Постанова

від 30.08.2006 по справі 46/134-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/134-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2006 р.                                                           Справа № 46/134-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Новаков А.І.

відповідача -  Горустович Д.Б., Савко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2567Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.06 р. по справі № 46/134-06

за позовом ТОВ "Ніка-V", м. Харків

до ТОВ НВФ "Тріол, ЛТД",  м. Харків

 про стягнення 9876,05 грн.

встановила:

У березні 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення  заборгованості у розмірі 7 876,05 грн., а також просив відшкодувати на свою користь понесені судові витрати у вигляді витрат на оплату послуг адвоката, держмита та витрат по забезпеченню судового процесу, посилаючись, що відповідач не розрахувався у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у зазначеній сумі.

       Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № 46/134-06 (головуючий суддя –Ільїн О.В., судді –Черленяк М.І., Хот енець П.В.)  позов задоволено, стягнуто з відповідача  заборгованість у розмірі 7876,05 грн., 2000,00 грн. витрат на сплату послуг адвоката, 78,76 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на невиконання  відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в який  просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на отримання зазначеного товару в рамках договору  № 41 від 1.07.2005 р., який належним чином не виконувався позивачем /п. 4.5 договору/, в зв'язку з чим  на підставі ст. 538 п. 3 ЦК України зупинено виконання свого обов'язку.

Позивач  з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи та вислухавши представників сторін,   встановила :

Відповідач, згідно довіреностей серії ЯКЯ № 575890 від 08.11.2005 р. та серії ЯЛМ № 661105 від 06.12.2005 р. у відповідності до накладних № НІК 000139 від 08.11.2005 р., № НІК 000140 від 08.11.2005 р., № НІК 000141 від 08.11.2005 р., № НІК 000162 від 06.12.2005 р., № НІК 000163 від 06.12.2005 р., № НІК 000164 від 06.12.2005 р., № НІК 000165 від 06.12.2005 р., № НІК 000166 від 06.12.2005 р., № НІК 000167 від 06.12.2005 р., № НІК 000168 від 06.12.2005 р. отримав від позивача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 12 112 грн. 89 коп.

Відповідно до чинного законодавства угодами визнаються дії громадян та організацій спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов*язків.

Згідно зі ст.. 626 ЦК України угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі.

Таким чином, фактично між сторонами був укладений договір купівлі-продажу у відповідності до ст. 655 ЦК України, без визначення строків платежів. Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

      Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач свої зобов*язання виконав належним чином, передав відповідачу товар за вищевказаними накладними, але відповідач свої зобов*язання виконав частково, в зв*язку з чим виникла заборгованість у сумі 7 876,05 грн. Як свідчать матеріали справи, 03 березня 2006 року позивач надіслав на адресу відповідача лист № 8 з вимогою про сплату боргу. Зазначений лист у відповідності до поштового повідомлення про вручення цінного листа адресатові був отриманий відповідачем 07.03.2006 р. і він  повинен був розрахуватись  в строк до 10.03.2006 р.

      Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Таким чином, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 Цивільного кодексу України відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем. У встановлений законом строк  заборгованість в сумі 7 876,05 грн. відповідачем не погашена.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7876,05 грн. основного боргу.

       Посилання відповідача на передання спірних матеріалів в рамках договору № 41 від 1.07.2005 р. необґрунтоване та спростовується матеріалами справи, так відповідно до заявок на додаткове замовлення матеріалу в зв*язку з понаднормативними витратами матеріалів ВП «РСО-Т2  листами  від 10.08.2005 р., 29.08.2005 р., 7.09.2005 р., 20.09.2005 р., 24.10.2005 р., 1.11.2005 р., 8.11.2005 р. та 14.11.2005 р. просило позивача додатково надати матеріали. В установленому порядку зміни в договір № 41 від 1.07.2005 р. не вносилися та додаткові специфікації не підписувалися.

В зв*язку з чим заперечення відповідача з мотивів невиконання позивачем умов договору поставки № 41 від 01.07.2005 року не ґрунтуються на законі та не мають відношення до спору, що розглядається.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог  і заперечень, що відповідачем не виконано.

Суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 2000 грн. витрат на сплату послуг адвоката, з посиланням на ст..ст. 44, 49 ГПК України та вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування в якості судових витрат сум, які були понесені стороною за сплату державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Отже, ст. 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрі такі послуги були надані, та їх сплата підтверджується договором та фінансовими документами.

Суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2000 грн. витрат на послуги адвоката безпідставно посилається на те, що позивач на підставі договору про надання адвокатських послуг № 1/03-06/ч від 24.03.2006 р. та довіреності № 2 від 28.03.2006 року уповноважив адвоката Чіпіженко Є. В. представляти його інтереси в даній справі і згідно умов договору про надання адвокатських послуг та платіжної квитанції позивач сплатив адвокату за участь у справі 2 000, 00 грн.

          Як свідчать матеріали справи,  позивач не довів понесення витрат по оплаті послуг адвоката,  в матеріалах справи відсутній договір про надання адвокатських послуг № 1/03-06/ч від 24.03.2006 р. позивача з адвокатом Чіпіженко Є. В., наданий позивачем звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000010 від 28.03.2006 р. не може вважатися доказом понесених витрат позивачем  на послуги адвоката при розгляді справи № 46/134-06,так як в ньому зазначено тільки «юридичні послуги».

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність правових підстав щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на сплату послуг адвоката в сумі 2000 грн., оскільки позивач не довів зазначених витрат по зазначеній справі і підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

В зв*язку з чим рішення в частині стягнення 2000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката підлягає скасуванню та в позові в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, керуючись ст..ст. 526, 530 ЦК України, ст..ст. 44, 49, 101-105 ГПК України

                                                  постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № 46/134-06 змінити.

Рішення в частині стягнення 2000 грн. витрат на сплату послуг адвоката скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В іншій частині залишити рішення без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді