Постанова

від 19.10.2006 по справі 46/181-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/181-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2006 р.                                                    Справа № 46/181-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Фоміна В.О.

при секретарі Рильовій В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко О.Д., копія довіреності № 16/37-06 від 17.05.06р.;

відповідача -  не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2572Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від 27.06.06 р. по справі № 46/181-06

за позовом НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", смт. Солоницівка

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське",  с. Тавільжанка

про розірвання договору фінансового лізингу, стягнення 30600,91 грн. та вилучення техніки,

встановила:

Позивач - Харківська філія ВАТ "НАК «Украгролізинг», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог, які прийняті судом першої інстанції) до ПСП "Тавільжанське" про стягнення  суми основного боргу в розмірі 62374,03  грн., штрафу за неукладення договору застави в розмірі 9041,18 грн., суми штрафу за неукладення договору страхування в розмірі 9041,18 грн. та про вилучення лізингової сільськогосподарської техніки: комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 "Славутич" заводський № 464; про розірвання договору фінансового лізингу від 29.04.2004р. № 20-04-705 фл.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.06р. (суддя Ільїн О.В.) у задоволені позову відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахванням уточнень до апеляційної скарги) , в якій посилається на незаконність та необгрунтованість прийнятого рішення, порушення судом норм матеріального та  процесуального права. Просить оскаржуване рішення скасувати  повністю, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача несплачені лізингові платежі в сумі 62374,03 грн., штрафні санкції на загальну суму 18082,36 грн., вилучити у відповідача  комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 “Славутич” заводський № 464, розірвати договір фінансового лізингу від 29.04.2004 року № 20-04-705 фл.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.

        Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції,  29 квітня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством “НАК “Украгролізинг” та Приватним сільськогосподарським підприємством “Тавільжанське” було укладено договір фінансового лізингу № 20-04-705фл, згідно з яким лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу) у користування сільськогосподарську техніку - зернозбиральний комбайн “Славутич” КЗС-9-1-01, заводський № 464, в кількості 1 шт.,  по ціні 452059,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з додатковою угодою б/н від 01 листопада 2004 року до договору фінансового лізингу від 29 квітня 2004 року № 20-04-705 фл, права та обов*язки лізингодавця згідно Договору лізингу передано Харківській філії НАК “Украгролізинг”.

Відповідно до п. 2.2. Договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (тристоронній акт), що укладається у 5 автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу.

Позивач в обгрунтування своїх  позовних вимог щодо стягнення з відповідача несплачених лізингових платежів в сумі 62374,03 грн., стягнення 18082,36 грн. штрафу, вилучення лізингової техніки та розірвання договору фінансового лізингу                                                                                                                                                                                                                                                        посилається на порушення відповідачем умов договору щодо укладення договорів застави та страхування  та порушення графіку сплати лізингових платежів.

      Відповідач в обгрунтування заперечень на позовні вимоги посилається на те, що строк відпуску комбайна зазначений 15 червня 2004 року, однак комбайн з заводу був випущений лише 20.08.2004 року, чим було порушено умови договору. А тому, у зв”язку з невчасним отриманням об”єкту лізингу –20.08.04р., відповідач вважає, що графік сплати лізингових платежів повинен бути скорегований.

      Колегія суддів такі доводи відповідача вважає недоречними, та зазначає наступне.

      В додатку № 1 до договору лізингу (том І, арк. спр. 17) вказано, що предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 31.12.2004 року.

      30.04.2004 року НАК “Украгролізинг” було видано довіреність № 033441 (том ІІ, арк. спр. 23) на ім”я Губського М.В. для отримання комбайну КЗС-9-1-01 в кількості 1 шт. , термін дії довіреності  - до 30.05.2004 року.

       З матеріалів справи не вбачається наявності у відповідача іншої довіреності, яка б надавала йому право отримати об”єкт лізингу післія 30.05.2004 року (а саме, 20.08.04 р., як вказує відповідач), відповідних доказів відповідач суду не надав.

      З накладної № 1316 (том ІІ, арк. спр. 24) про випуск готових виробів вбачається, що відвантаження проводилось при пред”явлені довіреності № 033441 від 30.04.04р.

      05 травня 2004 року між НАК “Украгролізинг”, ВАТ “Херсонські комбайни” та ПСП “Тавльжанкське” було складено трьохсторонній Акт № 9 приймання-передачі сільськогосподарської техніки (том І, арк. спр. 19), в якому зазначено, що даний Акт складений на умовах договору поставки (купівлі-продажу) № 04-230 від 25 лютого 2004 року, укладений між ВАТ “Херсонські комбайни” та НАК “Украгролізинг”. В цьому акті передбачено, що відповідач приймає об*єкт лізингу згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням лізингодавця.

      На підставі вказаного, доводи відповідача щодо невчасного отримання об”єкту лізингу колегія суддів вважає недоведеними та необгрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

      Згідно з п. 4.1. договору фінансового лізингу з моменту одержання предмету лізингу за користування останнім лізингоодержувач (відповідач) сплачує лізингодавцю (позивачу) лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу в розмірі 7% невідшкодованої вартості.

      Пункт 4.2 вказаного договору  передбачає, що розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору “Графік сплати лізингових платежів” (арк. спр. 18).

       Висновок суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем графіку сплати лізингових платежів апеляційний суд вважає недоведеними, оскільки з наявних в матеріалах справи виписок банку (том ІІ, арк. спр 25, 26, 27) вбачається , що відповідачем спллачені лізингові платежі в сумі 40000,00 грн.  –04.11.05р., 3000,00 грн. –16.11.06р. та 4000,00 грн. –17.05.06р.. Дані платежі були враховані позивачем під час складання акту звірки розрахунків станом на 01.06.2006 року (том. ІІ, арк. спр. 28).

       Доказів на підтвердження сплати інших платежів, в матеріалах справи на міститься та відповідачем  суду не надано, а тому, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо стягнення 62374,03 грн. обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.         

       Відповідно до п. 6.1 умовою забезпечення виконання зобов”язань згідно до договору є укладення лізингоодержувачем (відповідачем) на користь лізингодавця та надання в тижневий строк з моменту укладення договору  нотаріально посвідченого договору застави на суму 150% вартості предмета лізингу; згідно з п. 6.2 у тижневий строк з моменту одержання предмета лізингу відповідач укладає на користь лізингодавця договір страхування.

      Розділом 7 договору лізингу передбачена відповідальність відповідача за порушення строків сплати лізингових платежів, за неукладення чи ненадання договорів застави та страхування, а саме, п. 7.3 передбачено сплату лізингоодержувачем штрафу в розмірі 2% від вартості предмета лізингу у разі неукладення чи ненадання договорів застави  та страхування.

        А тому,  висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача можливості вчасно укласти договори застави та страхування, колегія суддів вважає хибним, з огляду на таке. З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено факт невчасного отримання об”єкту лізингу.

       Крім того, 05.05.2004 року між відповідачем та ВАТ “Херсонські комбайни” було складено акт приймання сільськогосподарської техніки на відповідальне зберігання (том ІІ, арк. спр. 22), відповідно до якого відповідач передав комбайн –об”єкт лізингу ВАТ “Херсонські комбайни” на відповідальне зберігання. З цього вбачається, що відповідач вчасно отримав вказаний комбайн, однак добровільно передав його на зберігання. А тому, посилання відповідача на відсутність у нього об”єкту лізингу, як на  підставу неможливості вчасного виконаня умов договору лізингу щодо укладення договорів страхування та застави є недоречними та безпідставними.

        При цьому позивачем правомірно , у відповідності до умов договору лізингу було нараховано суми штрафів за неукладення відповідачем договорів застави та страхування в загальній сумі 18082,36 грн., а тому, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

       Згідно з п. 3.1.2 договору лізингу лізингодавець (позивач) має право вимагати від лізингоодержувача повернення майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 днів в безспірному порядку і  протягом 3 місяців підряд –в добровільному порядку.

       Пунктом 3.5.3 договору лізингу передбачено, що за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 3 місяців підряд або з порушенням правил утримання чи невиконання предмета лізингу на вимогу лізингодавця добровільно повернути йому предмет лізингу згідно акту приймання-прередачі.

       Листами № 171 від 05.04.06р. та № 225 від 16.06.05р. позивачем направлялись на адресу відповідача пропозиції про повернення об”єкту лізингу та  розірвання дії договору № 20-04-705фл. Від 29.04.04р. у зв”язку з несплатою лізингових платежів.

      Відповідно до п. 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

      На підставі вказаного та з урахуванням доведеності істотного порушення відповідачем умов договору (графіку сплати відповідачем лізингових платежів, неукладення договорів страхування та застави), колегія суддів вважає позовні вимоги щодо вилучення предмета лізингу та розірвання договору фінансового лізингу доведеними, обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

      До того ж , згідно з частинами 4, 5 статті 49  Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення , господарський суд відшкодовує мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок другої сторони. Витрати зі сплати державного мита в сумі 1014,55 грн. за подання позову та в сумі 402,28  грн. за подачу апеляційної скарги, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. за  позовною заявою підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача

      Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, яке було прийнято судом з порушенням норм матеріального права та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та задоволення позовних вимог в повному обсязі.  

      Керуючись статтями 25, 33, 35, 43, п. 2 статті 80 , статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.06.06р. у справі № 46/181-06 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ПСП "Тавільжанське" (62731, Харківська область, Дворічанський район, с. Тавільжанка, п/р 26009030045001 в філії АКБ Надра м. Куп"янськ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 31368939) на користь НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49, п/р 2650600006 в ХОД АППБ "Аваль", м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816 ) несплачені лізингові платежі в сумі 62374,03 грн. та штрафні санкції на загальну суму 18082,36 грн.

Вилучити у ПСП "Тавільжанське" (62731, Харківська область, Дворічанський район, с. Тавільжанка) комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 "Славутич" заводський № 464.

Розірвати договір фінансового лізингу від 29.04.2004 року № 20-04-705фл, укладений між  ПСП "Тавільжанське" та ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг".

Стягнути з ПСП "Тавільжанське" (62731, Харківська область, Дворічанський район, с. Тавільжанка, п/р 26009030045001 в філії АКБ Надра м. Куп"янськ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 31368939) на користь НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49, п/р 2650600006 в ХОД АППБ "Аваль", м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816 ) 1416,83 грн. державного мита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Доручити господарському суду Харківської області видати накази.

         Головуючий суддя                            (підпис)                   Слюсарева Л.В.  

                                 Судді                            (підпис)                   Білоконь Н.Д.  

                                                                       (підпис)                   Фоміна В.О.