Рішення

від 29.04.2013 по справі 921/300/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2013 р.Справа № 921/300/13-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдмаш" вул.Танцорова, 9, м.Тернопіль,46008

до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" вул. С. Бандери, 12, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400

про cтягнення 39878.91 грн. заборгованості.

за участю представника позивача : Лопушняк М.М.- директор

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вальдмаш" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" про cтягнення 39878.91 грн. заборгованості.

29.04.2013 р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" грошові кошти у сумі 39451,22 грн., з яких: 38424,72 грн. - сума основного боргу, 1026,50 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи наведену процесуальну норму, а також те, що заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, остання приймається судом. Таким чином, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих господарським товариством змін.

Обґрунтовуючи позов, представник господарюючого суб'єкта посилається на порушення державним підприємством договірних зобов'язань в частині оплати отриманого ним на підставі накладних (копії в матеріалах справи) товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість з врахуванням трьох процентів річних в сумі 39451,22 грн., стягнення якої і є предметом судового розгляду.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 (повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи).

З наведених підстав спір вирішується судом по суті за правилами, що викладені у статті 75 ГПК України

В судових засіданнях представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов правочину, укладеного контрагентами в усній формі, ДП "Бучацьке лісове господарство" передало ТОВ "Вальдмаш" на підставі видаткових накладних (копії у справі) № РН-0000484 від 10.06.2009 р., № РН-0000623 від 17.07.2009 р., № РН-0001170 від 15.11.2010 р., № РН-0001250 від 23.11.2010 р., № РН-000418 від 29.04.2011 р., № РН-000517 від 26.05.2011 р., № РН-000676 від 15.06.2011 р., № РН-000687 від 15.06.2011 р., № РН-000706 від 17.06.2011 р., № РН-0007707 від 17.06.2011 р., № РН-000775 від 01.07.2011 р., № РН-000888 від 25.07.2011 р., № РН-001175 від 15.09.2011 р., № РН-001459 від 16.11.2011 р. та товаро - транспортних накладних № 013757 від 14.09.2009 р., № 016434 від 16.12.2009 р. через повноважних представників, згідно довіреностей, товарно-матеріальні цінності в асортименті на загальну суму 119125,75 грн.

Водночас, із банківської виписки по стану розрахунків картки ДП "Бучацьке лісове господарство" за період 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. вбачається, що відповідач починаючи з 10.06.2009 р. проводив оплату за придбаний товар не в повному обсязі. внаслідок чого, на час вирішення спору, у нього утворилась заборгованість перед господарським товариством в сумі 38424, 72 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У пункті 2 ст. 530 ЦК України законодавець вказав на те , що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів, позивачем 14.05.2012 р. та 29.11..2012 р. направлялись ДП "Бучацьке лісове господарство " претензії з вимогою оплатити суму боргу, які останнім залишені без реагування.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок покупця оплатити вартість одержаного товару обумовлений приписами ст. 655 ЦК України.

Незважаючи на це, відповідач в установлений законом строк грошові зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару в повному обсязі не виконав.

Станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 38424,72 грн., а тому позов в цій частині підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений та належним чином доведений.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Незважаючи на наведену процесуальну норму, доказів на підтвердження погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, чи документів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не представлено.

В той же час, суд враховує, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем порушено визначені контрагентами строки проведення розрахунків за поставлений товар в сумі 38424,72 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку за несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу визначено 3% річних в сумі 1026,50 грн.

Оцінивши даний розрахунок 3% річних, суд констатує, що здійснені позивачем розрахунки не в повній мірі грунтуються на приписах ст.625 Цивільного кодексу України, з огляду на що до задоволення підлягає три проценти річних в сумі 956,93 грн. починаючи з 22.05.2012 р. (семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

В частині стягнення 3% річних в сумі 69,57 грн. слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог, в тому числі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С. Бандери, 12, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400, код ЄДРПОУ 00993030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдмаш" (вул. Танцорова, 9, м.Тернопіль,46008, код ЄДРПОУ 22604313) - 38424 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 72 коп. основного боргу; 956 (дев'ятсот п'ятдесят шіст) грн. 93 коп. - трьох відсотків річних; 1717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 56 коп. - судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення складено: "14" травня 2013р.