Рішення

від 08.05.2013 по справі 276/176/13-ц

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/176/13-ц

Провадження по справі №2/276/134/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Криницького Л.В.

при секретарі Свиридок А.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженною відповідальністю «Аеліта» про стягнення заборгованості по заробітній платі ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із названим позовом в обґрунтування якого зазначає, що вона працювала в ТОВ « Аеліта» бухгалтером з 20.03. 1996 року( наказ № 2 від 20.03. 1996 року).

Офіційно її не було звільнено з роботи, але трудові відносини з відповідачкою у неї припинилися 14.06. 2011 року.

Станом на 14.06. 2011 року заборгованість перед нею у відповідача становить 6450 гривень, яка складається з компенсації за не використані відпустки за 2008-2010 роки та з 2 січня по 14 червня 2011 року, заборгованості по заробітній платі за травень 2011 року та по 14 червня 2011 року.

В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала та пояснила, що вона працювала у відповідача бухгалтером з 20.03.1996 року за сумісництвом, а з 1.09. 2010 року була переведена на постійне місце роботи. За час роботи у відповідача їй не надавалась відпустка за 2008-2011 рокиё що стверджується копією книги наказів, а тому заборгованість за невикористані відпустки становить 4705 гривень, заборгованість по заробітній платі за травень 2011 року становить 1200 гривень та з 1 по 14 червня 2011 року заборгованість становить 545 гривень.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибула надіславши до суду листа в якому вказує, що заявлений позов вона не визнає з тих підстав, що претензії по відпустках позивачка повинна пред'явити до бувшого директора підприємства ОСОБА_2 так як вони працювали разом, згідно платіжної відомості за травень 2011 року позивачка сама нарахувала собі 289.20 грн., що позивачка за її заявою звільнена 23 травня 2011 року, що стверджується власноручно написаною заявою. Бухгалтерські документи за вказані роки бухгалтер ОСОБА_1 не передала підприємству. За червень місяць 2011 року заробітна плата позивачці не нараховувалась так як вона була звільнена 23 травня 2011 року.

Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності,

- 2 -

виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи(посади) і заробітної плати.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до п.6 ч.7 ст. 10 Закону України « Про відпустки» щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: 6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Відповідно до п.6 Положення Положенням «Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» затвердженого спільним наказом міністерств праці, юстиції, фінансів України № 43 від 28.06. 1993 року відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала за основним місцем роботи в комбінаті громадського харчування Володарсько-Волинського районного споживчого товариства по 9 серпня 2010 року.

20 березня 1996 року позивачка прийнята на роботу в ТОВ « Аеліта» на посаду бухгалтера за сумісництвом.

1.09. 2010 року позивачка була переведена на постійне місце роботи бухгалтером ТОВ « Аеліта» з окладом 1200 гривень.

23 травня 2011 року позивачка звернулась із заявою до в.о. директора ТОВ

« Аеліта» про звільнення її з роботи за власним бажанням. ( а.с. 17). Вказаної ж дати на заяві, директором підприємства, була поставлена резолюція про задоволення поданої заяви.

Відповідно до наказу № 4/1 від 23 травня 2011 року книги наказів ОСОБА_1 була звільнена з 23 травня 2011 року за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП).

( а.с. 18- 19).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України позивачці в травні 2011 року була нарахована заробітна плата в сумі 300 гривень. В червні та послідуючих місяцях 2011 року заробітна плата не нараховувалась.

( а.с. 44).

Суд вважає, що позивачка була звільнена з ТОВ « Аеліта» з 23 травня 2011 року, що відповідає наказу по підприємству про звільнення позивачки саме з вказаної дати так як наказ про звільнення ніким не оскаржений та не скасований.

Суд вважає, що позивачка надала докази того, що в 2010-2011 роках вона працюючи в ТОВ « Аеліта» не була у відпустках, а тому вважає, що з відповідача належить стягнути компенсацію за не відбуті відпустки за 2008, 2009, 2010 по 23 травня 2011 роки.

Вказане стверджується книгою наказів по підприємству. ( а.с. 52-66 ).

Відповідач в своїх запереченнях вказує, що то були відносини позивачки з бувшим директором підприємства, але вказане не відповідає вимогам КЗпП України так як посадова особа підприємства не є відповідачем, відповідачем є само підприємство, в даному випадку ТОВ

« Аеліта».

Відповідач не надав суду доказів на спростування тих доказів, які надала суду позивачка.

Таким чином на користь позивачки з відповідача належить стягнути компенсацію за невикористані відпустки за 2008-2010 роки та по 23 травня 2011 року, що становить 4606 гривень 94 копійки та заборгованість по заробітній платі за травень 2011 року в сумі 300 гривень з належними відрахуваннями. Позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з 23 травня по 14 червня 2011 року задоволенню не підлягає так як він не знайшов свого ствердження в судовому засіданні. Позивачка не надала будь-яких офіційних доказів в цій частині.

- 3 -

Керуючись ст. 10,11,57, 60, 88, 212-215,218 ЦПК України, 115 КЗпП України, Законом України « Про відпустки», Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій затвердженого спільним наказом міністерств праці, юстиції, фінансів України № 43 від 28.06. 1993 року , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженною відповідальність « Аеліта» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки за 2008-2010 роки та за період з 2 січня по 23 травня 2011 року в сумі 4606 гривень 94 копійки та заборгованість по заробітній платі за червень 2011 року в сумі 300 гривень з відрахуванням належних платежів.

В решті заявлених вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий / підпис/

Копія вірна.

Суддя: Криницький Л.В.