Постанова

від 19.08.2006 по справі 3/301-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/301-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2006 р.                                                          Справа № 3/301-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого  судді Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І., Такмаков Ю.В.

при секретарі –Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Келеберда Н.Б.

відповідача –не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  (вх. № 2364С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 05.06.2006 р. по справі  № 3/301-06

за позовом –ВАТ „Великобурлуцький сироробний завод”, смт. Великий Бурлук

до –ТОВ „Сумський регіональний маркетинговий центр”, м. Суми

про стягнення 10745,86 грн., -

                                                     встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.06.2006 р. (суддя –Левченко П.І.) по справі № 3/301-06 позов задоволений повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 9660 грн. основного боргу, 947 грн. збитків,  102 грн. держмита, та 116,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач згідно з укладеним договором постачання продукції від 12.01.2006 р. № 12/01/02, виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати продукції, сплативши відповідачеві платіжним дорученням № 464 від 13.02.2006р. суму 6030,00 грн. (50% від суми договору) та платіжним дорученням № 857 від 24.03.2006р. суму 3630,00 грн. (30% від суми договору), а після невиконання зобов'язання відповідачем, відмовився від нього і т. ін.

Відповідач з рішенням господарського суд не погоджується, вважає його необґрунтованим та незаконним, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вищевказане рішення, та винести нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 10745,86 грн., посилаючись на те, що відповідно до ст. 614 ЦК України, суд першої інстанції мав з'ясувати чи є умисел або необережність у діях (бездіяльності) особи, яка порушила зобов'язання.

На думку відповідача, згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, але при винесенні даного рішення, зазначену статтю суд проігнорував.

Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до ч. З п. 1 ст. 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язанням про передання товару (майна), за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання. З умов договору таке місце не визначено і не вказано в листі б/н від 27.03.2006 р., тому позивач мав з'ясувати в якому місці боржником буде виконане зобов'язання, т.б. куди має доставитись насос ВВН-1-12 без електродвигуна у кількості 1 шт. і потім організовувати самовивезення товару відповідно до умов договору. Але, позивач з необережності сприяв виникненню збитків.

Крім того, договором не передбачено від якої суми відраховується пеня.

На думку відповідача, суд не врахував той факт, що під час укладання договору був чинним п. 4.1, згідно з яким оплата товару мала здійснюватись на умовах 100 % передоплати. Також, цим пунктом передбачалась сплата штрафу постачальником у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.  Даний пункт договору змінений протоколом розбіжностей від 24.01.2006 р. та визначений новий порядок розрахунків (сплата 50%, потім 30%, і потім 20%), також змінено розділ 6 договору (слово „штраф" на слово „пеня"). У зв'язку з чим, нарахування пені на загальну суму по договору не є законним.

Відповідач зазначає, що фактично приступив до виконання зобов'язання по договору, що підтверджувалося укладеними між ним та ВАТ „Сумсільмаш" договором поставки товару від 21.02.2006 р. і т. ін.

Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Позивач посилається на те, що відповідач безпідставно вважає, що місце виконання зобов'язання не встановлене, так як ст.532 ЦК України, на яку посилається відповідач встановлено, що виконання проводиться за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виконання зобов'язання. Оскільки адреса відповідача вказана у тексті договору, позивачу вона відома, що підтверджується відміткою прибуття в посвідченні про відрядження представника позивача від 28.04.2006 р.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду з наступних підстав.

Згідно з укладеним між сторонами договором постачання продукції від 12.01.2006 р. № 12/01/02 постачальник (відповідач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивача) товар - насос ВВН-1-12 без електродвигуна у кількості 1 шт., а покупець прийняти у власність та оплатити товар.

Разом з тим, позивач не надав доказів виготовлення та готовності для передачі відповідачем товару.

При цьому, лист, на який він посилається (від 27.03.2006 р. –а. с. 19) не може бути прийнятий до уваги, оскільки підписаний невідомою особою під позначкою директора, за неаутентичності з підписом та печаткою, що є на договорі.

До того ж, відповідач не підтверджує таких обставин.

Отже, за відсутності встановленого в договорі строку саме для передачі (постачання) товару, погоджень щодо готовності  товару для цього,  а також за відсутності вимог позивача про це, доказів вжиття позивачем певних заходів щодо запобігання виникненню збитків, вимоги про стягнення останніх не можуть вважатися доведеними та задоволеними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов чинного законодавства та до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

В іншому, як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, позивач після сплати товару на суму 6030 грн. (50 % від суми, передбаченої договором) та 3630 грн. (30 % від суми, передбаченої договором), товар не отримав.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та  заперечень.

Таким чином, місцевий господарський суд при винесенні рішення не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Позивач повинен довести, що збитки, заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіянням збитків.

Оскільки, відповідач під час тривалого терміну не висловлювався  про виконання своїх договірних зобов'язань, на підставі ч. 3 ст. 612 ЦК України позивач відмовився від прийняття виконання листом від 17.04.2006 р. № 573 та обґрунтовано вимагає повернення суми передоплати в розмірі 9660 грн. та нараховані санкції.

З огляду на вказане, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково  відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а доводи заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його зміни.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 101, 105 ГПК України, судова колегія, -

                                                               постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Сумської області від 05.06.2006 р. по справі № 3/301-06 змінити.

В частині стягнення 947 грн. збитків, 10 грн. держмита рішення скасувати та в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стянгнути з  ВАТ „Великобурлуцький сироробний завод” (62602, Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул.Терешкової, 2; р/р 260063111 у ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 05507436) на користь ТОВ „Сумський регіональний маркетинговий центр” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 6, р/р 2600110294 у СОД АППБ "Аваль", МФО 337483,  код ЄДРПОУ 31651648) - 5 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

         Головуючий суддя                                                           Могилєвкін Ю.О.

                                  судді                                                           Пушай В.І.

                                                                                                       Такмаков Ю.В.