Постанова

від 11.04.2013 по справі 0870/11816/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2013 року о/об 17год. 11 хв. Справа №  0870/11816/12м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -                                                 ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» (далі – позивач або ТОВ «Шлях Плюс») до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000772211 від 02.11.2012 та №0000782211 від 02.11.2012. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди – покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях аналогічних за змістом до акту перевірки, відповідач зазначив, що за результатами проведення перевірки не підтверджено факт поставки ТОВ «ТСЦ ЮГ» в адресу ТОВ «Шлях Плюс» у періоді, що перевірявся, товарів на загальну суму 1 389 782,94 грн., в т.ч. ПДВ 231 630,49грн. Також перевіркою встановлено відсутність підтвердження факту поставки ТОВ «НМП-2009» в адресу ТОВ «Шлях Плюс» у перевіряємому періоді товарів на загальну суму 570 349,98грн. у т.ч. ПДВ 95 058,33грн. та завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «ОЛЬВІЯ» у сумі 4 588грн. На думку відповідача за відсутності факту придбання товарів чи послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову. На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 11 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до Довідки АА №708746 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» зареєстроване 12.10.2006 як юридична особа за адресою: 69083, м.Запоріжжя, Комунарський р-н, вул. Східна, буд. 8-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 34676691. На підставі службових посвідчень УЗП №057025 від 16.09.2009, УЗП №054202 від 06.04.2009 згідно пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 13.07.2012 №431, проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 31.12.2011 та податку на додану вартість за період з 01.08.2009 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «ТК «ОЛЬВІЯ», ТОВ «НМП-2009», відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до довідки. Згідно висновків перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.1 п 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 331 277грн., у тому числі: за листопад 2009 року у сумі 50 221грн., за грудень 2009 року у сумі 58 472грн., за січень 2010 року у сумі 38 928грн., за лютий 2010 року у сумі 38 728грн., за квітень 2010 року у сумі 50 587грн., за травень 2010 року у сумі 37 923грн.; п. 44.1, п.44.2 п. 44.3, п.44.5 Податкового кодексу України в результаті чого неможливо встановити завищення або заниження податку на прибуток. За результатами перевірки складено Акт №1317/2211/34676691 від 17.09.2012 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення №0000772211 від 02.11.2012 на суму 154 475 грн. за основним платежем та 38 618,75грн. за штрафними санкціями та №0000782211 від 02.11.2012 на суму 1020грн. за штрафними санкціями. Судом встановлено, що між ТОВ «Шлях Плюс» та ТОВ «НМП-2009» укладений договір № ТО/01/11 09 від 01.11.2009р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (далі ТЗ) з встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при проведенні зазначених робіт, на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (далі СТО) за місцем розташування Виконавця. Відповідно до п.2.2 Договору, на обслуговування приймається автомобіль тільки після перевірки технічного стану, виявлення зовнішніх пошкоджень і дефектів. В момент приймання транспортного засобу складається Акт передачі-прийняття ТЗ (його складових), один примірник якого надається Замовнику. Згідно п. 2.3 Договору виконавець визначає строк виконання робіт та дату їх завершення, яка зазначається в наряді-замовленні. Строк виконання робіт визначається в залежності від обсягу та складності робіт згідно технологічного процесу. Про продовження строку виконання робіт Виконавець зобов'язаний засобами телефонного зв'язку повідомити Замовника за 2 дні до їх завершення. Про продовження строку робиться відмітка в наряді-замовленні. Після проведення робіт Виконавець повертає ТЗ та замінені деталі Замовнику за актом приймання-передачі (п.2.5 Договору). Вартість робіт та запчастин визначається на підставі тарифів та розцінок, встановлених за домовленістю сторін. Замовник здійснює оплату послуг шляхом внесення готівкових коштів до каси Виконавця або шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця у банку. Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом (кількість не вказана) банківських днів з дня виставлення рахунку фактури (п.3.1-3 Договору). На виконання умов договору позивач передав ТОВ «НМП-2009» транспортні засоби, їх складові для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, що підтверджується актами прийму-передачі, копії яких наявні в матеріалах справи: № - ТО-01/31/05 від 31.05.2010р.; № - ТО-02/31/05 від 31.05.2010р.; № - ТО-03/31/05 від 31.05.2010р.; № - ТО-31/01/05 від 31.01.2010р.; № - ТО-31/01/04 від 31.01.2010р.; № - ТО-31/01/03 від 31.01.2010р.; № - ТО-31/01/02 від 31.01.2010р.; № - ТО-31/01/01 від 31.01.2010р.; № - ТО-01/30/11 від 30.11.2009р.;  № - ТО/02/30/11 від 30.11,2009р.; № - ТО-03/30/09 від 30.11.2009р. В свою чергу ТОВ «НМП-2009» надало послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, що підтверджується копіями нарядів-замовлень на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), його складових, а саме: №02/31/05 від  31.05.2010; №31/01/05 від 31.01.2010; №31/01/04 від 31.01.2010; №31/01/03 від 31.01.2010; №31/01/02 від 31.01.2010; №31/01/01 від 31.01.2010; №03/30/11 від 30.11.2009; №02/30/11 від 30.11.2009; №01/30/11 від 30.11.2009; №03/31/05 від 31.05.2010, Актами по технічному обслуговуванню транспортного засобу: № -ТО-01/31/05 від 31.05.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 30 773, 40 грн. (з ПДВ); № -ТО-02/31/05 від 31.05.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 24 835, 13 грн. (з ПДВ); № -Т0-03/31/05 від 31.05.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 30 971, 47 грн. (з ПДВ); № -ТО-31/01/05 від 31.01.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 21 500,00 грн. (з ПДВ); № -ТО-31/01/04 від 31.01.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 21 300,00 грн. (з ПДВ); №-ТО-31/01/03 від 31.01.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 30 600,00 грн. (з ПДВ); № -ТО-31/01/02 від 31.01.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 31 200,00 грн. (з ПДВ); № -ТО-31/01/01 від 31.01.2010р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 33 400,00 грн. (з ПДВ); № -ТО-01/30/11 від 30.11.2009р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 29 769, 83 грн. (з ПДВ); № -ТО-02/30/11 від 30.11.2009р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 24 541, 04 грн. (з ПДВ); № -ТО-03/30/09 від 30.11.2009р. на загальну вартість робіт (послуг) та матеріалів в сумі 26 389, 13 грн. (з ПДВ) та Актами передання-прийняття дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту: №01/30/11 від 30.11.2009р.; № 02/30/11 від 30.11.2009р.; №03/30/11 від 30.11.2009р.; №31/01/01 від 31.01.2010р.; №31/01/02 від 31.01.2010р.; №31/01/03 від 31.01.2010р.; №31/01/04 від 31.01.2010р.; №31/01/05 від 31.01.2010р.; №01/31/05 від 31.05.2010р.; № 02/31/05 від 31.05.2010р.; №03/31/05 від 31.05.2010р. На виконання умов договору ТОВ «НМП-2009» виставлено позивачу рахунки-фактури № СФ-03/31/05 від 31.05.2010р. на суму 30 971, 47 грн.; № СФ-02/31/05 від 31.05.2010р. на суму 24 835, 13 грн.; № СФ-01/31/05 від 31.05.2010р. на суму 30 773, 40 грн.; № СФ-31/01/05 від 31.01.2010р. на суму 21 500,00 грн.; № СФ-31/01/04 від 31.01.2010р. на суму 21 300,00 грн.; № СФ-31/01/03 від 31.01.2010р. на суму 30 600,00 грн.; № СФ-31/01/02 від 31.01.2010р. на суму 31 200,00 грн.; № СФ-31/01/01 від 31.01.2010р. на суму 33 400,00 грн.; № СФ-02/30/11 від 30.11.2009р. на суму 24 541,04 грн.; № СФ-01/30/11 від 30.11.2009р. на суму 29 769, 83 грн. та виписано позивачу податкові накладні: № 301113801 від 30.11.2009р. на суму 29 769,83 грн.; № 301113802 від 30.11.2009р. на суму 24 541, 04 грн.; № 301113803 від 30.11.2009р. на суму 26 389,13 грн.; № 31011381 від 31.01.2010р. на суму 33 400,00 грн.; №31011382 від 31.01.2010р. на суму 31 200,00 грн.; №31011383 від 31.01.2010р. на суму 30 600,00 грн.; № 31011384 від 31.01.2010р. на суму 21 300,00 грн.; №31011385 від 31.01.2010р. на суму 21 500,00 грн.; № 31051384 від 31.05.2010р. на суму 30 773,40 грн.; № 31051385 від 31.05.2010р. на суму 24 835,13 грн.; №31051386 від 31.05.2010р. на суму 30 971,47 грн., копії яких наявні в матеріалах справи. Також ТОВ «Шлях Плюс» придбавало у ТОВ «НМП-2009» дизельне паливо, що підтверджується рахунками-фактури №1/11/23 від 23.11.2009, №2/11/27 від 27.11.2009, №25/12/01 від 25.12.2009, видатковими накладними №РН-1/11/23 від 23.11.2009, №РН-2/11/27 від 27.11.2009, №25/12/01 від 25.12.2009 (т. 8 а.с. 3-8). В свою чергу, ТОВ «НМП-2009» виписало на адресу позивача податкові накладні №231113801 від 23.11.2009 на суму 76700,00грн. (ПДВ 12 783,33грн.), №271113802 від 27.11.2009 на суму 83 070,00грн. (ПДВ 13 845,00грн.), №25121381 від 25.12.2009 на суму 105 300,00грн. (ПДВ 17 550,00грн.) (т.8 а.с 9-11). Транспортування дизельного палива підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т.8 а.с. 20-22). З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «ТСЦ ЮГ» (Виконавець) та ТОВ «Шлях плюс» (Замовник) укладено договір № Т0/01/03.09 від 01.03.2009р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів. За умовами договору (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (далі ТЗ) з встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при проведенні зазначених робіт, на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (далі СТО) за місцем розташування Виконавця. Згідно п.2.2 Договору, на обслуговування приймається автомобіль тільки після перевірки технічного стану, виявлення зовнішніх пошкоджень і дефектів. В момент приймання транспортного засобу складається Акт передачі-прийняття ТЗ (його складових), один примірник якого надається Замовнику. Відповідно до п. 2.3 виконавець визначає строк виконання робіт та дату їх завершення, яка зазначається в наряді-замовленні. Строк виконання робіт визначається в залежності від обсягу та складності робіт згідно технологічного процесу. Про продовження строку виконання робіт Виконавець зобов'язаний засобами телефонного зв'язку повідомити Замовника за 2 дні до їх завершення. Про продовження строку робиться відмітка в наряді-замовленні. Після проведення робіт Виконавець повертає ТЗ та замінені деталі Замовнику за актом приймання-передачі (п.2.5 Договору). Вартість робіт та запчастин визначається на підставі тарифів та розцінок, встановлених за домовленістю сторін. Замовник здійснює оплату послуг шляхом внесення готівкових коштів до каси Виконавця або шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця у банку. Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом (кількість не вказана) банківських днів з дня виставлення рахунку фактури (п.3.1-3.3 Договору). На виконання умов договору ТОВ «Шлях Плюс» передало, а ТОВ «ТСЦ ЮГ» отримало транспортні засоби, їх складові для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту відповідно актів прийому-передачі №01/30/04 від 30.04.2009, №02/30/04 від 30.04.2009, № 03/30/04 від 30.04.2009, №04/30/04 від 30.04.2009, №05/30/04 від 30.04.2009, №06/30/04 від 30.04.2009, №01/31/05 від 31.05.2009, №02/31/05 від 31.05.2009, №03/31/05 від 31.05.2009, №04/31/05 від 31.05.2009, №05/31/05 від 31.05.2009, №01/30/06 від 30.06.2009, №02/30/06 від 30.06.2009, №03/30/06 від 30.06.2009, №04/30/06 від 30.06.2009, №05/30/06 від 30.06.2009, №06/30/06 від 30.06.2009, №07/30/06 від 30.06.2009, №31/07/01 від 31.07.09, №31/07/02 від 31.07.09, №01/31/08 від 31.08.09, №02/31/08 від 31.08.09, №03/31/08 від 31.08.09, №04/31/08 від  31.08.09, №05/31/08 від 31.08.09, №01/30/09 від 30.09.09, №02/30/09 від 30.09.09, №03/30/09 від 30.09.09, №04/30/09 від 30.09.09. В свою чергу, ТОВ «ТСЦ ЮГ» надало позивачу послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, що підтверджується нарядами-замовленнями №01/30/04 від 30.04.2009, №02/30/04 від 30.04.2009, №03/30/04 від 30.04.2009, №04/30/04 від 30.04.2009, №05/30/04 від 30.04.2009, №06/30/04 від 30.04.2009, №01/31/05 від 31.05.2009, №02/31/05 від 31.05.2009, №03/31/05 від 31.05.2009, №04/31/05 від 31.05.2009, №05/31/05 від 31.05.2009, №02/30/06 від 30.06.2009, №03/30/06 від 30.06.2009, №04/30/06 від 30.06.2009, №05/30/06 від 30.06.2009, №06/30/06 від 30.06.2009, №07/30/06 від 30.06.2009, №31/07/01 від 31.07.2009, №31/07/02 від 31.07.2009, №01/31/08 від 31.08.09 на суму 22993,86грн., №02/31/08 від 31.08.09 на суму 32019,48грн., №03/31/08 від 31.08.09 на суму 21736,51грн., №04/31/08 від 31.08.09 на суму 30070,34грн., №05/31/08 від 31.08.09 на суму 28454,81грн., №01/30/09 від 30.09.09 на суму 28350,00грн., №02/30/09 від 30.09.09 на суму 29340,00грн., №03/30/09 від 30.09.09 на суму 24310,00грн., №04/30/09 від 30.09.09 на суму 14126,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи, та актами виконаних робіт з рахунками з технічного обслуговування: №01/30/04 від 30.04.2009, №02/03/04 від 30.04.2009, №03/30/04 від 30.04.2009, №04/30/04 від 30.04.2009, №05/30/04 від 30.04.2009, №06/30/04 від 30.04.2009, №01/31/05 від 31.05.2009, №02/31/05 від 31.05.2009, №03/31/05 від 31.05.2009, №04/31/05 від 31.05.2009, №05/31/05 від 31.05.2009, №01/30/06 від 30.06.2009, №02/30/06 від 30.06.2009, №03/30/06 від 30.06.2009, №04/30/06 від 30.06.2009, №05/30/06 від 30.06.2009, №06/30/06 від 30.06.2009, №07/30/06 від 30.06.2009, №31/07/01 від 31.07.2009, №31/07/02 від 31.07.2009, №01/31/08 від 31.08.2009, №02/31/08 від 31.08.2009, №03/31/08 від 31.08.2009, №04/31/08 від 31.08.2009, №05/31/08 від 31.08.2009, №01/30/09 від 30.09.2009, №02/30/09 від 30.09.2009, №03/30/09 від 30.09.2009, №04/30/09 від 30.09.2009, копії яких наявні в матеріалах справи (т.2 а.с. 32-150, т. 3 а.с. 109-137). Крім того, за результатами виконаних робіт позивачу виставлено рахунки-фактури: №01/30/04 від 30.04.2009, №06/30/04 від 30.04.2009, №02/30/04 від 30.04.2009, №05/30/04 від 30.04.2009, №03/30/04 від 30.04.2009, №04/30/04 від 30.04.2009, №02/31/05 від 31.05.2009, №03/31/05 від 31.05.2009, №04/31/05 від 31.05.2009, №05/31/05 від 31.05.2009, №01/30/06 від 30.06.2009, №02/30/06 від 30.06.2009, №03/30/06 від 30.06.2009, №04/30/06 від 30.06.2009, №05/30/06 від 30.06.2009, №06/30/06 від 30.06.2009, №07/30/06 від 30.06.2009, №31/07/01 від 31.07.2009, №31/07/02 від 31.07.2009, №01/31/08 від 31.08.2009, №02/31/08 від 31.08.2009, №03/31/08 від 31.08.2009, №04/31/08 від 31.08.2008, №05/31/08 від 31.08.2009, №01/30/09 від 30.09.2009, №02/30/09 від 30.09.2009, №03/30/09 від 30.09.2009, №04/30/09 від 30.09.2009, №28/10/04 від 28.10.2009, №01/25/09 від 25.09.2009, №20/08/01 від 20.08.2009, №26/07/01 від 26.07.2009, №01/20/06 від 20.06.2009, №25/05/01 від 25.05.2009, №01/29/04 від 29.04.2009  та виписано податкові накладні: №041383000 від 30.09.2009 на суму 14 126,00грн. (ПДВ 2 354,33грн.), №031383009 від 30.09.2009 на суму 24 310,00грн. (ПДВ 4 051,67грн.), №021383009 від 30.09.2009 від 29 340,00грн. (ПДВ 4 890,00грн.), №011383009 від 30.09.2009 на суму 28 350,00грн. (ПДВ 4 725,00грн.), №310813803 від 31.08.2009 на суму 21 736,51грн. (ПДВ 3 622,75грн.), №310813805 від 31.08.2009 від 28 454,81грн. (ПДВ 4 742,47грн.), №310813804 від 31.08.2009 на суму 30 070,34грн. (ПДВ 5 011,72грн.), №310813802 від 31.08.2009 на суму 32 019,48грн. (ПДВ 5 336,58грн.), №310813801 від 31.08.2009 на суму 22 993,86грн. (ПДВ 3 832,31грн.), №07311382 від 31.07.2009 на суму 33 550,00грн. (ПДВ 5 591,67грн.), №07311381 від 31.07.2009 на суму 31 450,00грн. (ПДВ 5 241,67грн.), №30061387 від 30.06.2009 на суму 22 883,46грн. (ПДВ 3 813,91грн.), №30061386 від 30.06.2009 на суму 34 046,33грн. (ПДВ 5 674,39грн.), №30061385 від 30.06.2009 на суму 29 909,54грн. (ПДВ 4 984,92грн.), №30061384 від 30.06.2009 на суму 21 526,63грн. (ПДВ 3 587,77грн.), №30061383 від 30.06.2009 на суму 23 231,52грн. (ПДВ 3 871,92грн.), №30061382 від 30.06.2009 на суму 31 839,48грн. (ПДВ 5 306,58грн.), №30061381 від 30.06.2009 на суму 26 563,04грн. (ПДВ 4 427,17грн.), №05311385 від 31.05.2009 на суму 10 767,04грн. (ПДВ 1 794,51грн.), №05311384 від 31.05.2009 на суму 29 189,54грн. (ПДВ 4 864,92грн.), №05311383 від 31.05.2009 на суму 21 222,40 (ПДВ 3 537,07грн.), №05311382 від 31.05.2009 на суму 33 647,81грн. (ПДВ 5 607,97 грн.), №05311381 від 31.05.2009 на суму 27 173,21грн. (ПДВ 4 528,87грн.), №04301386 від 30.04.2009 на суму 33 188,40грн. (ПДВ 5 531,40грн.), №04301385 від 30.04.2009 на суму 28 015,60грн. (ПДВ 4 669,27грн.), №04301384 від 30.04.2009 на суму 23 961,00грн. (ПДВ 3 993,50грн.), №04301383 від 30.04.2009 на суму 33 576,00грн. (ПДВ 5 596,00грн.), №04301382 від 30.04.2009 на суму 33 348,34грн. (ПДВ 5 558,06грн.), №04301381 від 30.04.2009 на суму 32 027,40грн. (ПДВ 5 337,90грн.), копії яких наявні в матеріалах справи (т.3 а.с. 26-53, а.с. 80-108). З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шлях плюс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСЦ Юг» (виконавець) укладено договір № 01/07-09Е на перевезення вантажів автомобвльним транспортом згідно умов якого виконавець зобов'язується систематично протягом строку дії даного Договору приймати і доставляти належним йому на праві власності чи/або користування вантажним автомобільним транспортом у встановлені даним Договором строки ввірені йому Замовником вантажі до пунктів призначення та видавати зазначені вантажі уповноваженим на одержання вантажів особам (вантажоодержувачам), а Замовник зобов'язується подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі та сплачувати Виконавцю за перевезення вантажів плату згідно умов даного Договору. Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення вантажів виконується Виконавцем лише на підставі заявок, що подає Замовник у письмовій формі не пізніше ніж за два дні, що передує дню перевезення. На виконання умов договору позивачем подано договори-заявки, копії яких наявні в матеріалах справи (т.8 а.с. 25-208, т.10 а.с. 2-155). Виконання умов договору підтверджується копіями транспортних документів (т.5 а.с. 2-146, т. 6  а.с. 2-131, т. 7 а.с. 2-169) та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (т. 2 а.с.209- 226). Крім того, за результатами виконаних робіт позивачу виставлено рахунки-фактури: №31/10/04 від 31.10.2009, №31/10/03 від 31.10.2009, №31/10/02 від 31.10.2009, №31/10/01 від 31.10.2009, №27/10/01 від 27.10.2009, №29/10/02 від 29.10.2009, №29/10/01 від 29.10.2009, №30/09/08 від 30.09.2009, №30/09/06 від 30.09.2009, №30/09/05 від 30.09.2009, №30/09/01 від 30.09.2009, №28/09/01 від 28.09.2009, №29/09/01 від 29.09.2009, №34/08/04 від 31.09.2009, №31/08/03 від 31.08.2009, №31/08/02 від 31.08.2009, №28/08/01 від 28.08.2009, №26/08/05 від 26.08.2009, №26/08/04 від 26.08.2009, №26/08/03 від 26.08.2009, №26/08/02 від 26.08.2009 та виписано податкові накладні: №31101384 від 31.10.2009 на суму 51 706,00 (ПДВ 8 617,67грн.), №31101383 від 31.10.2009 на суму 40 905,00грн. (ПДВ 6 817,50грн.), №31101382 від 31.10.2009 на суму 17 662,00грн. (ПДВ 2 943,67 грн.), №31101381 від 31.10.2009 на суму 75 290,00 грн. (ПДВ 12 548,33грн.), №29101382 від 29.10.2009 на суму 19 833,00грн. (ПДВ 3 305,50грн.), №29101381 від 29.10.2009 на суму 25 676,00грн. (ПДВ 4 279,33грн.), №27101381 від 27.10.2009 на суму 17 697,00 грн. (ПДВ 2 949,50 грн.), №28091381 від 28.09.2009 на суму 29 846,00 грн. (ПДВ 4 974,33грн.), №29091381 від 29.09.2009 на суму 25 325,00грн. (ПДВ 4 220,83грн.), №30091388 від 30.09.2009 на суму 72 630,00грн. (ПДВ 12 105,00грн.), №30091386 від 30.09.2009 на суму 28 176,00грн. (ПДВ 4 696,00грн.), №30091385 від 30.09.2009 на суму 17 066,00 грн. (ПДВ 2 844,33грн.), №30091381 від 30.09.2009 на суму 24 698,00грн. (ПДВ 4 116,33грн.), №31081384 від 31.08.2009 на суму 34 900,00 грн. (ПДВ 5 816,67грн.), №31081383 від 31.08.2009 на суму 31 611,00грн. (ПДВ 5 268,50грн.), №31081382 від 31.08.2009 на суму 45 915,00 грн. (ПДВ 7 652,50грн.), №28081301 від 28.08.2009 на суму 61 684,00грн. (ПДВ 10 280,67грн.), №26081385 від 26.08.2009 на суму 19 703,00грн. (ПДВ 3 283,83 грн.), №26081384 від 26.08.2009 на суму 75 382,00 грн. (ПДВ 12 563,67грн.), №26081383 від 26.08.2009 на суму 42 774,00 грн. (ПДВ 7 129,00грн.), №26081382 від 26.08.2009 на суму 42 367,00грн. (ПДВ 7 061,17грн.) (т.2 а.с. 155-247). Також ТОВ «Шлях Плюс» придбавало у ТОВ «ТСЦ ЮГ» дизельне паливо, що підтверджується рахунками-фактури №28/10/04 від 28.10.2009, №01/25/09 від 25.09.2009, №20/08/01 від 20.08.2009, №26/07/01 від 26.07.2009, №01/20/06 від 20.06.2009, №25/05/01 від 25.05.2009, №01/29/04 від 29.04.2009, видатковими накладними №РН-28/10/04 від 28.10.2009, №РН-1/25/09 від 25.09.2009, №РН-20/08/01 від 20.08.2009, №РН-1/20/06 від 20.06.2009, №РН-25/05/01 від 25.05.2009, №РН-1/29/04 від 29.04.2009 (т.3 а.с. 73-79, 138-143). ТОВ «ТСЦ ЮГ» виписало на адресу ТОВ «Шлях Плюс» податкові накладні №28101384 від 28.10.2009 на суму 107 730,00грн. (ПДВ 10955,00грн.), №250913801 від 25.09.2009 на суму 124 806,00грн. (ПДВ 20 801,00грн.), №20081381 від 20.08.2009 на суму 125 000,00грн. (ПДВ 20 833,33грн.), №072613801 від 26.07.2009 на суму 75 000,00грн. (ПДВ 12 500,00грн.), №20061381 від 20.06.2009 на суму 79 500,00грн. (ПДВ 13 250,00грн.), №05251381 від 25.05.2009 на суму 76 200,0грн. (ПДВ 12 700,00грн.), №04291381 від 29.04.2009 на суму 67 500,00 грн. (ПДВ 11 250,00 грн.), копії яки наявні в матеріалах справи (т.3 а.с. 144-150). Транспортування дизельного палива підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т.2 а.с. 158). Між ТОВ «Шлях Плюс» («Експедитор») та ТОВ «ТК «Ольвія» («Перевізник») укладено договір №01-03/08Э  від 01.03.2008 про надання транспортно-експедиційних послуг, який регулює взаємовідносини сторін по організації перевезень по Україні та транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів автомобільним транспортом, коли ініціатором таких перевезень виступає «Експедитор», який виступає від імені вантажовласника, далі – «Замовник», з яким «Експедитор» має відповідні господарські договори або працює за відповідними дорученнями, заявками та замовленнями. Відповідно до п. 2.1 Договору ставка за фрахт по дійсному договору встановлюється в гривні відповідно до заявки, є договірними та визначаються виходячи з ситуації на транспортному ринку. Платежі за взаєморозрахунки за виконані послуги по перевезенню вантажу відбуваються шляхом банківських переведень або готівковим розрахунком на підставі виставленого рахунку «Перевізника» та наданих ним товарно-транспортних накладних на його розрахунковий рахунок. На виконання умов договору між сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.08.2009 №01/08/02, ТОВ «ТК «Ольвія» видано рахунок-фактуру №30/07/02 від 01.08.2009 та виписано податкову накладну №01081381 від 01.08.2009 на суму 27 526,00грн. (ПДВ 4 587,67грн.) (т.9 а.с. 88-90). Виконання договору також підтверджується товарно-транспортними накладними (т.9 а.с. 94-125). Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97) в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: -          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Відповідно до п.п.  7.4.4 п. 7.4 ст. 7  Закону №168/97, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Довідки АА №708746 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ «Шлях Плюс» за КВЕД є: 49.41 – вантажний автомобільний транспорт; 45.20 – технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 – оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 – роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 52.29 – інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 – надання в оренду вантажних автомобілів. Наведені обставини в сукупності з копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, дають підстави для висновку про вчинення господарських операцій позивачем в межах власної господарської діяльності, що є необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів та послуг сум податку на додану вартість. Оплата за поставлений товар та надані послуги здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок за особовим рахунком позивача та свідчить про зміни в структурі активів позивача. Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). З матеріалів справи вбачається, що виконання умов договору підтверджується належним чином оформленою первинною документацією, копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом. Разом з тим, роблячи висновок про безтоварність операцій, контролюючий орган виходив з того, що укладені правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків. В п.18 Постанови № 9 від 06.11.2009 Пленуму Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету. Судові рішення, якими правочини були би визнані недійсними, матеріали справи не містять. Водночас, акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належним доказом відсутності господарських операцій між підприємствами. Крім того, відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 22 листопада 2012 у справі №5009/3752/12 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Шлях плюс» до ТОВ «НМП-2009» про визнання недійсним договору №ТО/01/11 09 від 01.11.2009. Також можливість здійснення господарської діяльності позивачем підтверджується Договором №07-7 АП оренди нежитлового приміщення від 21.07.2008, Актом №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.08.2009, Договором №08-4 АП оренди нежитлового приміщення від 21.04.2009, Актом №1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 27.04.2009 та копіями договорів оренди автотранспортних засобів, реєстраційних талонів та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копії яких наявні в матеріалах справи (т.2 а.с. 19-30, т.11 а.с. 2-55). Наявність працівників у штаті ТОВ «Шлях Плюс» підтверджується копіями звітів 1ДФ за ІІ квартал 2009 року, ІІІ квартал 2009 року, ІV квартал 2009 року, І квартал 2010 року, ІІ квартал 2010 року (т.11 а.с. 58-83). Слід зазначити, що в разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. При цьому в обґрунтування оскаржуваних повідомлень-рішень відповідач також зазначив, що позивачем на перевірку не було надано первинних документів, що стало підставою для висновків про нікчемність укладених правочинів. Щодо вказаних обставин слід зазначити, що листом «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» позивача було зобов'язано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «ТК «ОЛЬВІЯ», та ТОВ «НМП-2009» за період з 01.04.2009 по 31.12.2011. У відповідь на вказаний запит позивач листами від 03.09.2012 та від 02.11.2012 повідомив про часткову втрату витребовуваних документів та зобов'язання їх відновити. Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. За приписами п.44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. В судовому засіданні на запитання суду представник позивача пояснив, що часткова втрата документів відбулося у зв'язку зі зміною власника та директора ТОВ «Шлях Плюс», а виявлена втрата була лише під час збору документів для надання відповіді на запит контролюючого органу. Водночас в судовому засіданні позивачем надано оригінали первинних документів для огляду та надано копію наказу №3 від 24.10.2006 «Щодо використання факсиміле» та копію Інструкції «Про порядок використання факсиміле директора підприємства ТОВ «Шлях Плюс» при оформленні первинних документів», що підтверджують можливість використання факсиміле під час оформлення первинних документів при здійсненні господарської діяльності підприємства. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі Акту №194/2305/34676691 від 17.02.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 02.04.2012 №0000232305, яким до позивача застосовано штрафні санкції  у розмірі 510грн. Вказану суму штрафних санкцій позивачем сплачено, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків (зворотній бік скорочена форма) (т.1 а.с. 235). За правилами статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. З огляду на викладене суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000782211 від 02.11.2012. Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що  підлягають до часткового задоволення. Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  ПОСТАНОВИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» - задовольнити частково. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 02 листопада 2012 року №0000772211. В решті позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Суддя                                                                                                                        Я.В. Горобцова