Постанова

від 22.04.2013 по справі 821/601/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. 15 год.02 хв.Справа № 821/601/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Лошкарьова Д.О., представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит" (позивач) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 09.01.2013 № 0000112200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 300 грн., з яких 1 533 грн. - за основним платежем, 767 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000122200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 28 379 грн., з яких 18919 грн. - за основним платежем, 9 460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач зазначає, що договори, укладені з ПП "Градостройінвест-СВ" та ПП "Агроспутник" на поставку товарів, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства України, є правомірними, висновки щодо нікчемності правочинів суперечать дійсним обставинам господарської діяльності, не вказано які норми цивільного, господарського законодавства порушені позивачем, чи є вирок суду щодо скоєння злочинів конкретними посадовими особами. Позивач звертає увагу суду на те, що до компетенції податкової інспекції не входить встановлення нікчемності угод при проведенні перевірок платників податків. За наявності ознак нікчемності правочину податковий орган має лише право звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільств, посилаючись на їх нікчемність. Придбані товари використані у власній господарській діяльності. У позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, податок на додану вартість сплачено постачальнику у повному обсязі у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, з чого слідує виконання підприємцем всіх умов чинного законодавства під час формування податкового кредиту, при цьому всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на придбання товару офор мленні у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Законодавство передбачає відповідальність за неналежне виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету саме для платника ПДВ- юридичної особи, а не покупця товарів.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач, ДПІ у м. Херсоні) письмових заперечень проти позову не надала.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що при проведенні перевірки платником податків - ТОВ "Колорит" відповідачем були використані інші акти перевірок постачальників позивача, їх реальності та повноти відображення в обліку. Змісти даних актів свідчить про відсутність організаційно - розпорядчих, господарських умов необхідних для здійснення систематичних поставок позивачу товарів, зокрема, до відсутності у таких постачальників власних складських приміщень; можливості здійснення окремих робіт, що потребують особистого втручання окремих фізичних осіб; відсутністю домоволодінь; відсутністю автомобільного транспорту тощо. Постачальники позивача проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи вищенаведене, операції позивача з ПП "Градостройінвест-СВ" та ПП "Агроспутник" не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", яким виступає позивач. На підставі викладеного, спірні повідомлення-рішення винесені правомірно і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Предметом спору є податкові повідомлення ДПІ у м. Херсоні від 09.01.13 № 0000112200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1533 грн. та застосування штрафу в сумі 767 грн., № 0000122200 по збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 18919 грн. та застосування 9460 грн. штрафу. Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту ДПІ у м. Херсоні від 17.12.2012 № 2994/22-4/31849103 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Колорит" з питання підтвердження господарсько-правових відносин та подальшої реалізації або використання у господарської діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ПП "Агроспутник" за період грудень 2009 р. та ПП "Градостройінвест-СВ" за період січень 2012 р.

У висновку акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1) п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено суму податкового кредиту, що спричинило заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, в т.ч. за грудень 2009 р. на суму 1165 грн.. за січень 2012 р. на суму 368 грн.,

2) п.5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.10 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 п.п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кв. 2009 р. на загальну суму 1 489 грн. та 1 кв. 2012 р. на загальну суму 17430 грн. Перевіркою встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, а також не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій.

Перевіркою виявлено завищення валових витрат на суму 25030 грн. за 1-й квартал 2012 року, завищення валових витрат на суму 59606 грн. за 2009 рік, завищення податкового кредиту за грудень 2009 року на 1192 грн., за січень 2012 року на 16600 грн. внаслідок здійснення господарських операцій придбання товарів у ПП "Агроспутник", ПП "Градостройінвест-СВ".

Так, у грудні 2009 року було придбано у ПП "Агроспутник" зварювальні апарати, кабель та інші товари, до валових витрат 2009 року включено 5960 грн., до податкового кредиту грудня 2009 року включено 1192 грн. податку. Відповідач посилається на акт ДПІ у м. Херсоні від 24.05.12 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агроспутник" за квітень 2009 - жовтень 2010 року, відомості якого свідчать про анулювання реєстрації платником ПДВ 26.10.10, засновником ПП є гр.-н ОСОБА_3, який є засновником та керівником декількох інших підприємств, основні фонди у підприємства відсутні, працюючих тільки одна особа - директор, 05.04.12 до ЄДР внесений запис про судове рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство, в 2009 році мав сумнівних постачальників ПП "Муссон-2009", ПП "Зерно Торг ФП-ШОД", ПП "Берта-2009", які не відображали взаєморозрахунки, у зв'язку з чим виникли розбіжност в податковій звітності щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань.

У січні 2012 року позивачем було придбано у ПП "Градостройінвест-СВ" два вагончика-битовки на колесах вартістю 99 600 грн., вагончики були оприбутковані позивачем як основні засоби. До валових витрат включено 83000 грн., до податкового кредиту січня 2012 року позивачем включено суму ПДВ 16600 грн. В акті перевірки відповідачем зазначено, що відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують фактичне відвантаження, транспортування та отримання товару. Відповідачем був використаний акт ДПІ у м. Херсоні від 02.10.12 № 534/22-4/34555182 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Градостройінвест-СВ", з якого вбачається, що неодноразово податкової інспекцією з травня 2012 року надсилались до органу держреєстрації повідомлення про відсутність за юридичною адресою, останній акт про відсутність за місцезнаходженням складено 21.09.12, платник не декларує наявності основних фондів, директором та головним бухгалтером був ОСОБА_5, в січні 2012 року постачальниками ПП були фірми з ознаками фіктивності - ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" та ТОВ "Компанія "Дельта Групп Інвест".

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, який набрав чинності з 01.01.11, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).

Статтею 9 Закону України № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначались Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.11 визначаються Податковим кодексом України. Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПКУ).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а витрат до складу валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплачених витрат та ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості формування валових витрат та декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку або ж призначення останніх для такого використання.

З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

В акті перевірки лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності ПП "Градостройінвест-СВ" та ПП "Агрспутник".

Суд приймає до уваги, що позивач та його постачальники були на момент вчинення поставок юридичними особами, платниками ПДВ, претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які були сторонами правочинів, укладених між позивачем та ПП "Агроспутник", ПП "Градостройінвест-СВ", ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висувала. Крім того, позивач придбані товари оприбуткував як основні фонди, вони є в наявності, використовуються в господарській діяльності. Директор ОСОБА_7, допитаний як свідок, повідомив, що підприємство займається будуванням яхт, придбані вагончики є в наявності, використовуються в господарській діяльності як битовки, а не як транспортні засоби для перевезення.

Розрахунки за поставлені товари здійснені в повному обсязі у безготівковому порядку, підтверджені податковими накладними та бухгалтерськими документами.

Протиправною, на думку суду, є підстава для включення до валових витрат та податкового кредиту позивача по відносинам з ПП "Агроспутник", ПП "Градостройінвест-СВ" через те, що постачальники цього підприємства після здійснення поставок не знаходились за місцем реєстрації, не декларували наявності основних фондів. Податковий орган при визначені права платника податку на формування валових витрат, податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем товарів (робіт, послуг) про стан оподаткування постачальника, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій така інформація має сугубо конфіденційний характер. Крім того, відповідачем не надано суду витяги з Єдиного державного реєстру, які б підтверджували відсутність даних постачальників за місцем реєстрації

Висновок про нереальність операцій поставки ґрунтується на тому, що відсутні ТТН на перевезення придбаних позивачем товарів, однак дана обставина не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Договір поставки або купівлі-продажу товару не є договором про перевезення вантажу, у зв'язку з чим його виконання не обов'язково має бути підтверджене товарно-транспортними накладними. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу, тобто в даному випадку дані відносини стосувались лише перевізника та контрагента позивача. Поставка відбувалась контрагентами позивача, він не ніс транспортних витрат, отже, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні не є обов'язковими, оскільки не мають силу бухгалтерського документа.

Висновок про те, що на ПП "Градостройінвест-СВ" відсутні трудові ресурси та складські приміщення ґрунтуються на акті від 02.10.12 про неможливість проведення зустрічної звірки даного підприємства, незнаходження за юридичною адресою, але з даного акту не вбачається, що саме знаходиться або хто мешкає за юридичною адресою ПП: м. Херсон, вул. Суворова, 49, кв. 5. Не має пояснень, чи був розшуканий директор цього підприємства ОСОБА_5 Допитаний в якості свідка в судовому засіданні директор ТОВ "Колорит" ОСОБА_7 повідомив, що безпосередньо знайомий з гр.-м ОСОБА_5, останній пояснив, що підприємство під час ведення господарської діяльності винаймало складські приміщення, та мало постійно близько 5-7 осіб у штаті.

Крім того, з акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.10.12 не вбачається, що саме вагончики були предметом угод ПП "Градостройінвест-СВ" із підприємствами - ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" та ТОВ "Компанія "Дельта Групп Інвест", постачальниками ПП "Градостройінвест-СВ" були й інші підприємства, до діяльності яких ніяких зауважень податкова інспекція не має.

Стосовно взаємовідносин із ПП "Агроспутник", то вбачається, що зазначені у акті перевірки підприємства-постачальники останнього з ознаками "фіктивності" - ПП "Муссон-2009", ПП "Зерно Торг ФП-ШОД", ПП "Берта-2009", не мають відношення до періоду, в якому позивач придбавав товарні цінності у ПП "Агроспутник". Згідно акту перевірки постачальниками ПП "Агроспутник" в грудні 2009 року були ПП "Меблі-блюз", ТОВ "Продексім ЛТД", ТОВ "Ростанд".

Представник ДПІ стверджує про необхідність реєстрації вагончиків в органах ДАІ, як транспортного засобу, але не обґрунтовує яким нормативним актом передбачений даний обов'язок. Позивач заперечує факт використання вагончиків як транспортних засобів для перевезення будь-яких вантажів.

За таких обставин наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальника позивача не можуть бути причинами для відмови в податковому кредиті. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Посилання відповідача на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ПП "Градостройінвест-СВ", ПП "Агроспутник" суд вважає передчасним та таким, що не підтверджено при розгляді справи належними доказами. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсним. Відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства не підкріплений належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими. За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладеного договору, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ правочин є провомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Градостройінвест-СВ", ПП "Агроспутник" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх повністю. Позивачу відшкодовується з Державного бюджету сплачений судовий збір. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163,167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 09.01.13 № 0000112200, № 0000122200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ТОВ "Колорит" (вул. Марії Фортус, 34, м. Херсон, код ЄДРПОУ 31849103) витрати по сплаті судового збору в сумі 306 (триста шість) грн. 79 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 травня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6