Рішення

від 28.03.2013 по справі 1320/429/2012

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1320/429/2012

№ провадження 2/453/55/13

РІШЕННЯ

іменем України

28.03.2013 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі Павкевич Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. У обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у 2011 році, ними було придбане майно, яке є їхньої спільною власністю і щодо поділу якого вони не можуть дійти згоди, а тому просить суд винести рішення, яким визнати за нею та відповідачем право власності на спільне майно подружжя в рівних частках, а саме: на ? житлового будинку по АДРЕСА_1 нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 та ? земельної ділянки площею 0,15 га у АДРЕСА_3. 10.12.2012 року позивачка уточнила позовні вимоги, подавши до суду заяву, в якій зазначила, що до складу спільного майна подружжя також входить транспортний засіб Toyota FJ Cruiser 2008 року випуску колір - жовтий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який просить залишити у власності відповідача і відповідно збільшити її частку в іншому майні, що спільною власністю, зокрема у житловому будинку по АДРЕСА_1 та 50% корпоративних прав, що належать відповідачу у ТОВ «Промдеревообробка». З огляду на ці обставини просить суд визнати за нею право власності на 9/20 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, ? нежитлової будівлі по АДРЕСА_2, ? земельної ділянки площею 0,15 га у АДРЕСА_3 та 25 % корпоративних прав у ТОВ «Промдеревообробка».

28.03.2013 року позивачка подала до суду заяву, в якій просила вимогу щодо поділу транспортного засобу як спільного майна подружжя залишити без розгляду, решта позовних вимог про визнання за нею та відповідачем право власності у рівних частках на ? житлового будинку по АДРЕСА_1 нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 та ? земельної ділянки площею 0,15 га у АДРЕСА_3 та 25 % корпоративних прав у ТОВ «Промдеревообробка», просила їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заперечення на заяву позивачки про уточнення позовних вимог поділу спільного майна подружжя в частині наявності за подружжям транспортного засобу, в якому зазначив, що автомобіль Toyota FJ Cruiser 2008 року випуску, дійсно був придбаний під час шлюбу реєстраційний номер НОМЕР_1, та відчужений відповідачем у травні 2011 року, тобто ще під час перебування сторін у шлюбі, а тому з урахуванням вимог ст. 65 СК України вважається, що відповідач діяв в інтересах сім`ї і його дії позивачкою не оскаржувались. За таких обставин, просив суд у частині позову щодо поділу вказаного транспортного засобу, як спільного майна подружжя, відмовити.

Від представника відповідача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності відповідача, позовні вимоги за первісним позовом та відносно поділу 50 % корпоративних прав, що належать йому у ТОВ «Промдеревообробка» визнав.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб між сторонами було розірвано 25.10.2011 року.

В судовому засіданні встановлено, що під час перебування в шлюбі сторонами було придбане наступне майно: ? житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.06.2007 року, ? нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.11.2008 року та ? земельної ділянки площею 0,15 га у АДРЕСА_3, про що свідчить договір дарування вказаної земельної ділянки від 15.02.2002 року. Окрім цього, з копії протоколу зборів засновників ТОВ «Промдеревообробка» № 1 від 31.10.2007 року вбачається, що відповідачу належить 50% корпоративних прав, які також є предметом спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , зокрема п. 23 передбачено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Пунктом 25 вказаної постанови роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Ураховуючи наведене, оскільки між сторонами шлюбний договір не укладено, домовленості між ними щодо визначення часток у спільній сумісній власності немає, суд визнає ідеальні частки сторін у майні, що було придбано ними під час перебування у шлюбі, без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача у користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі 3 219 гривень, пов`язані з сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 70 СК України, ст.ст. 325, 365 ЦК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 по ? на кожного, нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 по ? на кожного, земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий № 4624555700:01:009:0101 у АДРЕСА_3 по ? на кожного та по 25 % на кожного корпоративних прав у ТОВ «Промдеревообробка».

Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень, пов`язані з сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя