Постанова

від 05.04.2013 по справі 801/919/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2013 р. Справа №801/919/13-а

(10:56) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Аркатової В.В., представника відповідача - Калінчук К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0000242204 від 08.01.2013р. про збільшення ТОВ «Фуд-Експерт» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 357437,00грн. за основним платежем та 132888,00грн. за штрафними санкціями, а також №0000252204 від 08.01.2013р. про збільшення ТОВ «Фуд-Експерт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 170005,00грн. за основним платежем та 85002,50грн. за штрафними санкціями, а також стягнути з Державного бюджету України на свою користь судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 10440/22-1/35941225 від 25.12.2012р. про завищення позивачем витрат на 1664125грн., в тому числі собівартості реалізованого товару на 814100грн. внаслідок помилки та завищення витрат у рядку 06.3 В3, 06.2 Декларації «Витрати на збут» у розмірі 850025грн. на маркетингові та рекламні послуги по просуванню товару, надані ТОВ «Новус Україна» у загальній сумі 134275грн. (ПДВ 26855грн., об'єм придбання з ПДВ 161132грн.) та ДП «Маркет Плазо» у загальній сумі 715750грн. (ПДВ 143150грн., об'єм придбання з ПДВ 858899грн.), а також завищення податкового кредиту на суму 143150грн. по господарським операціям з ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо», що були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, суперечать фактичним обставинам справи та не грунтуються на податковому законодавстві України.

Зокрема, пояснив, що порівнюючи суми по бухгалтерському та податковому обліку, дійшли помилкового висновку про те, що у податковому обліку собівартість реалізованого товару завищена на 814100грн., оскільки при співставленні бухгалтерської звітності (оборотно-сальдова відомість за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., головна книга по рахункам: 281 «Товари», 902 «Собівартість реалізованого товару», 791 «Фінансовий результат операційної діяльності», фінансової звітності за 2011р. та 9 міс. 2012р.) та податкової звітності (Декларації з податку на прибуток за 2011р. та 9 міс. 2012р.) вбачається, що сума собівартості реалізованого товару за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. дорівнює 91 828 523грн., тобто завищення собівартості на суму 814100грн. допущено не було.

Не погоджується позивач і з висновками відповідача про завищення витрат у розмірі 850025грн. та завищення податкового кредиту на суму 143150грн. на маркетингові та рекламні послуги по просуванню товару, надані ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо», через недоведеність факту використання цих витрат у власній господарській діяльності з метою одержання доходу, оскільки, за висновком ДПІ, окрім актів здачі-прийому робіт (надання послуг) від виконавців ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» до перевірки не були надані письмові звіти про надання послуг, а також в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні вказівки на характер і тематику досліджень, що замовляються, тож, за висновком відповідача, витрати від здійснення цих маркетингових та рекламних послуг по просуванню товару не можуть бути віднесені до складу витрат на збут підприємства, а сплачений у складі цих витрат ПДВ не може бути включений до податкового кредиту.

Позивач вважає, що витрати у сумі 850025грн. та податковий кредит у сумі 143150грн. по господарським операціям з надання ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» у перевіреному періоді маркетингових та рекламних послуг по просуванню товару сформовані ним правильно, відповідно до вимог п. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, п. 138.10.3 ст. 138 та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

При цьому зауважив, що конкретний перелік та найменування послуг, що надавались йому за укладеними з ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» договорами, наведено в самих договорах, якими також було передбачено, що підставою для розрахунків є Акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами.

Зазначив, що умовами укладених у перевіреному періоді з ДП «Маркет-Плазо» та ТОВ «Новус Україна» договорів не було передбачено складання письмових звітів.

Також вважає, що в силу п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, при цьому жодною нормою Податкового кодексу України не зазначено, якими саме документами повинна підтверджуватися та чи інша господарська операція, зокрема, що надання маркетингових послуг має підтверджуватися саме письмовими звітами.

У зв'язку з цим вважає, що надані відповідачу до перевірки документи (договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення) містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Разом з тим, пояснив, що саме завдяки наданим послугам поставлений ним товар (сирна продукція) належним чином реалізовувався в мережах магазинів вищевказаних контрагентів, внаслідок чого ним був отриманий прибуток.

Таким чином, позивач вважає, що досліджені відповідачем документи по взаємовідносинам з ДП «Маркет-Плазо» та ТОВ «Новус Україна» відповідали вимогам, що висуваються до первинних документів, однак відповідач безпідставно не взяв їх до уваги.

Що стосується податкового кредиту за вищевказаними господарськими операціями, то позивач пояснив, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Вказує, що ДП «Маркет-Плазо» та ТОВ «Новус Україна» під час виписки податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ. До того ж, виписані ними податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені ним у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

За таких обставин, вважає, що як витрати, так і податковий кредит у перевіреному періоді були сформовані ним правильно, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.2013р. було відкрите провадження в адміністративній справі № 801/919/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.03.2013р., у зв'язку з витребуванням документів, провадження у справі було зупинено до 28.03.2013р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.03.2013р. провадження у справі було поновлено.

28.03.2013р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, а також витребувані судом документи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву.

Зокрема, пояснив, що при проведенні перевірки, порівнюючи суми по бухгалтерському та податковому обліку, було встановлено, що у податковому обліку собівартість реалізованого товару завищена на 814100грн. при цьому зазначив, що у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображені показники за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. у загальній сумі 91 828 523грн., в той час як при перевірці складу собівартості реалізованого товару по рах. 902 «Собівартість реалізованого товару» та перевірки формування фінансового результату по рах. 791 «Фінансовий результат операційної діяльності» виявлена помилка, яка виразилася у тому, що при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3 кв. 2012р., ТОВ «Фуд-Експерт» необгрунтовано включило витрати на загальну суму 814100грн. до складу рядка 05.1.1 додатка СВ до декларації по прибутку, завищивши тим самим собівартість реалізованого товару на суму 814100грн., що є порушенням п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України.

Також зазначив, що перевіркою встановлено завищення витрат у рядку 06.3 В3, 06.2 Декларації «Витрати на збут» у розмірі 850025грн. на маркетингові та рекламні послуги по просуванню товару, надані ТОВ «Новус Україна» у загальній сумі 134275грн. (ПДВ 26855грн., об'єм придбання з ПДВ 161132грн.) та ДП «Маркет Плазо» у загальній сумі 715750грн. (ПДВ 143150грн., об'єм придбання з ПДВ 858899грн.), оскільки ці витрати до складу витрат на збут включені на підставі актів здачі-прийому робіт (надання послуг) від виконавців ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо», але окрім цих документів, посадовими особами позивача до перевірки не були надані документи - письмові звіти про надання послуг, які мають свідчити про те, що виконавці (ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо») у процесі надання послуг проводили певну роботу і одержали результати, які замовник (ТОВ «Фуд-Експерт») може використати в діяльності, що приносить дохід.

Зазначив, що оскільки в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) немає вказівки на характер і тематику досліджень, що замовляються, відсутні підстави вважати, що факт проведення даних маркетингових послуг спричинив одержання доходу у здійсненні конкретної господарської операції ТОВ «Фуд-Експерт», отже витрати від здійснення цих маркетингових та рекламних послуг по просуванню товару не можуть бути віднесені до складу витрат на збут підприємства.

Отже, за висновком ДПІ, витрати на збут, пов'язані з віднесенням сум по актах виконаних робіт по наданню послуг по просуванню товару в сумі 850025грн. (об'єм придбання з ПДВ 1020031грн.) не відповідають вимогам, які пред'являються до складу цих витрат, тому що дані витрати не використані платником податку у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, а отже, у порушення вимог п. 138.2, п. 138.8, п.138.10.3 ст. 138 Податкового кодексу України, нашим підприємством завищено витрати на збут на 850025грн.

Також за цими ж операціями з отримання маркетингових та рекламних послуг, згідно з п. 3.2.2 акту перевірки, встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні у перевіреному періоді податкового кредиту на суму 143150грн.

За таких обставин, відповідач вважає, що висновки акту перевірки № 10440/22-1/35941225 від 25.12.2012р. відповідають нормам діючого законодавства, а податкові повідомлення-рішення №0000242204 від 08.01.2013р. та №0000252204 від 08.01.2013р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняті правомірно.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям таких повідомлень -рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» має статус юридичної особи з 03.06.2008р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію позивача серія А01 № 145043, довідкою Головного управління статистики в АР Крим з ЄДРПОУ від 04.06.2008р. та Статутом ТОВ «Фуд-Експерт» в новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 31.05.2010р., номер запису 18821050001014239.

Як свідчать матеріали справи, позивач взятий на облік в органах державної податкової служби 05.06.2008р. за № 36218, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 36218/1435/29-0 від 05.06.2008р., а також позивач являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100121187 від 11.06.2008р.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Фуд-Експерт» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

21.11-11.12.2012р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фуд-Експерт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт перевірки № 10440/22-1/35941225 від 25.12.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі: п. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, п. 138.10.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в результаті чого донараховано податку на прибуток у розмірі 357437грн., в тому числі по періодах: 3 кв. 2011р. - 53669грн., 4кв. 2011р. - 37992грн., 1 кв. 2012р. - 6244грн., 2 кв. 2012р. - 5531грн., 3кв. 2012р. - 254001грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в результаті чого донараховано податку на додану вартість у розмірі 170005грн., в тому числі по періодах: липень 2011р. - 11198грн., серпень 2011р. - 12301грн., січень 2012р. - 39521грн., березень 2012р. - 22631грн., квітень 2012р. - 5268грн.; серпень 2012р. - 26644грн., вересень 2012р. - 52442грн. з урахуванням від'ємного значення по рядку 24 декларації з ПДВ.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0000242204 від 08.01.2013р. про збільшення ТОВ «Фуд-Експерт» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 357437,00грн. за основним платежем та 132888,00грн. за штрафними санкціями, а також №0000252204 від 08.01.2013р. про збільшення ТОВ «Фуд-Експерт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 170005,00грн. за основним платежем та 85002,50грн. за штрафними санкціями.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 3.1.2 акту перевірки, за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. позивачем задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у сумі 95 497 924грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, встановлено їх завищення у розмірі 1664125грн., у т.ч. по періодах: 3 кв. 2011р. - 233344грн., 4кв. 2011р. - 165179грн., 1 кв. 2012р. - 29732грн., 2 кв. 2012р. - 26339грн., 3кв. 2012р. - 1209531грн.

Вказане завищення, згідно з актом перевірки, складається з:

1) Завищення у податковому обліку собівартості реалізованого товару на 814100грн.

Так, на стор. 12 акту перевірки зазначено, що у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображені показники за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. у загальній сумі 91 828 523грн., в той час як при перевірці відображеного показника собівартості реалізованої продукції за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. на підставі таких документів: головної книги 2011р., 2012р., журналів-ордерів по рахункам 28 «Товари», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками», 31 «Поточний рахунок», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», прибуткових накладних, отриманих податкових накладних, актів виконаних робіт та послуг, матеріальних звітів, рахунків-специфікацій та інших первинних документів встановлено завищення у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у розмірі 814 100грн. за 3 кв. 2012р., що є порушенням п. 138.8, а також п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Вказано, що дана помилка виявлена при перевірці складу собівартості реалізованого товару по рах. 902 «Собівартість реалізованого товару» та перевірки формування фінансового результату по рах. 791 «Фінансовий результат операційної діяльності».

2)Завищення витрат у рядку 06.3 В3, 06.2 Декларації «Витрати на збут» у розмірі 850025грн. на маркетингові та рекламні послуги по просуванню товару, надані ТОВ «Новус Україна» у загальній сумі 134275грн. (ПДВ 26855грн., об'єм придбання з ПДВ 161132грн.) та ДП «Маркет Плазо» у загальній сумі 715750грн. (ПДВ 143150грн., об'єм придбання з ПДВ 858899грн.).

Зокрема, як зазначено на стор. 16 акту перевірки, ці витрати до складу витрат на збут включені на підставі актів здачі-прийому робіт (надання послуг) від виконавців ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо», але окрім цих документів, посадовими особами позивача до перевірки не були надані документи - письмовий звіт про надання послуг, який має свідчити про те, що виконавці (ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо») у процесі надання послуг проводили певну роботу і одержали результати, які замовник (ТОВ «Фуд-Експерт») може використати в діяльності, що приносить дохід.

Вказано, що відповідно до термінології, що використовується в сучасній вітчизняній та зарубіжній практиці, під визначенням «маркетингові послуги», «послуги по просуванню товару» мається на увазі система організації виробничо-збутової діяльності підприємства, в основі якої лежить комплексне вивчання ринку, оцінка та облік всіх умов виробництва та збуту продукції (товарів, робіт, послуг) в найближчій і відділеній перспективі. Основними елементами маркетингу виступають маркетингові дослідження та збір інформації, планування асортименту продукції, реалізації, реклама і стимулювання збуту.

Зазначено, що витрати на збут, пов'язані з віднесенням сум по актах виконаних робіт по наданню послуг по просуванню товару в сумі 850025грн. (об'єм придбання з ПДВ 1020031грн.) не відповідають вимогам, які пред'являються до складу цих витрат, тому що дані витрати не використані платником податку у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, а отже, у порушення вимог п. 138.2, п. 138.8, п.138.10.3 ст. 138 Податкового кодексу України, позивачем завищено витрати на збут на 850025грн.

Також вказано, що оскільки в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) немає вказівки на характер і тематику досліджень, що замовляються, відсутні підстави вважати, що факт проведення даних маркетингових послуг спричинив одержання доходу у здійсненні конкретної господарської операції ТОВ «Фуд-Експерт», отже витрати від здійснення цих маркетингових та рекламних послуг по просуванню товару не можуть бути віднесені до складу витрат на збут підприємства.

Відповідач вважає, що послуги, отримані ТОВ «Фуд-Експерт» від ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо», не містять економічного ефекту для реалізації сирної продукції і не підтверджують комерційну необхідність їх мати у складі витрат та податкового кредиту.

Таким чином, за висновком відповідача, у порушення п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.10.3 ст. 138 Податкового кодексу України, позивач необгрунтовано включив до складу витрат на збут 850025грн. (у т.ч. по по періодах: 3 кв. 2011р. - 233344грн., 4 кв. 2011р. - 165 179грн., 1 кв. 2012р. - 29732грн., 2 кв. 2012р. - 26339грн., 3кв. 2012р. - 395431грн.).

Також за цими ж операціями з придбання позивачем у ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» маркетингових та рекламних послуг та з цих же підстав, згідно з п. 3.2.2 акту перевірки, встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні у перевіреному періоді податкового кредиту на суму 143150грн.

Проте, суд вважає вищевказані висновки відповідача необгрунтованими з огляду на наступне.

В силу п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 кодексу, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Так, перевіряючи висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про завищення позивачем, внаслідок допущеної помилки, у податковому обліку собівартості реалізованого товару на 814100грн., яка ніби-то виявлена при перевірці складу собівартості реалізованого товару по рах. 902 «Собівартість реалізованого товару» та перевірки формування фінансового результату по рах. 791 «Фінансовий результат операційної діяльності», судом здійснено співставлення бухгалтерської звітності (оборотно-сальдова відомість за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., головна книга по рахункам: 281 «Товари», 902 «Собівартість реалізованого товару», 791 «Фінансовий результат операційної діяльності», фінансової звітності за 2011р. та 9 міс. 2012р.) та податкової звітності (Декларації з податку на прибуток за 2011р. та 9 міс. 2012р.), з якого вбачається, що сума собівартості реалізованого товару за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. дорівнює 91 828 523грн., тобто завищення собівартості на суму 814100грн. позивачем допущено не було.

Що стосується витрат у розмірі 850025грн. на маркетингові та рекламні послуги по просуванню товару, надані ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо», віднесених позивачем у перевіреному періоді до витрат на збут, то судом встановлено наступне.

Як було зазначено вище, згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

В свою чергу, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначає, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (абз. «г»).

Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Судом встановлено, що відповідно до довідки статистики, основними видами діяльності ТОВ «Фуд-Експерт» є: оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, оптова торгівля іншими продуктами харчування.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2010р. між ТОВ «Фуд-Експерт» (Постачальник) та ДП «Маркет-Плазо» (Покупець), строком дії до 31.12.2014р. був укладений договір №520, за яким позивач зобов'язався поставляти на умовах даного договору товар з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через Мережу магазинів «Фуршет».

П. 1.2 даного договору обумовлено, що Постачальник зобов'язується приймати участь в заходах по стимулюванню збуту його товарів в Мережі магазинів «Фуршет», а також приймати участь у випуску рекламно-інформаційних матеріалів на умовах, передбачених даним договором.

Перелік магазинів, в які буде здійснюватися поставка товару, наведено у додатку № 2 до договору.

У зв'язку з цим, між позивачем та ДП «Маркет Плазо» у перевіреному періоді також були укладені договори: про надання рекламних послуг № РМП 003415 від 01.01.2011р., про надання рекламних послуг № РМП 010303 від 01.03.2012р. та договір про надання маркетингових послуг № ВЗ 520 від 01.01.2010р.

Так, 01.01.2010р. між ДП «Маркет-Плазо» (Виконавець) та ТОВ «Фуд-Експерт» (Замовник) був укладений договір № ВЗ 520 про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату інформаційно-консультаційні, організаційні та маркетингові послуги стосовно товарів, поставлених Замовником згідно з договором № 520 від 01.01.2010р. в мережу магазинів Виконавця «Фуршет», вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та виконати ряд певних дій по просуванню цього товару на ринок України (послуги).

П. 2.1 даного договору визначає, що виконавець зобов'язується: вивчати та формувати споживчий попит з метою збільшення об'ємів поставок товарів; надавати інформацію Замовнику про хід продажу товару в мережі магазинів; своїми діями сприяти підвищенню споживчого попиту та просуванню товару на ринок України; проводити моніторинг щодо зміни асортименту товару в торгівельних залах Мережі магазинів; проводити торгівельні презентації товару з демонтрацією цього товару та його споживчих якостей в Мережі магазинів; надавати усні та/або письмові рекомендації щодо зміни асортименту товару; надавати усні та/або письмові рекомендації щодо зміни тари та маркування товару.

Також, згідно з п. 2.1.11 даного договору Виконавець зобов'язався щомісячно надавати Акти прийому-передачі наданих послуг згідно з цим договором.

Згідно з п. 2.3.6 договору Замовник зобов'язується розглянути та підписати наданий Виконавцем Акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5-ти робочих днів з моменту його отримання. Якщо протягом цього строку Замовник не підпише акт або не надасть свої зауваження, послуги будуть вважатися прийнятими і такими, що відповідають умовам цього договору.

П. 2.3.7 даного договору передбачено, що Замовник зобов'язується призначити уповноваженого представника Замовника, який має право представляти інтереси Замовника при виконанні цього договору.

Як зазначено у п. 8.8 договору, уповноваженим представником Замовника на дату укладення даного договору є директор Дудченко Я.М.

Порядок та строки оплати послуг встановлені розділом 3 договору.

Зокрема, п. 3.1 договору передбачено, що вартість послуг, з урахуванням ПДВ, наданих Виконавцем відповідно до цього договору, визначається з розрахунку 4% від загальної суми проданого в мережі магазинів товару, з урахуванням ПДВ, та оплаченого (шляхом перерахування на поточний рахунок або зарахуванням зустрічних вимог) Замовнику за поточний місяць згідно з договором постачання, укладеного між Замовником та Виконавцем.

В силу п. 3.2 договору оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахуванням належних Виконавцю за ці послуги сум із грошових коштів, які Виконавець зобов'язаний перерахувати Замовнику за поставлений товар відповідно до договору постачання. Підставою для таких розрахунків є Акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться Замовником без підписання Сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за письмовою заявою Виконавця.

На виконання умов даного договору, ДП «Маркет-Плазо» були надані обумовлені договором маркетингові послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі виконаних робіт № 3900002652 від 31.07.2011р. на суму 67010,24грн. (у т.ч. ПДВ 11168,37грн.), № 3900003417 від 31.08.2011р. на суму 73805,89грн. (у т.ч. ПДВ 12300,98грн.), № 3900004203 від 30.09.2011р. на суму 85743,65грн. (у т.ч. ПДВ 14290,61грн.), № 3900004960 від 31.10.2011р. на суму 59206,08грн. (у т.ч. ПДВ 9867,68грн.), № 3900005637 від 30.11.2011р. на суму 51743,93грн. (у т.ч. ПДВ 8623,99грн.), № 3900006283 від 31.12.2011р. на суму 48514,34грн. (у т.ч. ПДВ 8085,72грн.), № 3900006944 від 31.01.2012р. на суму 62236,19грн. (у т.ч. ПДВ 10372,70грн.), № 3900007596 від 29.02.2012р. на суму 39208,49грн. (у т.ч. ПДВ 6534,75грн.), № 3900008240 від 31.03.2012р. на суму 54327,01грн. (у т.ч. ПДВ 9054,50грн.), № 3900008812 від 30.04.2012р. на суму 49283,52грн. (у т.ч. ПДВ 8213,92грн.), № 3900009396 від 31.05.2012р. на суму 48976,91грн. (у т.ч. ПДВ 8162,82грн.), № 3900009957 від 30.06.2012р. на суму 30822,07грн. (у т.ч. ПДВ 5137,01грн.), № 3900010585 від 31.07.2012р. на суму 6770,83грн. (у т.ч. ПДВ 1128,47грн.).

Оплата вищевказаних послуг здійснювалась шляхом проведення взаємозаліків.

Як свідчать матеріали справи, між цими ж сторонами були укладені договір № Р М П003415 від 01.01.2011р. та договір № Р М П010303 від 01.03.2012р. про надання рекламних послуг, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати Замовнику рекламні послуги, перелік та вартість яких визначатиметься у додатках до договору (надалі - «рекламна кампанія»), в порядку і на умовах, визначених договором, а Замовник - прийняти послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених договором.

Сума договору (вартість рекламної кампанії) за договором № Р М П003415 від 01.01.2011р. становила 155000,00грн., а за договором № Р М П010303 від 01.03.2012р. - 182500,00грн.

Пунктами 2.1.2 даних договорів було передбачено, що після завершення рекламної кампанії, Виконавець зобов'язаний надати Замовнику Акти прийому-передачі наданих послуг та рахунку-фактури у разі необхідності.

На виконання умов договору № Р М П003415 від 01.01.2011р. , ДП «Маркет-Плазо» були надані обумовлені договором рекламні послуги, що підтверджується двостороннє підписаними актами прийому-передачі виконаних робіт № 4802092674 від 15.04.2011р. на суму 38750,00грн. (у т.ч. ПДВ 6458,33грн.), № 4802092675 від 15.07.2011р. на суму 77500,00грн. (у т.ч. ПДВ 12916,67грн.) та № 4802092676 від 15.10.2011р. на суму 38750,00грн. (у т.ч. ПДВ 6458,33грн.).

На виконання умов договору № Р М П010303 від 01.03.2012р., ДП «Маркет-Плазо» були надані обумовлені договором рекламні послуги та підписаний сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт № 441150 від 15.07.2012р. на суму 142500,00грн. (у т.ч. ПДВ 23750,00грн.).

Оплата вищевказаних послуг здійснювалась також шляхом проведення взаємозаліків.

Судом встановлено, що одночасно з підписанням даних договорів, ТОВ «Фуд-Експерт» було видано накази № 1/1/М від 10.01.2011р. та № 1/1/М від 01.03.2012р. «Про здійснення контролю за виконанням умов договору», в яких було зазначено, що через відсутність у вищевказаних договорах передбаченого обов'язку Виконавця надавати звіти про фактично надані в рамках даних договорів послуги, на торговий відділ ТОВ «Фуд-Експерт» був покладений обов'язок щоквартально здійснювати контроль за виконанням ДП «Маркет Плазо» умов договорів, для чого регулярно (не менше 1 разу на тиждень) відвідувати магазини «Фуршет» та у випадку необхідності, здійснювати фото-, відеозйомку, складати звіти, службові записки тощо.

Так, на підтвердження фактичного та реального надання маркетингових та рекламних послуг у перевіреному періоді, позивачем до матеріалів справи надані копії заявок підприємства позивача на проведення рекламних заходів та надання додаткових торгових місць в мережі магазинів «Фуршет», узгодження додаткових торгових місць в мережі «Фуршет» для ТОВ «Фуд-Експерт», копії службових записок про проведені заходи за підписом керівника направлення рекламних послуг відділу трейд-маркетингу «Фуршет», фото-звіти, звіти працівників торгового відділу ТОВ «Фуд-Експерт» про проведені заходи, фотоматеріали щодо проведених заходів по стикеруванню сиру, зразки стикерів та POS-матеріалів, розміщенню товару в додаткових торгових місцях, розміщенню POS-матеріалів, проведенню акцій та дегустацій.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ «Новус Україна», то 01.04.2011р. та 01.04.2012р. між цим товариством (Покупець) та позивачем по справі (Постачальник) також були укладені договори поставки № А190101182 та № А 1901042123.

У період дії даних договорів, одночасно були укладені договір про надання маркетингових послуг, передпродажних послуг та послуг мерчандайзингу № А1791911195 від 01.01.2011р. та № А1701042120 від 01.04.2012р. про надання маркетингових послуг.

Так, як свідчать матеріали справи, 01.01.2011р. між ТОВ «Новус Україна» (Виконавець) та ТОВ «Фуд-Експерт» (Замовник) був укладений договір про надання маркетингових, передпродажних послуг та послуг мерчандайзингу № А1701011105, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню маркетингових послуг, послуг щодо передпродажної підготовки товарів та послуг мерчандайзингу, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити належним чином надані йому послуги.

П. 1.2 цього договору передбачено, що Виконавець в рамках цього договору надає Замовнику наступні послуги з метою вивчення споживчого попиту на ринку та впливу на нього з метою збільшення об'ємів продажу та просуванню товарів Замовника: проводить вивчення попиту споживачів, здійснює проведення акцій по просуванню товарів; слідкує за дотриманням правил товарного сусідства, за своєчасністю заповнення полиць, здійснює передпродажну підготовку товарів Замовника, здійснює розміщення інформації про товари Замовника, в інформаційних буклетах, організовує розміщення товарів на додатковому обладнанні в місцях продажу, здійснює розміщення товару на полицях в магазинах, згідно планограми, інформує покупців, що перебувають у місці продажу, проводить опитування покупців щодо якості та споживчих властивостей товарів.

П. 3.6 договору передбачено складання сторонами актів виконаних робіт та податкової накладної з боку Виконавця.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Новус Україна» були надані обумовлені договором послуги, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) №91640213 від 30.09.2011р. на суму 53276,69грн. (у т.ч. ПДВ 8879,45грн.) з додатком, № 91043897 від 31.05.2011р. на суму 6000,00грн. (у т.ч. ПДВ 1000,00грн.), №92190783 від 31.12.2011р. на суму 35678,20грн. (у т.ч. ПДВ 5 946,37грн.) з додатком, №92746956 від 31.03.2012р. на суму 31606,55грн. (у т.ч. ПДВ 5 267,76грн.) з додатком, №93200006 від 30.06.2012р. на суму 27506,46грн. (у т.ч. ПДВ 4584,41грн.) з додатком.

Оплата вищевказаних послуг підтверджується платіжними дорученнями: № 672 від 28.10.2011р. на суму 21000,00грн., № 417 від 01.11.2011р. на суму 32 276,69грн., № 872 від 14.02.2012р. на суму 35 678,20грн. та № 690 від 07.05.2012р. на суму 31 606,55грн.

Крім того, 01.04.2012р. між ТОВ «Новус Україна» (Виконавець) та ТОВ «Фуд-Експерт» (Замовник) був укладений договір про надання маркетингових послуг №А1701042120, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню маркетингових послуг, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити належним чином надані йому послуги. Конкретний перелік та найменування послуг, що надається Виконавцем Замовнику за цим договором, наведено у п. 1.2 цього договору.

Зокрема, у п. 1.2 договору сторони узгодили, що Виконавець в рамках цього договору надає Замовнику наступні маркетингові послуги з метою вивчення споживчого попиту на ринку та впливу на нього, з метою збільшення об'ємів продажу та просуванню товарів Замовника: здійснює розміщення товарів на полицях в місцях продажу згідно планограми (п.п. 1.2.1); здійснює розміщення товарів на додатковому обладнанні в місцях продажу (п.п. 1.2.2); проводить вивчення споживчого попиту, а також проводить дослідження та аналіз споживчого попиту (п.п. 1.2.3); розповсюджує інформацію про товар шляхом розміщення її в інформаційних буклетах, на телебаченні, радіо та інших способах шляхом інформування покупців, що перебувають у місці продажу, про товар (щодо його якості та споживчих властивостей) (п.п. 1.2.4); проводить опитування покупців щодо якості та споживчих властивостей товарів (п.п. 1.2.5); здійснює внесення товару до інформаційної бази продажу, що включає в себе кодування товару для продажу кінцевому споживачу через ЕККА (електронний контрольно-касовий апарат) (п.п. 1.2.6).

П. 3.6 договору передбачено складання сторонами актів виконаних робіт та податкової накладної з боку Виконавця.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Новус Україна» були надані обумовлені договором послуги, що підтверджується двостороннє підписаними актами виконаних робіт (наданих послуг) №93309239 від 31.07.2012р. на суму 10594,01грн. (у т.ч. ПДВ 1765,67грн.) з додатком, № 93403027 від 31.08.2012р. на суму 17602,94грн. (у т.ч. ПДВ 2933,82грн.) з додатком, №93483322 від 30.09.2012р. на суму 12196,88грн. (у т.ч. ПДВ 2032,81грн.) з додатком.

Оплата вищевказаних послуг підтверджується платіжними дорученнями: № 835 від 20.07.2012р. на суму 27 506,46грн., № 1272 від 29.08.2012р. на суму 10 594,01грн., № 952 від 24.09.2012р. на суму 17 602,94грн. та № 1011 від 24.10.2012р. на суму 12 196,88грн.

Судом встановлено, що одночасно з підписанням вищевказаних договорів, ТОВ «Фуд-Експерт» було видано накази № 1/2/М від 10.01.2011р. та № 1/2/М від 01.04.2012р. «Про здійснення контролю за виконанням умов договору», в яких було зазначено, що через відсутність у вищевказаних договорах передбаченого обов'язку Виконавця надавати звіти про фактично надані в рамках даних договорів послуги, на торговий відділ ТОВ «Фуд-Експерт» був покладений обов'язок щоквартально здійснювати контроль за виконанням ТОВ «Новус Україна» умов договорів, для чого регулярно (не менше 1 разу на тиждень) відвідувати магазини «Фуршет» та у випадку необхідності, здійснювати фото-, відеозйомку, складати звіти, службові записки тощо.

Так, на підтвердження фактичного та реального надання маркетингових послуг у перевіреному періоді, позивачем до матеріалів справи надані фотозвіти про проведені цінові акції в мережі «Новус» у 2011р. та 2012р. та інші надані послуги.

Як пояснив позивач, послуги з передпродажної підготовки та інші послуги по просуванню товару включають в себе: 1) послуги з прийому товару: розвантаження з рамп, на які вивантажують товар наші експедитори; переміщення на склад мережі;|сіті| зберігання товару на складі; 2) послуги з первинної обробки: зняття заводської упаковки, розрізання сиру, обволікання шматочків в харчову плівку, наклеювання стикеру з штрихкодом|, вагою і ціною, розміщення цінників; 3) послуги з розміщення товару на полицях в магазині: викладення по торгових|торгівельних| марках, викладення в декількох фейсингах| (кількість штук в передньому ряду|лаві|), а не в одному, відстежування постійної присутності товару на полиці; 4) контроль за термінами реалізації товару; 5) послуги з просування товару: проведення цінових акцій, примотки| «2+1»|, розміщення в газетних буклетах, розміщення POS-матеріалів в місцях продажу товарів, установка додаткового торгового обладнання тощо.

В силу п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що надані відповідачу до перевірки документи (договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення) містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів, тож відповідач безпідставно не взяв їх до уваги.

Суд не погоджується з висновками ДПІ про завищення суми витрат на збут за рахунок витрат на маркетингові та рекламні послуги через те, що окрім актів здачі-прийому робіт (надання послуг) від виконавців ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» до перевірки не були надані письмові звіти про надання послуг, а також в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні вказівки на характер і тематику досліджень, що замовляються.

При цьому суд виходить з того, що умовами договорів, укладених позивачем з ДП «Маркет-Плазо» та ТОВ «Новус Україна, не передбачено складання письмових звітів.

До того ж, жодною нормою Податкового кодексу України не зазначено, якими саме документами повинна підтверджуватися та чи інша господарська операція, зокрема, що надання маркетингових та рекламних послуг має підтверджуватися саме письмовими звітами, як і не міститься вимог до реквізитів акту виконаних робіт.

Разом з тим, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Висновки ДПІ про те, що витрати на збут, пов'язані з віднесенням сум по актах виконаних робіт з надання послуг по просуванню товару в сумі 850025грн. (об'єм придбання з ПДВ 1020031грн.) не відповідають вимогам, які пред'являються до складу цих витрат, тому що дані витрати не використані платником податку у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, є безпідставними.

При цьому суд виходить з того, що в силу п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до довідки статистики, основними видами діяльності ТОВ «Фуд-Експерт» є: оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, оптова торгівля іншими продуктами харчування.

Як свідчать матеріали справи, з контрагентами позивача, які надавали йому маркетингові та рекламні послуги, були укладені та виконувались договори поставки товару (сири в асортименті), для кращої реалізації якого в магазинах мережі ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» і надавались вищевказані послуги.

Суд вважає, що сам факт реалізації поставленого позивачем в мережі магазинів товару внаслідок надання ДП «Маркет Плазо» та ТОВ «Новус Україна» маркетингових послуг та отримання від цього доходу свідчить про використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача.

До того ж, з наданої позивачем Таблиці придбання та використання у господарській діяльності робіт (послуг) у контрагентів: ТОВ «Новус Україна» та ДП «Маркет Плазо» за вищевказаними договорами, слідує, що вартість сплачених позивачем маркетингових та рекламних послуг сягає від 1,5% до 4,9% від вартості відвантаженого за вищевказаними договорами поставки товару, що свідчить про доцільність замовлення спірних послуг для продажу товарів в мережах магазинів з метою отримання прибутку та спростовує доводи відповідача про відсутність зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Так, відповідно до даних позивача, викладених у вищевказаній Таблиці, за укладеним з ТОВ «Новус Україна» договором про надання маркетингових послуг, передпродажних послуг та послуг мерчандайзингу № А1701011105 від 01.01.2011р. у період з липня по грудень 2011р. ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 1 810 571,37грн. (в т.ч. ПДВ 301 761,89грн.), отримано від ТОВ «Новус Україна» оплату за поставлений товар - 1 779 097,54грн. (в т.ч. ПДВ 296 516,25грн.), а сплачено позивачем ТОВ «Новус Україна» за надані послуги - 88954,89грн., в т.ч. ПДВ 14 825,82грн., що складає 4,9% від відвантаженого товару, а у період з січня по вересень 2012р. за цим же договором ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 1 814 186,38грн. (в т.ч. ПДВ 302 364,39грн.), отримано від ТОВ «Новус Україна» оплату за поставлений товар - 1 940 795,48грн. (в т.ч. ПДВ 323 465,91грн.), а сплачено позивачем ТОВ «Новус Україна» за надані послуги - 31 606,55грн., в т.ч. ПДВ 5 267,76грн., що складає 1,7% від відвантаженого товару.

За укладеним з ТОВ «Новус Україна» договором про надання маркетингових послуг № А1701042120 від 01.04.2012р. у період з січня по вересень 2012р. ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 1 814 186,38грн. (в т.ч. ПДВ 302 364,39грн.), отримано від ТОВ «Новус Україна» оплату за поставлений товар - 1 940 795,48грн. (в т.ч. ПДВ 323 465,91грн.), а сплачено позивачем ТОВ «Новус Україна» за надані послуги - 67 900,29грн., в т.ч. ПДВ 11 316,71грн., що складає 3,7% від відвантаженого товару.

За укладеним з ДП «Маркет Плазо» договором про надання рекламних послуг № Р МП003415 від 01.01.2011р. у період з липня по грудень 2011р. ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 10093516,17грн. (в т.ч. ПДВ 1 682 252,69грн.), отримано від ДП «Маркет Плазо» оплату за поставлений товар - 9650603,61грн. (в т.ч. ПДВ 1 608 433,93грн.), а сплачено позивачем ДП «Маркет Плазо» за надані послуги - 155 000,00грн., в т.ч. ПДВ 25 833,33грн., що складає 1,5% від відвантаженого товару.

За укладеним з ДП «Маркет Плазо» договором про надання рекламних послуг № Р МП010303 від 01.03.2012р. у період з січня по вересень 2012р. ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 5 794 245,17грн. (в т.ч. ПДВ 965 707,52грн.), отримано від ДП «Маркет Плазо» оплату за поставлений товар - 7 477 791,59грн. (в т.ч. ПДВ 1 246 298,59грн.), а сплачено позивачем ДП «Маркет Плазо» за надані послуги - 142 500,00грн., в т.ч. ПДВ 23 750,00грн., що складає 2,5% від відвантаженого товару.

За укладеним з ДП «Маркет Плазо» договором про надання маркетингових послуг №ВЗ 520 від 01.01.2010р. у період з липня по грудень 2011р. ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 10093516,17грн. (в т.ч. ПДВ 1 682 252,69грн.), отримано від ДП «Маркет Плазо» оплату за поставлений товар - 9650603,61грн. (в т.ч. ПДВ 1 608 433,93грн.), а сплачено позивачем ДП «Маркет Плазо» за надані послуги - 386 024,13грн., в т.ч. ПДВ 64337,35грн., що складає 3,8% від відвантаженого товару, а у період з січня по вересень 2012р. ТОВ «Фуд-Експерт» було поставлено в торгівельну мережу для реалізації товару на суму 5 794 245,17грн. (в т.ч. ПДВ 965 707,52грн.), отримано від ДП «Маркет Плазо» оплату за поставлений товар - 7 477 791,59грн. (в т.ч. ПДВ 1 246 298,59грн.), а сплачено позивачем ДП «Маркет Плазо» за надані послуги - 291 625,02грн., в т.ч. ПДВ 48 604,17грн., що складає 5% від відвантаженого товару.

Проте, вказані обставини, з метою встановлення факту використання чи невикористання позивачем витрат у власній господарській діяльності з метою отримання доходу відповідачем не з'ясовувалися, а висновок про відсутність комерційної необхідності нести ці витрати та про невикористання цих витрат для одержання доходу є бездоказовим припущенням, адже грунтується виключно на відсутності звітів від контрагентів про надані послуги та відсутності в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) вказівки на характер і тематику досліджень.

До того ж, як слідує з розділу «Витрати» додатку № 4 до акту перевірки, а також вказано на стор. 16 акту перевірки, первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт) досліджувались вибірковим, а не суцільним порядком, що не може свідчити про повноту проведеної перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що витрати у перевіреному періоді в розмірі 1664125грн. задекларовані позивачем відповідно до чинного податкового законодавства України.

Що стосується податкового кредиту, то, як свідчать матеріали справи, за вищевказаними господарськими операціями з надання маркетингових та рекламних послуг ДП «Маркет-Плазо» були складені та надані позивачу податкові накладні на загальну суму 858899грн., в т.ч. ПДВ 143150грн.

ТОВ «Новус Україна» також були виписані та надані позивачу податкові накладні на загальну суму 161132грн., в т.ч. ПДВ 26855грн.

Зазначені податкові накладні відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, ДП «Маркет-Плазо» та ТОВ «Новус Україна» під час виписки податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

До того ж, виписані ними податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог Податкового кодексу України та чинних у перевірений період Порядків заповнення податкової накладної.

Будь-яких зауважень до цих податкових накладних відповідач під час перевірки не наводив.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави вважати завищеними витрати позивача у перевіреному періоді на суму 1664125грн., а податковий кредит на суму 143150грн. відсутні.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС належними доказами не підтверджено правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень №0000242204 від 08.01.2013р. та №0000252204 від 08.01.2013р.

Таким чином, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору в розмірі 2294 гривень, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.04.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 10.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0000242204 від 08.01.2013р. про збільшення ТОВ «Фуд-Експерт» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 357437,00грн. за основним платежем та 132888,00грн. за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0000252204 від 08.01.2013р. про збільшення ТОВ «Фуд-Експерт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 170005,00грн. за основним платежем та 85002,50грн. за штрафними санкціями.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» (код ЄДРПОУ 35941225) судовий збір в розмірі 2294 грн шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.