Постанова

від 04.09.2006 по справі 29/343-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/343-05

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р.                                                                Справа № 29/343-05  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Келеберди Н.Б. (дов. № 62 від 17.01.05р.)

ДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (смт. Великий Бурлук, Харківська область) (вх. № 2858 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.05.06 р.

по скарзі боржника на дії Відділу державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області по справі № 29/343-05

за позовом Рекламного агенства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (смт. Великий Бурлук, Харківська область)

про стягнення 4 901,91 грн., -

встановила:

У вересні 2005 року Рекламне агентство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" (м. Житомир) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (смт. Великий Бурлук, Харківської області) про стягнення 4 901,91 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору № 27 на розміщення зовнішньої реклами від 11.03.2003 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2005 р. по справі № 29/343-05 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 310,35 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання судового рішення господарським судом Харківської області 15.11.2005 р. був виданий наказ.

15.02.2006 р. боржник звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області, в якій просив визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби щодо накладення арешту на грошові кошти ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" та винесенню постанови від 27.01.2006 р. про арешт коштів боржника. У своїй скарзі боржник зазначив про те, що відповідно до ч. З ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження" копія постанови державним виконавцем про арешт коштів не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків, однак до цього часу боржник постанову не отримував. Зокрема, згідно з ч. 1. ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження" арешт повинен бути накладений тільки на рахунок, що вказаний у виконавчому документі, при наявності на ньому достатньої суми коштів для погашення заборгованості, а державний виконавець постановив накласти арешт на кошти ВАТ „Великобурлуцький сироробний завод", що містяться на банківських рахунках в ХОД АППБ „Аваль": № № 26041358, 26042337, 260063111, 26062111. Загальна сума арештованих коштів склала 423 942,16 грн., тоді як сума погашеної заборгованості становила 1530,35 грн. А відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" арешт на кошти боржника може бути накладено тільки в межах суми стягнення за виконавчим документом, тобто в межах суми 1 530,35 грн., яка їх підприємством була перерахована добровільно стягувачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2006 р. по справі № 29/343-05 (суддя Тихий П.В.) у задоволенні скарги відмовлено.

Боржник з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17.05.2006 р. скасувати, визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області щодо накладення арешту на грошові кошти ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" та винесенню постанови від 27.01.2006 р. про арешт коштів боржника, а також скасувати постанову Державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області про арешт коштів боржника від 27.01.2006 р. На думку боржника, місцевий господарський суд при винесенні ухвали не врахував вимоги Закону України „Про виконавче провадження", приписи статей 43, 43 Господарського процесуального кодексу України, а також неповно з'ясував обставини справи.

Стягувач та ВДВС у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надали, будучи належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників 29.08.2006 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв'язку з чим справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" Келеберду Н.Б., яка підтримала апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 17.05.2006 р., виходячи із наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, господарським судом Харківської області 10.10.2005 р. по справі № 29/343-05 було винесено рішення про стягнення з ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" на користь ТОВ РА "Зірка" 1 310,35 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 15.11.2005 р. було видано наказ.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд послався на те, що згідно зі статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХVІ зі змінами (надалі - Закон) державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, щодо відкриття виконавчого провадження, надсилання відповідних документів учасникам виконавчого провадження, пересвідчення, чи отримав боржник копію відкриття виконавчого провадження, законності накладення арешту на кошти боржника і т.д.

Відповідно до ч. З ст. 55 Закону копія постанови державним виконавцем про арешт коштів не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків.

На думку суду першої інстанції, Державна виконавча служба надала суду копії супровідного листа № 380 від 27.01.2006 р. та копії аркушів книги вихідної кореспонденції, копію відповіді банку від 08.02.2006 р., які підтверджують те, що постанову від 27.01.2006 р. про арешт коштів боржника було направлено на адресу боржника 27.01.2006 р., тобто ДВС не було порушено вимог ст. 55 Закону.

Господарським судом Харківської області було зазначено, що в постанові про арешт коштів боржника від 27.01.2006 р. вказано: "Накласти арешт на грошові кошти", таким чином, ДВС в своїй постанові вказала вірно, а банк "Аваль" невірно виконав постанову ДВС, наклавши арешт не на грошові кошти, а на рахунки боржника.

Зважаючи на викладене вище, суд, визнав скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятої по справі ухвали, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" посилається на те, що на виконання рішення суду боржник перерахував ТОВ РА "Зірка" 1 530,35 грн. згідно платіжного доручення № 320 від 01.02.2006 р. Зокрема, зазначає, що на момент подачі цієї скарги боржник не знав про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення боргу на користь ТОВ РА „Зірка" та про існування постанови про арешт коштів боржника від 27.01.2006 р., в порушення ч. З ст. 55 Закону ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" до цього часу постанову не отримував.

Крім того, як стверджує скаржник, арешт повинен бути накладений тільки на рахунок, що вказаний у виконавчому документі, при наявності на ньому достатньої суми коштів для погашення заборгованості. Всупереч даній нормі державний виконавець постановив накласти арешт на кошти ВАТ „Великобурлуцький сироробний завод", що містяться на банківських рахунках в ХОД АППБ „Аваль": № № 26041358, 26042337, 260063111, 26062111. Загальна сума арештованих коштів склала 428 949,16 в той час, коли сума заборгованості становила 1 530, 35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону арешт на кошти боржника може бути накладено тільки в межах суми стягнення за виконавчим документом, тобто в межах суми 1 530,35 грн., яка, як зазначає боржник, була перерахована добровільно стягувачу.

Оцінивши доводи боржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ВДВС не представив ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду доказів направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги те, що ВАТ „Великобурлуцький сироробний завод" добровільно погасив заборгованість перед ТОВ РА "Зірка", перерахував останньому 1 530,35 грн. платіжним дорученням № 320 від 01.02.2006 р.

Зокрема, слід зазначити, що якщо у виконавчому документі про стягнення грошових  коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на  цьому  рахунку  державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з  клопотанням  про  заміну  способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Тобто, арешт повинен бути накладений тільки на рахунок, що вказаний у виконавчому документі, а державний виконавець постановив накласти арешт на кошти ВАТ „Великобурлуцький сироробний завод", що містяться на всіх банківських рахунках в ХОД АППБ „Аваль": № № 26041358, 26042337, 260063111, 26062111. Загальна сума арештованих коштів склала 428 949,16 в той час, коли сума заборгованості становила 1530, 35 грн.

Крім того, згідно ст. 11 Закону у виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення.

В даному випадку зазначення в постанові про арешт коштів боржника від 27.01.2006 р. та стягнення на користь держави суперечить рішенню суду.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 17.05.2006 р. по справі № 29/343-05 необґрунтована, безпідставна та прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" підлягає  задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (смт. Великий Бурлук, Харківської області) задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17 травня 2006 року по справі № 29/343-05 скасувати.

Скаргу боржника задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області про накладення арешту на кошти ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" та скасувати постанову Державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області про арешт коштів боржника від 27.01.2006 р.

Головуючий суддя                                                                      

Суддя                                                                                 

Суддя