Постанова

від 15.04.2013 по справі 801/2417/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 р. 12:48 Справа №801/2417/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захарової М.В., за участю представника позивача - Шарова Юрія Миколайовича розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "МТО Холод"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть справи: Приватного підприємства "МТО Холод" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (з урахуванням уточнень) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - Відповідач) про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0002972204, 0002982204, 0003012204 (з урахуванням уточнень).

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом невірно застосовані норми Податкового кодексу України та помилково зроблені висновки про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ «Олімп-Пром», ПП «Стар Гоу», ПП «Градостройінвест -СВ». Позивач підкреслює, що товарність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Також позивач зазначив про те, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.03.2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2013 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "МТО Холод" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим; у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 22.08.2012 р. № 200064811, індивідуальний податковий номер -364782901092.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) за вересень, жовтень 2011 року, ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) за квітень 2011 року, ПП «Градостройінвест -СВ» (ЄДРПОУ-34555182) за квітень 2012 р., за наслідками перевірки складено акт від 07.02. 2013 року № 646/22-3/36478299.

За висновками даного акту встановлені такі порушення позивачем:

- п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, та донарахуванню податку на прибуток за 2-4 кв. 2011р. на загальну суму 50902 грн., (за 2 кв. 2011р. на суму 28100 грн., за 3 кв. 2011 р.-9384 грн., за 4 кв. 2011р.-13418 грн.)

- п.п. 14.1.185, п.п. 14.1.191, ст.. 14 п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, в результаті чого донараховано ПДВ у сумі 62301 грн., у т.ч. за квітень 2011 року - 24434,51 грн., за вересень 2011 року- 8160 грн., за жовтень 2011 року - 9918 грн., та зменшено значення ряд. 19 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на 1750 грн., за квітень 2012 року-19788 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013 р.:

- № 0002972204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 71768,50 у т.ч. за основним платежем 62301 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9467,5грн.

- № 0003012204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1750 грн.

- № 0002982204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму за основним платежем 50903 грн.;

Не погодившись з зазначеним висновком та податковими повідомлення - рішеннями, ПП "МТО Холод" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати як таке, що суперечить діючому законодавству, податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0002972204, 0002982204, 0003012204.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми заниження податку на прибуток на суму 50903 грн., ПДВ на суму 62301грн., а також від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 1750 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення - рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Перевіряючи реальність виконання договорів укладених між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром» , ПП «Стар Гоу» , ПП «Градостройінвест -СВ», суд зазначає наступне.

Так, відповідно до акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі ДПС, витрати ПП «МТО Холод» формувались за рахунок товарів/послуг придбаних у ТОВ «Олімп-Пром» у вересні , жовтні 2011 року , ПП «Стар Гоу» у квітні 2011 року та ПП «Градостройінвест -СВ» у квітні 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, ПП «МТО Холод» (Замовник) мав господарські відносини з ПП «Стар Гоу» (Виконавець) на підставі договору про співпрацю від 31.03.11 року, відповідно до якого є взаємодія у області ведення господарської діяльності, у частині надання послуг Замовнику, населенню, організаціям, підприємствам, строк дії договору до 31.12.11р.

З акту перевірки вбачається, що ПП «МТО Холод» були надані наступні документи:

- Податкові накладні № 78 від 21.04.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 59265,68., сума ПДВ -9877,61грн., №39 від 12.04.2013 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 87341,35 грн., сума ПДВ - 14556,89 грн.;

- Видаткові накладні № 73/04 від 21.04.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 59265,68 грн.,-9877,61 грн., № 36/04 від 12.04.2011 року, загальна сума -87341,35 грн., сума ПДВ - 14556,89 грн.;

- Платіжні доручення, завірені банком ПАТ «КБ «Правекс банк»:

№ 38 від 11.04.2011 року, призначення платежу - передплата за панель профіль, загальна сума -87341,35;

№ 40 від 22.04.2011 року, призначення платежу - передплата за комплектуючі, загальна сума - 59265,68 грн.

Взаємовідносини ПП «МТО Холод» та ТОВ «Олімп-Пром» здійснювались на підставі договору купівлі - продажу від 01.09.11 року, відповідно до якого ТОВ «Олімп-Пром» (Продавець) зобов'язується передати ПП «МТО Холод» (Покупець) товар згідно із заявкою, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар, строк дії договору до 31.12.11року.

Так, до перевірки позивачем були надані наступні документи:

- Податкові накладні № 84 від 20.09.2011 року, номенклатура-запасні частини, загальна сума -48960,55 грн., сума ПДВ - 8160,11 грн.; № 84 від 25.10.2011 року, номенклатура - електротехнічні товари, загальна сума - 46252,40 грн., сума ПДВ - 7708,73 грн., №91 від 28.10.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 23754,40 грн., сума ПДВ - 3959,07 грн.

Рахунок фактора № СФ -200903 від 20.09.2011 р. постачальника ТОВ «Олімп-Пром» та одержувача ПП «МТО Холод» на загальну суму 48960,65 у т.ч. ПДВ у розмірі 8160,11 грн., № СФ -251001 від 25.10.2011р. на загальну суму 46252,40 у т.ч. ПДВ у розмірі 7708,73 грн., № СФ -281002 від 28.10.2011р. на загальну суму 23754,40 у т.ч. ПДВ у розмірі 3959,07,

Видаткові накладні № РН - 200903 від 20.09.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 48960,55 грн., сума ПДВ - 8160,11 грн., № РН-281002 від 28.09.2011 року, номенклатура - електротехнічні товари, загальна сума - 23754,40 грн., сума ПДВ - 3959,07 грн., № РН -251001 від 25.10.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума -46252,40 грн., сума ПДВ -7708,73 грн.

- Платіжні доручення, завірені банком ПАТ «КБ «Правекс Банк»:

№ 179 від 24.11.2011 року, призначення платежу - за комплектуючі до холодильного обладнання, загальна сума - 46252,40 грн.;

№ 180 від 28.11.2011 року призначення платежу - за комплектуючі до холодильного обладнання, загальна сума - 23754,40 грн.

№ 158 від 19.09.2011 року призначення платежу - за комплектуючи до холодильного обладнання, загальна сума - 48960,65 грн.

Взаємовідносини ПП «МТО Холод» та ПП «Грандстройінвест- СВ» здійснювались на підставі договорів:

- Договір №01/04/12ТО від 01.04.2012 року про технічне обслуговування холодильного обладнання, відповідно до якого ПП «МТО Холод» (Замовник) доручає, а ПП «Грандстройінвест- СВ» (Виконавець) приймає на себе обов'язки , виконувати комплекс робіт по технічному обслуговуванню холодильного обладнання, яке розташоване за адресою : м. Севастополь, п. Інкерман, м. Керч, м. Алушта, м. Армянськ, м. Євпаторія, м. Красноперекопськ, с.м.т. Черноморське, м. Саки, м. Ялта.

Вартість обслуговування за місяць складає - 38000,00 грн. (з ПДВ), оплата робіт здійснювалась щомісячно, згідно наданих рахунків, строк дії договору з 01.04.2012р. по 31.12.2012р.

- Договір № 01/04/12 від 01.04.2012 року про співпрацю, відповідно до якого ПП «МТО Холод» (Замовник) доручає, а ПП «Грандстройінвест - СВ» (Виконавець) зобов'язується виконувати послуги з реконструкції, монтажу, демонтажу, ремонту холодильного обладнання та трубопроводів, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

- Податкові накладні: № 18 від 06.04.2012 року, номенклатура - ремонт компресора, загальна сума - 79127,60 грн., сума ПДВ - 13187,93 грн., № 62 від 28.04.2012 року, номенклатура - ремонт масло насоса, загальна сума - 1600,00 грн., сума ПДВ - 266,67 грн.; № 63 від 30.04.2012 року, номенклатура - технічне обслуговування за квітень 2012 р., загальна сума - 38000 грн., сума ПДВ -6333,33 грн.;

Судом встановлено, що приймання виконаних робіт оформлялися актами приймання виконаних робіт, а саме: акти здачі - приймання: № 060401 від 06.04.2012 року, номенклатура - ремонт компресорів, загальна сума - 79127,60 грн., сума ПДВ - 13187,93 грн., № 280401 від 28.04.2012 року номенклатура - ремонт масло насоса, загальна сума - 1600 грн., сума ПДВ -266,67 грн.; № 300402 від 30.04.2012 року, номенклатура - технічне обслуговування за квітень 2012, загальна сума - 38000 грн., сума ПДВ - 6333,33 грн.

- Платіжне доручення завірені банком ПАТ «КБ «Правекс Банк»:

№67 від 06.04.2012р., призначення платежу-за ремонт компресорів, загальна сума - 79127,60 грн.,

№ 79 від 23.04.2012 р., призначення платежу - технічне обслуговування за квітень 2012 р., загальна сума - 38000 грн.,

№84 від 23.04.2012 року призначення платежу - ремонт масло насоса, загальна сума -1600,00грн.

Крім того, на підтвердження реальності зазначених правовідносин судом також досліджені документи, а саме:

Журнал-ордер і відомість по рахункам:

- 6415 ПДВ за квітень, вересень, жовтень 2011 р. та квітень 2012р.

- 3711 розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за квітень, жовтень, вересень 2011р. та квітень 2012 року,

- 6811 розрахунки за авансами одержаними в національній валюті за квітень, жовтень , вересень 2011р. та квітень 2012року,

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень:

№ 38 від 11.04.2011 року, призначення платежу - передплата за панель профіль, загальна сума -87341,35;

№ 40 від 22.04.2011 року, призначення платежу - передплата за комплектуючі, загальна сума - 59265,68 грн.

№ 179 від 24.11.2011 року, призначення платежу - за комплектуючі до холодильного обладнання, загальна сума - 46252,40 грн.;

№ 180 від 28.11.2011 року призначення платежу - за комплектуючі до холодильного обладнання, загальна сума - 23754,40 грн.

№ 158 від 19.09.2011 року призначення платежу - за комплектуючи до холодильного обладнання, загальна сума - 48960,65 грн.

№67 від 06.04.2012р., призначення платежу-за ремонт компресорів, загальна сума - 79127,60 грн.,

№ 79 від 23.04.2012 р., призначення платежу - технічне обслуговування за квітень 2012 р., загальна сума - 38000 грн.,

№84 від 23.04.2012 року призначення платежу - ремонт масло насоса, загальна сума -1600,00грн. позивачем було сплачено за надані послуги.

Таким чином, судом вбачається, що сума податку на додану вартість були сплачена ПП «МТО Холод», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок контрагентів - ТОВ «Олімп-Пром», ПП «Стар Гоу», ПП «Градостройінвест -СВ»

Судом встановлено, що позивачем від ТОВ «Олімп-Пром», ПП «Стар Гоу», ПП «Градостройінвест -СВ» були отримані податкові накладні:

- № 78 від 21.04.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 59265,68., сума ПДВ -9877,61грн.,

- №39 від 12.04.2013 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 87341,35 грн., сума ПДВ - 14556,89 грн.;

- № 84 від 20.09.2011 року, номенклатура-запасні частини, загальна сума -48960,55 грн., сума ПДВ - 8160,11 грн.;

- № 84 від 25.10.2011 року, номенклатура - електротехнічні товари, загальна сума - 46252,40 грн., сума ПДВ - 7708,73 грн.,

- №91 від 28.10.2011 року, номенклатура - запасні частини, загальна сума - 23754,40 грн., сума ПДВ - 3959,07 грн.

- № 18 від 06.04.2012 року, номенклатура - ремонт компресора, загальна сума - 79127,60 грн., сума ПДВ - 13187,93 грн.,

- № 62 від 28.04.2012 року, номенклатура - ремонт масло насоса, загальна сума - 1600,00 грн., сума ПДВ - 266,67 грн.;

- № 63 від 30.04.2012 року, номенклатура - технічне обслуговування за квітень 2012 р., загальна сума - 38000 грн., сума ПДВ -6333,33 грн.;

Таким чином, судом вбачається, що сума податку на додану вартість була сплачена позивачем, зазначена сума увійшла до складу ціни здійснених робіт і придбаних товарів та була перерахована на розрахункові рахунки контрагентів - ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265), ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793), ПП «Градостройінвест -СВ» (ЄДРПОУ-34555182) .

Крім того, вказана сума податку на додану вартість у розмірі 62301 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді 2011 року.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, позивач враховуючи зазначений вище податковий кредит сформував суму від'ємного значення ПДВ у жовтні 2011 року врахувавши 1750 грн., які правомірно були включені до загальної суми залишку від'ємного значення відповідної графи декларації з ПДВ за жовтень 2011року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання послуг у ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) за вересень, жовтень 2011 року, ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) за квітень 2011 року, ПП «Градостройінвест -СВ» (ЄДРПОУ-34555182) за квітень 2012 р.

Судом встановлено, що постачальники послуг, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (квітень, вересень, жовтень, 2011р.та квітень 2012р.)були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом вищевказаного періоду у зв'язку з придбанням послуг, виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних контрагенти (ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) за вересень, жовтень 2011 року, ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) за квітень 2011 року, ПП «Градостройінвест -СВ» (ЄДРПОУ-34555182) за квітень 2012 р.) позивача були юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Крім того, у суді встановлено, 25.08.2010р. ПП «МТО Холод» укладено з ДП «Маркет-Плазо» договір співпраці № 17, відповідно до якого ДП «Маркет-Плазо» (Замовник) доручає, а ПП «МТО Холод» (Виконавець) зобов'язується виконувати послуги з реконструкції, монтажу, демонтажу, ремонту холодильного обладнання та трубопроводів, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

17.08.2011 року ПП «МТО Холод» також укладено з ТОВ «Астра» договір технічного обслуговування холодильного обладнання на виконання комплексу робіт по технічному обслуговуванню, яке встановлено на торгових об'єктах клієнтів замовників розташованих на території АРК з внесенням змін які були зазначені у додаткових угодах №1 від 15.10.2011р., №2 від 13.11.2011р. та № 3 від 16.12.2011р.

На виконання умов зазначених договорів позивачем було здійснено зазначені послуги та роботи з ДП «Маркет-Плазо», ТОВ «Астра» що підтверджується дослідженими під час розгляду справи видатковими накладними та виписками з банку.

Отже, проведені позивачем роботи та надані послуги у вигляді робіт та послуги зазначені вище, були використані у фінансово-господарський діяльності підприємства, відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів які були дослідженні у суді.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що висновки ДПІ, стосовно не виконання робіт та послуг отриманих від контрагенту яки не реалізовувались та не використовувались у господарській діяльності Позивача є неспроможним, оскільки є надуманим, та зробленим без урахування зазначених документів

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про не підтвердження висновку щодо завищення позивачем ПДВ викладені відповідачем в акті перевірки № 646/22-3/36478299 від 07.02.2013 р. матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71768,50 грн., у т.ч. за основним платежем 62301 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9467,5грн

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 р. у розмірі 50903,00 грн., суд вказує наступне.

Так у акті перевірки відповідачем встановлено те, що позивачем до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг за 2 квартал 2011 року у сумі 12000,00 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 13550 грн., за 4 квартал 2011 року -11261 грн. У зв'язку з чим відповідач зробив висновок про те, що позивачем завищено податок на прибуток у сумі 50903,00грн.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п.1). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. зазначеного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2. Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Відповідно до п. 3.5. Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Відповідно до п. 3.7. Положення, інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З урахуванням положень вказаних норм, суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в склад матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

З матеріалів справи вбачається, що у ході виконання укладених між позивачем та контрагентом договорів, були створені документи: акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні, які вказані вище. Дані документи в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідачем, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів безтоварності операцій.

Тому суд робить висновок про те, що суми включені до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року у сумі 12000,00 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 13550 грн., за 4 квартал 2011 року -11261 грн., вірно та на підставі первинних документів, які є в матеріалах справи та про які було вище вказано, а тому відповідачем неправомірно зроблено висновок в акті перевірки щодо донарахування податку на прибуток у розмірі 50902, грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток викладені відповідачем в акті перевірки № 646/22-3/36478299 від 07.02.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50903,00грн.

Щодо висновків відповідача стосовно неможливості підтвердження реального здійснення робіт (послуг) з контрагентами ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) за вересень, жовтень 2011 року, ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) за квітень 2011 року, ПП «Градостройінвест -СВ» (ЄДРПОУ-34555182) за квітень 2012 р, у зв'язку з тим, що останні мають ознаки "фіктивності" та спрямовано на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагенти - ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) ПП «Градостройінвест - СВ» (ЄДРПОУ-34555182) є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочини між позивачем та ТОВ «СВС Груп», були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) ПП «Градостройінвест - СВ» (ЄДРПОУ-34555182) і позивачем спростовуються документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

А саме суд зазначає, що достатнім доказом того, що правочини з наданням товарів (послуг) ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) ПП «Градостройінвест - СВ» (ЄДРПОУ-34555182) позивачу підтверджується платіжним дорученням та податковими накладними, ці первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем товарів.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З огляду на зазначене, відсутні ознаки нікчемності у правочині, укладеному між позивачем з ТОВ «Олімп-Пром» (ЄДРПОУ 37517265) ПП «Стар Гоу» (ЄДРПОУ 36647793) ПП «Градостройінвест -СВ» (ЄДРПОУ-34555182), оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлені на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки викладені відповідачем в акті перевірки № № 646/22-3/36478299 від 07.02.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71768,50грн. з податку на прибуток 50903грн. та зменшення розміру від'ємного значення у сумі 1750грн.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2294,00 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

У зв'язку зі складністю справи судом 11.04.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16.04.2013 року постанову складено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 21.02.2013 р. № 0002972204, від 21.02.2013 р. № 0002982204, від 21.02.2013р. № 0003012204.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "МТО Холод" 2294,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.