Постанова

від 13.05.2013 по справі 41/904/258/2013

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 року Справа № 41/904/258/2013

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача : Рябчук С.В. представник, довіреність №130321- СБ-01 від 21.03.13;

Бориславський С.Ю. директор, паспорт НОМЕР_1 від 21.04.00;

від відповідача : Кітченков М.О. представник, довіреність №б/н від 27.02.13;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна",м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна",м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 року

у справі № 41/904/258/2013

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово- виробничого підприємства "Зінга Метал і К", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 37 975,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю торгово- виробниче підприємство "Зінга Метал і К" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна" в якому просить стягнути з останього на користь позивача 37 975,73 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем належним чином не виконано майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати роботи за укладеним договором підряду №09/0712Р від 09.07.2012р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.13р. у справі № 41/904/258/2013 (суддя Кармазіна Л.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зінга Метал і К" основний борг - 9 750 грн. 00 коп., пеню в розмірі - 308 грн. 53 коп., штраф у розмірі 4 987 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі - 61 грн. 71 коп. та суму судового збору 640 грн. 30 коп. В решті позову відмовлено.

Суд вважав, що позивачем належним чином не підтверджено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 21 576 грн. 00 коп., 3% річних - 163 грн. 91 коп. та суму процентів на підставі ст. 536 ЦК України в розмірі 819 грн. 55 коп. та суму процентів на підставі ст. 536 ЦК України в розмірі 308 грн. 53 коп. відповідно договору підряду.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю торгово- виробниче підприємство "Зінга Метал і К", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що на виконання п. 4.1 і п.4.2. Договору підряду, між ТОВ ТВП «Зінга Метал і К» (постачальником) та ТОВ «Завод Мастер-Профі Україна» (покупцем) був укладений Договір поставки №09/0712Р від 09.07.2012 року. Зазначений Договір поставки був направлений факсом до покупця і, в подальшому сторонами став виконуватися. Так, продавцем був поставлений товар згідно видаткових накладних: РН-0114 від 11.07.12, РН-0151 від 22.08.12, РН-0152 від 27.08.12, РН-0154 від 28.08.12, РН-0157 від 29.08.12, РН -0162 від 03.09.12, РН-0177 від 17.09.12, РН-0178 від 19.09.12, РН-0180 від 20.09.12 на загальну суму 373 776, 00 грн . При цьому товар отримувався від продавця одним і тим же представником покупця - громадянином ОСОБА_4, який був позначений керівництвом ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна», як офіційний представник. На підставі даних поставок покупцеві були виставлені відповідні рахунки-фактури. Зазначені рахунки були оплачені покупцем частково за винятком рахунків-фактур: РФ-185 від 29.08.12, РФ-207 від 17.09.12, РФ-209 від 18.09.12, РФ-212 від 20.09.12 на загальну суму 21 576,00 грн.

Отже, сторони не тільки уклали договір, але і своїми діями виконували його: постачальник - поставив товар, покупець - його повністю отримав та за нього майже повністю розплатився, за виключенням суми 21 576,00 грн.

Таким чином, застосовуючи положення ч. 2 ст. 218 ЦК України, угода купівлі-продажу, що оформлена Договором поставки № 09/0712Т від 09.07.2012 р. - є дійсною.

Надані до суду товарно-транспортні накладні підтверджують, що ТОВ ТПП «Зінга Метал і К» свої зобов'язання з постачання Товару на адресу відповідача виконало повністю. Тоді як відповідач, в порушення ч. 1 ст. 692 ЦКУ не оплатив покупцю за Товар на загальну суму 21 576,00 грн.

До того ж, на думку скаржника, твердження суду про неналежність доказу податкової накладної, є безпідставним. Оскільки, нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», передбачено, що вчинення кожної господарської операції підприємства має бути підтверджено документально, тобто оформлено відповідним первинним документом. На підставі первинних документів здійснюються записи в облікових регістрах - господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку. Бухгалтерський облік ведеться на підприємстві безперервно з дня його реєстрації і до моменту ліквідації. На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства складається податкова і фінансова звітність. І якщо за результатами податкової та фінансової звітності розбіжностей між підприємствами немає, то це ж означає, що немає розбіжностей і в прийнятих позивачем первинних документах. А з цього випливає, що якщо бухгалтер відповідача прийняв первинні документи позивача в повній комплектації, значить і товар був їм також прийнятий ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна».

Так, загальна сума боргу відповідача на користь позивача складає 37 975,73 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні, яке призначено на 13.05.13р.

Також, не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимоги.

Так, скаржник вказує, що для підтвердження права позивача вимагати здійснення відповідачем оплати підрядних робіт позивач має довести, що ним було здійснено оцинкування саме 6650 кв.м. конструкції (тому що площа здійсненного оцинкування може бути й менша ніж 6650 кв.м., оскільки в Договорі зазначено до 6650 кв.м.), товщина оцинкування 60 мкм, роботи прийняті за Актом здачі-приймання робіт.

Акт приймання підготовки поверхні та нанесення матеріалів не може бути належним доказом по справі оскільки він не передбачений умовами Договору та не підписаний ні представником Замовника (відповідача), ні представниками власника об'єкта.

Таким чином на думку скаржника, роботи не здані за Актом здачі-приймання робіт, крім того роботи виконані неякісно, що підтверджуються:

• підписами представників власників об'єкта та представником підрядника (позивача) ОСОБА_5 в робочих листах про заміри товщини покриття від 10.10.2012 р . та повторними замірами від 23.10.2012 р ., в яких відображено невідповідність товщини покриття умовам Договору (колами обведені товщину покриття, що не відповідає умовам договору - 60 мкм.),

• претензією відповідача щодо недоліків виконаних робіт.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, при винесенні рішення суд порушив ст. 61 Конституції України, ст.ст. 41, 43, 49 ГПК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, неправильно застосував ст. 625 ЦК України, 216ГК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні, яке призначено на 13.05.13р.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначає, що замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про примусове стягнення з відповідача суми 9 750 грн. 00 коп. - основного боргу за Договором підряду №09/0712Р від 09.07.2012 року.

З урахуванням цього, є вірним й застосування судом штрафних санкцій, відповідно до положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, а саме: пені в розмірі - 308 грн. 53 коп., штрафу у розмірі 4 987 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі - 61 грн. 71 коп.

В судовому засіданні 13.05.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна" (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Зінга Метал і К" (підрядником) укладено договір підряду №09/0712Р від 09.07.12р.

Так, сторони погодили, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, відповідно до умов даного договору, роботи з антикорозійного захисту - холодному оцинкуванню об'єктів замовника, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

В п. 11.1. договору сторони погодили , даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (09.07.12р.) та діє до моменту його кінцевого виконання, але у будь-якому випадку до 08.07.2013р.

Предметом підряду є холодне оцинкування об'єкту замовника цинковим покриттям "Ликвид ЗИНГальваник" у 2 слою.(п.3.1. договору)

Кількісні характеристики предмету підряду: цинкове покриття наноситься на металоконструкції об'єкту "Sun Rise" загальною товщиною цинкового слою в 60 мкм., загальною площею металоконструкцій 6650 кв.м. та загальною вагою 316, тон. (п. 3.2. договору)

Відповідно до п. 5.2. договору, вартість робіт-послуг наданих підрядником для замовника вказана з урахуванням ПДВ та складає 15 грн. за кожен квадратний метр металоконструкцій об'єкту, оцинкований холодним способом відповідно до умов даного договору.

Таким чином, загальна сума підрядних робіт складає 99 750 грн. 00коп.

На виконання вимог п.6.1 договору, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 90 000 грн., проте решта суми в розмірі 9 750грн.00 коп. відповідачем не сплачена.

Позивач направив 26.09.12р. відповідачу рахунок №РФ-211 від 20.09.2012р. та податкову накладну №24 від 27.09.2012р. разом з повідомленням про виконані роботи, що підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа з відміткою календарного штемпелю пошти від 26.09.2012р., поштовою квитанцією №0164 від 26.09.2012р. та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4903803953826 з відміткою представника відповідача про отримання.

Також слід зауважити, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача лист Вих. №121001-01-СБ від 01.10.2012р., в якому просив відповідача оплатити виконані роботи (а.с.34), а також претензію Вих.121105-01-СБ від 05.11.2012р.(а.с. 36-37).

Проте, відповідач заборгованість не сплатив.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.

Правильними визнає колегія висновки суду щодо що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором підряду, чим порушив умови договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 9 750 грн.00 коп. - основного боргу є обґрунтованими.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний повідомити замовника про готовність предмету до здачі протягом однієї доби.

На виконання умов договору, позивач по закінченню підрядних робіт направив на адресу відповідача лист Вих.№ 120926-01-СБ від 26.09.2012р., в якому просив відповідача направити на монтажний майданчик 27.09.2012р. о 9 год.00 хв. свого представника у склад комісії з контролю об'єкта "Sun Rise".

Вказаний лист 26.09.2012р. направлений на адресу відповідача факсимільним зв'язком, а також рекомендованим листом з описом вкладення (а.с.18) з відміткою про отримання даного листа представником відповідача (а.с.19).

Відповідно до п.9.1. договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом однієї доби з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до приймання.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником у відповідності до умов даного договору, оглянути її та у випадку виявлення допущених в роботі відступів від умов даного договору або у випадку інших недоліків негайно заявити про них підряднику у письмовому вигляді. Якщо заявник не зробить такої заяви, то він втрачає право посилатися у подальшому на ці відступи від умов договору або на недоліки в роботі, робота буде вважатись прийнятою за умовчанням.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до норм діючого законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити законом покладено саме на замовника.

Відтак, на думку колегії, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду .

Тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 9 750 грн.00 коп. - основного боргу за договором підряду є обґрунтованими.

Поряд з цим, місцевим господарським судом вірно встановлено безпідставність посилання позивача на договір підряду № 09/0712Р від 09.07.2012 року, яким взагалі не передбачена поставка товару вартість якого хоче стягнути позивач, натомість п.4.1. зазначено, що роботи виконуються з матеріалів замовника.

В підтвердження поставки товару, позивач посилається на податкову накладну №27 від 29.08.2012р., рахунок № РФ-207 від 29.08.2012р. на суму 7 176грн., податкову накладну №17 від 17.09.2012р., рахунок № РФ-207 від 17.09.2012р. на суму 6 000 грн., податкову накладну №18 від 19.09.2012р., рахунок № РФ-209 від 18.09.2012р. на суму 6 000грн., податкову накладну №20 від 20.09.2012р., рахунок № РФ-212 від 20.09.2012р. на суму 2 400грн. (а.с. 26 -33 )

Проте, зазначені документи не є належним доказом, щодо отримання відповідачем товару.

Первинними документами бухгалтерського обліку не підтверджено здійснення поставки за цим договором, оскільки позивачем не підтверджено повноваження особи, яка приймала товар від відповідача (крім того накладна 157 від 29.08.12р. взагалі не має підпису особи, що прийняла товар (а.с.32)), накладні не скріплені печаткою підприємства, що одержало товар, а тому вони не можуть бути належним доказом в розумінні ст. 33 ГПК України.

Так, судом правомірно відмовлено в задоволенні вимог в цій частині позову.

Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Таким чином, вимоги, щодо стягнення 308 грн. 53 коп. - пені, штрафу в розмірі - 4 987 грн. 50 коп. та 3% річних в розмірі - 61 грн. 71 коп. за неналежне виконання договору підряду є обгрунтованими.

В розумінні ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами . Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки даний договір підряду №09/0712Р від 09.07.12р., який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Зінга Метал і К", як юридичними, а не фізичними особами, то суд вважає що дане положення Цивільного кодексу не може застосовуватись до даного виду правовідносин. Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів у розмірі 308 грн. 53 коп.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем, у відповідності до ст 33 ГПК України, належним чином не підтверджено вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 21 576 грн. 00 коп., 3% річних - 163 грн. 91 коп. та суму процентів на підставі ст. 536 ЦК України в розмірі 819 грн. 55 коп. та суму процентів на підставі ст. 536 ЦК України в розмірі 308 грн. 53 коп. відповідно договору підряду.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обгрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду, а тому їх слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.13р. у справі № 41/904/258/2013 - залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю торгово- виробничого підприємства "Зінга Метал і К" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Мастер-Профі Україна" - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.В. Швець