Постанова

від 15.10.2013 по справі 821/601/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 821/601/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.01.2013 № 0000112200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 300 грн., з яких 1 533 грн. - за основним платежем, 767 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000122200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 28 379 грн., з яких 18919 грн. - за основним платежем, 9 460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями..

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит" задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 09.01.13 № 0000112200, № 0000122200.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Колорит" з питання підтвердження господарсько-правових відносин та подальшої реалізації або використання у господарської діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ПП "Агроспутник" за період грудень 2009 р. та ПП "Градостройінвест-СВ" за період січень 2012р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Херсоні було складено акт від 17.12.2012р. № 2994/22-4/31849103, на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.01.13р. № 0000112200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1533 грн. та застосування штрафу в сумі 767 грн., № 0000122200 по збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 18919 грн. та застосування 9460 грн. штрафу.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Градостройінвест-СВ", ПП "Агроспутник" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Колегія суддів не погоджується з вище зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не повно було з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Вище вказані норми Податкового Кодексу України повністю кореспондуються з нормами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 вказаної статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як зазначено судом першої інстанції, у грудні 2009 року позивачем було придбано у ПП "Агроспутник" зварювальні апарати, кабель та інші товари, а у січні 2012 року позивачем було придбано у ПП "Градостройінвест-СВ" два вагончика-битовки на колесах вартістю 99 600 грн..

На підтвердження товарності операцій між ТОВ "Колорит" та ПП "Агроспутник" і ПП "Градостройінвест-СВ", позивач надав до матеріалів справи договір від 10 січня 2012 року податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури.

Згідно з п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійсненню платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності надання позивачу його контрагентами послуг з продажу товарів із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо умов його (товару) транспортування, умов надання послуг, даних щодо товару який перевозився та його кількості, тощо.

При вирішенні спірного питання та винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції послався на те, що надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Градостройінвест-СВ", ПП "Агроспутник" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що з рішення суду першої інстанції не вбачається саме які докази дали підстави суду зробити вище вказаний висновок, адже лише з вказаних вище документів (договору, податкових накладних, видаткових накладних та рахунків фактур) неможливо встановити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ПП "Градостройінвест-СВ", ПП "Агроспутник".

Крім того, на підтвердження відносин позивача з ПП "Агроспутник" з приводу придбання зварювальних апаратів, кабелю та інших товарів, позивачем взагалі не надано договору чи іншого документу, який давав би змогу встановити умови та порядок виконання вказаної угоди.

Колегія суддів, приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність підтверджуючих документів по транспортуванню придбаного позивачем у контрагентів товару (товарно-транспортних накладних), оскільки в тому числі їх наявність, якщо інше не передбачено договором, відповідно до вище наведених положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підтвердженням факту здійснення господарської операції.

Натомість не зрозуміла позиція суду першої інстанції, який зазначив, що поставка відбувалась контрагентами позивача, у зв'язку з чим надання останнім товарно - транспортних накладних не є обов'язком, оскільки як вбачається з договору від 10 січня 2012 року укладеного між ТОВ "Колорит" та ПП "Градостройінвест-СВ", він не містить положень щодо обов'язку доставки вагончиків-битовок на колесах саме продавцем, тобто ПП "Градостройінвест-СВ", а в свою чергу містить обов'язок сторін щодо складання акта приймання-передачі проданого товару, який позивачем ні до матеріалів справи, ні до податкового органу під час перевірки не надано.

Теж стосується і відносин ТОВ "Колорит" з ПП "Агроспутник", оскільки з наданих позивачем документів (податкових накладних, видаткових накладних та рахунків фактур) взагалі неможливо встановити умови виконання договору, якщо такий мав місце, умови транспортування та передачі товару, а тому надані позивачем на підтвердження вказаних операцій первині документи не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку навіть за наявності в цих документах всіх формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням встановлених обставин та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність рішень податкового органу, якими позивачеві збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток і та застосовано штрафні санкції, оскільки матеріали справи вказують на відсутність реального виконання операцій між позивачем та його контрагентами ПП "Градостройінвест-СВ" та ПП "Агроспутник", що в свою чергу, впливає на правильність формування позивачем спірного податкового кредиту.

Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до її неправильного вирішення, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.01.2013р. № 0000112200, № 0000122200.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 жовтня 2013 року.

Головуючий:

Судді: