Ухвала

від 22.09.2014 по справі 0870/11816/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            22 вересня 2014 року                                                   м. Київ                                                         К/800/35061/14 Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі №0870/11816/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях Плюс" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в: Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області  звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на  постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі №0870/11816/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях Плюс" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до наступного. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Враховуючи наведену норму, касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права. Керуючись статтями 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою  Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі №0870/11816/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях Плюс" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.                      Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             О.А. Веденяпін