Постанова

від 10.04.2013 по справі 826/2386/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2013 року 17:22 № 826/2386/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - Радченка О.В., відповідача - Чабан О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАН» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 28, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 лютого 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАН» (далі - ТОВ «АВАН», позивач) з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі - КРМ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 28.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/2386/13-а призначено до судового розгляду на 27 березня 2013 року.

В судовому засіданні 27 березня 2013 року оголошувалась перерва до 10 квітня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАН» (ідентифікаційний код 30309762) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 02 квітня 1999 року за № 10731200000009854. Вказане товариство розташоване за адресою: 03067, м. Київ, провулок Західний, 3-Ц.

ТОВ «АВАН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15 квітня 1999 року за № 2111 та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва № 36077138 (форма № 2-Р) від 23 квітня 2003 року ТОВ «АВАН» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 303097626587).

ТОВ «АВАН», як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, з 26 квітня 1999 р. акредитоване у Київській регіональній митниці та взято на облік у м/п «Київ-Західний» Київської регіональної митниці (облікова картка № 10000/24/12/3692).

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ «АВАН» отримало лист Київської регіональної митниці від 07.12.2012 р. № 14/2-17/27257 про початок проведення перевірки.

В період з 18 грудня 2012 р. по 27 грудня 2012 р. Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «АВАН» (код ЄДРПОУ 30309762) вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «Шприци» походженням з Королівства Іспанія за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № н/83/12/100000000/30309762 від 28 грудня 2012 року.

В ході перевірки митним органом встановлено, що за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. ТОВ «АВАН» імпортувало товари «Шприци ін'єкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT™ II» з голками та без голок (об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл, 20 мл)», виробник - «Becton Dickinson S.A.», країна виробництва - Іспанія, за кодом згідно УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 (ставка ввізного мита 0%) за вантажними митними деклараціями від 26.04.2010 р. № 100000011/2010/505692, від 14.07.2010 р. № 100000011/2010/511222, від 21.12.2010 р. № 100000011/2010/496550, від 01.02.2011 р. № 100140001/2011/000676, від 10.05.2011 р. № 100140000/2011/005084, від 06.10.2011 р. № 100200000/2011/13661.

Згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 при митному оформленні шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних об'ємом 5 мл, походженням з Королівства Іспанія, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 9018 31 10 00, застосовуються остаточні антидемпінгові заходи у вигляді антидемпінгового мита у розмірі 10,54 % від митної вартості товару, об'ємом 10 мл, походженням з Королівства Іспанія, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 9018 31 10 00, застосовуються остаточні антидемпінгові заходи у вигляді антидемпінгового мита у розмірі 196,38 % від митної вартості товару.

Відповідно до сертифікатів про походження товарів від 19.04.2010 р. № А535538, від 08.07.2010 р. № А593916, від 17.12.2010 р. № А663620, від 27.01.2011 р. № А663429, які задекларовані по ВМД, країною походження шприців ін'єкційних одноразового застосування «BD DISCARDIT™ II» з голками та без голок, об'ємом 5 і 10 мл є Королівство Іспанія.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що оскільки вищезазначені товари підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, до останніх мають застосовуватися антидемпінгові заходи, а саме антидемпінгове мито у розмірі 10,54 % та 196,38 %.

В результаті чого, у акті зроблено висновок, що в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ та пункту 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 за вищезазначеними ВМД ТОВ «АВАН» не було нараховано та сплачено антидемпінгове мито, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 141 352,57 грн.

25 січня 2013 року Київська регіональна митниця на підставі акту перевірки № н/83/12/100000000/30309762 від 28 грудня 2012 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 28, яким, згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення вимог ст. 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ та пункту 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки», визначила ТОВ «АВАН» суму податкового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 141 352,57 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Державної митної служби України, яка своїм рішенням про результати розгляду скарги від 15 лютого 2013 року № 11.1/2-15.1/1574 його скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення КРМ від 25.01.2013 р. № 28 - без змін.

Позивач не погоджується з висновками митного органу, в обґрунтування своїх вимог, зокрема, зазначає, що на момент ввезення ним товару на митну територію України, оформлення ВМД та подання їх для проведення митного контролю митним органом, антидемпінгове мито не справлялось, оскільки на підставі рішень судів про забезпечення позову, дію Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 було призупинено.

Крім того, позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю зауважень з боку митного органу до ВМД, поданих ТОВ «АВАН», не було, працівники Київської регіональної митниці підтвердили правильність та достовірність даних, зазначених у ВМД (зокрема й щодо відсутності обов'язку сплати антидемпінгового мита).

Таким чином, на думку позивача, порушень законодавства під час митного оформлення товару допущено не було.

В своєму позові ТОВ «АВАН» просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 25.01.2013 р. № 28, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 141 352,57 гривень, у тому числі за основним платежем - 141 352,57 гривень та за штрафними санкціями - 0,00 грн.

Київська регіональна митниця надала письмові заперечення проти позову, в яких вважає посилання позивача на нечинність Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 безпідставним, оскільки відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Рішення № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року. Враховуючи, що судом касаційної інстанції Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року було визнано правомірним, то зазначені в ньому антидемпінгові заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувалися.

В своїх запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «АВАН» відмовити повністю.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАН», виходячи з наступного.

Визначення податкових зобов'язань, належних до сплати при митному оформленні зазначених товарів, здійснювалося за ставками ввізного мита, затвердженими Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III (далі - Закон № 2371-III), відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 року № 2097-XII (далі - Закон № 2097-XII), Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 року № 330-XIV (далі - Закон № 330-XIV), Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.01.2006 року № 30, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2006 року № 109/11983, чинних на день подання ВМД до митного оформлення.

Стосовно проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Як визначено у ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України), документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з ч. 2 вказаної статті Митного кодексу України, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно з ч. 1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

За викладених вище обставин суд вважає, що після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 16.03.2011 року по справі № К-40593/10, № К-42238/10 у Київської регіональної митниці були наявні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки, передбачені ст. 351 Митного кодексу України.

Згідно Наказу Київської регіональної митниці від 12.12.2012 р. № 1213 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», групою у складі: ст. інспектора митного поста «Східний» КРМ, начальника сектору відділу митних платежів КРМ у термін з 18.12.2012 року по 27.12.2012 року проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ТОВ «АВАН» (код ЄДРПОУ 30309762) вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «Шприци» походженням з Королівства Іспанія за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки був складений Акт № н/83/12/100000000/30309762 від 28 грудня 2012 року.

На підставі акта перевірки, митним органом було винесено оскаржуване рішення.

29 січня 2013 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 28 від 25.01.2013 року Київської регіональної митниці про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 141 352,57 грн., у т.ч. 141 352,57 грн. за основним платежем та 0,00 грн. за штрафними санкціями.

Штрафна санкція не нараховувалася у зв'язку з тим, що на момент оформлення позивачем вантажних митних декларацій діяло рішення суду про зупинення Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 (далі - Рішення № АД-216/2009/4402-37).

Визначення суми податкового зобов'язання здійснено відповідачем на підставі Рішення № АД-216/2009/4402-37.

Відповідно до Рішення № АД-216/2009/4402-37 строком на 5 років запроваджено ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт шприців в Україну походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач при ввезенні вищенаведеного товару на територію України за вказаними вище ВМД, не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито в зв'язку з тим, що дію Рішення № АД-216/2009/4402-37 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду від 12.03.2010 р. у справі № 2а-3851/10/2670.

15.09.2010 р. постановою Окружного адміністративного міста Києва у справі № 2а-3851/10/2670 в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Рішення № АД-216/2009/4402-37 було повністю відмовлено.

25.11.2010 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду у вищевказаній справі було скасовано постанову суду першої інстанції від 15.09.2010 р. та прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано Рішення № АД-216/2009/4402-37.

Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 25.11.2010 р.

16.03.2011 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. скасовано, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 р. залишено в силі, а Рішення № АД-216/2009/4402-37 відновлено.

Зазначена ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 254 КАС України з моменту її проголошення, тобто з 16.03.2011 р.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 було нечинним на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. по справі № 2а-3851/10/2670, а тому антидемпінгове мито за відповідними ВМД не підлягає сплаті, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року по справі № К-40593/10, К-42238/10 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі № 2а-3851/10/2670 про визнання протиправним та скасування Рішення № АД-216/2009/4402-37 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року, якою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення № АД-216/2009/4402-37 відмовлено повністю. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстав для звільнення позивача від сплати антидемпінгового мита немає, а тому відповідачем за наслідками невиїзної документальної перевірки правомірно нарахована сума податкового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні № 28 від 25.01.2013 р.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Тобто, митне оформлення товарів проводиться на підставі нормативно-правових актів, чинних на день прийняття митної декларації митним органом України.

Однак, тимчасове зупинення дії нормативного акту не є тотожним поняттям з втратою чинності такого нормативного акту, відповідно, на момент митного оформлення позивачем товару Рішення № АД-216/2009/4402-37 було чинним.

Таким чином, після закінчення терміну на який було зупинено Рішення № АД-216/2009/4402-37, дія останнього вважається поновленою.

Враховуючи те, що судом касаційної інстанції Рішення № АД-216/2009/4402-37 визнано правомірним, що свідчить про те що вказане рішення не втрачало чинності з моменту його прийняття - 29.09.2009 р., суд вважає, що зазначені в ньому антиденпінгові заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувались, в тому числі і протягом дії заходів забезпечення позову.

В зв'язку з цим, суд приходить до переконання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАН» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.04.2013 р.