Постанова

від 13.05.2013 по справі 5009/2406/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.05.2013 р. справа №5009/2406/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 21.11.2012р. у справі№ 5009/2406/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Фінком Плюс» м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ Вест» м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 04.07.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ТОВ «Фінком Плюс» м. Київ справу про банкрутство ТОВ «ІСТ Вест» м. Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 28.08.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Ухвалою від 21.11.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду обґрунтована тим, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор, до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 22 000грн., вимоги якого залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у банкрута. На підставі цього господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі. В обґрунтування доводів скаржник вказує про знаходження у нього на податковому обліку боржника та подання останній раз податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року та з податку на прибуток за І квартал 2012 року. Фінансові показники цих декларацій свідчать про значні доходи, а затвердження ліквідаційного балансу унеможливлює надходження до Державного бюджету України сум податків. Також апелянт зазначає, що ліквідація товариства унеможливлює проведення податкової перевірки платника податків.

Ухвалою від 25.04.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство належні докази безспірності вимог кредитора та неплатоспроможності боржника не можуть прийматися судом після порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «ІСТ Вест» підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: укладений договір № 63/70-12БВ від 02.04.2012р. між кредитором та ТОВ «Мерідіан Фінанси», за умовами якого останній продав простий вексель Серія АА №2346366 на суму 22 000грн. ТОВ «Фінком Плюс» зі строком погашення «за пред'явленням» (векселедавець-ТОВ «ІСТ Вест»). Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселедавцем векселя від 21.06.2012р. та видано виконавчий напис від 21.06.2012р. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.

Однак колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що у додатках до заяви кредитор зазначив про надання господарському суду Запорізької області копії простого векселя від 05.12.2011р. серія АА № 2346366, копії протесту про неоплату векселя від 21.06.2012р., оригіналу виконавчого напису нотаріуса від 21.06.2012р., копії акту державного виконавця та оригіналу постанови Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документа. Однак вказані документи не були додані до заяви про порушення справи про банкрутство.

Отже, на момент звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «ІСТ Вест» ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності та неплатоспроможності боржника.

Як вбачається з матеріалів справи судове засідання не однократно відкладалось про свідчать ухвали суду від 08.08.2012р. та 20.08.2012р., якими суд зобов'язував надати вищевказані документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка .

В матеріалах справи є протокол загальних зборів учасників від 22.06.2012р. про припинення (ліквідацію) ТОВ «ІСТ Вест». Крім того, у справі є копія виписки з ЄДР Серія ААА № 219571 від 08.06.2012р., де зазначено про відсутність відомостей стосовно даних про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності.

Отже, доказів внесення до ЄДР запису про прийняте засновниками рішення про припинення підприємницької діяльності не надано.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в матеріалах справи №5009/2406/12 відсутній Витяг або Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника . Отже, ініціюючим кредитором не надано належних та допустимих доказів в порядку ст. 34 ГПК України про відсутність ТОВ «ІСТ Вест» за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 04.07.2012р. про порушення справи про банкрутство.

Інші докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «ІСТ Вест» банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. у справі № 5009/2406/12 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/2406/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. у справі № 5009/2406/12 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №5009/2406/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/2406/12 про банкрутство ТОВ "ІСТ Вест" м. Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ Вест" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування ухвали господарського суду Запорізької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з інших підстав.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 8 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ліквідатору

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору