квартали 2010 року на загальну суму 97548 грн. та податку на додану вартість за березень-липень 2010 року на загальну суму 51759 грн.

На підставі акту перевірки від 28.02.2013 р. № 98/22-12/35220836 державною податковою інспекцією у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001802301 від 18.03.2013 р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 97548 грн. 53 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 24387 грн. та № 0001812301 від 18.03.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 78039 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 19510 грн. (а.с. 35, 36).

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету та діяв на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно положень підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіркою державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби підтверджено сплату позивачем сум податку на додану вартість за перевіряємий період, достовірність його нарахування та сплати, та законність формування податкового кредиту.

Вказана обставина підтверджується документами, що були надані позивачем, а саме податковими деклараціями з податку на додану вартість, що були предметом перевірки відповідачем, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями на оплату товару, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами перевірки.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця, та оформлена належним чином, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чинного законодавства. Остання обставина не була предметом спору та визнається сторонами, а тому є достовірною. При цьому відповідальність суб'єкта господарювання наступає у випадку коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище документами, що в даному випадку виключається.

Відсутність одного з обов'язкових реквізитів податкової накладної за наявності інших доказів не заперечує факту здійснення господарської операції суб'єктами підприємницької діяльності.

З наведеного суд приходить до висновку про безпідставність твердження представників відповідача про неправомірність включення до податкового кредиту сум, не підтверджених податковими накладними, дані яких не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Спеціальним законом, що регулював відносини з питань оподаткування прибутку підприємств, чинного на момент виникнення спірних відносин був Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР).

Відповідно до вимог пункту 5.1. статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно положень підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених положень Закону № 334/94-ВР свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, що стосується періоду вчинення спірних правовідносин, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

За змістом підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За правилами підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно вимог підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Визначення терміну «господарська операція» міститься у статті 1 Закону № 996-XIV, відповідно до якого господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до положень цієї статті первинні документи бухгалтерського обліку повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд дослідив надані позивачем копії видаткових та прибуткових накладних по господарським операціям з купівлі-продажу товару та прийшов до висновку про фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару в періоді, що перевірявся.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та вимоги статті 7 Закону № 168/97-ВР та в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за 2010 рік за податковими накладними, виданими ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Щодо відсутності у контрагентів позивача ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» фінансово-господарських можливостей для здійснення комерційної діяльності, та її здійснення без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Вказана обставина не може впливати на податковий облік підприємства при умові не доведення стороною товарності здійснення нею операцій та реальності спірних правовідносин.

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду за умови відсутності доказів недобросовісності ТОВ «Машбуд-Черкаси» як платника податків.

Крім того, на заперечення представника державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про те, що основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення товару є товаротранспортна накладна, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Правил подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.1. та 11.3 Правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до листа Державної адміністрації автомобільного транспорту України від 21.04.2010 р. N 1802-04/09/19-10 на сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, що регулюють питання заповнення первинної транспортної документації, а тому рекомендовано керуватись положеннями Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року № 228/253, яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.

Щодо заперечення представника відповідача в частині відсутності довіреності на отримання позивачем матеріальних цінностей, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за № 293/1318, затверджена Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих, і використаних довіреностей на одержання цінностей. (далі - Інструкція).

Пунктом 4 цієї Інструкції передбачено, що довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

Судом встановлено, що товар отримувався директором ТОВ «Машбуд-Черкаси», який є посадовою особою підприємства, та відповідно до статутних документів діє в його інтересах без надання додаткових повноважень. А тому наявність довіреності на отримання матеріальних цінностей в даному випадку є необов'язковою.

З підстав викладеного та наданих доказів суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у відповідних звітних періодах, та протиправності дій державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби по складенню податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 р. № 0001802301 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 97548 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 24387 грн. та № 0001812301 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 78039 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 19510 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 18.03.2013 р. № 0001802301 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 97548 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 24387 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 18.03.2013 р. № 0001812301 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 78039 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 19510 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2195 (дві тисячі сто дев'яносто п'ять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 19 квітня 2013 року.