Ухвала

від 04.07.2013 по справі 823/1028/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1028/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року №0001802301 та №0001812301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач зареєстрований юридичною особою Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.06.2007 року, ідентифікаційний код 35220836 (свідоцтво Серія А01 №586699), перебуває на обліку у Відповідача як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно свідоцтва №100222173 Позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 28.02.2013 року складено акт №98/22-12/35220836.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем пп.5 2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від»ємного значення об»єкту оподаткування податку на прибуток І квартал 2010 року на суму 5 393,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 97 548,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 12 611,00 грн, за ІІ квартал 2010 року на суму 20 238,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 64 699,00 грн.; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на 78 039,00 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму 11 168,00 грн., за квітень 2010 року на суму 2 113,00 грн., за травень 2010 року на суму 6 150,00 грн., за червень 2010 року на суму 6 849,00 грн. та липень 2010 року на суму 51 759,00 грн.

18.03.2013 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0001802301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 97 548,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 24 387,00 грн., а всього 121 935,00 грн., та №0001812301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 78 039,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 19 510,00 грн., а всього 97 549,00 грн

Так, між Позивачем та ТОВ «Донтрансторг» укладені договори поставки товару від 03.03.2010 року, 29.06.2010 року та 16.07.2010 року, на виконання умов яких ТОВ «Донтрансторг» виписало Позивачу (Покупець) накладні, акти прийомки-передачі товару та податкові накладні.

Крім того, між Позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» укладені договори на поставку товару від 11.03.2010 року, 26.03.2010 року та 29.04.2010 року.

Відповідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, Позивачем здійснено безготівковий розрахунок за отриманий товар.

Придбаний у ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» товар Позивач реалізував: ТОВ « 7 Континентів», ДП «Перемога Нова», ПП «Агротехспілка «Україна», ПП «Агротем», ПП «ОСОБА_2», ТОВ «Малдас груп», ТОВ «Барський птахокомбінат», ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» ЗАТ «Агропродукт», ФОП ОСОБА_3.

Також Позивачем виписано вказаним контрагентам видаткові та податкові накладні.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька проведено документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року та з 10.08.2009 року по 13.07.2012 року, відповідно, за результатами яких складено акти від 27.08.2012 р. №1811/15-4/36061529 та №1809/15-4/36615845) відповідно.

Згідно пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна, видана на вимогу покупця платником податку, який здійснює операції з постачання товарів.

Згідно визначення п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, до складу валових витрат підлягають включенню лише ті витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, що відображають реальність господарської операції.

Відповідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наданими Позивачем копіями видаткових та прибуткових накладних підтверджується фактичне здійснення господарських операцій відповідно укладених між Позивачем та його контрагентами договорів з купівлі-продажу товарів.

Вказані видаткові та прибуткові накладні, а також видані ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Укрспецстройтранс» податкові накладні відповідають вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є первинними в розумінні зазначеного положення та є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 (далі - Правила), подорожній лист - це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.1. та 11.3 Правил встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Таким чином, дорожні листи та товарно-транспортні накладні є первинною транспортною документацією, що підтверджують факт здійснення перевезення вантажів.

Відповідно наказу Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318, затверджена Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих, і використаних довіреностей на одержання цінностей (далі - Інструкція).

Згідно п.4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

Як встановлено судом першої інстанції, придбаний Позивачем товар отримувався його директором, який є посадовою особою підприємства, відповідно до статутних документів діє в його інтересах без надання додаткових повноважень, а тому колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції про те, що в даному випадку не є обов»язковою наявність довіреності на отримання матеріальних цінностей.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року №0001802301 та №0001812301 і вважає його обгрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 09 липня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.