ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4432/13 24.04.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еф Ес Маккензі-Україна» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Елькомпані» Простягнення 19 389,84 грн. Суддя Куркотова Є.Б.
Представники: Від позивачаТкач В.Д. Від відповідача Король І.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еф Ес Маккензі-Україна» (надалі -Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елькомпані» (надалі -Відповідач) про стягнення 19 389,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №93389 транспортного обслуговування від 01.12.2012 р. надав комплекс транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу в контейнері MEDU1850640 за маршрутом порт Одеса-Київ, а відповідач належним чином не виконав грошове зобов'язання по сплаті наданих послуг та не відшкодував додаткові витрати позивача за понаднормативне використання контейнера (демередж/детенш) та за простій автотранспортного засобу, в зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 897,93 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 388,31 грн., 3% річних у розмірі 77,66 грн. та інфляційні втрати у розмірі 25,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.03.2012 р.
27.03.2013 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просив суд стягнути з відповідача 18 897,93 грн. - суму основного боргу, пеню у розмірі 559,17 грн., 3% річних у розмірі 111,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 23,34 грн., а також суму додаткових судових витрат у розмірі 37,14 грн., пов'язаних з отриманням на виконання ухвали суду витягу з ЄДРПОУ на позивача та відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Відтак має місце нова ціна позову, в межах якої розглядається спір.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2013 розгляд справи було відкладено до 10.04.2013 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2013 розгляд справи було відкладено до 24.04.2013 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав суду клопотання, за змістом якого заперечував проти розміру суми нарахованих позивачем інфляційних втрат, а також просив суд про витребування у позивача додаткових доказів у справі, а саме документів, які підтверджують правовідносини позивача з конкретними перевізниками, якими було надано послуги з перевезення згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних.
Розглянувши дане клопотання відповідача в частині витребування від позивача доказів у справі, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки укладеним між сторонами у справі договором не регулюються правовідносини позивача з третіми особами, яких позивач як експедитор залучає до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відтак, оскільки предметом дослідження у даній справі є правовідносини сторін, зокрема, щодо належного виконання позивачем комплексу транспортно-експедиторських послуг за договором від 01.12.2012, витребувані відповідачем докази не можуть підтвердити факт неналежного виконання позивачем своїх обов'язків за договором, а тому не стосуються розгляду даної справи та не мають значення для справи.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.12.2012 між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування №93389 (надалі -"Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта надати клієнтові комплекс транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів клієнта морським та автомобільним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу клієнта.
Відповідно до п.1.2. Договору умови надання послуг, а також перелік операцій, які необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються сторонами в Заявках.
Відповідно до п.3.1 Договору вартість послуг експедитора узгоджується сторонами в заявці.
У розділі 3 Договору сторони погодили порядок проведення розрахунків.
Відповідно до п.3.1 Договору послуги експедитора, а також витрати, видатки та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов'язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом безготівковим переказом на розрахунковий рахунок експедитора в національній валюті на підставі виставленого експедитором рахунку. Винагорода Експедитора окремо відображається в Акті здачі-прийому робіт (надання послуг), що складається за фактом їх надання. Акт здачі-прийому робіт (надання послуг) є невід'ємною частиною цього договору.
У разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах Клієнта і пов'язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнтові додатковий рахунок, що підлягає оплаті Клієнтом у термін, передбачений п. 3.2 цього Договору.
Відповідно до п.3.2. Договору, якщо інше не обумовлено в заявці, розрахунок між Клієнтом та Експедитором здійснюється на умові 100% передоплати вартості перевезення не пізніше 2 (двох) банківських днів після підтвердження заявки. Усі додаткові витрати, штрафні санкції, що виникли в результаті несвоєчасної оплати, проводяться протягом 2 (двох) банківських днів після одержання рахунку факсом або електронною поштою на підставі відповідним чином оформлених документів, що підтверджують такі витрати.
Відповідно до п.2.4.15. Договору клієнт зобов'язаний оплатити послуги Експедитора, а також відшкодувати витрати, видатки, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором в інтересах Клієнта.
Відповідно до п.2.4.13 Договору клієнт зобов'язаний оплатити експедиторові вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання) згідно з рахунками портів, морських перевізників/їх агентів.
Відповідно до п.2.4.14. договору у разі невиконанням Клієнтом (його співробітниками, відправником вантажу/вантажоодержувачем, контрагентами або субпідрядниками) обов'язків, передбачених п. 2.4.6 цього Договору, оплатити Експедиторові компенсацію з розрахунку 600 грн. із ПДВ за кожну одиницю автотранспорту за кожен день прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем на підставі Договору було укладено Заявку №LVMM-116 від 01.12.2012, відповідно до якої позивач здійснював комплекс транспортно-експедиторських послуг стосовно вантажів відповідача у контейнері MEDU1850640 за маршрутом порт Одеса-Київ.
Відповідно до змісту вказаної заявки, вартість перевезення становить 1 700,00 дол. США.
Відносно надання транспортно-експедиторських послуг по контейнеру MEDU1850640 позивачем було складено та направлено для сплати рахунок-фактуру №СФ-0004745 від 28.12.2012 на суму 13 850,00 грн., податкову накладну №4745 від 28.12.20012 та Акт №ОУ-0004745 здачі приймання наданих послуг від 28.12.2012 на суму 13 850,00 грн., який відповідач підписав без заперечень.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, факт надання експедиторських послуг також підтверджується CMR №40 та відмітками портового наряду №176 від 17.12.2012 (про прибуття контейнеру MEDU1850640 до Одеського порту 13.12.2012, проходження контейнером митного оформлення 20.12.2012, проведення розмитнення контейнера на Київській регіональній митниці 27.12.2012 та розвантаження контейнера 28.12.2012).
В свою чергу, відповідачем грошове зобов'язання по сплаті вартості послуг з транспортно-експедиторського обслуговування контейнера у розмірі 13 850,00 грн. виконано не було.
Позивач також вказує на виникнення під час надання послуг додаткових витрат за понаднормативне використання контейнера (демередж/детенш) та за понаднормовий простій автотранспорту.
За понаднормативне використання контейнера (демередж/детенш), який виник з 20.12.2012 по 28.12.2012 (всього 9 днів) позивачем виставлено та направлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0004747 від 28.12.2012 на суму 1 447,93 грн., та складено Акт №ОУ-0004747 здачі приймання наданих послуг від 28.12.2012 на суму 1 447,93 грн., який відповідач підписав без заперечень.
За понаднормовий простій автомобіля ВН2760ВХ, ВН2871ХР, який виник з 22.12.2012 по 28.12.2012 (всього 6 днів), позивачем також було складено та направлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0004749 від 28.12.2012 на суму 3 600,00 грн., та складено Акт №ОУ-0004749 здачі приймання наданих послуг від 28.12.2012 на суму 3 600,00 грн., який відповідач підписав без заперечень.
Позивач звернувся до відповідача з претензіями від 28.12.2012 на суму 1 447,93 грн. щодо сплати суми штрафу за демередж та на суму 3 600,00 грн. щодо сплати суми штрафу за простій автомобіля.
Проте відповідач оплати не здійснив, відповіді на претензії не надав.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу, а також відшкодуванню витрат позивача за понаднормативне використання контейнера (демередж/детенш) та за понаднормовий простій автотранспорту, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 897,93 грн.
Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з умовами разової заявки №LVMM-116 від 01.12.2012, вартість перевезення за заявкою становить 1 700,00 дол. США.
Частиною 3 п. 2 ст. 929 Цивільного кодексу України встановлено, що Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Відповідно до п.2.4.13 Договору клієнт зобов'язаний оплатити експедиторові вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання) згідно з рахунками портів, морських перевізників/їх агентів.
Відповідно до п.2.4.14. договору у разі невиконанням Клієнтом (його співробітниками, відправником вантажу/вантажоодержувачем, контрагентами або субпідрядниками) обов'язків, передбачених п. 2.4.6 цього Договору, оплатити Експедиторові компенсацію з розрахунку 600 грн. із ПДВ за кожну одиницю автотранспорту за кожен день прострочення.
Матеріалами справи (копією CMR №40, копією портового наряду №176 від 17.12.2012, Актами здачі-приймання наданих послуг від 28.12.2012 №ОУ-0004745, №ОУ-0004747, №ОУ-0004749) підтверджується надання позивачем транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу в контейнері MEDU1850640 за маршрутом порт Одеса-Київ на загальну суму 13 850,00 грн., а також понесення позивачем додаткових витрат за понаднормативне використання контейнера (демередж/детенш) у сумі 1 447,93 грн. та за простій автотранспортного засобу у сумі 3 600,00 грн., та існування заборгованості за відповідачем на користь позивача у розмірі 18 897,93 грн.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.3.2 Договору строк оплати складає 2 банківські дні після одержання рахунку факсом або електронною поштою на підставі відповідним чином оформлених документів, що підтверджують витрати.
З матеріалів справи вбачається, що рахунок-фактуру №СФ-0004745 від 28.12.2012 на суму 13 850,00 грн. та Акт №ОУ-0004745, рахунок-фактуру №СФ-0004747 від 28.12.2012 на суму 1 447,93 грн. та Акт №ОУ-0004747, рахунок-фактуру №СФ-0004749 від 28.12.2012 на суму 3 600,00 грн. та Акт №ОУ-0004749 відповідач отримав 11.01.2013, що підтверджується копією кур'єрської накладної №10023165 від 10.01.2013.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи визначені п.3.2 Договору терміни оплати, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором та додаткових витрат відповідно настав 16.01.2013.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
При цьому посилання відповідача на необхідність документального підтвердження позивачем його правовідносин з третіми особами, які були залучені позивачем для надання послуг згідно укладеного між сторонами Договору на транспортне експедирування суд не приймає до уваги.
Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З матеріалів справи, пояснень відповідача та підписаних без зауважень актів наданих послуг вбачається, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, а претензії щодо наданих позивачем послуг з боку відповідача відсутні.
При цьому наявність або відсутність будь-яких договірних відносин позивача з третіми особами, а також факт виконання або невиконання позивачем своїх грошових зобов'язань за такими договорами жодним чином не впливають на обов'язки відповідача щодо оплати належним чином виконаних позивачем та прийнятих відповідачем транспортно-експедиторських послуг за Договором транспортного експедирування №93389 від 01.12.2012.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 18 897,93 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом у повному обсязі.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 559,17 грн. пені від суми заборгованості, яка нарахована позивачем на підставі п.4.3.6 договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.01.2013 по 27.03.2013 з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно п.4.3.6. договору за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно виплаченої суми боргу за кожен день прострочення.
За перерахунком суду, розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 551,41 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 551,41 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 111,83 грн. та інфляційні збитки у сумі 23,34 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 110,28 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 110,28 грн.
За перерахунком суду розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, становить -18,90 грн., що має невід'ємне значення, а тому суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно заявленого клопотання представник позивача також просив суд стягнути з відповідача вартість витрат, пов'язаних з отриманням витягу (виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб у сумі 37,14 грн.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесення додаткових судових витрат позивачем було надано суду акт прийняття-здачі наданих послуг №1-19/154 від 22.03.2013 за надання відомостей з ЄДРПОУ на суму 37,14 грн. та податкову накладну на суму 37,14 грн.
За таких обставин, з урахуванням приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з отриманням витягу (виписки) з ЄДРПОУ, у сумі пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елькомпані» (03134, м. Київ, вул.. Васильківська, 30, ЄДРПОУ 35417408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф Ес Маккензі-Україна» (03680, м. Київ, вул.. М. Грінченко, 2/1, ЄДРПОУ 33835710) суму боргу у розмірі 18 897 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 93 коп., пеню у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.. 41коп., 3% річних у розмірі 110 (сто десять) 28 коп., додаткових судових витрат у розмірі 37 (тридцять сім) грн.. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 63 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 25.04.2013
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2013 |
Оприлюднено | 14.05.2013 |
Номер документу | 31134928 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Куркотова Є.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні